ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2024Справа № 910/6133/24
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Організації ветеранів Подільського району міста Києва
про стягнення 13 009,00 грн.
Суддя Борисенко І. І.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) до Організації ветеранів Подільського району міста Києва (далі - Організація ветеранів, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 13 009,00 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 210070-01 від 17.12.2018 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії.
У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 7 885,27 грн., інфляційну складову боргу в сумі 3 941,02 грн. та 3 % річних в сумі 1 182,71 грн., а всього - 13 009,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м. Київ, вул.. Хорива, буд. 45/24.
Разом з тим, від відповідача повернувся конверт № 0600269626574 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
17.12.2018 між КП "Київтеплоенерго" (постачальник) та Організацією ветеранів Подільського району міста Києва (абонент) був укладений договір № 210070-01 на постачання теплової енергії (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати теплову енергію абоненту для потреб опалення, а абонент зобов`язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.2.1, 2.3.1).
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.09.2019 (п. 8.1).
Додатком № 1 до договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії абоненту, а у додатку № 3 - погодили тарифи на теплову енергію.
Також у додатку № 4 до договору сторони домовились, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з січня 2019 по квітень 2019 поставив теплову енергію на загальну суму 11 371,89 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за січень 2019, за лютий 2019, за березень 2019, за квітень 2019, відомостями обліку споживання теплової енергії за вказаний період, нарядами на включення та відключення об`єкту теплоспоживання, копії яких містяться в матеріалах справи.
Проте, відповідач свій обов`язок зі сплати вартості поставленої теплоенергії виконав неналежним чином, обумовлені договором платежі здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме - оплатив теплову енергію на суму 3 486,62 грн.
Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 7 885,27 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення 7 885,27 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 3 941,02 грн. та 3 % річних в сумі 1 182,71 грн. за період з 01.01.2019 по 31.08.2023, суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 3 941,02 грн. та 3 % річних в сумі 1 182,71 грн. підлягають задоволенню, тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Організації ветеранів Подільського району міста Києва про стягнення 13 009,00 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Організації ветеранів Подільського району міста Києва (04071, м. Київ, вул.. Хорива, буд. 45/24; ідентифікаційний код 21477736) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) основний борг у сумі 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 27 коп., інфляційні втрати у сумі 3 941 (три тисячі дев`ятсот сорок одна) грн. 02 коп., 3 % річних у сумі 1 182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 2 вересня 2024 року.
Суддя Борисенко І. І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 03.09.2024 |
Номер документу | 121316298 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні