Ухвала

від 28.08.2024 по справі 910/4392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.08.2024Справа № 910/4392/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Фізичної особи-підприємця Шейка Олександра Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу»

про стягнення 163797,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шерстюк В.В.

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Шейка Олександра Миколайовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» про стягнення 163797,62 грн, з яких 114144,68 грн основного боргу, 9987,66 грн 3% річних та 39665,28 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Шейка Олександра Миколайовича залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 15.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4392/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

07.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

17.05.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

21.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

21.05.2024 відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить суд витребувати у позивача для огляду у судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви та відповіді на відзив. Також, у вказаному клопотання відповідач просив суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

22.05.2024 позивачем подано заперечення на вказане клопотання відповідача.

03.06.2024 позивачем подано клопотання про визнання доказу неналежним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2024, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 03.07.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 17.07.2024.

12.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення разом з клопотанням про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 17.07.2024 судом було частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2024.

У судове засідання 28.08.2024 позивач не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, 27.08.2024 надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 28.08.2024 з`явився представник відповідача, надав усні пояснення по справі.

Розглянувши у підготовчому засіданні 28.08.2024 матеріали справи №910/4392/24, суд дійшов висновку щодо призначення у даній справі судової експертизи, враховуючи наступні обставини.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, згідно зі ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судова експертиза, в розумінні ст.1 Закону України «Про судову експертизу», це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Означена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2020 між Фізичною особою-підприємцем Шейком Олександром Миколайовичем (виконавець, аудитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Консалтинг-Аудит», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» (замовник, аудиторська фірма) укладено Договір №101421, предметом якого є надання аудитором за дорученням (завданням) аудиторської фірми аудиторських послуг: аудиту, огляду фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого, надання впевненості та інших професійних послуг, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту, за які буде здійснена оплата.

Відповідно до п. 3.1 Договору №101421 від 04.03.2020 за виконані аудитором завдання аудиторської фірми за даним договором аудитору встановлюється винагорода у розмірі 80% від вартості виконаних робіт, встановлених по договору про надання аудиторських послуг з контрагентами, з відрахуванням податків, обов`язкових виплат та платежів.

Згідно з п. 3.2 Договору №101421 від 04.03.2020 виплата винагороди аудитору здійснюється протягом 15 днів після повної оплати вартості аудиторських послуг контрагентом, якому надаються аудиторські послуги та на підставі рахунку аудитора з відміткою в рахунку про надання та одержання (без претензій) послуг по договору.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію рахунку №6 від 19.04.2021 на суму 114144,68 грн, в якому платником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу», найменування послуг - «за послуги згідно з Договору №101421 від 04.03.2020 (кінцевий розрахунок згідно з додатку)».

Вказаний рахунок містить графу «послуги надав», де міститься підпис Фізичної особи-підприємця Шейка Олександра Миколайовича та відбиток його печатки, а також графу «послуги одержав», де міститься підпис, виконаний від імені Полікарпової Ольги Іванівни (колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Консалтинг-Аудит», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу», а також відбиток печатки вказаного товариства).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату за рахунком №6 від 19.04.2021 на суму 114144,68 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 114144,68 грн основного боргу. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9987,66 грн 3% річних та 39665,28 грн інфляційних втрат.

Однак, відповідач заперечує проти викладених позивачем у позовній заяві обставин, вказуючи, що вони не підтверджуються належними та допустимими доказами.

При цьому, 13.05.2024 відповідачем долучено до матеріалів справи копію нотаріальної заяви ОСОБА_1 , в якій остання стверджує, що вона вважає фіктивним рахунок №6 від 19.04.2021 на суму 114144,68 грн, який ніби то нею підписаний.

Тобто, ОСОБА_1 заперечує підписання нею рахунку №6 від 19.04.2021 на суму 114144,68 грн.

Суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.

Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень. Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та визначає строк для їх отримання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно з п. 3.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є, зокрема, визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Враховуючи викладені обставини, з метою повного та всебічного розгляду справи, встановлення всіх обставин справи, які входять до предмет доказування, керуючись наведеними принципами, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, яка поряд з іншими доказами надасть суду можливість повно, всебічно та об`єктивно перевірити всі обставини справи, на які посилаються учасники та вирішити визначені статтею 237 Господарського процесуального кодексу України питання, що є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

При визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, господарським судом враховано наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, експертні служби Міністерства внутрішніх справ України.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.

У даному випадку, господарський суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи державній експертній установі в межах відповідної зони регіонального обслуговування, а саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Щодо зупинення провадження у справі, суд зауважує наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені експертом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи висновок суду про призначення у справі №910/4392/24 судової експертизи, для проведення якої матеріали справи направляються до судово-експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі №910/4392/24 на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову почеркознавчу експертизу у справі №910/4392/24, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

2. На вирішення експертів поставити питання:

- Ким виконано підпис на рахунку №6 від 19.04.2021 на суму 114144,68 грн в розділі «послуги одержав» - Полікарповою Ольгою Іванівною чи іншою особою?

3. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу».

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» забезпечити оплату експертизи та її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

5. Зобов`язати сторін надати в розпорядження експерта на його вимогу всі необхідні документи для проведення судової експертизи.

6. Зобов`язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.

7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.

8. Провадження у справі №910/4392/24 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

9. Ухвалу надіслати учасникам справи та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

10. Матеріали справи №910/4392/24 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 02.09.2024.

Суддя О.М. Спичак