Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/7365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/7365/24за позовом Приватного підприємства "СК Агро Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Груп"

про стягнення 166625,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "СК АГРО ТРАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМ ГРУП" про стягнення 166 625,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7365/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7365/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази "Діловодство спеціалізованого суду" (повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7365/24, оскільки отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 20.06.2024 о 14:27.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Груп" (замовник) та Приватним підприємством "СК Агро Транс" (виконавець) укладено Договір № 260124/2 на перевезення вантажу, відповідно до умов якого перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж згідно із транспортною накладною з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в заявках на перевезення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором або додатками до нього.

Відповідно до п. 1.3 Договору місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу), розвантаження визначаються сторонами у заявках, які є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 1.4, 1.5 Договору надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Факт приймання вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024 не оплатив надані позивачем послуги з перевезення, у зв`язку з чим у позивача виникла заборгованість у розмірі 166625,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно з ч. 3 ст. 306 Господарського кодексу України перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України).

У заявках № 2 від 26.01.2024, № 1 від 28.01.2024, № 2 від 29.01.2024, № 3 від 30.01.2024, № 1 від 11.03.2024 сторони погодили умови перевезення вантажу.

За Актом надання послуг № 13 від 29.01.2024 позивач відповідно до умов Договору №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024 надав відповідачу послуги з перевезення на суму 25625,00 грн, за Актом № 15 від 29.01.2024 - послуги з перевезення вантажу на суму 52365,00 грн, за Актом № 16 від 30.01.2024 - послуги з перевезення вантажу на суму 91195,00 грн, за Актом № 18 від 31.01.2024 - послуги з перевезення вантажу на суму 52440,00 грн, за Актом № 62 від 14.03.2024 - послуги з перевезення вантажу на суму 22500,00 грн, за Актом № 63 від 14.03.2024 - послуги з перевезення вантажу на суму 22500,00 грн що разом становить 266625,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник здійснює оплату 80% від вартості наданих послуг перевізника протягом 5 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок перевізника, якщо інше не погоджено сторонами у додатках до цього договору. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти робочих днів від дати реєстрації податкової накладної та отримання оригіналів документів за адресою в реквізитах (рахунок, акт виконаних робіт, ТТН, в яких зазначено автомобільний перевізник ТОВ "Олам груп" в 2-х примірниках, якщо інше не обумовлене в заявці та/або додатку до цього договору (специфікації, тощо), реєстру відправлених автомобілів із зазначенням дати навантаження, номерів авто, номерів ТТН, ваги-нетто на навантаженні, ваги-нетто на вивантаженні вантажу, маршруту, визначеного згідно із відповідною заявкою, додатковою угодою, інша документація, яка стосується виконання умов цього договору. Вказані вище документи надсилаються замовнику протягом 3-х робочих днів після отримання запиту.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7365/24. Однак, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких доводів щодо настання (не настання) строку виконання ним обов`язку оплатити за надані позивачем послуги з перевезення вантажу не навів (в тому числі щодо ненадання позивачем документів, передбачених п. 4.2 Договору №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024).

До матеріалів справи позивачем долучено первинні документи, зокрема ТТН, рахунки-фактури на оплату послуг. Також позивач долучив досудові вимоги від 07.03.2024 та від 25.04.2024, в яких він просив сплати заборгованість. До вимог долучено оригінали первинних документів щодо здійснених перевезень. Докази направлення наявні в матеріалах справи.

У відповідь на першу вимогу відповідач частково сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 178 від 26.03.2024 на суму 100000,00 грн.

Тобто вартість наданих та не оплачених послуг становить 166625,00 грн (266625,00-100000,00).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи у суді строк виконання відповідачем обов`язку зі сплати на користь позивача грошової суми у розмірі 166625,00 грн є таким, що настав.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 166625,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Груп" за Договором №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024 у сумі 166625,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений належним чином. З огляду на встановлені обставини, суд вбачає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7000,00 грн.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 909/452/19, 02.11.2020 року у справі № 922/3548/19 та 18.11.2019 року у справі № 923/1121/17.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази:

- копію договору про надання правничої допомоги № Д03/06/24-1 від 03.06.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Преміум сервіс" та Приватним підприємством "СК Агро Транс", згідно якого клієнту надається правнича допомога у справі про стягнення з ТОВ "Олам Груп" заборгованості по договору №260124/2 на перевезення вантажу від 26.01.2024;

- копію акта від 06.06.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги № Д03/06/24-1 від 03.06.2024 на загальну суму 7000,00 грн (надання правових консультацій та роз`яснень з питань стягнення заборгованості з ТОВ "Олам Груп" - 1000,00 грн за 0,5 год., складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "Олам Груп" - 6000,00 грн за 6,5 год.);

- копію платіжної інструкції № 433 від 06.06.2024 року на суму 7000,00 грн про оплату згідно договору № Д03/06/24-1 від 03.06.2024.

Суд не вбачає, що витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн, що заявив позивач до стягнення, є надмірними чи неспівмірними. Доказів зворотного суду надано не було.

Таким чином, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із предметом позову, складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Груп" (01204, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7; ідентифікаційний код:44974235) на користь Приватного підприємства "СК Агро Транс" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3; ідентифікаційний код: 43636078) заборгованість у розмірі 166625 (сто шістдесят шість тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко