Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/2558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/2558/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний центр нефрології та діалізу" Одеської обласної ради (Україна, 65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 1; ідентифікаційний код: 01111138)

до Дочірнього підприємства "Діасервіс Плюс" (Україна, 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, оф. 16/27; ідентифікаційний код: 31467020)

про стягнення 59 738,14 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Одеський обласний центр нефрології та діалізу" Одеської обласної ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Діасервіс Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 59 738,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Південного офісу Держаудитслужби в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача відмовлено та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

20.03.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 21.03.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

21.03.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про доручення доказів, яке 21.03.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

09.04.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 09.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

12.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про відшкодування судових витрат, яка 12.04.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". У вказаній заяві відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

16.04.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла паперова копія раніше поданої відповіді на відзив з додатками.

22.04.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, яку 22.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2020 між Комунальним некомерційним підприємством "Одеський обласний центр нефрології та діалізу" Одеської обласної ради та Дочірнім підприємством "Діасервіс Плюс" було укладено Договір поставки №2/08 (далі - Договір), предметом якого є постачання товару за предметом закупівлі відповідно до Специфікації - додаток № 1 до Договору, в тому числі "розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл".

Специфікацією, яка є додатком № 1 до Договору, передбачено, що загальна вартість товару "розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл" з ПДВ складає 1 141 425,00 грн.

17.09.2020 позивачем було здійснено оплату поставленого відповідачем товару на суму 913 140,00 грн, в тому числі ПДВ - 59 738,14 грн на підставі видаткової накладної №256 від 14.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 411 від 17.09.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі - Постанова №224) затверджено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладення Договору та придбання товару "розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл" з порушенням пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки до вартості товару необґрунтовано включено суму податку на додану вартість.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №03/150 від 04.04.2023 та претензію №03/283 від 15.05.2023, якими відповідача повідомлено про звільнення поставленого товару від оподаткування та запропоновано повернути сплачену позивачем суму податку на додану вартість у розмірі 59 738,14 грн. Однак зазначені лист і претензія позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 180 Господарського кодексу України деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Позивачем та відповідачем, як сторонами Договору, було погоджено його умови, в тому числі вартість товару.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання сторонами умов Договору. Так, за Видатковою накладною № 256 від 14.09.2020 відповідачем було поставлено а позивачем прийнято товар «цитростеріл» об`ємом 2000 літрів загальною вартістю 913 140,00 грн, в тому числі ПДВ - 59 738,14 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 411 від 17.09.2020 позивачем сплачено вартість поставленого товару в сумі 913 140,00 грн.

Постановою №224 затверджено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.

Поставлений відповідачем товар "розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл" віднесено до розділу «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Постанови №224, як дезінфікуючий засіб для інструментів та обладнання, що також визнається відповідачем.

Згідно з приміткою 1 до Переліку, затвердженого Постановою № 244, коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента, у тому числі основного компонента дезінфікуючого засобу) чи міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Відтак розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл", що є предметом Договору, нормами законодавства, чинного на момент укладення Договору та здійснення оплати за ним, було віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Виходячи з наведеного, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Зазначене узгоджується з позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2023 у справі № 910/59/22, а також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 910/12764/20.

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Тому відповідач, як одна із сторін зобов`язання, набув кошти, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведені вище обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання відповідачем товару за Договором, суд дійшов висновку про те, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на суму 59 738,14 грн, тобто відповідач збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Крім того, Інформаційним листом ДПС України № 10 від 16.04.2020 роз`яснено, що режим звільнення від оподаткування застосовується: з 17.03.2020 - до операцій з постачання товарних позицій включених до Переліку №224 в редакції до внесених доповнень Постановою №271; з 15.04.2020 - до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку № 224, в тому числі з урахуванням постанови № 271.

Вартість товарів, що включені до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настанням дати запровадження пільги, встановленої пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тобто з 17.03.2020. Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.

Платникам податку, які здійснювали постачання товарів, що включенні до Переліку №224 та Постанови № 271, з нарахуванням ПДВ, слід забезпечити проведення коригування податкових зобов`язань з ПДВ щодо операцій, які були здійсненні (відбулась «перша подія») з дати запровадження пільги з оподаткування (з 17 березня 2020 року).

При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами, які відбулись з 17.03.2020 по 02.04.2020, має бути повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

З огляду на вищенаведене, суд критично ставиться до доводів відповідача, які ґрунтуються на тому, що розчин концентрату для гарячої дезінфекції та декальцифікації препаратів для гемодіалізу типу "цитростеріл" використовується виключно для гарячої дезінфекції апаратів для гемодіалізу і не застосовується для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також на відсутність зазначення позивачем такого цільового призначення товару при проведенні відкритих торгів, оскільки достатньою умовою для звільнення товару від нарахування податку на додану вартість на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України є віднесення його до переліку, затвердженого Постановою №244.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Так, статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність у три роки.

Пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Таким чином, перебіг строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом розпочався 01.07.2023. Відтак позивачем не пропущено строк позовної давності, тому підстави для застосування положень ст. 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 59 738,14 грн надмірно сплачених коштів.

Відповідачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню. У свою чергу витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн залишаються за відповідачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Діасервіс Плюс" (Україна, 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, оф. 16/27; ідентифікаційний код: 31467020) на користь Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний центр нефрології та діалізу" Одеської обласної ради (Україна, 65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 1; ідентифікаційний код: 01111138) 59 738 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 14 коп. безпідставно набутих коштів та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2024

Суддя О.В. Нечай