Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/2829/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/2829/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13; ідентифікаційний код: 40283552)

про стягнення 22 250,63 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (далі - відповідач) про стягнення 22 250,63 грн, з яких 17 454,91 грн заборгованості, 1 726,73 грн пені, 2 459,40 грн інфляційних втрат та 609,59 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором забезпечення постачання теплової енергії № 530708 від 30.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2829/24, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

26.03.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 26.03.2024 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

12.04.2024, з пропущенням встановленого судом строку, до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить, зокрема, продовжити йому процесуальний строк на подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений строк, подання відповідної заяви по суті справи. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

У контексті забезпечення реалізації права особи на доступ до правосуддя та вирішення питання про поновлення процесуальних строків у рішеннях Європейського суду з прав людини сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважним та об`єктивно не залежав від волі та поведінки скаржника.

Суд враховує, що закінчення строку на подання відповіді на відзив припало на дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а відтак суд вважає за необхідне поновити відповідачу строк для подачі відповіді на відзив та прийняти її до розгляду.

24.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 24.04.2024 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

24.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання, яке 24.04.2024 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". У вказаному клопотанні відповідач просить суд відмовити позивачу у поновленні пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив.

24.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка 24.04.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження було відмовлено.

08.05.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

30.09.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір №530708 на забезпечення постачання теплової енергії (далі - Договір), предметом якого є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні відповідача (теплове обладнання відповідача) відповідно до Додатку №5 до Договору на потреби об`єкту по вул. Тютюнника Василя, буд. 13 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

30.09.2020 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою викладено у новій редакції Додатки № 1, 3 Договору. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні.

Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; за взаємною згодою Сторін; прийняття відповідного рішення місцевим господарським судом; передбачених п. 6.1 договору; ліквідації Сторін. У зв`язку з відсутністю випадків, визначених п. 8.2, Договір є чинним станом на дату подання позовної заяви.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені

цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

Додатком №1 до Договору визначені орієнтовні обсяги теплової енергії із тепловими витратами на ділянці трубопроводів та в місцевій системі Сторнони-2 згідно схеми (Додаток №5 до Договору) УQ втр.= 0,001125 Гкал/годину, в тому числі:

а) з витіком Gb = 0,000015 Тон/годину, Q втр. = 0,000009 Гкал/годину;

б) з поверхні трубопроводів підводячих мереж Q втр. = 0,001116 Гкал/годину.

Схема балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін наведені в Додатку №5 до Договору. Відповідно до Додатку № 6 Договору сторони склали Акт розмежування балансової належності теплових мереж/систем та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно з яким межею балансової належності та відповідальності за технічний стан та експлуатацію теплових мереж, теплового обладнання є: зовнішня стінка ТК - 725/3 з боку споживача, за якою починається теплова мережа відповідача, позначена схематично «А»- т/м ОСББ «АНРІ БАРБЮСА-13».

Обладнання ІТП за адресою: вул. Тютюнника Василя, буд. 16 перебувають на балансі відповідача.

Отже, за умовами Договору позивач здійснює нарахування за теплові втрати з поверхні трубопроводів (Гкал) та з витоком (Гкал), а також за витоки теплоносія (тони) на теплових мережах відповідача, якими позивачем постачається теплова енергія на потреби об`єкта ж/б вул. Тютюнника Василя (Барбюса Анрі), буд. 13 .

Згідно з п.п. 1, 2 Додатку 4 до Договору розрахунки за теплову енергію проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує позивачу вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Відповідно до п. З Додатку 4 до Договору відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42:

- облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повинен повернути в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

На підтвердження факту постачання теплової енергії відповідачу, її обсягу, а також наявності у останнього заборгованості, позивач надав суду копії відповідних документів, а саме довідки про стан розрахунків за спожиту теплову енергію; копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання на період опалювального сезону; акти приймання-передавання товарної продукції; облікові картки за обліковим записом відповідача; довідку про нарахування за теплову енергію; довідку про стан розрахунків.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача щодо ненадання позивачем актів приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року з підписом відповідача, оскільки сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Пунктом 3 додатку №4 до Договору передбачено обов`язок споживача щомісячно з 12 по 15 число отримувати самостійно в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: вул. Волоська, 42 облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірники оформленого акту звірки сторона - 2 повертає в центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Доказів виконання відповідачем п. 3 Додатку № 4 до Договору, а саме отримання ним актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не місять, як не містять доказів вмотивованої відмови відповідача від підписання таких актів.

Відтак, враховуючи ненадання відповідачем доказів вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передавання товарної продукції та наявність в матеріалах справи інших доказів, зазначених вище, суд вважає доведеним факт постачання позивачем теплової енергії на об`єкт відповідача.

З огляду на те, що відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за Договором, у нього утворилась заборгованість за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, яка становить 17 454,91 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач, в порушення умов Договору, не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 17 454,91 грн, що відповідачем не спростовано.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 17 454,91 грн.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 726,73 грн, 3% річних у розмірі 609,59 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 459,40 грн.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 Додатку № 4 до Договору стороні-2 на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) стороною-1 нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення - але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" поширюються на взаємовідносини сторін за Договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який тривав до 30.06.2023.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач неправомірно нарахував пеню за період по червень 2023 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, початковим днем нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором для частини періодів прострочення є 01.07.2023.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, встановлено, що вся територія Києва була територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 30.04.2022. Відтак, нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних у зазначений період не є правомірним.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору встановлено, що відповідач мав до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплатити вартість фактичних обсягів теплової енергії.

З урахуванням викладеного, за перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за невиконання обов`язків за Договором у період з жовтня 2021 по грудень 2023 року, складає 19,11 грн, відтак позовна вимога в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково у визначеному судом розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не є арифметично вірними, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, у розмірі встановленому судом, а саме 1 735,27 грн інфляційних втрат та 557,96 грн 3% річних.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 17 454,91 грн заборгованості, 557,96 грн 3% річних, 1 735,27 грн інфляційних втрат та 19,11 грн пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 690,05 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 337,95? грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13; ідентифікаційний код: 40283552) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) 17 454 (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 91 коп. заборгованості, 557 (п`ятсот п`ятдесят сім) грн 96 коп. 3% річних, 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п`ять) грн 27 коп. інфляційних втрат, 19 (дев`ятнадцять) грн 11 коп. пені та 2 690 (дві тисячі шістсот дев`яносто) грн 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 337,95? грн покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2024

Суддя О.В. Нечай