Ухвала

від 02.09.2024 по справі 913/370/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

02 вересня 2024 року м.Харків Справа № 913/370/24

Провадження №16/913/370/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Шеліхіної Р.М., розглянувши в порядку наказного провадження заяву б/н від 21.08.2024

стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» (Мороховецька набережна, буд. 2, м. Харків, 61004, ідентифікаційний код 37999261)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (просп. Гвардійський, буд. 44/1, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 40537538)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором поставки № 2703 від 27.10.2020 у розмірі 281 146,85 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін,

в с т а н о в и в:

22.08.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» із заявою б/н від 21.08.2024 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» заборгованості за договором поставки № 2703 від 27.10.2020 у розмірі 281 146,85 грн, з яких: 180 634,67 грн основний борг; 52324,38 грн інфляційні втрати; 13 100,13 грн 3 % річних; 35 087,67 грн пеня; та витрат з оплати судового збору в розмірі 302 грн 80 коп.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки № 2703 від 27.10.2020 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 180 634,67 грн, що стало підставою для нарахування пені за період з 23.03.2022 по 23.09.2022 у розмірі 35 087,67 грн; інфляційних втрат за період з 23.03.2022 по 21.08.2024 у розмірі 52 324,38 грн; 3% річних за період з 23.03.2022 по 21.08.2024 у розмірі 13 100,13 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, як вбачається з поданої заяви, окрім суми основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, заявником заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 35087, 67 грн.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що вимога про стягнення пені є вимогою про стягнення штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, а сама пеня є видом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відтак, заявлена заявником вимога про стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань за договором хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, тобто вимога заявника щодо стягнення пені в розмірі 35087,67 грн не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Отже, із поданої заяви не вбачається безспірного та беззаперечного виникнення у заявника права грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу, оскільки у заяві заявлено до стягнення не тільки грошову заборгованість за договором, що передбачено ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Тобто заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 2703 від 27.10.2020 у розмірі 281 146,85 грн є спірними, а тому виключається їх можливість розгляду та вирішення в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав у видачі судового наказу згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» заборгованості у розмірі 281 146,85 грн за договором поставки № 2703 від 27.10.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду у позовному порядку з наданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України та у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Разом з тим, пунктом 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до пп. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу, розмір судового збору складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028 грн 00 коп.

Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому, звертаючись до суду з даною заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» мав бути сплачений судовий збір у розмірі 242 грн 24 коп.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із заявою до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» заявником був сплачений судовий збір у сумі 302 грн 80 коп згідно платіжної інструкції № 10399 від 21.08.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону У країни «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір, сплачений заявником у сумі 60 грн 56 коп підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 150-154, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» б/н від 21.08.2024 про видачу судового наказу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 02.09.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

СуддяРіта ШЕЛІХІНА