Рішення

від 20.08.2024 по справі 922/1885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ХарківСправа № 922/1885/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7), 2. Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1) про стягнення 1398042,86 грн. за участю представників:

позивача - Жилко С.Е., самопредставництво;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - Гільбурд Р.Ю., довіреність №9 від 15.01.2024;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5", м. Харків та 2. Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет", м. Дніпро, в якому просить суд стягнути:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 348519,94 грн. за використання частини земельної ділянки загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, буд. 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 за період з 08.09.2021 по 28.02.2022;

- з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1049522,92 грн. за використання частини земельної ділянки загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, буд. 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 за період з 08.09.2021 по 28.02.2022;

Позов обґрунтовано, зокрема тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" та Акціонерне товариство "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" у період з 08.09.2021 по 28.02.2022 не сплачували плату за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1398042,86 грн.

Також до стягнення з відповідачів заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20970,64 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1885/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.06.2024 о 13:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2024 задоволено клопотання відповідача 2 про відкладення підготовчого засідання (вх. №16422 від 25.06.2024) та відкладено підготовче засідання на 16.07.2024 об 11:40 год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2024 відкладено підготовче засідання на 30.07.2024 об 11:10 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1885/24 до судового розгляду по суті на 13.08.2024 об 11:20.

08.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №19971), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

09.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення (вх. №20125), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2024 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.08.2024 о 12:20 год.

16.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №20690), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні 20.08.2024 позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач 1 в судове засідання 20.08.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2024, ухвали-повідомлення від 25.06.2024, ухвали-повідомлення від 16.07.2024, ухвали від 30.07.2024, , ухвали від 07.08.2024, ухвали від 09.08.2024, ухвали-повідомлення від 13.08.2024 та ухвали від 16.08.2024, які надсилались судом на адресу відповідача 1, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" (код ЄДРПОУ 33369164) повернулись до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач 2 в судовому засіданні 20.08.2024 проти позовних вимог заперечував, просив суд в позовних вимогах до відповідача 2 відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Крім цього, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.

Також, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1885/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач 1 своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

20.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.01.2024 № 360885908 право власності за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7 зареєстроване:

На нежитлові будівлі літ. "АВ-1" загальною площею 108,9 кв.м, літ. "АГ-1" загальною площею 32,1 кв.м та літ. "АД-1" загальною площею 8,5 кв.м з 11.12.2007 по теперішній час за ТОВ "БК "Комфортбуд-5" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2007 у справі № 29/592-07;

На нежитлові будівлі: літ. "Щ-1" загальною площею 105,3 кв.м, літ. "Ш-1" загальною площею 344,9 кв.м:

- з 20.01.2014 по 16.05.2019 за ТОВ "БК "Комфортбуд-5" на підставі договору купівлі - продажу від 20.04.2006 № 2108;

- з 17.05.2019 по теперішній час за AT "Інтерпайп Дніпровтормет" на підставі договору - купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.05.2019 № 572.

Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.09.2021№НВ-0007726952021 площа земельної ділянки по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 складає 1,4670 га, сформована земельна ділянка 10.03.2005. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування промислово-складської бази.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.01.2024 № 360883180 право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 31.07.2020 за Харківською міською радою.

На підставі рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 № 35/08, між Харківською міською радою та ТОВ "БК "Комфортбуд-5" укладено договір оренди землі від 26.05.2009, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 01.07.2009 № 840967100076, відповідно до умов якого орендарю надано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,4670 га за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування промислово-складської бази строком до 01.02.2013 (далі-Договір).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.01.2024 № 360885908 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові з 31.07.2020, зареєстроване за ТОВ "БК "Комфортбуд-5" на підставі Договору, припинено 08.09.2021.

04.10.2023 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. у порядку ч 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 ум. Харкові, знаходяться нежитлові будівлі: літ. "АВ-1", літ. "АГ-1", літ. "АД-1", літ. "Щ-1", літ. "Ш-1", право власності на які зареєстроване за ТОВ "БК "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет".

Отже ТОВ "БК "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет", з моменту припинення договору оренди землі від 01.07.2009 № 840967100076 та по теперішній час використовують вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.12.2023№25547/5/20-40-04-02-12 "БК "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет" у 2019-2023 роках не значаться платниками плати за землю.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "БК "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет" у період з 08.09.2021 по 28.02.2022 не сплачували плату за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1398042,86 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Другий відповідач (АТ "Інтерпайп Дніпровтормет") позовні вимоги не визнав, заперечуючи проти позову, у своєму відзиві зазначив про те, що другий відповідач є власником об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель літ "Щ-1" (гараж-майстерня). загальною площею 105,3 кв.м., літ. "Ш-1" (контора вагова), загальною площею 344,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул Лодзька, 7. Право власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна набуто Відповідачем 2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.05.2019р , укладеного з Відповідачем 1, згідно з п. 2 якого, нежитлові будівлі літ. "Щ-1" (гараж-майстерня), загальною площею 105,3 кв.м., літ "Ш-1" (контора вагова), загальною площею 344,9 кв.м., які розташовані за адресою: м Харків, вул. Лодзька, 7, розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,4670 га з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010, цільове призначення земельної ділянки - 1.11.6, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування промислово-складської бази. Вказана вище земельна ділянка передана в оренду ТОВ "БК "Комфортбуд-5" на підставі договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" від 01.07 2009. Таким чином, на переконання другого відповідача, станом на дату укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.05.2019 між першим та другим відповідачами земельна ділянка загальною площею 1,4670 га з кадастровим номером 6310138500' 13:002:0010 перебувала в оренді Відповідача-1, будь-яких обмежень щодо її використання зареєстровано не було. Крім того, у відзиві на позовну заяву другим відповідачем зазначено про те, що фактичне користування землею орендарем відбувається до дати повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, втім у даному разі відсутній акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 1.4670 га з кадастровим номером 6310138500 13:002:0010 по вул Лодзька. 7 у м Харків від відповідача-1 позивачу, як підтвердження фактичного припинення користування вказаною земельною ділянкою відповідачем-1, отже, на переконання відповідача-2, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно новий власник нерухомого майна може лише вимагати переоформлення відповідних прав на земельну ділянку, а право оренди земельної ділянки у нового власника об`єкта нерухомого майна виникатиме не з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно, а з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Другим відповідачем у відзиві зазначено, що обов`язок внесення орендної плати за земельну ділянку виникає у особи, котра набула право власності на нерухоме майно, виключно на підставі укладеного нею договору оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації відповідного права користування земельною ділянкою, тобто з моменту виникнення у неї права на орендне користування земельною ділянкою, тому плату за землю повинен вносити попередній власник об`єкта нерухомості (Відповідач 1) до моменту, поки новий власник (Відповідач 2) офіційно оформить своє право на земельну ділянку. Крім того, позивачем не надано відомостей з Державного земельного кадастру щодо реєстрації прав на земельну ділянку загальною площею 1,4670 га з кадастровим номером 6310138500:13:002 0010 по вул. Лодзька, 7 у м Харків за Відповідачем 2. Таким чином другий відповідач вважає, що підстави для нарахування 1049522,92 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання частини земельної ділянки загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, буд. 7 у м Харкові з кадастровим номером 6310138500.13:002:0010 за період з 08.09 2021 р по 28 02.2022р відсутні, оскільки відсутнє зареєстроване право користування вказаною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства України. Додатково у відзиві відповідачем-2 зазначено про те, що з метою оформлення орендних відносин та отримання частини земельної ділянки загальною площею по вул. Лодзькій, буд. 7 у м Харкові з кадастровим номером 6310138500 13 002 0010 у користування Відповідач 2 ще у 2019 році подав документи до Харківської міської ради для надання дозволу на поділ казаної земельної ділянки, рішення по вказаному питанню так і не прийнято.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до стати 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та статтею 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.201 і № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до етапі 206 Земельного кодексу (ЗК) України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Оскільки, відповідачі не є власниками та постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата.

Відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет", про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові.

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові від 01.10.2021 № 3875.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2021 рік -1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

У даному разі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові у 2021 році становить 72983 675 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові у 2022 році (з урахуванням коефіцієнту індексації) становить 80282 043 грн.

Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати для виду використання земельної ділянки "Промисловість" (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 4.1 Положення №41/08 (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата для виду використання земельної ділянки "Промисловість" (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнт у розміру земельної ділянки із показником від І га до 4,9999 га відповідає значення 0,90.

Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08 в редакції з 01.01.2022.

Враховуючи факт того, що землекористувачами не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Враховуючи вищенаведене, розмір орендної плати, за використання всієї земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові складає: у 2021 році - 243278,92 грн в місяць, за період з 08.09.2021 по 31.12.2021 становить 916350,60 грн; у 2022 році - 240846,13 грн в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 481 692,26 грн.

Відповідно до вимог статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожної з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини, обґрунтованим та правомірним є застосування п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах. Отже, розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці, можливо.

Близька за змістом правова позиція стосовно можливості застосування зазначеного алгоритму розрахунку позовних вимог надав і Касаційний цивільний суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 638/13423/18 та у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 16.08.2022 у справі № 922/2095/21, від 04.10.2022 у справі № 922/2828/20.

Як зазначалося судом вище, Харківською міською радою, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові зареєстровано:

На нежитлові будівлі літ. "АВ-1" загальною площею 108,9 кв.м, літ. "АГ-1" загальною площею 32,1 кв.м, літ. "АД-1" загальною площею 8,5 кв.м зареєстроване з 11.12.2007 по теперішній час за ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2007 у справі № 29/592-07;

На нежитлові будівлі: літ. "Щ-1" загальною площею 105,3 кв.м, літ. "Ш-1" загальною площею 344,9 кв.м:

- з 20.01.2014 по 16.05.2019 за ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" на підставі договору купівлі - продажу від 20.04.2006 № 2108;

- з 17.05.2019 по теперішній час за AT "Інтерпайп Дніпровтормет" на підставі договору - купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.05.2019 № 572.

Таким чином, загальна площа нерухомого майна розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові складає 599,7 кв.м.

Сума коштів у розмірі орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" відповідно до частки належного йому майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010:

- за період з 08.09.2021 по 31.12.2021 становить: 149,5 кв.м (площа нерухомого майна ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5")/599,7 кв.м. (загальна площа нерухомого майна) * 916350,60 грн (розмір плати за використання всієї земельної ділянки за вказаний період) = 228438,24 грн;

- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить: 149,5 кв.м (площа нерухомого майна ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5")/599,7 кв.м. (загальна площа нерухомого майна) * 481692,26 грн (розмір плати за використання всієї земельної ділянки за вказаний період) = 120081,70 грн;

Сума коштів у розмірі орендної плати, нараховану AT "Інтерпайп Дніпровтормет" відповідно до частки належного йому майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010: за період з 08.09.2021 по 31.12.2021 становить: 450,2кв.м (площа нерухомого майна AT "Інтерпайп Дніпровтормет")/599,7 кв.м. (загальна площа нерухомого майна) * 916 350,60 грн (розмір плати за використання всієї земельної ділянки за вказаний період) = 687912,36 грн;

- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить: 450,2кв.м (площа нерухомого майна AT "Інтерпайп Дніпровтормет") / 599,7 кв.м. (загальна площа нерухомого майна) * 481692,26 грн (розмір плати за використання всієї земельної ділянки за вказаний період) = 361610,56 грн.

Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.12.2023 № 25547/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-5" та AT "Інтерпайп Дніпровтормет" у періоди 2019-2023 роках не значаться платниками плати за землю, загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 08.09.2021 по 28.02.2022 становить 1398042,86 грн.

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Водночас, відхиляючи доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про наступне.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Оскільки, відповідачі не є власниками та постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата.

Водночас згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Близька з змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Як зазначалося судом вище, відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та ін.

Враховуючи вищенаведене, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідачі не зобов`язані сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у них автоматично виник обов`язок належним чином сплачувати за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.

Отже, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.

Главою 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14- 77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному разі, позовні вимоги міськради першим та другим відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для повного задоволення позову.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на першого та другого відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-5 (61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7, код ЄДРПОУ 33369164) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 348519,94 грн. за використання частини земельної ділянки загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, буд. 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 за період з 08.09.2021 по 28.02.2022 року та 5227,80 грн. судового збору.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191454) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1049522,92 грн. за використання частини земельної ділянки загальною площею 1,4670 га по вул. Лодзькій, буд. 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0010 за період з 08.09.2021 по 28.02.2022 року та 15742,84 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" серпня 2024 р.

Суддя Є.М. Жиляєв