Рішення

від 21.08.2024 по справі 927/411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/411/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000;

в особі позивача: Чернігівської обласної ради, проспект Миру 43, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Семенівкарайагролісгосп, вул. Горавовка, 33а, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400;

предмет спору: про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Кравченко Д.В. діє в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача: Деденко С.І. голова міської Ради; Воробей В.С. діє в порядку самопредставництва юридичної особи;

від третьої особи: Дубін В.І. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1092225, виданого 24.06.2024;

від прокуратури: Оліфір А.В. прокурор відділу.

У судовому засіданні 21.08.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

29.04.2024, Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача - Чернігівської обласної ради, подав позов до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області з проханням усунути перешкоди власнику, в особі Чернігівської обласної ради, в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, що розташована на території Семенівської міської ради шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 05.08.2021 № 347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради», в частині прийняття в комунальну власність Семенівською міською радою земельної ділянки за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, за Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2762968874247;

- зобов`язання Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області повернути земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, в розпорядження Чернігівської обласної ради.

Позов обґрунтований порушенням інтересів держави, що полягають у безпідставному вибутті з володіння спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області указаної земельної ділянки лісогосподарського призначення, за фактом незаконної реєстрації права власності Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області, чим порушені норми Конституції України, Земельного та Лісового кодексів України.

Ухвалою від 06.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; залучив до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Семенівкарайагролісгосп (код ЄДРПОУ 31333576) як постійного користувача спірною земельною ділянкою; установив учасникам справи строки для подачі заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 168, 178, 179, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач (у належний строк) скористався правом на подачу відзиву на позов, яким проти задоволення позовних вимог заперечив вважаючи, що ним правомірно зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району на спірну земельну ділянку. Поставив під сумнів повноважність прокурора на представлення інтересів держави в даній справі.

Суд залучив відзив на позов до матеріалів справи.

05.06.2024, у підготовче засідання прибув прокурор; сторони та третя особа до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, засобами поштового та електронного зв`язку, в підсистемі Електронний суд.

За результатами підготовчого засідання суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 19.06.2024, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку, в підсистемі Електронний суд.

10.06.2024, прокурор подав письмову відповідь на відзив, разом з клопотанням про продовження строку на вчинення наведених дій. Мотивував заявлене клопотання тим, що відзив на позов не був попередньо направлений Новгород-Сіверській окружній прокуратурі Чернігівської області, що представляє інтереси держави в цій справі, що позбавило його можливості скористатись правом на подачу письмової відповіді на відзив в установлений судом строк.

У відповіді на відзив прокурор спростовував доводити відповідача. Звертав увагу, що відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, з дня набрання чинності цим Законом, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій. Згідно з п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону від 06.09.2012 № 5245-VI, з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013), землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Оспорювана земельна ділянка, яка до 01.01.2013 перебувала в постійному користуванні Дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Семенівкарайагролісгосп (державний акт про право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 000429, виданий на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації від 12.03.2002 № 56), була віднесена до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, розпорядником яких є позивач Чернігівська обласна рада. При цьому, відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про речове право обласної Ради на спірну ділянку, не спростовує наведених обставин.

18.06.2024, від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, які за правовим змістом є відповіддю на відзив (подана до суду з порушенням установленого строку). Позивач позов підтримав.

19.06.2024, у судове засідання прибули повноважні представники сторін та прокурор; третя особа до суду не прибула, про причини неприбуття в судове засідання не повідомила, будь - яких заяв чи клопотань до суду не заявила, про дату, час та місце слухання справи повідомлена засобами електронного зв`язку, в підсистемі Електронний суд.

Суд, за відсутності заперечень відповідача, з метою повного та всебічного розгляду спору, в порядку частини 2 статті 119 ГПК України, продовжив прокурору та позивачу строки на подачу відповідей на відзив, відклав розгляд справи по суті на 26.06.2024, для надання відповідачу додаткового часу скористатись правом на подачу письмових заперечень (у разі необхідності).

26.06.2024, у судове засідання прибули повноважні представники сторін, третьої особи та прокурор.

Прокурор заявив клопотання про поновлення строку та залучення додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема: копії запиту до Чернігівської ОДА від 19.06.2024 та її відповіді від 25.06.2024 на зазначений запит; копії запиту до архівного відділу Новгород-Сіверської РВА від 21.06.2024; копії запиту до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.06.2024; копії витягу з технічної документації з встановлення меж земельних ділянок у натурі, загальною площею 1737,3166 га, для ведення лісового господарства на території Семенівської міської ради Семенівського району Чернігівської області (в частині спірної земельної ділянки), виготовленої ТОВ «Геоінформпроект» у 2017 році.

Враховуючи, що матеріали справи містять суперечливі докази відносно запису про реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 18.09.2017 відділом у Семенівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, суд вирішив повернутись до стадії підготовчого провадження, з метою залучення до матеріалів справи додаткових доказів (відповідно до скерованих прокуратурою запитів) та встановлення підстав внесення запису про державну форму власності щодо спірної земельної ділянки станом на 18.09.2017 (витяг ДЗК НВ-7405398012017 від 18.09.2017), про що постановив ухвалу від 26.06.2024.

Суд, у порядку частини 3 статті 177 ГПК України, за власною ініціативою, продовжив строки підготовчого провадження на 30 календарних днів, відклав підготовче засідання в справі на 05.08.2024.

08.07.2024, прокурор заявив клопотання про поновлення строку та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема: копії відповіді архівного відділу Новгород Сіверської РВА від 01.07.2024, на запит прокурора від 21.06.2024; копії відповіді ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.06.2024, на запит прокурора від 21.06.2024, разом з технічною документацією зі складання державних актів на право постійного користування землями лісового фонду Семенівському районному дочірньому спеціалізованому агролісогосподарському підприємству «Семенівкарайагролісгосп» у межах Семенівського району Чернігівської області (в частині спірної земельної ділянки), виготовленої Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук у 2002 році.

У підготовче засідання 05.08.2024 прибули повноважні представники сторін, третьої особи та прокурор.

Суд, на стадії підготовчого провадження, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, поновив прокурору строк на подачу додаткових доказів, залучив їх до матеріалів справи.

Відповідно до частини 6 статті 183 ГПК України, за письмовими заявами учасників справи, суд розпочав розгляд справи по суті.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували.

У судовому засіданні суд оголосив перерву до 21.08.2024.

21.08.2024, після закінчення оголошеної перерви, в судове засідання прибули повноважні представники: позивача, відповідача, третьої особи та прокурор.

Суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 6 Лісового кодексу України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) (далі ЛК України) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним (561- XII) та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Також за п. 1 частини 1 статті 12 ЗК України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.

За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 21 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 27.03.2001, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству Семенівкарайагролісгосп (далі третя особа) надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Семенівського району, загальною площею 20977,40 га.

Дане рішення прийняте Чернігівською обласною радою в межах своїх повноважень, наразі є чинним.

Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» створене на підставі наказу Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» від 27.12.2000 № 3 (зареєстрованого 12.01.2001, за розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації № 12, на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської області (п. 1.1. Статуту ДП «Семенівкарайагролісгосп», затвердженого наказом КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 30.08.2022 № 35)).

Третя особа є лісокористувачем за рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001, основним видом діяльності якого є спеціалізоване ведення лісового господарства. Засновником Підприємства є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (пункти 1.2., 2.1., 3.8., 3.9. Статуту ДП «Семенівкарайагролісгосп»).

На замовлення ДП « Семенівкарайагролісгосп», відділом землевпорядного проектування Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, у 2002 році виготовлена технічна документація зі складання державних актів на право постійного користування землями лісового фонду ДП «Семенівкарайагролісгосп».

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» отримало державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 000429 від 11.10.2002 (виданий на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації від 12.03.2002 № 56), за яким ДП «Семенівкарайагролісгосп» отримало в постійне користування 1739,4 га згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства.

06.06.2017, за розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації № 174, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж землекористувань ДП «Семенівське лісове господарство» та передачу в постійне користування Підприємству земельні ділянки загальною площею 17060 га.

На замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп» землевпорядною організацією - ТОВ «Геоінформпроект», у 2017 році, виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), загальною площею 1739,4 га, для ведення лісового господарства на території Семенівської міської ради Чернігівської області, до складу яких увійшла земельна ділянка за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,65 га (спірна).

Відповідно до плану лісонасаджень ДП «Семенівкарайагролісгосп», до складу земельної ділянки площею 270,65 га увійшли лісові насадження в кварталах 112 (82 га), 113 (76 га), 114 (66 га), 115 (33 га), 118 (виділ 5) (11,2 га), розташовані між м. Семенівка та с. Миколаївка Новгород - Сіверського району Чернігівської області.

На підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Геоінформпроект», на замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп», в Державному земельному кадастрі, 18.09.2017, зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га (спірна), за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (за кодом 09.01.), категорія земель землі лісогосподарського призначення; земельна ділянка розташована на території Семенівської міської ради (витяг з Державного земельного кадастру НВ-7405398012017, сформований 18.09.2017).

Внесений запис про право постійного користування Семенівським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Семенівкарайагролісгосп» відносно спірної земельної ділянки; документ, що посвідчує речове право - державний акт від 11.10.2002 ІІ ЧН № 000429. Форма власності - державна.

Суд установив, що в розділі про державну реєстрацію земельної ділянки внесені некоректні відомості щодо року виготовлення ТОВ «Геоінформпроект» технічної документації із землеустрою.

Підставою вчинення 18.09.2017 реєстраційних дій була технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1739,4 га для ведення лісового господарства на території Семенівської міської ради Чернігівської області, виготовлена ТОВ «Геоінформпроект» у 2017 році на замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп», засвідчена копія якої надана прокурором до матеріалів справи в судовому засіданні 26.06.2024. Будь-яка інша технічна документація, на замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп», ТОВ «Геоінформпроект» не розроблялась.

Відповідно до частини 9 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наведене відповідає положенням Порядку ведення Державного земельного кадастру (затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051) (пункти 113, 115, 118).

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, на запит прокурора від 13.03.2024 № 10-1553/0/1-24 щодо причин та підстав внесення запису про форму власності спірної земельної ділянки як державної, у листі-відповіді від 26.03.2024 № 10-25-0.2-1874/2-24 повідомило, що земельна ділянка за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, зареєстрована в ДЗК 18.09.2017, на підставі: заяви ДП «Семенівкарайагролісгосп», державного акту на право користування землею серії ІІ-ЧН № 000429 від 11.10.2002 (зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 180), та технічної документації. Розподіл земель за формами власності і видами речових прав вноситься до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Натомість, як установлено судом, відомості про спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені лише в 2023 році, на момент проведення державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Семенівською міською радою (відповідачем).

Чернігівська обласна військова адміністрація, листом від 25.06.2024 № 01-01-32/10033 вих., на запит прокурора від 19.06.2024 № 53-77-1994вих-24, повідомила, що земельна ділянка за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, в державній власності не перебувала та не перебуває.

Семенівською міською радою Чернігівської області (десята сесія восьмого скликання), 05.08.2021, прийняте рішення № 347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради», яким у комунальну власність Ради з земель державної власності прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, з цільовим призначенням - для введення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

Рішення мотивоване положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.07.2023, державним реєстратором Семенівської міської ради Швидкою Г.М., на підставі рішення Семенівської міської ради від 05.08.2021 № 347, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, за Семенівською міською радою зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га (спірна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2762968874247, про що свідчить інформаційна довідка з Реєстру № 372706353, сформована 03.04.2024.

Право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за ДП «Семенівкарайагролісгосп» 06.07.2023.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради з метою усунення перешкод власнику територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, яка 06.07.2023, незаконно зареєстрована за Семенівською міською радою, без урахування вимог пунктів 2, 7 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 5245-VІ, підпункту в) п. 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України.

Відповідач у відзиві на позов поставив під сумнів наявність у прокурора достатніх підстав для представлення інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради в межах даної справи.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливості подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурором поданий позов в особі Чернігівської обласної ради, яка неналежно виконує повноваження щодо захисту порушеного права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області на спірну земельну ділянку, що належить до земель лісогосподарського призначення, та є об`єктом підвищеного захисту зі сторони держави, зі спеціальним режимом її використання. Реєстрація Семенівською місцевою радою права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні комунального спеціалізованого підприємства та відповідно в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, з порушенням норм земельного законодавства, за відсутності належних правових підстав, створює передумови використання даної ділянки всупереч її цільового призначення та порушує інтереси держави в особі Чернігівської обласної ради.

Чернігівська обласна рада була обізнана з фактом порушення речового права, про що свідчить зміст листа Ради від 16.11.2023 № 02-03/874, на запит прокурора від 06.11.2023 № 50-75-3169вих23, проте належних заходів на усунення виявлених порушень протягом тривалого часу самостійно не вчинила.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Семенівської міської ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської обласної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави. Суд відхилив заперечення відповідача в цій частині, як необґрунтовані.

Щодо вимог про усунення перешкод власнику в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою.

Суд установив, що на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах компетенції Ради, ДП «Семенівкарайагролісгосп» (лісокористувач, засновником якого є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» ЧОР, код ЄДРПОУ 31275389) надані в постійне користування для ведення лісового господарства землі лісового фонду загальною площею 20977,4 га, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка.

Відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ, з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013), землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:

а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б)всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Виходячи з положень Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у власності територіальної громади, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні ДП «Семенівкарайагролісгосп».

При цьому, реєстрація в ДЗК у 2017 році спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, на підставі технічної документації, розробленої на замовлення постійного користувача ДП «Семенівкарайагролісгосп» (акт серії ІІ-ЧН № 000429 від 11.10.2002), з віднесенням цієї ділянки саме до державної форми власності, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю ділянку, не можуть бути враховані судом як достовірні відомості.

Розподіл земель за формами власності і видами речових прав вноситься до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частина 9 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Натомість, відомості про спірну земельну ділянку до Реєстру речових прав внесені лише в 2023 році, на момент реєстрації права комунальної власності Семенівської міської ради відносно спірної ділянки.

Виходячи з установлених обставин, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка протиправно вибула з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що за п. 24 (в) розділу Х Перехідних положень ЗК України (на зміст якого звертав увагу відповідач), з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (1); визнання правочину недійсним (2); припинення дії, яка порушує право (3); відновлення становища, яке існувало до порушення (4); примусове виконання обов`язку в натурі (5); зміна правовідношення (6); припинення правовідношення (7); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (8); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (9); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (10).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом установленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За статтею 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 дійшов висновку, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Суд установив, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку Семенівською міською ради здійснена за відсутності достатніх правових підстав.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як непов`язане з позбавленням права володіння. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (п. 6.38. постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3897/17, п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, п. 81 та п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведене протилежне. Тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, натомість створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, п. 6.30.; від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, п. 4.17.); від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, п. 6.13.)).

За частинами 1, 2 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача в справі.

Судом установлено, що рішення Семенівської міської ради Чернігівської області (10 сесії 8 скликання) від 05.08.2021 № 347, в частині прийняття в комунальну власність Семенівською міською радою земельної ділянки за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, прийняте з перевищенням повноважень (позаяк розпорядником указаної ділянки на той момент була Чернігівська обласна рада), суперечить пунктам 3, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ, порушує право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради на дану ділянку.

Вимога в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Семенівською міською радою, підставою якого було оскаржуване рішення, та повернення спірної земельної ділянки в розпорядження власника, є похідними, що разом забезпечують ефективне поновлення речового права Чернігівської обласної ради.

За п. 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV в разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, сформована за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Семенівкарайагролісгосп» та знаходились у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, відтак, скасування державної реєстрації права власності Семенівської міської ради на дану земельну ділянку та повернення її державі в особі Чернігівської обласної ради, є ефективним способом захисту порушених прав позивача.

З урахуванням установлених обставин, позов підлягає задоволенню.

Суд відхилив як безпідставні заперечення відповідача в частині неналежності доказів, доданих прокурором до матеріалів позовної заяви.

Новгород-Сіверською окружною прокуратурою, відповідно до вимог чинного законодавства, до позовної заяви додані письмові докази, що прошиті, скріплені печаткою та посвідчені підписом відповідальної особи прокурором Новгород-Сіверської прокуратури, Ю. Назаренко, з відміткою про відповідність копій долучених документів оригіналу (а. с. 102, на звороті).

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9084,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 50, 53, 55, 73 - 80, 86, 126, 129, 165, 166, 178, 184, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити повністю позов Новгород Сіверської окружної прокуратури (вул. Замкова, 9А, м. Новгород Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (проспект Миру 43, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 25618741) до Семенівської міської ради Чернігівської області (вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400; код ЄДРПОУ 04062009), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Семенівкарайагролісгосп (вул. Горавовка, 33а, м. Семенівка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області; код ЄДРПОУ 31333576) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Семенівської міської ради Чернігівської області (10 сесії 8 скликання) від 05.08.2021 № 347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради», в частині прийняття в комунальну власність Семенівської міської ради земельної ділянки за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га.

3.Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, за Семенівською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04062009), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2762968874247.

4.Зобов`язати Семенівську міську раду Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04062009) повернути земельну ділянку за кадастровим номером 7424710100:26:001:1787, площею 270,6492 га, в розпорядження Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) .

5.Стягнути з Семенівської міської ради Чернігівської області (вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400; код ЄДРПОУ 04062009) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 9084,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 02.09.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко