Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/8457/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/8457/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гузь Ганни Олександрівни, м.Підгородне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж», м. Київ

про стягнення 18 417,51 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Гузь Ганна Олександрівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» про стягнення основного боргу в сумі 17 500 грн, інфляційних втрат в розмірі 592,90 грн та 3% річних в сумі 324,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №2023/05/29 від 29.05.2023 на виконання послуг з бухгалтерського обслуговування в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином. При цьому, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем електронного кабінету в підсистемі електронний суд зареєстровано не було.

Частиною 10 ст.165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001,м.Київ, площа Спортивна, буд.1.

Судом було враховано, що за приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу господарського суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельномонтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» (замовник) та Фізичною особою -підприємцем Гузь Ганною Олександрівною (виконавець) був укладений договір на виконання послуг з бухгалтерського обслуговування №2023/05/29, згідно з п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з бухгалтерського обслуговування (ведення бухгалтерського та податкового обліку).

У п.2.3 договору №2023/05/29 від 29.05.2023 вказано, що виконавець починає ведення бухгалтерського обліку з 01.06.2023, а складання та подання звітності - з тих звітних періодів, які відносяться до діяльності підприємства з 01.05.2023.

Згідно п.3.1 договору №2023/05/29 від 29.05.2023 щомісячна вартість послуг з бухгалтерського обслуговування складається з загальної суми фактично наданих послуг, вартість яких наведено в додатку 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Виконавець і замовник щоквартально підписують акт наданих послуг, що свідчить про належне надання послуг виконавцем і відсутність у сторін взаємних претензій (пункт 4.1 договору №2023/05/29 від 29.05.2023).

Замовник здійснює оплату за кожний календарний місяць не пізніше 7 (сьомого) числа наступного календарного місяця в розмірі, зазначеному в п. 3.1 цього договору (пункт 5.1 договору №2023/05/29 від 29.05.2023).

У додатку №1 до договору сторони визначили вартість послуг, які можуть входити до бухгалтерського обслуговування.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №2023/05/29 від 29.05.2023 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №2023/05/29 від 29.05.2023 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №2023/05/29 від 29.05.2023 Фізичною особою -підприємцем Гузь Ганною Олександрівною було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельномонтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» прийнято за актами приймання-передачі наданих послуг за червень - грудень 2023 на загальну суму 23 500 грн. Вказані акти приймання-передачі наданих послуг були підписані сторонами в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису, а самі послуги прийняті замовником без зауважень та заперечень.

Проте, в порушення договору №2023/05/29 від 29.05.2023 грошові зобов`язання з оплати наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» були виконані частково на суму 6 000 грн. Факт часткової оплати наданих послуг за договором підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 02.08.2023 року та 13.09.2023 року, а також актом звірки взаємних розрахунків за договором від 31.12.2023 року, який підписаний сторонами в електронній формі з використанням ЕЦП.

Отже, як вказує позивач, внаслідок неналежного виконання умов договору №2023/05/29 від 29.05.2023 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» утворилась заборгованість в розмірі 17 500 грн що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вказувалось вище, виконавець і замовник щоквартально підписують акт наданих послуг, що свідчить про належне надання послуг виконавцем і відсутність у сторін взаємних претензій (пункт 4.1 договору №2023/05/29 від 29.05.2023).

Замовник здійснює оплату за кожний календарний місяць не пізніше 7 (сьомого) числа наступного календарного місяця в розмірі, зазначеному в п. 3.1 цього договору (пункт 5.1 договору №2023/05/29 від 29.05.2023).

У додатку №1 до договору сторони визначили вартість послуг, які можуть входити до бухгалтерського обслуговування.

Судом встановлено, що в межах договору №2023/05/29 від 29.05.2023 Фізичною особою -підприємцем Гузь Ганною Олександрівною було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельномонтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» прийнято за актами приймання-передачі наданих послуг за червень - грудень 2023 на загальну суму 23 500 грн. Вказані акти приймання-передачі наданих послуг були підписані сторонами в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису, а самі послуги прийняті замовником без зауважень та заперечень.

За таких обставин, виходячи з умов договору №2023/05/29 від 29.05.2023, суд дійшов висновку щодо настання строку оплати послуг, які було надано виконавцем та прийнято замовником за актами приймання-передачі наданих послуг за червень - грудень 2023 на загальну суму 23 500 грн.

Однак, як вббачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» були виконані частково на суму 6 000 грн. Факт часткової оплати наданих послуг за договором підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 02.08.2023 року та 13.09.2023 року, а також актом звірки взаємних розрахунків за договором від 31.12.2023 року, який підписаний сторонами в електронній формі з використанням ЕЦП. Отже, наведеним вище підтверджуються обставини наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором №2023/05/29 від 29.05.2023 на суму 17 500 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин відсутності заборгованості перед Фізичною особою -підприємцем Гузь Ганною Олександрівною в сумі 17 500 грн належним чином доказово не спростовано.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця Гузь Ганни Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» в частині стягнення стягнення основного боргу в сумі 17 500 грн.

Щодо позовних вимог про стягенення інфляційних втрат в розмірі 592,90 грн та 3% річних в сумі 324,61 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, в тому числі, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасного внесення оплати за надані бухгалтерські послуги позивачем було нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 592,90 грн та 3% річних в сумі 324,61 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а отже, позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Гузь Ганни Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» про стягнення основного боргу в сумі 17 500 грн, інфляційних втрат в розмірі 592,90 грн та 3% річних в сумі 324,61 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна монтажна компанія «Спецбуденергомонтаж» (01001, м.Київ, пл.Спортивна, буд.1, ЄДРПОУ 45110314) на користь Фізичної особи - підприємця Гузь Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 17 500 грн, інфляційні втрати в розмірі 592,90 грн, 3% річних в сумі 324,61 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 02.09.2024.

Суддя В.В. Князьков