Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/8005/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/8005/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», м. Київ

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ», м. Київ

про стягнення 100 941,54 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» про стягнення заборгованості в сумі 100 941,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків:

- за договором оренди нерухомого майна № 067-37/2018 від 01.02.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів у розмірі 59 840,25 грн, внаслідок чого позивачем додатково нараховано пеню у розмірі 15 024,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 862,12 грн;

- за договором про компенсацію витрат (плати за землю) на утримання орендованого майна № 067-38/2018 від 01.02.2018 до договору оренди № 067-37/2018 від 01.02.2018 в частині повного та своєчасного відшкодування витрат у розмірі 6 723,24 грн, внаслідок чого позивачем додатково нараховано пеню у розмірі 1 687,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 110,80 грн;

- за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 468/18-ЕН від 01.02.2018 в частині повного та своєчасного відшкодування витрат за спожиті електроенергію та холодну воду у розмірі 6 692,69 грн.

Ухвалою від 01.07.2024 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем було здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

Ухвала суду про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету відповідача 01.07.2024.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (найменування якої змінено на Акціонерне товариство «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування») (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» (орендар ) було укладено договір оренди №067-37/2018, за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме приміщення №4,6 на 2 поверсі (учб.корпус літера «В»), загальною площею 208,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Половецька, 49.

У п.1.3 договору №067-37/2018 від 01.02.2018 вказано, що майно передається в оренду з метою розміщення виробництва.

Відповідно до п.2.1 договору №067-37/2018 від 01.02.2018 орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна, який підписується сторонами у строк до десятьох календарних днів з дати підписання цього договору і стає невід`ємною частиною договору.

За умовами пунктів 3.1, 3.4, 3.3, 3.5 договору оренди №067-37/2018 від 01.02.2018 орендар зобов`язався сплачувати орендну плату за користування майном наперед щомісячно, до 10 числа оплачуваного місяця своєчасно і в повному обсязі. Вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю (земельного податку) в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем, не включаються до складу орендної плати; орендар зобов`язаний відшкодовувати (оплачувати) зазначені витрати (послуги) на підставі окремого договору, який сторони зобов`язуються укласти протягом десятьох календарних днів з дати підписання цього договору.

Орендна плата без урахування плати на землю за базовий місяць оренди становить 12784,68 грн.

Сума орендної плати визначається шляхом автоматичного коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції. До складу орендної плати не включається вартість комунальних послуг, наданих орендарю, інші витрати орендодавця на утримання майна.

Відповідно п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату включно до дня фактичного повернення майна за актом приймання-передавання. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

У п.9.6 договору №067-37/2018 від 01.02.2018 вказано, що за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені від суми заборгованості.

Цей договір вступає в дію з моменту його укладення та діє до 01.01.2021 (включно), в частині оренди (користування майно орендарем), а в частині повернення майна орендодавцю, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення - до повного виконання (п.10.1 договору №067-37/2018 від 01.02.2018).

01.02.2018 Акціонерним товариством «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» за актом приймання-передання майна в оренду прийнято приміщення №4,6 на 2 поверсі (учб.корпус літера «В»), загальною площею 208,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Половецька, 49.

01.02.2018 між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (найменування якої змінено на Акціонерне товариство «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування») (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» (сторона 2) було укладено договір №067-38/2018, який згідно п.1.1 передбачає компенсацію (відшкодування) стороною 2 стороні 1 витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), що пов`язані з утриманням нерухомого майна стороною 1.

За умовами п.2.1 договору №067-38/2018 від 01.02.2018 сторона 2 зобов`язана компенсувати (відшкодувати) стороні 1 витрати (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна визначені стороною 1 без ПДВ в залежності від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, що переданий в оренду згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору (додаток №1 до договору та розрахунок компенсації плати за землю на 1 кв.м. нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49).

У п.2.2 договору №067-38/2018 від 01.02.2018 сторона 2 зобов`язана вчасно компенсувати (відшкодувати) витрати сторони 1 на утримання орендованого майна щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку сторони 1.

Відповідно до п.2.3 договору №067-38/2018 від 01.02.2018 у випадку збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, який переданий в оренду, розмір витрат (плати на землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), які сторона 2 компенсує стороні 1, підлягає обов`язковому перегляду та погодженню сторонами договору.

У разі порушення термінів оплати платежів, визначених в п. 2.1., 2.2. договору, сторона 2 на вимогу сторони 1 зобов`язана сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення виконання зобов`язання (п.4.3 договору №067-38/2018 від 01.02.2018).

Цей Договір діє з « 01» лютого 2018 року до « 01» січня 2021 року (включно) (п.7.1 договору №067-38/2018 від 01.02.2018).

У додатку №1 до договору №067-38/2018 від 01.02.2018 містить розрахунок компенсації витрат (плати за землю) на утримання орендованого майна.

Додатковими угодами №1 від 01.03.2018, №2 від 01.03.2019, №3 від 01.03.2020, №4 від 30.11.2020, №5 від 31.03.2021 до договору №067-38/2018 від 01.02.2018.

Зокрема, додаткову угоду №5 від 31.03.2021 сторони уклали про те, що у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2021 року до 6000,00 гри., та враховуючи, що її розмір застосовується при розрахунку компенсації плати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сторони домовились внести зміни до додатку 1 до договору №067-38X2018 від 01.02.2018 року про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди №067-37X2018 від 01.02.2018 року в частині розрахунку компенсації витрат (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна та викласти додаток 1 до Договору №067-38X2018 від 01.02.2018 року про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди №067-37X2018 від 01.02.2018 року в новій редакції.

01.02.2018 між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (найменування якої змінено на Акціонерне товариство «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування») (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» (споживач) було укладено договір №468/18-ЕН про відшкодування витрат баласноутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами п.1.1 якого виконавець забезпечує споживача: електричною енергією, опаленням, питною водою, водовідведенням, а також проводить (за необхідністю) монтажні, налагоджувальні та інші роботи у орендованому чи взятому у лізинг приміщенні, а споживач зобов`язується отримати послуги та відшкодувати виконавцю витрати пов`язані з наданням послуг згідно умов викладених в цьому договорі.

Згідно п.2.4.3 вказаного договору споживач зобов`язаний сплачувати за платіжними вимогами (рахунками) за використані енергоносії або виконані роботи (при їх наявності), не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку виконавця.

За умовами п.3.1-3.3 договору №468/18-ЕН від 01.02.2018 розрахунковим періодом забезпечення енергоносіями вважається календарний місяць. Перший розрахунковий період починається з дати підписання договору. Порядок розрахунків та оплати викладений у додатку №3, що є невід`ємною частиною даного договору.

У п.3.5, 3.6, 3.7 договору вказано, що за кожен місяць виконавець розраховує обсяг та вартість відшкодування використаних енергоносії, а у разі надання додаткових робіт - надає акт виконаних послуг. Акти та платіжні вимоги (рахунки) споживач зобов`язаний отримати у виконавця до 15 числа, слідуючого за розрахунковим, місяця і впродовж одного дня повинен належним чином оформити акти (підписати уповноваженою особою, поставити печатку), та повернути один оформлений примірник акту виконавцю. У разі відсутності (впродовж 3 днів з дня отримання) мотивованих письмових заперечень по рахунку використаних енергоносіїв, і акту надання додаткових робіт, документи вважаються прийнятими споживачем, а енергоносії надані в повному обсязі та належним чином. Вартість відшкодування витрат на забезпечення енергоносіями може змінюватися у зв`язку зі зміною тарифів міських енергопостачальних організацій та чинного законодавства. Загальна вартість договору визначається шляхом складання всіх сум актів забезпечення енергоносіями та актів виконаних робіт за весь час дії договору, та зазначається (уточнюється) сторонами в платіжних вимогах.

Відповідно до п.4.4.3 договору №468/18-ЕН від 01.02.2018 в разі несплати, платежів відповідно до п.2.4.2 та п.2.4.3 договору, споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання такого платежу. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та нараховується за весь час існування боргу.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін дії договору оренди, лізингу або іншого виду користування приміщенням та обладнанням (п.5.1 договору №468/18-ЕН від 01.02.2018).

У додатку №3 до договору №468/18-ЕН від 01.02.2018 сторонами визначено порядок розрахунків спожитих енергоресурсів та порядок їх оплати.

Розрахунок загального обсягу спожитої електричної енергії проводиться за показниками електролічильників або розрахунковим шляхом і, згідно п. 6.23 ПКЕЕ, включає в себе обсяг безпосередньо спожитої електричної енергії за лічильником або розрахунком та втрати електроенергії, пов`язані зі спільним використанням технологічних електричних мереж виконавця, які згідно розрахунків, проведених на основі фактичних втрат 2010 року (рік укладання договору з Київенерго), і так як живильні лінії та тр-ри залишаються без змін - складають 9,14 % від безпосереднього споживання електроенергії кожного споживача, приєднаного до електричних мереж Виконавця. Втрати можуть коригуватися на кожний наступний календарний рік.

Розрахунок споживання опалення проводиться виходячи з площі та об`єму приміщень які займає Споживач, різниці температури в приміщенні та на вулиці, кількості опалювальних діб за місяць, теплових характеристик енергоносія та питомих теплових навантажень корпусів, що опалюються.

Розрахунок спожитої холодної води та стоків виконується на підставі показників водолічильників, або для офісних приміщень, де водолічильники відсутні, згідно «СНиП 2.04.01-85* (2000)» і становить 12 літрів на добу на 1 особу.

Згідно «Правил користування електричною енергією» п.6.6. виконавець виставляє рахунок на повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії поточного місяця до 15 числа на розрахунковий період, а споживач проводить оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у продовж 3 робочих днів.

Згідно акту повернення-приймання майна з оренди від 01.08.2022 р. орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди нежитлове приміщення №4, 6 на другому поверсі (учбового корпусу літера «В»), загальною площею 208,9 м2, що розміщене за адресою: м.Київ, вул. Половецька,49.

Як свідчать матеріали справи, у період з травня по липень 2022 року до повернення орендарем майна орендодавцем було виставлено відповідні рахунки для сплати орендних платежів, а саме: №1239 від 23.05.2022 на суму 19 391,90 грн, №1412 від 20.06.2022 на суму 19 915,49 грн, №1597 від 20.07.2022 на суму 20 532,86 грн, всього на суму 59 840,25 грн.

У період з травня по липень 2022 року позивачем також було виставлено відповідачу для оплати наступні рахунки на компенсацію податків не нерухоме майно та на землю: № 1240 від 23.05.2022 на суму 2 241,08 грн, № 1413 від 20.06.2022 на суму 2241,08 грн, № 1598 від 20.07.2022 - на 2 241,08 грн, загалом - на 6 723,24 грн.

У позовній заяві вказано, що за лютий, квітень, травень, червень, липень 2022 року відповідачем було спожито комунальні послуги, а саме електроенергію, про що позивачем були складені відповідні акти узгодження та виставлені наступні рахунки: Акт № 256 та рахунок № 1036 від 28.02.2022 на суму 14 769,06 грн, Акт № 552 та рахунок № 1206 від 29.04.2022 на суму 270,92 грн, Акт № 700 та рахунок № 1338 від 31.05.2022 на суму 803,67 грн, Акт № 848 та рахунок № 1512 від 30.06.2022 на суму 519,42 грн, Акт № 996 та рахунок № 1687 від 29.07.2022 на суму 98,67 грн, а всього на суму 16 461,74 грн.

09.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» перерахувало на користь позивача грошові кошти у розмірі 9 769, 06 грн в рахунок відшкодування витрат за спожиті електроенергію та холодну воду (платіжне доручення № 1652 від 09.06.2022).

За твердженнями позивача, відповідачем належним чином не було виконано свої зобов`язання за договором оренди, а саме не внесено орендні платежі на суму 59 840, 25 грн, за договором №067-38/2018 від 01.02.2018 в частині компенсації податків не нерухоме майно та на землю на загальну суму 6 723,24 грн, а також за договором №468/18-ЕН від 01.02.2018 в частині відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги на суму 6 692,69 грн.

Означені обставини у сукупності і стали підставою для нарахування пені та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи вказані вище обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено вище, у період з травня по липень 2022 року до повернення орендарем майна орендодавцем було виставлено відповідні рахунки для сплати орендних платежів, а саме: №1239 від 23.05.2022 на суму 19 391,90 грн, №1412 від 20.06.2022 на суму 19 915,49 грн, №1597 від 20.07.2022 на суму 20 532,86 грн, всього на суму 59 840,25 грн.

У період з травня по липень 2022 року позивачем також було виставлено відповідачу для оплати наступні рахунки на компенсацію податків не нерухоме майно та на землю: № 1240 від 23.05.2022 на суму 2 241,08 грн, № 1413 від 20.06.2022 на суму 2241,08 грн, № 1598 від 20.07.2022 - на 2 241,08 грн, загалом - на 6 723,24 грн.

У позовній заяві вказано, що за лютий, квітень, травень, червень, липень 2022 року відповідачем було спожито комунальні послуги, а саме електроенергію, про що позивачем були складені відповідні акти узгодження та виставлені наступні рахунки: Акт № 256 та рахунок № 1036 від 28.02.2022 на суму 14 769,06 грн, Акт № 552 та рахунок № 1206 від 29.04.2022 на суму 270,92 грн, Акт № 700 та рахунок № 1338 від 31.05.2022 на суму 803,67 грн, Акт № 848 та рахунок № 1512 від 30.06.2022 на суму 519,42 грн, Акт № 996 та рахунок № 1687 від 29.07.2022 на суму 98,67 грн, а всього на суму 16 461,74 грн.

Виходячи з умов договорів, які було укладено сторонами, суд дійшов висновку щодо настання строку оплати орендних платежів та відшкодування податку на нерухоме майно та податку на землю за період з травня по липень 2022 й відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з лютого по липень 2022.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» перерахувало на користь позивача грошові кошти лише у розмірі 9 769, 06 грн в рахунок відшкодування витрат за спожиті електроенергію та холодну воду (платіжне доручення № 1652 від 09.06.2022).

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин, які повідомлені позивачем, доказово спростовано не було, доказів належного виконання своїх обов`язків з оплати орендних платежів та відшкодування податку на нерухоме майно та податку на землю за період з травня по липень 2022 й відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з лютого по липень 2022 не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позову в частині стягнення: за договором оренди нерухомого майна № 067-37/2018 від 01.02.2018 орендних платежів у розмірі 59 840,25 грн; за договором про компенсацію витрат (плати за землю) на утримання орендованого майна № 067-38/2018 від 01.02.2018 до договору оренди № 067-37/2018 від 01.02.2018 відшкодування витрат у розмірі 6 723,24 грн; за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 468/18-ЕН від 01.02.2018 відшкодування витрат за спожиті електроенергію та холодну воду у розмірі 6 692,69 грн.

Щодо вимог про стягнення пені на інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлений цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості (п.8.6 договору №34608/Т від 30.12.2021).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, в тому числі, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на порушення відповдачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасного внесення орендних платежів позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 15 024,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 862,12 грн, а за несвоєчасну компенсацію податку на нерухомість та податку на землю - пеню у розмірі 1 687,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 110,80 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку що останні є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» про стягнення в сумі 100 941,54 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ-РЕНТ» (04214, м.Київ. вул.Північна, буд.2/58, кВ.162, ЄДРПОУ 39677841) на користь Акціонерного товариства «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (04050, м.Київ. вул..Іллєнка Юрія, буд.2/10, ЄДРПОУ 142307699) за договором оренди №067-37/2018 основний борг в сумі 59 840,25 грн, пеню в сумі 15024,58 грн, інфляційні втрати в розмірі 9862,12 грн, за договором компенсації витрат №067-38/2018 основний борг в сумі 6726,24 грн, пеню в сумі 1687,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 1110,80 грн. за договором №468/18-ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю заборгованість в сумі 6692,69 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 02.09.2024.

Суддя В.В. Князьков