Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/7505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/7505/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН», м. Київ

про стягнення 17056 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» про стягнення заборгованості в сумі 17056 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором оренди №65.19 від 03.04.2019 в частині внесення орендних платежів у розмірі та строки, що визначені умовами договору.

Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем електронного кабінету в підсистемі електронний суд зареєстровано не було.

З метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04112, м.Київ, вул..Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8.

Судом було враховано, що за приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження не було вручено адресату та було повернуто до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2019 між Акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» (орендар) було укладено договір оренди №65.19, за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, оплатне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в три поверховій будівлі (Літ. «Б»), розташованої за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44 і складається з частини приміщень II поверху корпусу № 8 (за технічним планом 2017 р. № 8 - Додаток № 1) загальною площею 40 кв. м. з урахуванням долі місць загального користування - 4,5 кв. м.

Право власності орендодавця на зазначені нежилі приміщення підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий комплекс, серія МК№ 010007219 від 05.06.2003 р,, яке видане на підставі наказу Головного управління житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна від 02 червня 2003 р. № 636-В (п.1.2 договору №65.19 від 03.04.2019).

Пунктом 2.1 договору №65.19 від 03.04.2019 визначено, що орендоване приміщення надається для розташування офісу орендаря й останній реалізує своє право користування орендованим приміщенням таким чином, щоб його дії не суперечили чинному законодавству України та не створювали перешкод і не обмежує також орендодавця.

Згідно п.3.1 договору №65.19 від 03.04.2019 строк оренди встановлюється з 08.04.2019 по 31.12.2019.

За умовами п.4.2 договору №65.19 від 03.04.2019 передача орендованого приміщення від орендодавця до орендаря здійснюється відповідно до акта приймання-передач і приміщення, підписання якого свідчить про фактичну передачу орендованого приміщення орендарю. У момент підписання акта приймання-передачі, орендодавець передає орендарю ключі від орендованого приміщення.

Згідно п.5.1 договору №65.19 від 03.04.2019 орендна плата за користування орендованими приміщенням, сплачується за кожен місяць оренди, починаючи з дати початку оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду) та до дати закінчення оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення з оренди). У випадку неповного місяця оренди, орендна плата сплачується відповідно фактичній кількості календарних днів оренди у розрахунковому місяці календарних днів оренди у розрахунковому місяці.

У п.5.2 договору №65.19 від 03.04.2019 вказано, що орендна плата складається із постійної (п. 5.2.2) та змінної складової (п.5.7 - компенсація комунально-експлуатаційних витрат). Постійна складова орендної плати визначається шляхом множення орендної ставки за 1 (один) квадратний метр на загальну площу орендованого приміщення, визначається та сплачується Орендарем в наступному порядку та на наступних умовах:

5.2.1. Орендна ставка за один місяць користування офісним орендованим приміщенням за 1 (один) квадратний метр становить - 205,00 грн., крім того ПДВ - 41,00 грн., а всього-246,00 грн;

5.2.2. Орендна плата на місяць за орендовані приміщення під офіс загальною площею 40,0 кв. м складає 8200,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1640,00 гри., а всього до сплати - 9840,00 грн.

У п.5.3 договору вказано, що орендна плата сплачується щомісячно, авансом, до 05 (п`ятого) числа поточного місяця у національній валюті України - гривні, на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі рахунок орендодавця, який надається орендареві. У випадку не отримання такого рахунку за будь-яких причин, орендар зобов`язаний самостійно сплатити орендодавцю орендну плату на підставі даного договору, в строки, вказані в п. 5.3 даного договору та в розмірах, що відповідають зазначеним в рахунках за попередній місяць оренди.

Після закінчення строку дії договору, його розірвання з підстав визначених в цьому договорі, або у випадку відмови орендаря від оренди приміщень відповідно до умов даного договору, орендна плата та інші платежі, передбачені договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщень орендодавцю згідно з актом приймання-передачі приміщення з оренди, в зв`язку з чим договір буде чинним в частині виконання орендарем зазначених зобов`язань по поверненню орендодавцю приміщення за актом та оплаті зазначених платежів до виконання цих зобов`язань (п.5.10 договору №65.19 від 03.04.2019).

У п.7.1 договору вказано, що у випадку дострокового розірвання договору внаслідок виникнення обставин, передбачених пунктом 6.5. та статтею 9 даного договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю, згідно з актом приймання-передачі, орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів з дати підписання угоди про розірвання договору згідно з п. 6.5., а у випадках передбачених ст. 9 - з моменту отримання повідомлення про розірвання (відмови від) договору.

Згідно п.7.4 договору дія договору припиняється після підписання сторонами акта приймання-передачі орендованого приміщення від орендаря орендодавцю. В разі розірвання договору орендодавцем з підстав, викладених у п. 9.1. даного договору, він припиняється на умовах, визначених у зазначеній статті, але при цьому договір залишається чинним в частині обов`язку орендаря відшкодувати орендну плату та інші передбачені даним договором платежі і відшкодування за період від дати розірвання даного договору до дати фактичного звільнення орендованого приміщення та підписання акта приймання-передачІ даного приміщення орендодавцю.

08.04.2019 за актом приймання-передачі орендодавцем було передано, а орендарем прийнято на термін оренди приміщення II поверху корпусу № 8 за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44.

31.10.2019 Акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» було укладено додаткову угоду до договору №65.19 від 03.04.2019, якою сторони домовились достроково припинити термін дії договору оренди №65.19 від 03.04.2019 з 31.10.2019.

Згідно п.5 додаткової угоди №1 від 31.10.2019 орендар зобов`язується погасити усю наявну заборгованість відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 31.10.2019 до 06.12.2019.

31.10.2019 за актом приймання-передачі орендарем було повернуто орендодавцю прийнято на термін оренди приміщення II поверху корпусу № 8 за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків, заборгованість орендаря за договором №65.19 від 03.04.2019 станом на 30.09.2019 становила 62407,89 грн. Одночасно, вартість оренди за жовтень 2019 становила 9840 грн й також не була сплачена орендарем.

У позовній заяві позивачем вказано, що у період з 27.05.2020 по 24.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» було здійснено часткове погашення заборгованості за договором, а саме перераховано на рахунок орендодавця грошові кошти на загальну суму 55 191,89 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено банківські виписки з рахунку Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут».

Отже, за твердженнями позивача, внаслідок неналежного виконання умов договору №65.19 від 03.04.2019 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 17056 грн.

17.08.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №01-05-1924 від 12.08.2021 про сплату суми боргу в розмірі 17056 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідачем вимоги Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» виконано не було, заборгованість не погашено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено вище, згідно п.5.1 договору №65.19 від 03.04.2019 орендна плата за користування орендованими приміщенням, сплачується за кожен місяць оренди, починаючи з дати початку оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду) та до дати закінчення оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення з оренди). У випадку неповного місяця оренди, орендна плата сплачується відповідно фактичній кількості календарних днів оренди у розрахунковому місяці календарних днів оренди у розрахунковому місяці.

У п.5.2 договору №65.19 від 03.04.2019 вказано, що орендна плата складається із постійної (п. 5.2.2) та змінної складової (п.5.7 - компенсація комунально-експлуатаційних витрат). Постійна складова орендної плати визначається шляхом множення орендної ставки за 1 (один) квадратний метр на загальну площу орендованого приміщення, визначається та сплачується Орендарем в наступному порядку та на наступних умовах:

5.2.1. Орендна ставка за один місяць користування офісним орендованим приміщенням за 1 (один) квадратний метр становить - 205,00 грн., крім того ПДВ - 41,00 грн., а всього-246,00 грн;

5.2.2. Орендна плата на місяць за орендовані приміщення під офіс загальною площею 40,0 кв. м складає 8200,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1640,00 гри., а всього до сплати - 9840,00 грн.

У п.5.3 договору вказано, що орендна плата сплачується щомісячно, авансом, до 05 (п`ятого) числа поточного місяця у національній валюті України - гривні, на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі рахунок орендодавця, який надається орендареві. У випадку не отримання такого рахунку за будь-яких причин, орендар зобов`язаний самостійно сплатити орендодавцю орендну плату на підставі даного договору, в строки, вказані в п. 5.3 даного договору та в розмірах, що відповідають зазначеним в рахунках за попередній місяць оренди.

31.10.2019 Акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» було укладено додаткову угоду до договору №65.19 від 03.04.2019, якою сторони домовились достроково припинити термін дії договору оренди №65.19 від 03.04.2019 з 31.10.2019.

Згідно п.5 додаткової угоди №1 від 31.10.2019 орендар зобов`язується погасити усю наявну заборгованість відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 31.10.2019 до 06.12.2019.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків, заборгованість орендаря за договором №65.19 від 03.04.2019 станом на 30.09.2019 становила 62407,89 грн. Одночасно, вартість оренди за жовтень 2019 становила 9840 грн й також не була сплачена орендарем.

У позовній заяві позивачем вказано, що у період з 27.05.2020 по 24.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» було здійснено часткове погашення заборгованості за договором, а саме перераховано на рахунок орендодавця грошові кошти на загальну суму 55 191,89 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено банківські виписки з рахунку Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут».

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» перед Акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» заборгованості за договором №65.19 від 03.04.2019 на суму 17056 грн, строк оплати якої настав.

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин, які повідомлені позивачем, доказово спростовано не було, доказів належного виконання своїх обов`язків за договором №65.19 від 03.04.2019 в частині сплати орендних платежів в повному обсязі не надано.

Таким чином, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» про стягнення заборгованості в сумі 17056 грн.

Згідно з приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» про стягнення заборгованості в сумі 17056 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕТАЛОН» (04112, м.Київ, вул..Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 33051612) на користь Акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, ЄДРПОУ 00147134) заборгованість в сумі 17056 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 02.09.2024.

Суддя В.В. Князьков