Рішення

від 02.09.2024 по справі 759/2791/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/2791/24

Провадження № 2/752/4044/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря Тертій К.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про розірвання договору та стягнення коштів, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить розірвати укладений з відповідачем 05 грудня 2023 року договір № 0512202307 про надання юридичних послуг.

Посилається в позові на те, що 05 грудня 2023 року нею з відповідачем був укладений договір про надання юридичних послуг № 0512202307.

Вартість послуг за умовами договору становила 8 500, 00 грн.

Однак станом на вечір 06 грудня 2023 року у неї відпала необхідність в отриманні юридичних послуг, оскільки інтернет-магазин, до якого планувалося подавати претензію, в добровільному порядку виконав свої зобов`язання.

Це відбулося без участі відповідача і не завдяки його зусиллям, у зв`язку з чим вона звернулася за розірванням договору та поверненням сплачених нею коштів.

Однак до теперішнього часу відповіді від відповідача вона не отримала.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 13 березня 2024 року після надходження за підсудністю із Святошинського районного суду м.Києва та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 04 квіня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Надіслані судом документи були отримані відповідачем 16 квітня 2024 року.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. ст. 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 05 грудня 2023 року між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг № 0512202307.

Відповідно до п.1.2 договору відповідач, як виконавець, взяв на себе зобов`язання надати замовнику юридичні послуги з підготовки проектів документів, а саме:

-претензія до ФОПу;

-скарга до Мінекономіки;

-у разі необхідності позов до суду.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили вартість послуг за умовами договору в сумі 8 500, 00 грн.

Вказана сума була сплачена позивачкою відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру 06 грудня 2023 року.

09 грудня 2023 року позивачка направила на адресу відповідача заяву про відмову від договору в зв`язку з врегулюванням спору з інтернет-магазином у добровільному порядку 06 грудня 2023 року, тобто в день оплати вартості правових послуг.

Відповідь на звернення позивачки з цього приводу відповідачем надана не була.

( а.с. 9 - 14 )

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв`язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов`язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у ч.1 ст. 651 ЦК України.

При цьому, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі №910/15484/17.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання даної норми закону позивачка 09 грудня 2023 року направила на адресу відповідача заяву про розірвання договору з підстав, викладених у позові, яка була отримана відповідачаем 11 грудня 2023 року.

( а.с. 10; 13 - 14 )

Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що відповіді на вказане звернення від відповідача вона не отримала.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі № 910/15484/17 та постанові від 31 жовтня 2019 року в справі № 910/14416/18, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Поняття «істотна зміна обставин» є оціночним.

Критерії визначення цього поняття закріплені в абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень ст. 652 ЦК України не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що при його укладенні ним не були погодження підстави для розрівання чи зміни договору.

При цьому суд також враховує, що відповідачем у справі та стороною договору є юридична особа, напрямком діяльності якої є надання юридичних послуг.

Суд вважає, що укладаючи договір на таких умовах відповідач приймав на себе ризик настання обставин, які випливають з підстав розірвання договору, а тому ці насліди мають бути покладені саме на нього.

З урахуванням викладеного вище, предмету договору, обставин та причин його укладення, усунення даних причин відразу після його укладення, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивачки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідча на користь позивчки підлягає стягненню 1 211,20 грн. судового збору, сплаченого нею при зверненні до уду.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 14, 15, 16, 627, 628,629, 651, 652 ЦК України,ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір про надання юридичних послуг № 0512202307 від 05 грудня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амадео право».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео право» на користь ОСОБА_1 8 500, 00 грн. та 1 211, 20 грн. судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадео право», адреса: 01004 м.Київ, вул. Саксаганського, 87, ЄДРПОУ: 44467302.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Машкевич