Ухвала

від 26.08.2024 по справі 752/13226/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13226/20

Провадження № 2/752/271/24

У Х В А Л А

26 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі продажу, -

встановив:

07.07.2020 року ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» звернулося до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі продажу яким позивалося до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Провадження у справі було відкрито 10.01.2023 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження у справі закрито 20.11.2023 року.

У судові засідання, призначені на 16.06., 21.07.20.11.2023 року, 03.04., 26.08.2024 року позивач не забезпечив явку свого представника, про причини неявки суд не повідомив з клопотанням про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Відповідно до правил п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За даними матеріалів справи позивача належним чином було повідомлено про судові засідання у справі, призначені на 16.06., 21.07.20.11.2023 року, 03.04.,26.08.2024 року за наданою суду адресою для листування з позивачем, однак поштові відправлення повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Наразі, приймаючи до уваги, що позивач у черговий раз не з`явився у судове засідання та не забезпечив явку у судове засідання представника, а його нез`явлення до суду перешкоджає судовому розгляду справи по суті, відповідно суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та захист прав споживача страхових послуг має бути залишено без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі продажу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (стаття 354 ЦПК України).

Суддя: Плахотнюк К.Г.