Ухвала

від 28.08.2024 по справі 760/20024/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/20024/24 1-кс/760/8882/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАТЕК» адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ПАРАТЕК», в порядку ст. 303 КПК України звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення в строки визначені ст. 214 КПК України.

Скарга мотивована тим, що 29 травня 2024 року Директором ТОВ «ПАРАТЕК» до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві цінним листом з описом вкладення було направлено заяву про вчинення злочину, що підтверджується трек-номером 0820300886890, яку Шевченківське УП ГУНП у м. Києві отримано 03.06.2024.

Вказав, що у вказаній заяві наведено факти вчинення кримінального правопорушення, яке на думку заявника, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 19 КК України.

Після отримання вказаної заяви Шевченківське УП ГУНП у м. Києві перенаправило заяву до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, де її було зареєстровано в журналі ЄО за №29000 від 10.07.2024.

02.07.2024 директор ТОВ «ПАРАТЕК» прибула до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві за викликом оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та надала письмові та усні пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

З моменту надання пояснень не було отримано жодних повісток, повідомлень, що свідчили б про розпочате досудове розслідування, не було отримано пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та не надано витягу з ЄРДР.

20 серпня 2024 року на їх звернення було отримано відповідь Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, в якому зазначається, що в ході проведення перевірки не встановлено фактичних даних, які б свідчили про наявність в даній події ознак кримінального правопорушення.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Разом з цим, адвокатом ОСОБА_3 подано до суду заяву про розгляд скарги без його участі. Тож, слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у їх відсутність.

Під час цього розгляду є встановленим, що 29 травня 2024 року Директором ТОВ «ПАРАТЕК» до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку отримано Шевченківським УП ГУНП у м. Києві 03.06.2024 та в подальшому направлено до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, де її було зареєстровано до журналу Єдиного обліку за №29000 від 10.07.2024.

Дані про внесення відомостей щодо обставин відображених у зверненні до ЄРДР, на час розгляду скарги слідчим суддею, не встановлені.

Тобто, строки визначені ст. 214 КПК України, суб`єктом оскарження не дотримані. Тим самим є дійсним факт бездіяльності.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, слідчий суддя враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки, Велика Палата Верховного Суду, слідчий суддя з`ясувавши наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають встановленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги, приходить до такого висновку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) сторін цих відносин, відповідно.

В цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків внесення даних до ЄРДР кореспондуються з нормами наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми (ст. 214 Кодексу) та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, вказаний обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК, з даного питання, так як дії суб`єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому внесенні даних до ЄРДР за зверненням, тобто він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

В цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції.

В такого роду правовідносинах останній має вчинити прямо визначену у КПК дію.

ЄСПЛ у пункті 39 справи "Устименко проти України" зазначив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

В даному випадку встановлено, що 29 травня 2024 року Директором ТОВ «ПАРАТЕК» до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку отримано Шевченківським УП ГУНП у м. Києві 03.06.2024 та в подальшому направлено до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, де її було зареєстровано до журналу Єдиного обліку за №29000 від 10.07.2024, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків, а у цій ситуації, суб`єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони вдалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов`язків.

Тим самим, позбавили особу, яка подала повідомлення про злочин, як сторону у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб`єктом оскарження).

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАТЕК» адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою Директора ТОВ «ПАРАТЕК» до зареєстрованою в Солом`янському УП ГУНП у м. Києві, до журналу Єдиного обліку за №29000 від 10.07.2024, в строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1