Ухвала

від 28.08.2024 по справі 991/7931/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7931/24

Провадження 1-кс/991/7968/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000557 від 30.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 вказана скарга на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданої скарги

В обгрунтування поданої заяви представник ТОВ «Лізингова компанія «ДЕНД Д» - адвокат ОСОБА_3 вказує, що товариству на праві власності належить автомобіль марки Porshe Cayenne S, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову/шасі НОМЕР_2 .

Товариством укладено 01.01.2024 трьохсторонній договір зміни лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, згідно з яким всі права лізингоодержувача перейшли від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 .

У межах кримінального провадження №12024160000000557 від 30.04.2024, яке проводилося СУ ГУНП в Одеській області було на території Білоцерківського району проведено обшук 13.06.2024 без ухвали слідчого судді автомобіля Porshe Cayenne S, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову/шасі НОМЕР_2 , який належить товариству та прийнято рішення про його вилучення, хочу у протоколі прямо зазначено, що воно не належить підозрюваному.

На вказаному автомобілі переміщалася громадянка ОСОБА_5 до ТОВ «ДЕНД Д» для проведення необхідних процедур.

У подальшому, слідчим за погодженням з прокурором було неодноразово подано клопотання про арешт автомобіля, свідоцтва про реєстрацію та ключ від нього, однак таке клопотання було повернуто слідчому три рази.

Адвокат стверджує, що автомобіль не може бути арештованим за жодних з підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування постановою керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 25.07.2024 підслідність вказаного кримінального провадження визначено за детективами НАБУ.

На думку представника товариства, автомобіль незаконно був вилученим та незаконно утримується, а спроби накладення арешту порушують право на вільне володіння майном. Автомобіль досі не повернутий та продовжує утримуватися на відкритому майданчику, де піддається непоправному впливу атмосферних явищ, що завдає збитків товариству.

Посилаючись на положення ст. 167, 235 КПК України, скаржник наголошує, що статусу тимчасово вилученого майна набуває усе майно вилучене під час обшуку, а дозвіл на відшукання певних речей, яке надається слідчим суддею при винесенні ухвали про обшук не створює умови для автоматичного арешту. На обгрунтування вказаного, адвокат посилається на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а саме ухвали від 23.01.203 (справа №991/6694/23, провадження №11-сс/991/61/23).

Крім того, заявник вказує, що бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна є триваючою, а тому відповідна скарга може бути подана з моменту, коли така бездіяльність почалася (у цьому випадку із 09.03.2023) і протягом всього часу, поки триває.

У зв`язку із вказаним, у відповідності до п.3 ч.2 ст. 307 КПК України, адвокат просить визнати бездіяльність детектива НАБУ щодо неповернення майна товариству, а саме автомобіля марки Porshe Cayenne S, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову/шасі НОМЕР_2 та зобов`язати повернути власнику.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судове засідання представник заявника не з`явився, однак подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Детектив НАБУ у судове засідання не з`явилася, однак до його початку надіслала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні поданої скарги. Детектив зазначила, що на даному етапі їй відомо, що клопотання про арешт цього автомобіля, яке було подане ще слідчими СУ ГУНП в Одеській області було повернуто, у зв`язку із зміною підсутності, однак висловила готовність повернути такого автомобіля власнику, про що неодноразово повідомляла останнього за умови надання підтверджуючих документів про власність.

У зв`язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

3.Оцінка та мотиви слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.

У першу чергу, для вирішення питання про неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.

Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п.1-4 вказаної статті.

При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч.2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.

Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п.6 ч.2 ст. 235 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи ( п.2-4 ч.5 ст.234 КПК України).

Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.

У зв`язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.

Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:

- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;

- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у поданій скарзі, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

З матеріалів наданих заявником та детективом не вдалося за можливе встановити на якій підставі відбувся обшук автомобіля, однак долучено протокол обшуку від 13.06.2024, відповідно до якого прийнято рішення про вилучення автомобіля, ключів та технічного паспорту.

Із долучених ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси про повернення клопотання про арешт автомобіля №947/18762/24 від 01.07.2024, №947/21508/24 від 10.07.2024 аналогічно неможливо встановити наявність ухвали про обшук, або постановлення ухвали про легалізацію обшуку у порядку ч.3 ст. 233 КПК тощо.

Враховуючи відсутність заявника та детектива у судовому засіданні та неможливість самостійно встановити підставу для проведення обшуку, його законність, або ж обставини вилучення авто, слідчий суддя вважає за неможливе встановити статус вилученого майна та надати ствердної позиції, що воно відноситься до тимчасово вилученого.

У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін, закріплена у ст. 22 КПК України, яка передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, при реалізації права на оскарження бездіяльності у порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, скаржник чи його представник має навести статус конкретного майна, яке без законних на те підстав утримується органом досудового розслідування, та підлягає поверненню їх законному власнику.

Водночас, слідчий суддя також бере до уваги позицію детектива, яка у своїх запереченнях засвідчила готовність повернути автомобіль його власнику - товариству, у випадку зазначення особи, якій має бути передано такий автомобіль. Натомість, станом на розгляд скарги такої особи не було вказано, що унеможливлює виконання детективом відповідних дій.

З огляду на відсутність достатніх та повних відомостей про підстави та обставини вилучення автомобіля, а також позицію детектива, слідчий суддя вважає, що подана скарга є необґрунтованою, а тому відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст. 167-169, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000557 від 30.04.2024,- залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1