Ухвала

від 28.08.2024 по справі 991/6089/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/6089/24

Провадження №11-сс/991/530/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

прокурора ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 та змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року:

-задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_13 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023;

- змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2024 у справі № 991/5314/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів;

-взято підозрюваного ОСОБА_5 під варту у залі суду;

-визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.

02 серпня 2024 року захисник ОСОБА_7 , а 06 серпня 2024 року захисник ОСОБА_11 подали доповнення до своїх апеляційних скарг.

Захисник ОСОБА_11 в своїй апеляційній скарзі просить:

- дослідити докази, які було подано стороною захисту до суду першої інстанції в повному обсязі;

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 у справі №991/6089/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 5202300000000052 від 01.02.2023 відносно ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам зазначеним в ст. 370 КПК України та є такою, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, висновки в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а відтак вона підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

-під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків;

-за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків слідчого судді, у оскаржуваному судовому рішенні не зазначено, чому слідчий суддя взяв до уваги докази сторони обвинувачення та не врахував жодного доказу сторони захисту наданого на підтвердження виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, які за власною природою унеможливлюють існування ризику переховування від органів досудового розслідування;

-ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів нівелюється забороною спілкування ОСОБА_5 зі свідками, які є його підлеглими, а висновок слідчого судді є безпідставним і необгрунтованим;

-стороною обвинувачення не надано жодних відомостей та доказів на підтвердження ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні;

-слідчий суддя у пунктах 93, 94, 95, 97 оскаржуваного судового рішення безпідставно посилається на норми КПК України щодо застосування запобіжного заходу, хоча предметом судового розгляду було не застосування запобіжного заходу, а саме його зміна, відносно підстав і порядку застосування якої діють спеціальні імперативні норми КПК України;

-слідчий суддя формально підійшов до прийняття оскаржуваного рішення, що виявилося у простому копіюванні тексту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2024 у справі № 991/5314/24 про застосування запобіжного заходу, а описаного процесу дослідження доказів не було у дійсності;

-слідчий суддя, замість дослідження та оцінки саме процесуальних джерел доказів, взяв за основу свого рішення часткові копії матеріалів, які надала сторона обвинувачення. У свою чергу, це призвело до суттєвого порушення вимог КПК України в аспекті оцінки доказів на етапі досудового розслідування;

-протокол допиту підозрюваного для слідчого судді не мав жодного процесуального значення як джерело доказів, а отже - не міг впливати на відповідне рішення суду;

-з огляду на добросовісну процесуальну поведінку підозрюваного протягом досудового розслідування, виконання останнім процесуальних обов`язків, встановлених ухвалою від 02.05.2023, враховуючи інші обставини, а також мету застосування запобіжного заходу, відсутні беззаперечні підстави для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

-слідчий суддя не досліджував і не надавав оцінку поданим стороною захисту медичним документам, а лише формально відхилив висловлену стороною захисту позицію у судовому засіданні;

-висновки слідчого судді щодо розміру застави не відповідають дійсності.

Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024, якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_13 , погоджене прокурором САП ОСОБА_10 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52023000000000052, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні цього клопотання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала винесена упередженим суддею, за невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та з грубими порушеннями приписів КПК України щодо суті та порядку застосування й зміни запобіжних заходів, до того ж, ухвала суперечить практиці розгляду подібних клопотань слідчими суддями, відтак, підлягає скасуванню, зважаючи на таке:

-зміст оскаржуваної ухвали свідчить про суто формальний розгляд клопотання та заздалегідь визначений результат розгляду;

-в порушення основоположних принципів рівності сторін провадження та забезпечення судом рівних можливостей для доведення своєї позиції, слідчий суддя пристав на докази сторони обвинувачення, тобто, фактично, виступив не особою, яку уповноважено Державою здійснювати процесуальний контроль за дотриманням прав підозрюваного та виконанням ним процесуальних обов`язків, а особою, що підтримала сторону обвинувачення, допомогла їй обґрунтувати клопотання та покарала ОСОБА_5 за те, що він не зміг в повному обсязі у визначені строки внести величезну заставу, яку йому було встановлено ухвалою того самого слідчого судді від 24.06.24;

-сторона обвинувачення не посилається на порушення підозрюваним будь-яких процесуальних обов`язків після винесення ухвали від 24.06.24, зазначаючи в якості єдиної підстави для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою факт внесення застави не в повному обсязі;

-всупереч змісту ст. 183 КПК України, сторона обвинувачення та слідчий суддя тлумачать цю норму таким чином, що невнесення застави в повному обсязі має наслідком зміну запобіжного заходу на тримання під вартою;

-проста констатація стороною обвинувачення та слідчим суддею того факту, що підозрюваним не було внесено заставу в повному обсязі під час триваючої процедури оскарження ухвали про її застосування, не може бути підставою для автоматичної зміни запобіжного заходу на тримання під вартою;

-ухвала від 24.06.2024 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, який був змінений ухвалою від 19.07.2024 року, була оскаржена обома сторонами кримінального провадження та наразі її апеляційний розгляд триває, відтак, вона не набрала законної сили, тому слідчий суддя не мав законних підстав розглядати клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу та постановляти оскаржувану ухвалу від 19.07.2024 року;

-позиція слідчого судді щодо обґрунтованості підозри є копіюванням ухвали від 24.06.24. Недоцільним є спростування висновків слідчого судді, якими він обґрунтував наявність всіх 4-х ризиків, адже ці висновки є повним повторенням ухвали від 24.06.24, яку оскаржено;

-клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування того, чому домашній арешт не може запобігти тим ризикам, які побачив слідчий суддя;

-відповідно до імперативного припису п. 2 ч. 4 ст. 200 КПК України, до клопотання про зміну запобіжного заходу не було надано перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

-розмір застави, визначений ухвалою від 24.06.2024, є не просто значним, але й одним з найбільших у абсолютному вимірі за весь час існування інституту застави у кримінальному провадженні;

-були відсутні передбачені КПК України підстави для зміни запобіжного заходу та застосування до ОСОБА_5 найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а клопотання про зміну запобіжного заходу було не тільки передчасним, але й цілком безпідставним, його подача є зловживанням процесуальними правами та спрямована на маніпуляцію процесом та порушення конституційних прав ОСОБА_5 з метою отримання штучної можливості тиску на нього.

Захисник ОСОБА_12 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначення розміру застави у розмірі 200 000 000 грн., яке подане детективом НАБУ в рамках кримінального провадження №52023000000000052 від 01.02.2023.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та прокурор САП ОСОБА_10 .

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі, думку прокурора САП ОСОБА_10 , який заперечив проти апеляційних скарг сторони захисту, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном «застосування запобіжного заходу». Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі N 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200КПК України.

Із положень ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, приховувати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2024 (справа № 991/5314/24) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 000 000 грн із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначеною ухвалою роз`яснено підозрюваному, що у разі не сплати застави, «імовірність вчинення ОСОБА_5 дій (ризиків), зазначених у пунктах 106-134 цієї ухвали, збільшується, тому обраний йому запобіжний захід у вигляді застави може бути переглянуто» (п. 155 ухвали слідчого судді).

15 липня 2024 року детектив НАБУ ОСОБА_13 , за погодженням із прокурором САП ОСОБА_10 , звернувся із клопотанням про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 (у редакції від 14.10.2014) та ч. 3 ст. 209 (у редакції від 10.11.2015) КК України. Прокурор просив змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави та застосувати щодо ОСОБА_5 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та продовження існування раніше встановлених ризиків.

Слідчим суддею встановлено:

-обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень (кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209 КК України);

-наявність чотирьох ризиків (ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином);

-не дотримання ОСОБА_5 умов застосування запобіжного заходу у виді застави, визначеної попередньою ухвалою.

На підстави вище наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення досягнення його завдань, передбачених ст. 2 КПК України, слід змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2024 у справі № 991/5314/24 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням слідчого судді виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209 КК України.

19 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у:

-пособництві одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;

-вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, переміщення, зміну їх форми(перетворення), а так само набутті та володінні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування

Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать відомості зазначені:

1) у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 № 424-р «Про призначення ОСОБА_14 головою ДФС» (т. 2, а.п 4);

2) у листі ДФС України від 05.11.2020 № 4938/5/99-99-08-04-16, відповідно до якого ОСОБА_15 з 06.07.2015 по 15.03.2017 був радником голови ДФС України на громадських засадах, кабінет 510/6; що також підтверджується наказом голови ДФС України ОСОБА_14 від 06.07.2015 № 1959-о «Про зарахування радником голови ДФС ОСОБА_15 » (т. 2, а.п 8, 13-15);

3) у наказі голови ДФС України ОСОБА_14 від 06.05.2015 № 338 та від 23.03.2016 № 238 «Про тимчасовий розподіл обов`язків між керівництвом ДФС», відповідно до яких ОСОБА_14 підпорядкував собі роботу структурних підрозділів: департаменту оподаткування юридичних осіб (департамент податків і зборів з юридичних осіб) та координаційно-моніторинговий департамент (департамент моніторингу доходів та обліково звітних систем) (т. 2, а.п. 9-12);

4) у листі Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806, згідно з яким ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_14 з грудня 2014 по 02.09.2015 (т. 2, а.п. 20, 21);

5) у протоколі огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», у якому зафіксовано пов`язаність ОСОБА_14 з: компанією Altis Investment Management Ltd. (був першим директором з 2009 року та акціонером компанії); компанія ІНФОРМАЦІЯ_12 (в особі директора ОСОБА_14 ) 08.08.2014 надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» зазначено ОСОБА_17 ), а 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_15 (т. 2, а.п. 22-25);

6) у протоколі огляду від 09.09.2021 та 01.11.2021 - відомостей з ЄДРПОУ про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, у якому зафіксовано контроль над діяльністю низки юридичних осіб, які одержували відшкодування ПДВ протягом 2015-2016 років, здійснювався ОСОБА_18 (т. 2, а.п. 26-29, 30, 31);

7) у протоколі огляду документів від 06.08.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», у якому зафіксовано, що 08.09.2010 ОСОБА_19 була призначена на посаду директора товариства (т. 2, а.п. 32-34);

8) у протоколі огляду документів від 16.10.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», у якому зафіксовано, що згідно з документами реєстраційних справ 03.03.2014 ОСОБА_20 (директор Ukrlandfarming PLC) обрана секретарем зборів товариства ТОВ «Європа Транс ЛТД»; а ОСОБА_21 17.01.2013, будучи членом наглядової ради ПАТ «Авангард», ухвалювала рішення щодо повноважень директора ТОВ «Імперово Фудз» (т. 2, а.п. 35-44);

9) у листі Міністерства економіки від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 щодо отримання документів стосовно ОСОБА_22 , який займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у період з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ» (т. 2, а.п. 45, 46);

10) у протоколі огляду від 12.08.2021 та 22.08.2022, у якому зафіксовано інформацію, яка міститься в АС «Податковий блок» та стосується обставин подання декларацій з податку на додану вартість та заяв про бюджетне відшкодування ПДВ в 2014-2016 роках низки товариств (т. 2, а.п. 47-53, 54);

11) у протоколі огляду документів від 23.06.2021, 04.08.2021 та 17.05.2021, вилучених під час тимчасових доступів у ГУ ДПС в Житомирській області, ГУ ДПС в Чернігівській області та ГУ ДПС в Полтавській області, які створені податковими органами областей на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого постановою КМУ від 17.01.2011 № 39), у якому зафіксовано обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб які перебувають на обліку у відповідних податкових органах (т. 2, а.п. 55-80, 81-111, 112-134);

12) у протоколі огляду документів від 16.08.2021, вилучених під час тимчасового доступу в ДКС, у якому зафіксовано відшкодування ПДВ, що надійшли до ДКС від ДФС у період з 01.01.2015 по 03.03.2017 (т. 2, а.п. 135-181);

13) у листі ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, у якому міститься інформація про відшкодування ПДВ згідно з висновками, сформованими територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016 (т. 2, а.п. 182-188);

14) у лист ДКС від 24.11.2021 № 11-06-06/24588, у якому міститься інформація про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та місті Києві (т. 2, а.п. 189-198);

15) у протокол огляду від 03.02.2020 документів, вилучених під час здійснення тимчасового доступу у банківській установі, згідно з яким зафіксовано інформацію про перерахування коштів у період 2015-2016 років ПрАТ «Компанія «Райз», а також відомості щодо джерел походження таких коштів, якими були бюджетні відшкодування ПДВ (т. 3, а.п. 1-26);

16) у протоколі огляду від 22.12.2021, у якому зафіксовано матеріали, отримані від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, у тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «AVONEX Limited» та « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також документів стосовно бенефіціарного власника вказаних товариств-нерезидентів, яким зазначено ОСОБА_18 (т. 3, а.п. 27-60);

17) у протоколі огляду від 24.10.2018, 01.02.2019 та 04.02.2022, у якому зафіксовано матеріали, отримані від компетентних органів Латвійської Республіки у відповідь на запити НАБУ, у тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «Ktonel Holding Limited», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «Ipson Holding Limited» та «ІНФОРМАЦІЯ_5», документів про дані уповноважених осіб цих товариств-нерезидентів, а також документів (договорів та інфойсів), які надавалися до банківських установ цими товариствами і були підставами перерахування коштів (т. 3, а.п. 61-98, 168, 169-192);

18) у протоколі огляду документів від 13.01.2022, отриманих в результаті тимчасових доступів, у якому зафіксовано: (1) відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Латвійської Республіки та Швейцарської Конфедерації; (2) відповіді ДКС на запити НАБУ, за якими встановлено, що у період коли відбувалося бюджетне відшкодування ПДВ у період 2015-2016 років на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_18 , відбувалося перерахування коштів з « AVONEX Limited » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ІНФОРМАЦІЯ_4»), також в січні-березні 2016 року мало місце перерахування через низку компаній частини коштів з Державного бюджету України в якості відшкодування ПДВ на рахунки компанії-нерезидента «ІНФОРМАЦІЯ_3» (т. 3, а.п. 193-205);

19) у протоколі огляду від 09.05.2024 - огляду інформації Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», у якому зафіксовано, що відсутні відомості про подані (оформлені) вантажно-митні декларації протягом 01.01.2015 - 09.05.2024 за результатами господарської діяльності між наступними компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_12», « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_6» та «ІНФОРМАЦІЯ_15» (т. 3, а.п. 206-219);

20) у протоколі огляду від 30.10.2018 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо реєстрації та діяльності товариства «ІНФОРМАЦІЯ_12», також документи стосовно уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (т. 4, а.п. 1-16);

21) у протоколі огляду від 29.12.2021 матеріалів, отриманих від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо виписок за рахунками товариства «ІНФОРМАЦІЯ_12», також документи стосовно уповноважених осіб зазначеного товариства, якими в різний час були ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (т. 4, а.п. 17-69);

22) у протоколі про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_26 , у якому зафіксовано, що останній консультував своїх знайомих з приводу відкриття рахунків в банках-нерезидентах та стосовно діяльності компаній-нерезидентів, окрім цього, що ОСОБА_27 і ОСОБА_28 ) працювали за дорученнями ОСОБА_29 (т. 4, а.п. 70-74);

23) у протоколі про результати здійснення НС(Р)Д від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_30 , у якому зафіксовано, що остання працювала за дорученнями ОСОБА_26 , вирішувала за його проханням питання стосовно перерахування коштів на рахунки різних компаній за кордон, будучи належним чином обізнаною у даній сфері (т. 4, а.п. 75-84);

24) у протоколі про результати здійснення НС(Р)Д від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_31 , у якому зафіксовано, що останній підписував окремі документи щодо відкриття рахунку чи щодо інших питань саме на прохання ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 ) (т. 4, а.п. 85-94);

25) у протоколі огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_30 , у якому зафіксовано наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_34 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited» (т. 4, а.п. 95-98, 99-113);

26) у протоколі огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_19 , вилученого під час обшуку 11.11.2019, у якому зафіксовано обставини спілкування ОСОБА_18 з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , а також довірених осіб ОСОБА_18 , у тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ (т. 4, а.п. 114-189);

27) у протоколі огляду від 29.09.2022 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо реєстрації та діяльності товариства «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ІНФОРМАЦІЯ_4», також документи стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значяться ОСОБА_5 та ОСОБА_15 відповідно (т. 5, а.п. 1-17);

28) у протоколі огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3», у якому зафіксовано, що відповідно до аудиторського висновку фінансової звітності ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_16» про яку встановлено, що «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Британські Віргінські Острови) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталі ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_16». В свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_16» є «ІНФОРМАЦІЯ_17 (ІНФОРМАЦІЯ_17)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 18-28);

29) у протоколі огляду документів від 14.05.2021 - реєстраційної справи ТОВ «Альтіс-Девелопмент» (ЄДРПОУ 37769191) та ТОВ «ПТБ» (ЄДРПОУ 38365283), у якому зафіксовано, що ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ПТБ», засновниками якого у свою чергу є компанії-нерезиденти «ІНФОРМАЦІЯ_17» (Республіка Кіпр) та «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Британські Віргінські острови) відповідно (т. 5, а.п. 29-47);

30) у протоколі огляду речей від 03.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу ОСОБА_5 , а саме інформації скопійованої за участі спеціаліста, у якому зафіксовано, що компанія «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Британські Віргінські острови) є материнською компанією в структурі групи підприємств зареєстрованих в Республіці Кіпр та в Україні (т. 5, а.п. 48-56);

31) у витягах з Державного реєстру актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про шлюб та народження від 13.09.2022, згідно з якими ОСОБА_14 є чоловіком ОСОБА_16 , а ОСОБА_5 є батьком останньої (т. 5, а.п. 57-60);

32) у протоколі огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 інформації щодо телефонних з`єднань за номерами мобільного зв`язку ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у період 2015-2016 років, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину, а також в час перерахування коштів в якості неправомірної вигоди між ОСОБА_14 , ОСОБА_18 ОСОБА_15 та ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 61-68, 69-74);

33) у протоколі огляду речей від 03.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу ОСОБА_5 , а саме інформації з резервних копій телефонів останнього, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину з ОСОБА_35 та представниками банку Швейцарської Конфедерації де були відкриті рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» і на які надходили кошти в якості неправомірної вигоди, також виявлено інвойс на адресу компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 12.04.2013 (т. 5, а.п. 75-91);

34) у протоколі огляду речей від 09.11.2022, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме інформації з мобільного телефону останнього, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину з ОСОБА_35 , у тому числі у період надходження коштів на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3», а також спілкування з іншими особами стосовно «інструктування ОСОБА_36 директорів ІНФОРМАЦІЯ_3 про перерахування 100 000 Євро на особистий рахунок ОСОБА_37 як зазвичай в минулому», також зафіксовано копії документів компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» (т. 5, а.п. 92-112);

35) у протоколі огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - фотокарток ОСОБА_14 та блокноту вилучених під час обшуку за робочим місцем ОСОБА_15 , у якому зафіксовані записи про неодноразові відвідування робочого місця останнього ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 113-116, 117-137);

36) у протоколі огляду документів від 19.04.2024 -документів кримінального провадження обставини бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2015 - лютому 2016 років на користь товариств фактичний контроль над якими здійснював ОСОБА_18 та обставин здійснення перерахувань коштів протягом грудня 2015 - березня 2016 років за участі товариств-нерезидентів, у якому зафіксовано, що направленню узагальнюючих інформацій головою ДФС ОСОБА_14 до ДКС у зазначений період слідували перерахування коштів з рахунків товариств-нерезидентів підконтрольних ОСОБА_18 на рахунки, утому числі компанії «ІНФОРМАЦІЯ_12» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» (т. 5, а.п. 138-156);

37) у протоколі огляду від 10.05.2024 - документів стосовно обставин направлення узагальнюючих інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ протягом серпня 2015 - лютого 2016 року, обставин перерахування коштів за участі товариств «ІНФОРМАЦІЯ_18» « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_6» «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та інформації про спілкування ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 та ОСОБА_39 у зазначений період, у якому зафіксовано хронологічну послідовність комунікацій між зазначеними особами (том 5, арк. 157-163);

38) у протоколі огляду від 15.04.2024 - інформації з офіційного сайту Національного банку України, у якому зафіксовано курси валют станом на дати перерахування коштів (т. 5, а.п. 164-166);

39)у протоколі допиту свідка ОСОБА_40 від 03.11.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_14 під час відшкодування ПДВ підприємствам, які були підконтрольні ОСОБА_18 , незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися, за своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірів до 22 %, якщо платник не надавав правомірну вигоду то відшкодування ПДВ затягувалося та проводилися додаткові перевірки (т. 5, а.п. 167-169);

40) у протоколі допиту свідка ОСОБА_30 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_29 , який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_5» та ін.) і рахунки, у тому числі в Латвійському банку «Regional Investment Bank», ОСОБА_30 , на прохання останнього, забезпечувала здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_29 шаблонні договори для компаній «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_5» (т. 5, а.п. 170-175, 176-180);

41) у протоколі допиту свідка ОСОБА_41 від 26.03.2019, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що знає ОСОБА_29 давно і під час зустрічі у місті Києві приблизно у 2009 році, ОСОБА_29 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України, приблизно у 2012 році ОСОБА_29 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів, підконтрольних ОСОБА_29 - «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14» і всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_29 , або із ОСОБА_30 (т. 5, а.п. 181-183);

42) у протоколі допиту свідка ОСОБА_42 від 28.12.2020, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське» і ці підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, оскільки ці операції були сумнівними (т. 5, а.п. 184-190);

43) у протоколі допиту свідка ОСОБА_43 від 16.12.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства, товариство було вимушено звернутися до суду про протиправну бездіяльність в тому числі ДФС щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ і позовні вимоги товариства були задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку) (т. 5, а.п. 191-194);

44) у протоколі допиту свідка ОСОБА_44 від 23.09.2021, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року, у 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року, однак лише у кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно, через це товариство було вимушено скаржитися до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України, відповідно до відповіді від керівництва ДФС встановлено наступні причини затримок у відшкодуванні ПДВ у цей період «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ», хоча перевірки вже були проведені місцевими органами ДФС і порушень виявлено не було, лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася (т. 5, а.п. 195-198);

45) у протоколі допиту свідка ОСОБА_45 від 23.12.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах в комунального підприємства «Львівтеплоенерго», підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, у розмірі понад 3 млн грн, однак через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016, причинами затримок у відшкодування ПДВ була відсутня узагальнена інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи), лише після подання позову до суду 27.05.2016 було відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, тому товариство зменшило позовні вимоги, а саме - залишило лише вимогу про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ і за відповідним рішенням з суду (яке було залишено в силі в апеляційній інстанції) товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ (т. 5, а.п. 199-201);

46) у протоколі допиту свідка ОСОБА_46 від 12.10.2021, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел» і товариство, у зв`язку із здійсненням експортних операцій, мало право та отримувало відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте із затримками (затримки в цей період були і в інших товариствах Чернігівської області), затримки виникали саме через відсутність узагальненої інформації від ДФС України, так станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітня, травня, липня та вересня 2015 року, хоча вчасно були подані декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій були проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами яких не було виявлено порушень норм законодавства, товариство було вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами з метою порушення відновлених прав, також Касаційним адміністративним судом було підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис грн за затримку у відшкодуванні ПДВ, окрім цього свідку на мобільний телефон дзвонили декілька раз протягом 2015 року сторонні особи, які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду (т. 5, а.п. 202-205);

47) у протоколі допиту свідка ОСОБА_47 від 15.10.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила» і товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон), свідку відомо, що починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомо, проте у середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час зустрічі, цей невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ, також, він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок», чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати, після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ (т. 5, а.п. 206-209);

48) у протоколі допиту свідка ОСОБА_31 від 02.04.2024 (директор компанії «ІНФОРМАЦІЯ_5»), у якому зафіксовано показання останнього, який пояснив, що він не управляв рахунками компанії «ІНФОРМАЦІЯ_5» і йому нічого не відомо про перерахування коштів в сумі понад 4 млн Євро з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_5» на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» (т. 5, а.п. 210-213);

49) у протоколі допиту свідка ОСОБА_48 від 13.04.2024 (директор компанії «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», « ІНФОРМАЦІЯ_6 »), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він не мав стосунку до діяльності компаній «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », не управляв рахунками цих компаній і про перерахування коштів на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ІНФОРМАЦІЯ_12» ні з ким не спілкувався з цього приводу (т. 5, а.п. 214-218);

50) у протоколі допиту свідка ОСОБА_36 від 24.03.2023 (довірена особа ОСОБА_5 , директор ТОВ «Скайпроджект»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що бенефіціарним власником ТОВ «Скайпроджект» міг та може бути ОСОБА_5 , з яким він як директор разом здійснювали фактичний контроль над товариством, ОСОБА_5 вирішив придбати і саме він представляв сторону покупця під час купівлі об`єкту незавершеного будівництва ( АДРЕСА_1 ) (т. 5, а.п. 219-221);

51) у протоколі допиту свідка ОСОБА_50 від 12.12.2023 (секретар ОСОБА_36 ), у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона робила таблицю, що містить інформацію про дати надходжень та видатків коштів з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» за вказівкою ОСОБА_36 і можливо брала інформацію про рух коштів у секретарів компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» з якими вона іноді спілкувалася (іноді спілкувалася з секретарями які ведуть їх нерезидентів) (т. 5, а.п. 222-225);

52) у протоколі допиту свідка ОСОБА_51 від 26.12.2023 (заступник директора ТОВ «Скайпроджект»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він чув назву компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» і бенефіціарним власником цієї компанії наскільки він пам`ятає був ОСОБА_5 , свідок брав участь у переговорах з юристами під час укладення угод між ТОВ «Скайпроджект» та ТОВ «Ковчег» під час купівлі прав на будівництво багатофункціонального житлового комплексу (Метрополь), на прохання ОСОБА_36 він переслав листування з вкладеннями де містилися проєкти (чорнові та чистові) договорів, датовані 14.07.2017 між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_19» (як продавець), «ІНФОРМАЦІЯ_3» (як покупець), ОСОБА_5 вирішив купити недобудований житловий комплекс ( АДРЕСА_1 ) який був проблемний і будувався з 2006-2007 року (т. 5, а.п. 226-230);

53) у протоколві допиту свідка ОСОБА_52 від 14.03.2023 (директор ТОВ «Ковчег»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він знайомий з ОСОБА_5 та ОСОБА_36 з травня 2017 року після підготовки та укладення договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, саме останні представляли сторону покупця під час перемовин стосовно укладення та виконання договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва (місто Київ, вул. Велика Василківська 93 А) (т. 5, а.п. 231-233);

54) у протоколі допиту свідка ОСОБА_53 від 30.12.2023 (гарант продавця компанії «ІНФОРМАЦІЯ_19»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що ОСОБА_5 разом зі своїми представниками та юристами представляли сторону покупця під час перемовин щодо умов придбання прав на будівництво багатофункціонального житлового комплексу Pechersk Towers (в подальшому Метрополь) (т. 5, а.п. 234-236);

55) у протоколі допиту свідка ОСОБА_54 від 25.01.2024 (керівник юридичного відділу ПрАТ «Мандарин Плаза»), у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що знайома з робочих питань з ОСОБА_5 , так як надавала юридичні послуги ТОВ «Ковчег» під час укладення договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва покупцем якого відповідно до угоди була група компаній Альтіс, бенефіціарним власником якої був ОСОБА_5 , під час цих обставин також познайомилася із ОСОБА_36 який був директором ТОВ «Скайпроджект» (т. 5, а.п. 237-240);

56) у протоколі огляду документів від 23.02.2022 - отриманих в результаті допиту свідків представників товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, у якому зафіксовано, що останні мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди (т. 5, а.п. 241-267);

57) у протоколі про результати здійснення НС(Р)Д від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_36 , у якому зафіксовано, що останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» через свого помічника ОСОБА_55 , надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» від «ІНФОРМАЦІЯ_12», «Ipson» та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та подальшого руху коштів з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3». Окрім цього, зафіксовано, що ОСОБА_36 особисто 14.05.2021 пересилав файл між власними поштовими скриньками, який є проєктом договору про внесення змін від квітня 2021 року до договору про купівлю-продаж акцій компанії Frostmorgon AB від 14.07.2017 (т. 6, а.п. 1-20);

58) у протоколі огляду від 23.11.2023 документів - протоколу про результати проведення НС(Р)Д № 19/8860т від 09.11.2021, у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме: електронної пошти з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 , протоколів обшуку від 17.10.2022 (адреса проживання ОСОБА_14 ) та від 05.09.2023 (адреса реєстрації ТОВ «Скайпроджект»), у якому зафіксовано (т. 6 а.п. 21-137):

-листування з темою повідомлення « Project Tower : Transaction Documents» від 13-14.07.2017 (у тому числі з надісланням копії ОСОБА_36 та ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у вкладенні якого містилися лист та проєкти (чорнові та чистові) договорів, датовані 14.07.2017 між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_19» (як продавець), « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (як покупець), ОСОБА_59 (як гарант продавця) стосовно купівлі акцій компанії-нерезидента «Frostmorgon AB», якими передбачено придбання «ІНФОРМАЦІЯ_3» прав на будівництво об`єктів нерухомості та незавершеного будівництва розташованого за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (в Печерському районі міста Києва) в компанії «ІНФОРМАЦІЯ_19», через придбання акцій компанії «Frostmorgon AB»;

-серед вилучених документів під час проведення обшуку (адреса реєстрації ТОВ «Скайпроджект») виявлено копію «Доповнення № 3 до Меморандуму про порозуміння», укладеного між ОСОБА_60 (як девелопер) та ОСОБА_59 (як власник). Відповідно до умов цього документу сторонами угоди зараховано і проведено взаємозалік за позиками, виданими компанією Девелопера компанії власника в рахунок оплати акцій Frostmorgon до завершення угоди таким чином, щоб всі договори позик були виконані належним чином;

-серед вилучених документів під час проведення обшуку (адреса проживання ОСОБА_14 ) вилучено проєкт «Згода», датованого 2021 роком, між ОСОБА_60 (як девелопер) та ОСОБА_59 (як власник), в тексті якого міститься інформація про укладення між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_19» (як продавець) та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (як покупець) 14.07.2017 договору купівлі акцій компанії-нерезидента « Frostmorgon AB », якими передбачено придбання «ІНФОРМАЦІЯ_3» прав на будівництво комплексу в Печерському районі міста Києва;

-серед інформації на електронній пошті з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 виявлено:

-лист від 14.05.2021 між пересланими ОСОБА_36 з однієї на іншу свою пошту, з темою повідомлення «RM» міститься проєкт другої додаткової угоди (з коментарями), датований квітнем 2021 року між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_19» (як продавець) та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (як покупець) стосовно купівлі акцій компанії-нерезидента « Frostmorgon AB »;

-вхідний лист від 28.09.2020 від ОСОБА_55 з пошти ІНФОРМАЦІЯ_9 на пошту ОСОБА_36 з темою повідомлення ОСОБА_62 у якому міститься файл - таблиця, складеною автором « ОСОБА_63 », що містить інформацію про дати надходжень та видатків коштів з рахунків компанії-нерезидента « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відкритих у банківських установах відкритих в « ІНФОРМАЦІЯ_10 » та «ІНФОРМАЦІЯ_20», у тому числі з коментарями стосовно контрагента та подробиць;

-лист від 15.09.2020 між пересланими ОСОБА_36 з однієї на іншу свою пошту, з темою повідомлення « НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 » з відповідним змістом листування та вхідний лист 21.09.2020 від ОСОБА_64 , з темою повідомлення: «виписки L», ці документи є виписками по рахунках компанії ІНФОРМАЦІЯ_3, у тому числі № НОМЕР_2 , відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації UBP з 2015 по 2020 роки, а також № НОМЕР_6, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації EFG з 2016 по 2020 роки;

59) у протоколі огляду від 23.11.2023, у якому зафіксована інформація із виписок по рахунках компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка відповідає даним з:

-«Доповнення № 3 до Меморандуму о порозумінні», укладеного між ОСОБА_60 (як девелопер) та ОСОБА_59 (як власник) та договору про залік сум від 12.03.2018 між компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_19» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у частині розрахунків за договорами позик, які були зараховані в рахунок оплати акцій Frostmorgon;

-документу «Книга1», надісланому листом 28.09.2020 від ОСОБА_64 на пошту ОСОБА_36.

60) окрім цього, відповідно до змісту оглянутих документів (документу «Книга1 та виписок по банківських рахунках компанії ІНФОРМАЦІЯ_3), для проведення розрахунків за договором придбання акцій «Frostmorgon AB» були використані, в тому числі кошти, отримані на рахунки «ІНФОРМАЦІЯ_3» внаслідок сплати ОСОБА_18 неправомірної вигоди. Тобто підставою набуття прав на будівництво ОСОБА_5 (як дивелопером), на об`єкт незавершеного будівництва (місто Київ, вул. Велика Васильківська, № 91, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 )), стало використання коштів, отриманих ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок сплати ОСОБА_18 неправомірної вигоди (том 6, а.п. 21-137);

61) у протоколі про результати проведення НС(Р)Д від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_5 та у протоколі огляду від 18.04.2024, у яких зафіксовано, що донька ОСОБА_5 - ОСОБА_16 у вересні 2018 року надсилала проєкт договору купівлі-продажу майнових прав квартири АДРЕСА_4 від імені компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» (продавець) в багатофункціональному комплексі (забудови в межах будинків АДРЕСА_1 по АДРЕСА_5 по АДРЕСА_6 , № НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 , абонент «ОСОБА_68» (номер телефону НОМЕР_4 ), що зі змісту листування належить ОСОБА_14 , 19.04.2018 пересилав проєктні документом стосовно оздоблення і проєктування житлового та офісного комплексу з паркінгом, розташованого в Печерському районі міста Києва (межі забудови: будівлі АДРЕСА_1 по вул. Велика Васильківська, № 22 по вул. Предславинська, № 11-а по вул. Лабораторній та будівля № 7/20 по вул. Предславинська) - багатофункціонального комплексу «Метрополь», а також 17.06.2018 надсилав комерційну пропозицією компанії «UTG» щодо надання консультаційних послуг стосовно багатофункціонального комплексу «Метрополь», 19.04.2018 надсилав 2 файли абоненту «ОСОБА_71» (номер телефону НОМЕР_5 ) «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_21», які є кольоровими скан-копіями договорів від 12.03.2018 між компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» (договір про залік сум та договір про внесення змін до угоди купівлі-продажу акцій Frostmorgon AB від 14.07.2017), із відтиском печатки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» та підписом її директора ОСОБА_69 (т. 6, а.п. 138-186);

62) у протоколі огляду від 06.05.2024 - огляду протоколу про результати проведення НС(Р)Д № 19/8860т від 09.11.2021, у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме електронної пошти з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якому зафіксовано інформацію про рух коштів по рахунках компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3», у тому числі № НОМЕР_6 , відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації BSI (EFG) з 2016 по 2020 роки та № НОМЕР_2, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації UBP з 2015 по 2020 роки, встановлено надходження в якості неправомірної вигоди на рахунок № НОМЕР_2 коштів в сумі 7 598 588,43 євро (у період з 21.12.2015 по 23.03.2016 з рахунків компаній «ІНФОРМАЦІЯ_13», « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та «ІНФОРМАЦІЯ_14»), на рахунок № НОМЕР_6 коштів в сумі 5 449 750 євро (у період з 10.03.2016 по 23.03.2016 з рахунку компанії «ІНФОРМАЦІЯ_13»). Окрім цього, зафіксовано наступні видатки з цих рахунків: 23.09.2016 та 07.04.2017 з рахунку № НОМЕР_6 кошти в сумі по 100 000 євро перераховані на особистий рахунок ОСОБА_5 , джерелами погодження яких були кошти, отримані в якості неправомірної вигоди; з 30.05.2017 по 05.04.2018 з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_19» в банківській установі BSI (EFG) перераховано 5 349 000 доларів США та 24 644 595,25 євро, джерелами походження яких були кошти отримані в якості неправомірної вигоди та додатково отримані в якості позики від «ІНФОРМАЦІЯ_12». Окрім цього, зафіксовано, що саме ОСОБА_36 , який є довіреною особою ОСОБА_5 та директором ТОВ «Скайпроджект», надавав вказівки по телефону та поштою стосовно підготовки та підписання документів директорами компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» (т. 6, а.п. 187-245);

63) у протоколі огляду від 23.04.2024 - огляду інформації з відкритих джерел, у якому зафіксовано, що особи, які здійснювали представництво інтересів компанії та були директорами «ІНФОРМАЦІЯ_3», у тому числі ОСОБА_70, ОСОБА_69 є/були працівниками агентських компаній (Crystalserve Fiduciary Services LTD, Abacus LTD), діяльність яких полягала в наданні послуг з управління компаніями (т. 6, а.п. 246-252);

64) у протоколі огляду від 30.10.2023 - огляду інформації із ЄДРПОУ, у якому зафіксовано, що 24.05.2017 ОСОБА_5 отримав контроль над ТОВ «Скайпроджект» (ЄДРПОУ 40486379), шляхом придбання частки у розмірі 99 % статутного капіталу товариства, а 1 % в цей же день придбала співмешканка останнього - ОСОБА_65 , директором ТОВ «Скайпроджект» з 25.05.2017 призначено довірену особу ОСОБА_5 - ОСОБА_36 (т. 6, а.п. 256-259);

65) у протоколі огляду від 31.10.2023 - огляду інформації із Реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому зафіксовано, що 29.05.2017 ТОВ «Скайпроджект» відповідно до договорів купівлі-продажу нерухомого майна №№ 649-661 придбало 13 об`єктів нерухомості за 423 568 890, 00 грн у ТОВ «Ковчег» (т. 6, а.п. 253-255);

66) у протоколі огляду від 23.04.2024 - огляду інформації, що становить банківську таємницю, у якому зафіксовано, що на підставі низки договорів від 29.05.2017 ТОВ «Скайпроджект» придбало низку об`єктів нерухомості у ТОВ «Ковчег». Відповідно до умов цих договорів загалом ТОВ «Скайпроджект» було сплачено ТОВ «Ковчег» коштів на суму 423 568 850 грн. Водночас, ТОВ «Ковчег» в зворотному порядку придбало у ТОВ «Скайпроджект» майнові права згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 30.05.2017 на суму 387 478 504 грн. Згідно з виписками по рахунках ТОВ «Скайпроджект» та ТОВ «Ковчег», відкритих у АТ «Кредит Європа Банк» встановлено, що джерелом походження коштів на рахунку ТОВ «Скайпроджект», в сумі 387 478 504 грн, які 20.06.2017 перераховано на користь ТОВ «Ковчег» у якості оплати за об`єкти нерухомості згідно, договорами купівлі-продажу від 29.05.2017, були кошти, попередньо отримані в цей же операційний день (20.06.2017) від ТОВ «Ковчег» у якості оплати за майнові права відповідно до договору від 30.05.2017 (ці операції мали характер човникового руху; товариства використовували одну й ту ж ІР-адресу з метою дистанційного управління рахунком Клієнт-Банк) (т. 6, а.п. 260, 261);

67) у протоколі про результати здійснення НС(Р)Д від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_17 , у якому зафіксовано, що останній обговорював із ОСОБА_36 умови угоди стосовно компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» та платежу від імені цієї компанії, а також спілкувався з ОСОБА_5 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_14 (т. 6, а.п. 262-289);

68) у протоколі огляду від 07.06.2024 - копії телефону ОСОБА_5 , у якому зафіксовано, що ОСОБА_5 20.05.2017 відправляв своїй доньці - ОСОБА_16 фото аркушів з рукописним текстом стосовно розрахунків вартості 50% проєкту (т. 7, а.п. 201-235);

69) у протоколі допиту свідка ОСОБА_36 від 21.06.2024, який був довіреною особою ОСОБА_5 - директором ТОВ «Скайпроджект», в якому зафіксовано показання останнього, згідно з якими управління рахунками компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3» (видатки більше 100 000 Євро) відбувалося лише за погодженням кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_5 ; також ОСОБА_36 який вів комунікацію з директорами компанії «ІНФОРМАЦІЯ_3», у тому числі стосовно підписання договорів, діяв лише за дорученням кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_5 (т. 7, а.п. 236-250).

70) у протоколі огляду від 18.08.2023 інформації за результатами проведення НС(Р)Д (з електронної пошти ОСОБА_36 та месенджера Telegram ОСОБА_5 ) та у протоколі огляду від 22.09.2023 (телефону ОСОБА_50 ), в якому зафіксовано, що після легалізації коштів та отримання прав на будівництво багатофункціонального комплексу в Печерському районі міста Києва ОСОБА_5 отримував додаткові доходи на підконтрольні товариства (ТОВ «Скайпроджект» та Фонди «Амтел», «Агрос») від продажу нерухомості комплексу. Протягом березня 2019 року по серпень 2023 року було отримано доходів на суму понад 850 000 000 грн. (т. 1, а.п. 159-164, 165-173, 174-215).

71)в інших матеріалах кримінального провадження у їхній сукупності.

Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_5 процесуального статусу підозрюваного, а тому колегія суддів не перевірятиме такі обставини.

Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.

Обґрунтовуючи клопотання орган досудового розслідування послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Кримінальне правопорушення, визначене ч. 4 ст. 368 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 209 КК України - у виді позбавлення волі на строк на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це свідчить також наступні відомості:

-у період з листопада 2017 року по дату складання клопотання ОСОБА_5 більше сорока разів виїжджав за кордон, у тому числі на тривалий період, 4 рази з яких у період після введення правового режиму воєнного стану в Україні;

-відсутність будь-яких обмежень для ОСОБА_5 (зважаючи на його вік (64 роки)) у перетині державного кордону у період правового режиму воєнного стану;

-повнолітні та неповнолітні діти ОСОБА_5 протягом тривалого часу постійно проживають за кордоном;

- ОСОБА_5 має візу на проживання у Великобританії (до 21.06.2025), та під час подачі документів для отримання візи для його неповнолітньої доньки, він давав дозвіл на її перебування в Сполученому Королівстві у помешканні своєї старшої доньки ( АДРЕСА_7 );

-високий майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , що може вказувати на достатні фінансові спроможності підозрюваного забезпечити своє переховування.

Колегія суддів погоджується, що у випадку відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу, у підозрюваного ОСОБА_5 залишається реальна можливість вільної зміни свого місця проживання/перебування, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (зокрема майнового стану) підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, переховування від органів досудового розслідування та/або суду можливе як за кордоном так і в межах України.

Наведені вище обставини дають достатні підстави стверджувати про наявність встановленого слідчим суддею ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Окрім того, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що під час досудового розслідування, було допитано низку працівників юридичних осіб, фактичний контроль над якими здійснює сам ОСОБА_5 , зокрема: ОСОБА_36 , ОСОБА_50 , ОСОБА_66 . Ці свідки є підлеглими та залежними за своїми трудовими відносинами особами стосовно підозрюваного. З огляду на безпосередню підпорядкованість підозрюваному низки осіб, які наразі є свідками у межах цього кримінального провадження та родинних зв`язків із ОСОБА_14 , підозрюваний може впливати на всіх цих осіб з метою надання останніми неправдивих показань або ж відмови від надання показань задля уникнення відповідальності.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо необхідності обмежити підозрюваного ОСОБА_5 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про наявність даного ризику, зокрема, свідчать наступні відомості:

-після направлення у 2019 році під час досудового розслідування запиту про міжнародну правову допомогу у межах кримінального провадження до компетентних органів Швейцарської Конфедерації та початку його виконання, особи, підлеглі ОСОБА_5 , у тому числі ОСОБА_36 , вживали заходів щодо протидії (оскарження) з метою не можливості отримання НАБУ запитуваних документів;

-слідчим суддею досліджено протоколи НС(Р)Д від 05.10.2023 щодо працівників підконтрольних ОСОБА_5 товариств - ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , у яких зафіксовано, що під час розмов останні повідомляли, що після постановлення слідчим суддею ухвал про дозвіл на проведення обшуків та до їх безпосереднього проведення про необхідність протягом одного місяця обмежити відвідування офісних приміщень;

-за змістом зафіксованих у цих протоколах розмов, за декілька днів після постановлення таких ухвал, ОСОБА_67 вживав заходів щодо приховання свого власного ноутбуку, а в день проведення обшуків - вживав заходи, спрямовані на приховання речей і документів, що можуть містити докази в кримінальному провадженні, зокрема приховував та вимикав власний мобільний телефон. Також після проведення обшуків ОСОБА_67 та ОСОБА_50 повідомляли співрозмовникам про те, що такі обшуки були передбачуваними та очікуваними для них.

Водночас, враховуючи термін тривалості досудового розслідування, колегія суддів не погоджується із висновками слідчого судді про існування на даний час ризику знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вважає його недоведеним.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

В матеріалах провадження відсутні відомості, які могли б свідчити про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно вимог ч. 6. ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу(ч. 6. ст. 182 КПК України).

Станом на момент розгляду клопотання детектива НАБУ про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 підозрюваний ОСОБА_5 не вніс заставу визначену ухвалою слідчого судді від 24 червня 2024 року у справі № 991/5314/24, що є невиконанням зазначеної ухвали суду, і вказана обставина була встановлена слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення.

Колегія суддів відзначає, що невнесення грошових коштів у визначений в КПК України строк може бути підставою для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, яке має бути вирішено по суті незалежно від апеляційного оскарження попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді застави.

Отже, за наявності інших умов, невнесення застави у встановлений законом строк може бути підставою в розмінні ч. 6 ст. 182 та п. 1 ч. 2 ст. 200 КПК України для зміни запобіжного заходу в вигляді застави.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що до ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи. Застосування ж до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків.

Доводи про неврахування слідчим суддею належної процесуальної поведінки підозрюваного не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного розгляду. Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 не вніс визначену йому раніше заставу, інших порушень не допускав. Однак встановлення цих обставин є підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий, що і було ним зроблено. З твердженням захисників про те, що більш суворим запобіжним заходом по відношенню до грошової застави, є домашній арешт, колегія суддів не в повній мірі погоджується, оскільки необхідно виходити у кожному випадку в залежності від розміру застави та інших обставин кримінального провадження, а не тільки з послідовності запобіжних заходів у передбаченому законом їх переліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Аналізуючи наведені в оскарженій ухвалі висновки слідчого судді щодо визначення розміру застави в розмірі 200 000 000 грн, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині судове рішення постановлено без належного врахування усіх обставин справи.

Визначений розмір застави є таким, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного, майнового стану підозрюваного та осіб, з якими він підтримує взаємовідносини, обставинами кримінального провадження, встановленими ризиками, а тому не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч.ч. 4-5 ст. 182 КПК України.

Слід також врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у пособництві одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою якої у вчиненні кримінального правопорушення завершено, всі докази зібрано.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за можливе зменшити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави з 200 000 000 до 120 000 000 гривень. Застава в розмірі 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень може в повній мірі забезпечити належне виконання обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 та його належну процесуальну поведінку.

За таких обставин, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_5 розмір застави 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень.

Щодо доводів сторони захисту про покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_5 поза строком досудового розслідування, то колегія суддів відзначає наступне.

Як вже було встановлено, статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув 19 червня 2024 року, а тому досудове розслідування стосовно відповідних обставин мало б бути завершено до 19 серпня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року, серед іншого, змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Частиною 4 статті 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченому КПК України.

Однак, під час розгляду поданих апеляційних скарг захисники пояснили, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено ще не було. Такі обставини, на їхню думку, свідчать про необхідність скасування зазначеної ухвали слідчого судді.

Колегія суддів відхиляє доводи захисту в цій частині, оскільки викладені захисниками обставини у цьому конкретному випадку не свідчать про істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України, не впливають на правильність установлених судом обставин та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення, враховуючи, що строк досудового розслідування цього кримінального провадження в подальшому був продовжений. Стороною захисту зазначені обставини не оспорювались.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для задоволення клопотання детектива НАБУ про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 та можуть бути, зокрема судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд також враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 200, 407, 418 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисників задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати в частині визначення розміру застави.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_5 розмір застави 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень.

В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3