РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2024 рокуСправа №160/7966/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
27.03.2024р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та, з урахуванням виправленої позовної заяви від 09.04.2024р., уточненої заяви від 30.04.2024р., просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання визначеної законом процедури внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування позивачеві суми податку на додану вартість за серпень місяць 2015 року в розмірі 1400000,00 грн.;
- зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування позивачеві суми податку на додану вартість за серпень місяць 2015 року в розмірі 1400000,00 грн.;
- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2015 року, у якій заявлено бюджетне відшкодування на суму 1400 000,00 грн., проте, за наслідками проведеної контролюючим органом позапланової невиїзної перевірки позивача, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0009741501 від 14.12.2015р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1400000,00 грн. Наведене податкове повідомлення-рішення постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. залишеним без змін постановою Верховного Суду від 04.10.2023р. у справі №804/16537/15 було визнано протиправним та скасовано. Внаслідок набрання законної сили зазначеним судовим рішення позивач мав правові очікування на отримання бюджетного відшкодування із бюджету сум ПДВ після виконання податковим органом обов`язку по внесенню у встановлений строк після набрання рішенням суду законної сили до відповідного Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, однак, вказаних дій, визначених процедурою, встановленою Порядком №26, відповідач не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність, яка призвела до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування у наведеній сумі, що також є порушенням права на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, тому позивач вважає, що ефективним способом юридичного захисту у даному випадку є саме зобов`язання відповідача внести до відповідного Реєстру заяв дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015р. у розмірі 1400000,00 грн. згідно до статті 13 Конвенції. Окрім того, в уточненій заяві від 30.04.2024р. позивач вказав на те, що оспорюваною бездіяльністю відповідачем були порушені наступні норми податкового законодавства, а саме: п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України та п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (а.с.1-12, 74-87,104).
Ухвалою суду від 15.04.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 14 травня 2024 року та зобов`язано відповідача протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази правомірності бездіяльності відповідача у даних правовідносинах виходячи з урахуванням вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.97).
Наведена ухвала суду разом з позовом була отримана, зокрема, відповідачем у системі Електронний суд через його електронний кабінет 28.03.2024р. (адміністративний позов), 15.04.2024р. (ухвала суду), що є належним повідомленням учасників справи виходячи з вимог ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача, наявні в матеріалах справи (а.с.101-103).
На виконання вищенаведених вимог ухвали суду, 30.04.2024р. відповідачем через систему «Електронний суд» було подано відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на лист підприємства відповідачем було надано відповідь №3263/6/04-36-04-05-10 від 18.01.2024р. та зазначено, що відповідні суми включені до Тимчасового Реєстру ПДВ та на теперішній час в ІКП ТОВ «ТД ОЛІМПІЯ» сформована переплата за рахунок відшкодування по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400 000,00 грн. Також зазначено, що адміністратором заяв про повернення суми бюджетного відшкодування є Мінфін. 01.01.2017р. у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. до підрозділу ІІ Перехідних положень ПК України введено норму п.55, згідно якого установлено, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. Таким чином, законодавець фактично введено певні обмеження щодо можливості здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, що відповідно: виключає наявність т.зв. «протиправної бездіяльності» податкового органу через нездійснення бюджетного відшкодування ПДВ у разі відсутності коштів на єдиному казначейському рахунку; зумовлює необхідність підтвердження наявності коштів на єдиному казначейському рахунку, які будуть використані для здійснення бюджетного відшкодування. Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017р. №189 урядом було запроваджено наступні умови для здійснення відшкодування ПДВ: відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 1 лютого 2016р., за якими станом на 1 січня 2017р. суми ПДВ не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Щодо обраного способу захисту, то представник відповідача вказав на те, що зобов`язання контролюючий орган внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019р. у справі №826/7380/15 дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ (а.с.116-122).
Окрім того, відповідач у відзиві на позов також просив залишити даний позов позивача без розгляду через пропущення останнім шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що безумовним фактом є набрання постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. у справі №804/16537/15 законної сили 29.11.2016р., тоді як з даним позовом позивач звернувся до суду 28.03.2024р. (через 7 років 4 місяці і 1 день (2678 днів)), тобто, поза межами строку на звернення до суду як на підставі ст.102 ПК України, так і на підставі висновків ВП ВС, які встановили нові правила обліку строку звернення до суду, висловлених у постановах від 19.01.2023р. у справі №140/1770/19, від 16.02.2023р. у справі №803/1149/18 (а.с.116-118).
Розглянувши вищенаведене, висловлене відповідачем у вказаний спосіб (у відзиві на позов) клопотання про залишення позову позивача без розгляду, вивчивши докази надані на його підтвердження та наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. у справі №804/16537/15 (предметом спору у якій були обставини правомірності формування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн.) перебувала у стадії касаційного перегляду з 2016р. по 2023р. (майже сім років), і лише згідно постанови Верховного Суду від 04.10.2023р. вказана постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін, що підтверджується змістом наведених судових рішень, які наявні у справі (а.с.38-56, 106-111).
А відповідно, така тривалість касаційного перегляду судового рішення у майже 7 років не залежала від волі позивача, тому у провину позивача, з метою початку обчислення строку звернення до суду з цим позовом, зазначені обставини покладені бути не можуть.
Таким чином, враховуючи наведене, з метою реалізації та відновлення порушеного права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у вказаній сумі, законність формування якої було підтверджено за вищенаведеним рішенням суду після набрання ним законної сили, суд приходить до висновку, що 6-ти місячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вищенаведених висновків ВП ВС, слід обчислювати з дня наступного після набрання постановою Верховного Суду від 04.10.2023р. у справі №804/16537/15 законної сили, а саме: з 05.10.2023р.
Тобто, позивач мав звернутися з даним позовом до суду у період з 05.10.2023р. по 05.04.2024р. включно.
Як свідчить зміст позову, поданого через систему «Електронний суд», позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відшкодування ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн. 27.03.2024р. (а.с.1).
А отже, враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом 27.03.2024р. (тобто у проміжок часу з 05.10.2023р. по 05.04.2024р.) шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, не був пропущений, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про залишення даного позову без розгляду з наведених вище у відзиві на позов підстав, відповідачеві слід відмовити.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно довідки відділу управління персоналом №228 від 23.07.2024р., суддя Конєва С.О. перебувала у щорічній відпустці у період з 26.07.2024р. по 31.08.2024р. (а.с.137).
Ухвалою суду від 02.09.2024р. розгляд даної справи було продовжено згідно ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України до 02.09.2024р. (а.с.138).
Враховуючи викладене, дана справа вирішується 02.09.2024р., тобто у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних у справі документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, корпус 127, кімната 6, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями, наведеними у копії Статуту позивача та Витягах із ЄДРПОУ від 27.03.2024р. наявних у справі (а.с.21-23,25-36,88-93).
У період з 03.11.2015р. по 16.11.2015р. посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року, за результатами якої було 14.12.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0009741501 (форми «В1») за яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1400000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 350000,00 грн. про що свідчить зміст судових рішень, наявних у справі (а.с.38-56,106-113).
Вищенаведене податкове повідомлення-рішення №0009741501 (форми «В1») за яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1400000,00 грн. згідно змісту постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. у справі №804/16537/15 було визнано протиправним та скасовано (а.с.38-44).
Надалі, з 13.03.2017р. по 04.10.2023р. упродовж майже 6 років зазначена постанова суду апеляційної інстанції перебувала на касаційному перегляді у Вищому адміністративному суді України та у Верховному Суді, що підтверджується змістом копії ухвали суду від 13.03.2017р. та постановою Верховного Суду від 04.10.2023р. (а.с.106-113).
Так, касаційний перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. завершився залишенням без змін вказаного судового рішення за постановою Верховного Суду від 04.10.2023р. у справі №804/16537/15(а.с.45-56, 106-111).
Тобто, судові рішення у справі №804/16537/15 щодо правомірності та законності формування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн., набрали чинності 04.10.2023р.
18.12.2023р. позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення (перерахування) суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленої до відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2015 року у розмірі 1400000,00 грн. у зв`язку із набранням постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. у справі №804/16537/15 законної сили 04.10.2023р., що підтверджується змістом копії наведеної заяви (а.с.15-16).
Податковий орган у відповідь на вказану заяву позивача 18.01.2024р. листом за №3263/04-36-04-05-10 повідомив позивача про те, що невідшкодована сума бюджетного відшкодування ПДВ заявлена позивачем до 01 лютого 2016р. (за серпень 2015р.) повинна відображатися у Тимчасовому реєстрі. Враховуючи рішення судів, станом на теперішній час в ІКП позивача по ПДВ наявна переплата сформована за рахунок заявленого бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн. Разом з цим Тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування з ПДВ, який оприлюднений на веб-сайті ДПС України сформовано лише станом на 01.02.2017р. та зазначено, що на теперішній час у відповідача відсутнє програмне забезпечення щодо поновлення даних такого реєстру та механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру (а.с.17-20).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ стосовно узгоджених сум бюджетного відшкодування позивачеві суми ПДВ за серпень 2015р. у розмірі 1400000,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову позивача повністю, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-УШ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі Закон №1797), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений у пункті 200.12 цієї статті.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акту перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017р. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017р., сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016р., за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26), який згідно з пунктом 3 цієї постанови, набирав чинності з 1 квітня 2017 року.
Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком №26 бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, здійснюється в порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Відповідно до положень пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 встановлено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Отже, після набрання чинності Порядком №26, тобто, з 1 квітня 2017 року, на відповідача (контролюючий орган) покладено обов`язок по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (у тому числі з дня визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення), задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Так, як свідчать зміст досліджених судом копій документів, позивач до контролюючого органу було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015р., у складі якої була подана заява (додаток №4) про бюджетне відшкодування в сумі 1400 000,00 грн. про що свідчать матеріали справи та дані обставини учасниками справи не оспорюються.
У подальшому, контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2015р. за наслідками якої був складений акт від 30.11.2015р. №1223/04-66-15-01-10/38299385 за висновками якого було встановлено порушення вимог податкового законодавства та на підставі вказаного акту 14.12.2015р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009741501 (форми «В1») за яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 400 000,00 грн., яке було оскаржено у судовому порядку та за результатами такого оскарження постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.10.2023р. у справі №804/16537/15 вищенаведене податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано (а.с.38-56, 106-111).
Наведені вище судові рішення набрали законної сили 04.10.2023р.
Разом з тим, у ході судового розгляду даної справи судом було встановлено, що після 04.10.2023р. (дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі №804/16537/15) контролюючим органом всупереч вимогам наведеного законодавства вищевказані дії по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних про узгоджену суму бюджетного відшкодування позивачеві у розмірі 1400000,00 грн. задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання, вчинені не були, що призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування на вказану суму у визначений законом строк.
Факт не внесення контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування позивачеві у розмірі 1400000,00 грн. по декларації за серпень 2015 року саме після 04.10.2023р. (дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі №804/16537/15), а також і не вчинення таких дій і станом на 18.01.2024р. підтверджується змістом копії листа відповідача від 18.01.2024р. № 3263/6/04-36-04-05-10, у якому містяться відомості про те, що в ІКП ТОВ «ОЛІМПІЯ» по податку на додану вартість наявна переплата сформована за рахунок заявленого бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн. з урахуванням рішень судів.
Однак, у вчиненні дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ даних щодо вищезгаданої узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку у порядку та у спосіб, встановлений Порядком №26, контролюючий орган відмовив через відсутність у контролюючого органу програмного забезпечення щодо поновлення даних такого реєстру та механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру (а.с.17-20).
Станом і на момент розгляду даної справи 02.09.2024р. на виконання вищенаведених рішень судів, які є обов`язковими для виконання у тому числі і суб`єктами владних повноважень (податковими органами) згідно до ст.129-1 Конституції України, відповідачем таких доказів суду не надано.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що контролюючим органом у даних правовідносинах була допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у не внесенні після 04.10.2023р. (дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі №804/16537/15), даних до Реєстру заяв про узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ позивачеві у розмірі 1400000,00 грн., що призвело до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у встановленому порядку (за процедурою, передбаченою Порядком №26) та у визначений законом строк, яке підлягає судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.
Також слід зазначити, що у даних правовідносинах судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, висловлена вказаним Судом у рішенні «Рисовський проти України» (заява №29979/04) від 20.11.2011р., яке набуло статусу остаточного 20.01.2012р., у пункті 70 якого зазначено, що державні органи, які не дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
Тому, зазначене свідчить про те, що у даному випадку, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не може уникнути виконання свого обов`язку щодо вчинення дій, встановлених за процедурою, передбаченою Порядком №26 (внесення даних до Реєстру заяв про суми узгодженого бюджетного відшкодування ПДВ після визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за судовими рішеннями, які набрали законної сили) та є передумовами для отримання позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015р. у сумі 1400000,00 грн. через органи казначейства.
У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, представником відповідача у ході судового розгляду даної справи не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість бездіяльності відповідача, яка полягає у не внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачеві у розмірі 1400000,00 грн. після 04.10.2023р. (дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі №804/16537/15), з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу наведених норм податкового законодавства у цій сфері.
При цьому, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються як безпідставні, аргументи відповідача про відсутність у контролюючого органу програмного забезпечення щодо поновлення даних такого реєстру та механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру відповідачем, що відображено у його листі від 18.01.2024р., оскільки на посадових осіб контролюючого органу приписами Порядку №26 покладений не тільки обов`язок вносити до такого Реєстру заяв відомості щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість після визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, а й визначений певний алгоритм (механізм) таких дій, що спростовує вищенаведені доводи відповідача.
Є необґрунтованими та неспроможними посилання представника відповідача у відзиві на позов з приводу того, що у вказаному листі від 18.01.2024р. відповідачем було зазначено, що відповідні суми включені до Тимчасовому реєстру ПДВ, з огляду на те, що досліджений судом зміст копії наведеного листа такої інформації не містить(а.с.17-20).
Також і доказів, які б свідчили про включення вказаної суми бюджетного відшкодування з ПДВ позивача за серпень 2015р. до відповідного Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб, встановлений Порядком №26 після 04.10.2023р. (набранням судовими рішеннями законної сили) до відзиву на позов відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що адміністратором заяв про повернення суми бюджетного відшкодування є Мінфін, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, зазначені у Тимчасовому реєстрі заяв суми ПДВ, які є узгодженими та не відшкодовані з бюджету станом на 01.01.2017р., відшкодовуються в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не заслуговують на увагу, оскільки наведені приписи не звільняють відповідача від виконання його обов`язку по вчиненню відповідних дій, передбачених Порядком №26.
Решта аргументів представника відповідача, викладені у відзиві на позов, вивчені судом, проте, не беруться до уваги, оскільки висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність бездіяльності відповідача, яка полягає у не внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ позивача у розмірі 1400000,00 грн. після 04.10.2023р. (дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 804/16537/15) з урахуванням вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що, допустивши вищевказану бездіяльність відповідач, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, несвоєчасно, тобто з порушенням строків, протягом яких повинні були бути вчинені відповідні дії суб`єктом владних повноважень відповідачем, що встановлені вищенаведеним податковим законодавством та Порядком №26, які регулюють спірні правовідносини.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що, допустивши вищенаведену бездіяльність, відповідач порушив права та інтереси позивача на отримання бюджетного відшкодування у строк, встановлений законом, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.
Також, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування позивачеві суми податку на додану вартість за серпень 2015 року в розмірі 1400000,00 грн., що є похідними позовними вимогами, які направлені на відновлення порушеного права позивача як ефективного юридичного засобу судового захисту з урахуванням положень Порядку №26, приписи якого передбачають автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ органом Казначейства лише шляхом наповнення відповідачем як контролюючим органом Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму такого бюджетного відшкодування, оскільки тільки після 01.04.2017р. (дати набрання чинності Порядком №26) ефективним способом захисту поручених прав у даних правовідносинах є саме зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо внесення до вказаного Реєстру таких даних.
Наведені висновки з приводу того, що ефективним способом захисту порушеного права позивача у відповідних правовідносинах є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії у вищенаведений спосіб, встановлений саме Порядком №26, спростовують аргументи представника відповідача з приводу того, що ефективним способом захисту порушеного права у такому випадку є стягнення з Державного бюджету України через органи казначейства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ, тому такі доводи відповідача є неспроможними і не заслуговують на увагу.
Також не може бути застосована у даних правовідносинах і правова позиція ВП ВС у його постанові від 12.02.2019р. у справі №826/7380/15, на застосуванні якої наполягав відповідач у відзиві на позов, оскільки вона ухвалена за відмінних обставин справи та не є релевантною до обставин у цій справі №160/7966/24.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, буде адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача після 01.04.2017р. (набрання чинності Порядком №26), у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, є зобов`язання такого суб`єкта владних повноважень (відповідача) вчинити певні дії, а саме: зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «ОЛІМПІЯ» суми податку на додану вартість по декларації за серпень 2015р. у розмірі 1400000,00 грн., що відповідає вищезгаданим вимогам п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.13 Конвенції та є дотриманням вимог Порядку №26 щодо повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ лише шляхом інформаційного наповнення наведеного Реєстру заяв, зокрема, внесення контролюючим органом до такого Реєстру інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка стає доступною органу Казначейства до виконання та підлягає перерахуванню платнику ПДВ у автоматичному порядку.
Відповідна правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 04 лютого 2021 року у справі №280/4245/19, яка є обов`язковою для застосування адміністративним судом згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №4855-8519-9040-5882 від 27.03.2024р. (а.с.14).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 205, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» суми податку на додану вартість за серпень 2015 року в розмірі 1 400000,00 грн.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17А, код ЄДРПОУ 44118658) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, корп.127, кім.6, код ЄДРПОУ 38299385) суму податку на додану вартість за серпень 2015р. у розмірі 1400000,00 грн.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОЛІМПІЯ» (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, корп.127, кім.6, код ЄДРПОУ 38299385) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. ( три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 04.09.2024 |
Номер документу | 121323225 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні