Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/12293/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/12293/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2024р. № UA110050/2024/000064/1 та від 02.05.2024р. № UA110050/2024/000071/1.

Ухвалою суду, після залишення ухвалою суду даної позовної заяви без руху та ухвалою суду про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12293/24 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій від 25.04.2024 р. № 24UA110050001895U6 та від 01.05.2024 р. № 24UA110050002021U3, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).

Коносамент, копії митних декларацій країни відправлення надано без перекладів. Коносамент від 03.02.2024 №BW24010682 не надано в загалі.

Митні декларації країни відправлення № 602120240214503069 та № 602120240214503070 складені китайською мовою.

Декларантом в процесі митного оформлення не надано переклад митних декларацій Китайської Народної Республіки № 602120240214503069 та № 602120240214503070, посадові особи митниці позбавлені можливості здійснити перевірку відомостей, зазначених у цій декларації.

Відповідачу в незмінному вигляді надані отримані від перевізника ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» (ІКЮО 32900867) документи (рахунки та довідки) із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів в розмірі 299 259, 28 грн за кожною з митних декларацій, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

В наданих відповідачу експортних митних деклараціях Китайської Народної Республіки від 29.01.24 № 602120240214503069 та від 29.01.2024 р. № 602120240214503070 містяться відомості про ціну товарів за інвойсами, кількість, одержувача, інвойс, які повністю співпадають із вказаними у митних деклараціях позивача.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в тексті якої зазначено, що він підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі із зазначенням, що повна оплата за товари за 2 поставками в розмірі 11 135, 44 долари США та 8 793, 00 долари США здійснена позивачем 2 банківськими переказами, на підтвердження чого надані банківські платіжні квитанції. Відповідачу надані висновки експерта, експертів Дніпропетровської торгово-промислової палати ТПП України від від 22.04.24 № М-98/2 та від 29.04.2024 р. № М-105/2, якими підтверджені інвойсні ціни товарів на рівні 11 135, 44 долари США та 8 793, 00 долари США. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців. Водночас, позивач зазначає, що відповідачем не доведено, що за митною декларацією № 24UA110110001869U4 оформлений товар із митною вартістю 3, 1400 долари США/кг.

Ненадання відповідачем відомостей та доказів щодо додаткових складових до ціни договору оформленого за митною декларацією №24UA110110001869U4 товару, зокрема, витрат на транспортування, а також відмінності у виді транспорту не дозволяють переконатись у правомірності та обґрунтованості обрання саме цієї митної декларації в якості джерела цінової інформації. Оформлений за митною декларацією № 24UA110110001869U4 товар випущений у вільний обіг на підставі рішення про коригування митної вартості, яке вказано в гр. 44 під кодом документа 1501, відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011.

Твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження заявленої торгової марки «INTEROS» суперечить власній попередній поведінці, адже товар позивача випущений у вільний обіг із перевіркою та підтвердженням всіх заявлених відомостей, в тому числі, щодо торгової марки. По всім митним базам даних, в тому числі статистичним, за відмовленими митними деклараціями № 24UA110050001895U6 та № 24UA110050002021U3 був заявлений товар торгової марки «INTEROS», так само як за оформленими на підставі оскаржуваних рішень митними деклараціями № 24UA110050001928U9 та № 24UA110050002040U3 у вільний обіг випущений товар торгової марки «INTEROS».

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 22.02.2021 р. між CHAOZHOU LEMONTREE TABLEWARE CO.,LTD., Китай (продавець) та ТОВ «НТС-ПАРТНЕР», Україна (покупець) укладено контракт №267/Т, згідно з предмета якого, продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий в керамічний (товар), ціна, асортимент, кількість та умови поставки якого вказані у комерційному рахунку.

25.04.2024 р. для митного оформлення в режимі імпорту товару «посуд столовий фарфоровий», що надійшов з Китайської Народної Республіки за прямим контрактом від 22.02.2021 р. № 267/Т із виробником «CHAOZHOU LEMONTREE TABLEWARE CO., LTD», відповідачу подана митна декларація № 24UA110050001895U6 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 1, 4069 долари США/кг, відповідно до ст.ст. 51, 53 Митного кодексу України. 26.04.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000064/1 (далі рішення МВ № 64), за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення в 2, 2 рази до 3, 1400 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного.

26.04.2024 р. у зв`язку із незгодою із рішенням МВ № 64 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація №24UA110050001928U9, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 293 870, 79 грн. (мито 91 834, 62 грн, ПДВ 202 036, 17 грн). 01.05.24 для митного оформлення в режимі імпорту товару «посуд столовий фарфоровий», що надійшов з Китайської Народної Республіки за вищевказаним прямим контрактом із виробником, відповідачу подана митна декларація № 24UA110050002021U3 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 1, 4057 долари США/кг, відповідно до ст.ст. 51, 53 Митного кодексу України.

02.05.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000071/1 (далі рішення МВ № 71), за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення в 2, 2 рази до 3, 1400 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного.

02.05.2024 р. у зв`язку із незгодою із рішенням МВ № 71, в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 24UA110050002040U3, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 256 743, 05 грн (мито 80 232, 20 грн, ПДВ 176 510, 85 грн).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачу поданий комплект документів, серед яких були, зокрема, наступні документи: 1) зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2021 р. № 267/Т; 2) специфікація від 28.01.2024 р. № 21; 3) рахунок (інвойс) від 28.01.2024 р. № IV231010-1В; 4) банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.03.24; 5) висновок експерта від 22.04.2024 р. № М-98/2; 6) рахунок перевізника від 29.03.2024 р. № 364; 7) довідка перевізника від 02.04.2024 р. № 024/3/234; 8) митна декларація країни відправлення від 29.01.24 № 602120240214503069; 10) рахунок (інвойс) від 28.01.2024 р. №IV231010-1А; 11) специфікація від 28.01.2024 р. № 20; 12) банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.03.24; 13) висновок експерта від 29.04.2024р. № М-105/2; 14) рахунок перевізника від 29.03.2024 р. № 363; 15) довідка перевізника від 02.04.2024 р. № 024/4/234; 16) митна декларація країни відправлення від 29.01.2024 р. № 602120240214503070.

Митна вартість була заявлена на підставі цін за інвойсами від 28.01.2024р. № IV231010-1В та від 28.01.2024р. № IV231010-1А в розмірі 11 135, 44 долари США та 8 793, 00 долари США відповідно, які були оплачені 2 банківськими переказами, на підтвердження чого відповідачу були надані 2 банківські платіжні квитанції SWIFT від 05.03.2024р. Ціна товарів підтверджені висновками експертів Дніпропетровської торгово-промислової палати ТПП України від 22.04.2024р. № М-98/2 та від 29.04.2024р. № М-1.

Незгода позивача зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу Українивідомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтування відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598), відповідно до яких обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, а містять інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 25.03.2024 р. № 24UA110110001869U4, однак в рішеннях не вказано, які характеристики мають оформлені за вказаною митною декларацією товари (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та види зовнішньоекономічних контрактів.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - YANTIAN, SHENZHEN (Китай), згідно з Інкотермс 2020.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.

Митна вартість була заявлена на підставі цін за інвойсами від 28.01.2024р. № IV231010-1В та від 28.01.2024р. № IV231010-1А в розмірі 11 135, 44 долари США та 8 793, 00 долари США відповідно, які були оплачені двома банківськими переказами, на підтвердження чого відповідачу були надані дві банківські платіжні квитанції SWIFT від 05.03.2024 р. Ціна товарів підтвердженА висновками експертів Дніпропетровської торгово-промислової палати ТПП України від від 22.04.2024 р. № М-98/2 та від 29.04.2024 р. № М-105/2.

Позивачем відповідачу надавались отримані від перевізника ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» (ІКЮО 32900867) документи (рахунки та довідки) із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів в розмірі 299 259, 28 грн. за кожною з митних декларацій, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зазначає, МК України зобов`язано декларанта надати митному органу тільки документ із відомостями щодо вартості перевезення товару, при цьому обов`язку підтвердження оплати вартості перевезення на декларанта законом не покладено, тобто подання доказів оплати є правом декларанта.

З огляду на зазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

При цьому суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 р. та 02.06.2015 р. (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи згідно з переліком, наведеним у цій статті.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які подано декларантом, неможливо встановити ці складові.

Визначаючи недоліки у поданих декларантом митних деклараціях, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів від від 26.04.2024р. № UA110050/2024/000064/1 та від 02.05.2024р. № UA110050/2024/000071/1 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6607,37грн., що документально підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 6607,37 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241- 246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2024р. №UA110050/2024/000064/1

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2024 р. №UA110050/2024/000071/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Сухомлинського Василя, буд.48А, смт. Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл, 52005 ЄДРПОУ 43968660) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Ольги княгині, будинок 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 6607,37 грн. (шість тисяч шістсот сім грн., 37 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька