Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/15192/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/15192/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД (далі позивач, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), відповідача-2: Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10106552/42923503 від 07.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.09.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.09.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД, датою подання її на реєстрацію.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну (далі - ПН), але її реєстрацію зупинено. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем направлено письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН. Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи, що підтверджують правомірність складання ПН.

Ухвалою від 17.06.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечував проти позову та наголосив на правомірності оскаржуваного рішення, посилаючись на те, що підприємством подано на реєстрацію податкову накладну від 28.09.2023 року №2. Надані позивачем пояснення та документи, виявлених порушень не усунули, у зв`язку з чим просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вказує, що чинним законодавством не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної-), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Квитанція не є рішення податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття податкової накладної/ розрахунку коригування в електронному вигляді. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Також Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголосило на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

На адресу суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача, заперечує проти позовних вимог та в задоволенні позовної заяви просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначає, що надані позивачем пояснення та документи, виявлених порушень не усунули, у зв`язку з чим просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вказує, що чинним законодавством не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної-), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Квитанція не є рішення податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття податкової накладної/ розрахунку коригування в електронному вигляді. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Також ДПС наголосила на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області і є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності підприємства за кодом КВЕД є:

41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель (основний);

28.13 Виробництво інших насосів та компресорів;

25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій та виробів;

42.99 Будiвництво iнших iнженерних споруд, не включених до iнших категорiй;

43.11 Розбирання та знесення будівель;

43.12 Підготовчі роботи на будмайданчику;

43.21 Електротехнічні та монтажні роботи;

43.22 Монтаж систем водопостачання, опалення та кондиціювання повітря;

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

43.31 Штукатурні роботи;

43.32 Столярні та теслярські роботи;

43.33 Роботи з покриття підлог та облицювання стін;

43.34 Малярські та скляні роботи;

43.39 Інші оздоблювальні роботи;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, не включені до інших категорій;

46.13 Діяльність агентів з торгівлі деревиною та будівельними матеріалами;

46.63 Оптова торгівля технікою для гірничодобутку та цивільного будівництва;

46.73 Оптова торгівля лісоматеріалами, будівельними матеріалами та сантехнічним обладнанням;

46.74 Оптова торгівля металевими виробами, водопровідним та опалювальним устаткованням та інвентарем;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, лакофарбовими матеріалами та склом у спеціалізованих магазинах;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності та управління;

71.12 Діяльність в галузі інженерних досліджень та надання технічних консультацій у цій галузі;

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та вивчення громадської думки;

33.12 Ремонт машин та обладнання;

33.20 Монтаж промислової техніки та обладнання;

41.10 Розробка будівельних проектів.

27.12.2021 між Акціонерним товариством Південний гірничо-збагачувальник комбінат (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД (Підрядник) був укладений договір підряду з капітального ремонту №2021/д/УКС/1454, за яким Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати відповідно до кошторисної документації , що додається до цього договору роботи з капітального ремонту об`єкту РЗФ-2: Корпус збагачення 1-10 секцій, інв. №1000922 (заміна стінового огородження рядів Б\В, секцій №1-4), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані за цим договором роботи.

У п. 7.1. договору сторонами погоджено, що здача-приймання робіт після закінчення робіт на об`єкті здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється актом (актами) виконаних робіт. Оформлення сторонами актів виконаних робіт здійснюється після виконання етапів робіт відповідно до умов цього договору.

На виконання умов Договору №2021/д/УКС/1454 позивачем було виконано роботи, що підтверджується наступними документами: рахунок на оплату № 16 від 28.09.2023; акт приймання виконаних підрядних робіт №10 за вересень 2023 року; інформаційне повідомлення про зарахування кошті № 44724 від 14 листопада 2023 року.

Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України було складено податкову накладну № 2 від 28.09.2023 р.

11.10.2023 року документ (податкову накладну № 2 від 28.09.2023 р.) прийнято, реєстрація зупинена.

У квитанції про реєстрацію ПН зазначено наступні помилки, на підставі яких зупинено реєстрацію ПН: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Товариству запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані пояснення були прийняті відповідачем 1, про що свідчить квитанції №№1,2.

Рішенням комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 07.12.2023 року №10106552/42923503 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 28.09.2023р.

У Рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

В графі Додаткова інформація (щодо конкретних документів) зазначено: наявні ризикові операції.

Не погодившись з рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10106552/42923503 від 07.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.09.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації ПН слугувало надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації ПН на підставі Критеріїв ризиковості, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Не зважаючи на наведене, позивачем з метою підтвердження реальності операцій по ПН разом з поясненнями надано контролюючому органу копії відповідних документів.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про які зазначені у ПН, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 із змінами, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації ПН контролюючим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для прийняття обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, яким відмовлено у реєстрації ПН, підставою для їх прийняття зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Однак, як зазначено вище, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

При цьому, відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на викладене, саме на виконання вимог ПК України позивач склав ПН №2.

Суд наголошує, що зазначені у повідомлені комісії документи жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

Суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду викладеної в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи були надані платником з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних.

У направлених позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації РК вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно вказаного критерію у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, на підставі цього пункту Критеріїв відповідач може прийняти рішення про віднесення платника ПДВ критеріям ризиковості у разі наявності податкової інформації, ця інформація визначає про ризиковість здійснення господарської операції і в поданій для реєстрації податковій накладній зазначена ця ризикова господарська операція.

В той же час податковий орган, зупиняючи реєстрацію ПН/РК з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН/РК, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації відповідач дійшов такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, зазначаючи у спірному рішенні про наявність ризикових операцій, відповідачем-1 не наведено будь-яких доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям і завданням його і його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б свідчили про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників цих операцій, фіктивність операцій.

Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить чітких підстав їх прийняття, це свідчить про необґрунтованість таких рішень.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірні рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що не наведення переліку документів, які необхідно надати призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації ПН призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація ПН.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі№822/1817/18,від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 07.12.2022р. у справі № 500/2237/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18 наголошував на тому, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 рокує джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області не доведено правомірності прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10106552/42923503 від 07.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.09.2023, а тому позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.09.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД, датою подання її на реєстрацію.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації ПН визнане протиправним та скасоване, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.09.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД, датою подання її на реєстрацію.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД (вул. Польова, буд. 33, с. Шевченківське, Криворізький р-н, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 42923503) до відповідача - 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10106552/42923503 від 07.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.09.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.09.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕТАЛОНПРОМБУД, датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРОПУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД (код ЄДРПОУ 42923503) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛАТОНПРОМБУД (код ЄДРПОУ 42923503) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 грн.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 02.09.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса