Рішення

від 28.08.2024 по справі 240/14145/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14145/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Мельниченко В.В.,

за участю: представника позивача - Жмуцький М.І.,

представника відповідача - Омельчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2024 року №UA101020/2024/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/000109/2 від 12.02.2024 року.

Ухвалою суду від 31.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що 09.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна", Позивач по справі, відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією GEDSTED AUTOHANDEL A|S від 03.01.2024 року №GSK-B2 з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію №24UA101020005068U7, в якій була заявлена ціна відповідно до договору та всі необхідні документи. Після вивчення поданих документів, як пояснив представник Позивача, уповноваженою особою Відповідача безпідставно було відмовлено в митному оформленні Товару та винесені картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яким було визначено іншу загальну вартість товару - 6900,00 USD замість 3000,00 Євро згідно договору, що призвело до збільшення сум сплачених митних платежів.

Представник Житомирської митниці, Відповідача по справі, проти позову заперечив і пояснив, що уповноваженою особою Позивача до митного органу була подана митна декларація №24UA101020005068U7, в якій митна вартість товару самостійно була визначена за договором. При проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару уповноваженими особами Житомирської митниці було встановлено, що подані для митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни товару. В Специфікації №207 від 31.01.2024року до договору були відсутні відомості про уповноважену особу продавця товару та її підпис. Більш того, в долученому до митної декларації свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що переміщувався через митний кордон, взагалі зазначено власником певну фізичну особу, а не компанію GEDSTED AUTOHANDEL A|S. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару (транспортного засобу) було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці, про що був зроблений відповідний запис у вантажно-митній декларації ( договір (угоду, контракт) із третіми особам про поставку товару, в якому містилася б вартість товару, рахунки по здійсненню платежів третіми особами на користь продавця для підтвердження вартості товару, висновок про вартостні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією та копію митної декларації країни відправлення). На вимогу митного органу декларантом було надано копію договору від 03.01.2024 року №GSK-B2, в якому взагалі не було зазначено хто від імені компанії GEDSTED AUTOHANDEL A|S уклав такий договір і на ньому (договорі) був відсутній підпис від імені "Продавця". Також було надано платіжну інструкцію, копію митної декларації країни відправлення товару та переклад рахунку - фактури №456122 від 30.01.2024року. Подання декларантом зазначених додаткових документів не призвело до спростування сумнівів у достовірності інформації про ціну товару та сплату коштів саме за вказаним контрактом. Більш того, подані документи ще більше засвідчили про наявність розбіжностей щодо ціни товару.

За результатами проведених консультацій з декларантом встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Як зазначили представники Відповідача, митна вартість була визначена за резервним методом відповідно до вартості товару, зазначеного в ЕМД №23UA204040006481U8 від 05.12.2023 року.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що Позивачем через митний кордон переміщувався транспортний засіб (легковий автомобіль, а не вантажний як зазначено в позові, б/в, 2016 марка HYUNDAI 130 CRDI, VIN НОМЕР_1 ) ( надалі - Товар), що переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно щодо наявності підстав та щодо правомірності коригування ціни вказаного товару.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, 09.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна", Позивач по справі, відповідно до договору (зовнішньоекономічного контракту) з компанією GEDSTED AUTOHANDEL A|S від 03.01.2024 року №GSK-B2 з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію №24UA101020005068U7, до якої було долучено:

- специфікацію №207 від 03.01.2024року до вказаного контракту;

- рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №456122 від 30.01.2024року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.12.2017року;

- довідку про відповідність транспортного засобу екологічним нормам;

- фото транспортного засобу.

Вказані обставини підтверджуються інформацією, яка зазначена в графі 44 дослідженої судом копії вказаної МД №24UA101020005068U7 (а.с.29-30).

В судовому засіданні встановлено, що в поданій декларації декларантом самостійно була заявлена ціна Товару за ціною договору в розмірі 3000,00Євро.

Безспірно, за приписами ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, тощо.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника Відповідача, що під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено невідповідності та розбіжності в поданих документах, а заявлена митна вартість не базувалася на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2024 року №GSK-B2 такий контракт від імені покупця, ТОВ "Альфатрейдінг Україна", укладався його директором ОСОБА_1 , але вказаний контракт не містить інформації щодо представника продавця, компанії GEDSTED AUTOHANDEL A|S, та не містить підпису від імені продавця Товару (а.с.16-20).

Аналогічно, в долученій до позову та дослідженій судом Специфікації №207 від 03.01.2024року до вказаного контракту, що долучалася до МД №24UA101020005068U7, відсутня інформація щодо представника продавця, компанії GEDSTED AUTOHANDEL A|S, та відсутній підпис від імені продавця Товару (а.с.21).

В Специфікації №207 від 03.01.2024року до вказаного контракту зазначено, що вартість Товару становить 3000,00Євро, а в рахунку-фактурі (комерційному інвойсі) №456122 від 30.01.2024року - вартість товару становить - 22200,00 датських крон.

Більш того, в дослідженій судом копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.12.2017року, що долучалася до МД №24UA101020005068U7, прямо зазначено, що легковий автомобіль 2016року випуску марки HYUNDAI 130 CRDI, VIN НОМЕР_1 , з 21.12.2017року належить фізичній особі, а не компанії GEDSTED AUTOHANDEL A|S (а.с.27-28).

Як пояснив представник Відповідача, саме вказані документи свідчили про розбіжності в поданих декларантом документах, а також призвели до виникнення у митного органу сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару та сумніву про здійснення такої оплати саме відповідно до вказаного контракту.

При цьому суд враховує, що платіжна інструкція №12 від 02.02.2024 року щодо сплати відповідних коштів за контрактом від 03.01.2024 року №GSK-B2 як і сам контракт разом із МД №24UA101020005068U7 09.02.2024року митному органу не подавалися.

Суд погоджується із доводами представників Відповідача, що вказані обставини в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України дали право уповноваженій особі митниці запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особам про поставку товару, в якому містилася б вартість товару, рахунки по здійсненню платежів третіми особами на користь продавця для підтвердження вартості товару, висновок про вартостні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією та копію митної декларації країни відправлення.

Зазначена правова норма ч.3 ст.53 Митного кодексу України одночасно зобов`язує декларанта або уповноважену ним особу на письмову вимогу органу доходів і зборів надати запитувані додаткові документи протягом 10 календарних днів.

Таким чином, доводи Позивача та його представника в суді щодо невідповідності дій уповноважених осіб митного органу вимогам ст.53 Митного кодексу України є безпідставними.

Судом встановлено та визнається сторонами, що на вимогу митного органу Позивачем в особі декларанта було надано:

- контракт від 03.01.2024 року №GSK-B2;

- платіжну інструкцію №12 від 02.02.2024 року;

- копію митної декларації країни відправлення товару;

- переклад рахунку - фактури №456122 від 30.01.2024року.

Інші запитувані документи на запит митного органу Позивачем не були надані, що підтверджується копією листа декларанта та визнається представником Позивача в судовому засіданні.

Загальновідомо, що відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд враховує доводи представника Відповідача, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару, а заявлена митна вартість Товару не базувалася на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Ненадання декларантом на вимоги митного органу додаткових документів правомірно слугували підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування.

Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні встановлено, що за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у вантажно-митній декларації МД №24UA101020005068U7 від 09.02.2024 року, та її відповідність ціні договору (контракту), було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах.

Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально, сам контракт та Специфікація №207 від 03.01.2024року до вказаного контракту, що долучалася до МД №24UA101020005068U7, не містили інформації щодо представника продавця, компанії GEDSTED AUTOHANDEL A|S, та не містили підпис від імені продавця Товару, що правомірно виключало волю продавця щодо ціни Товару.

В зв`язку із цим між декларантом та митним органом була проведена процедура консультації, що підтверджується підписом декларанта на ВМД та рішенні про коригування митної вартості.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на зазначений товар, методи 2а та 2б не могли бути застосовані у зв`язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Більш того, всупереч ч.7 ст.57 Митного кодексу України жодних клопотань від Позивача чи його декларанта про застосування методів на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) до митного органу не надходило.

Відповідно до вимог ст.ст.57 і 64 Митного кодексу України Відповідачем при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість (ЕМД №23UA204040006481U8 від 05.12.2023 року), тобто скориговану митну вартість ввезеного раніше ідентичного товару (легковий автомобіль, б/в, модельний рік 2015 марка HYUNDAI 130 CRDI, двигун дизельний, робочий об`єм двигуна -1582.

Загальний розмір скоригованих митних платежів становить 6900,00Євро, а розрахунок скоригованих платежів наведено в графі 27 МД 24UA101020005457U2.

Жодних доводів (документів) щодо відсутності підстав для врахування Відповідачем саме вказаної митної вартості за (ЕМД №23UA204040006481U8 від 05.12.2023 року) декларантом до митного органу не було подано.

В судовому засіданні представником Позивача було заявлено, що на митну вартість товару за (ЕМД №23UA204040006481U8 від 05.12.2023 року) могли вплинути різні фактори, в тому числі різні умови контракту. Такі доводи представника Позивача судом розцінюється виключно як припущення, так як на їх підтвердження суду не надано жодних належних та допустимих доказів.

Перевіряючи доводи представника Позивача, суд приходить до висновку, що Відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому Відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів (виписку із бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення та висновок про вартостні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією).

Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (№21-5204а-15), яка відповідно до вимог ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванні.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості зазначеного товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Житомирська митниця, Відповідач по справі, діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством. Доводи Позивача не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Правомірність дій Відповідача щодо пропуску Товару для обігу на митну територію країни за відсутності доказів про його відчуження власником, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, судом не розглядалися так як не є предметом спору відповідно до вимог ст.9 КАС України.

Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 02 вересня 2024 року