Ухвала

від 29.08.2024 по справі 260/1805/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1805/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судових засідань Гавій Л.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника Міністерства юстиції України Запухлого Романа Васильовича про закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 серпня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено 30 серпня 2024 року.

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Міжгірської селищної ради до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача державний реєстратор Берегівської РДА Закарпатської області ОСОБА_1 , державний реєстратор Колочавської сільської ради Закарпатської області Галай Віталія Василівна, державний реєстратор Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області Юрик Лілія Михайлівна, державний реєстратор Берегівської РДА Закарпатської області Лойф Олена Григоріївна, Комунальне підприємство СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ КОМУНАЛЬНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛІСИ МІЖГІРЩИНИ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, про визнання протиправним та скасування наказу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" подало до Міністерства юстиції України скаргу від 09.10.2023 року № 8125/2-2023 у якій, серед рішень інших державних реєстраторів, були оскаржені рішення державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександра Володимировича від 27.06.2023 №№ 68190200, 68189544, 68192282, 68191222, 68190745, 68188759, 68189367. 68191936, 68191557, від 28.06.2023 №№ 68218766, 68216088, 68219133, 68209378, 68217103, 68216499. 68226457, 68216920, 68217337, 68210811, 68218189, 68211904, 68216308, від 29.06.2023 №№ 68239911, 68240155, від 30.06.2023 №№ 68266076, 68265970, 68261360, 68263328, 68262932, 68265549, 68261872, 68265443, 68265300. 68266338, 68264457, 68261541, 68265846, від 03.07.2023 №№ 68280070, 68271867, 68271856, 68285048, 68271885, 68271950, 68271846, 68284922, від 04.07.2023 №№ 68293127, 68298761, 68299384, 68294666, 68299164, 68295453, 68295958, 68294144, 68298624, 68294567, 68293369, 68291285, 68291519, 68293777, 68293548, 68294290, 68294495, 68296253, від 05.07.2023 №№ 68308451, 68312144, 68309049, 68308890, 68312372, 68316482, від 04.08.2023 № 68736717. Вказаними рішеннями позивач, як суб`єкт державної реєстрації здійснив реєстрацію речового права за Міжгірською селищною радою.

23.11.2023 року відповідачем було підписано оскаржуваний наказ № 4019/5 від 23.11.2023 року, за наслідком розгляду колегією Міністерства юстиції України скарги, за яким скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" задоволено частково. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення реєстратора від 27.06.2023 №№ 68190200, 68189544, 68192282, 68191222, 68190745, 68188759. 68189367, 68191936, 68191557, від 28.06.2023 №№ 68218766, 68216088, 68219133, 68209378, 68217103. 68216499. 68226457, 68216920. 68217337. 68210811. 68218189. 68211904, 68216308. від 29.06.2023 №№ 68239911, 68240155, від 30.06.2023 №№ 68266076, 68265970, 68261360, 68263328, 68262932, 68265549, 68261872, 68265443, 68265300, 68266338, 68264457, 68261541. 68265846, від 03.07.2023 №№ 68280070, 68271867, 68271856. 68285048, 68271885, 68271950, 68271846, 68284922, від 04.07.2023 №№ 68293127, 68298761, 68299384, 68294666, 68299164, 68295453, 68295958, 68294144, 68298624. 68294567, 68293369, 68291285, 68291519, 68293777. 68293548. 68294290, 68294495, 68296253, від 05.07.2023 №№ 68308451, 68312144, 68309049, 68308890, 68312372, 68316482, від 04.08.2023 № 68736717.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 31.10.2023 року складений за результатами скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 09.10.2023 року за №8125/2-2023, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.10.2023 року за №СК-4068-23.

Мотивами для прийняття відповідного висновку колегією та за його наслідком Наказу 4019/5 від 23.11.2023 року стали обставини, які ніби встановила комісія, а саме: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" зазначає, що воно є користувачем земельних ділянок площею 14444,00 га, частина з вказаних земельних ділянок орієнтовною площею 9000.00 га знаходиться в межах земельних ділянок, право власності на які зареєстровано на підставі оскаржуваних рішень; на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки за Міжгірською селищною радою; скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки земельні ділянки є державною власністю, перебувають у нього на праві постійного користування та не можуть бути передані у комунальну власність відповідно до Закону, оскільки використовується державним підприємством; колегією встановлено, що земельні ділянки, яка є частиною земельних ділянок, знаходиться у користуванні скаржника, належать до державної власності та перебувають в постійному користуванні державного підприємства, а тому, не можуть бути передані у комунальну власність відповідно до Закону. Таким чином, оскаржувані рішення, прийняті державним реєстратором Вознюк О.В. з порушенням законодавства та підлягають анулюванню.

Ознайомившись із змістом висновку, позивач вважає висновок та за наслідком винесений наказ необгрунтованими, такими, що не стосуються питання можливих чи допущених реєстратором порушень, як державним реєстратором норм та порядку проведення реєстраційних дій, а стосуються захисту імовірного цивільного права третіх осіб, яке повинно доводитись в судових інстанціях, а не шляхом встановленим ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при розгляді скарг на рішення державних реєстраторів.

Зазначає, що Колегія Міністерства юстиції України не була уповноважена на формулювання висновків чи встановлення обставин, які не є фактичними, не є відображеними в Єдиному державному реєстрі речових прав, не була вправі надавати перевагу одних документів над іншими, які несуть узагальнений, але не встановлений фактичний характер обставин.

Також, колегія Міністерства юстиції України має та повинна брати до уваги тільки ті обставини та права, які наявні в відповідних державних реєстрах речових прав, але жодним чином не перебирати на себе права та обов`язки інших гілок влади, в тому числі суду. Міністерство юстиції України не наділено повноваженнями встановлювати право, яке не міститься в офіційних джерелах та визнаних державою реєстрах.

Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області наголошує на таких процедурних порушеннях, які проявляються в порушенні норм Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128.

Позивач не ставить питання наявності чи відсутності спору про право, а вказує на наявність порушень процедурних відповідачем, наявність публічно-правової площини та порушення норм чинного законодавства при розгляді Міністерством юстиції України скарги.

В даному випадку Міністерством юстиції України породжено спір про право, та фактично розглянуто спір про право, чим воно вийшло за повноваження які надані йому законом та ст. 19 Конституції України, що не є належними діями та належним урядуванням.

Ухвалою судді від 01.04.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заявою від 29.04.2024 року, позивачем уточено позовні вимоги та в остаточній редакції позову просить суд: визнати протиправним та скасувати в цілому Наказ Міністерства юстиції України від 23.11.2023 року за № 4019/5 «Про задоволення скарги».

Ухвалою від 01.05.2024 року суд перейшов до розгляду справи № 260/1805/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.05.2023 року (протокольно, занесеною до журналу судових засідань) залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: державного реєстратора Берегівської РДА Закарпатської області Вознюк Олександр Володимирович, державного реєстратора Колочавської сільської ради Закарпатської області Галай Віталія Василівна, державний реєстратор Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області Юрик Лілія Михайлівна, державного реєстратора Берегівської РДА Закарпатської області Лойф Олена Григоріївна, Комунальне підприємство СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ КОМУНАЛЬНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛІСИ МІЖГІРЩИНИ та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України та у зв`язку із залученням третіх осіб до участі у справі, підготовче судове засідання відкладено на 13.06.2024 року.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача, яким просить закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як зазначає представник, позовні вимоги Міжгірської селищної ради заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права.

Оскарження наказу Мін`юсту та зобов`язання щодо поновлення речового права безпосередньо пов`язано із захистом позивачем своїх майнових прав і інтересів. Розгляду ж адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно- правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває (позбавляється) права (у даному випадку мова йде про право власності на земельну ділянку), то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства. Участь Міністерства юстиції України як відповідача (якщо позивач вважає його винним в порушенні прав) у спорі не змінює його господарсько-правового характеру.

На підставі наведеного, вважає, що позовні вимоги позивача не можуть бути вирішені у межах розгляду адміністративної справи, оскільки позивач у позові оспорює правомірність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України з огляду на факт порушення відповідно до норм матеріального права прав позивача відповідними реєстраційними діями щодо скасування права власності на земельні ділянки.

24.06.2024 року представником державного реєстратора Галай В.В. подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Зазначає, що спірний наказ прийнятий відповідачем як суб`єктом владних повноважень у зв`язку із виконанням ним повноважень відповідно до ч. 1 ст. 37, п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідач помилково вважає, що оскарженням наказу відповідача у цій справі переслідується приватно-правовий інтерес, адже в даному випадку позивач чітко наголошує на порушенні з боку відповідача самої процедури розгляду, допуску до розгляду скарги та відповідно з огляду на це - прийняття оскаржуваного наказу.

Позивач є орган місцевого самоврядування інтересом якого у даному спорі є скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень та відновленні реалізації власного законного рішення, яке не оспорювалось та має правову силу, прийняте у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За наслідками розгляду цього спору позивач не набуде нових цивільних прав та/ або не зміниться обсяг існуючих цивільних прав позивача, отже даний спір між позивачем та відповідачем не є спором про право цивільне. Даний публічно-правовий спір не є інструментом для захисту цивільних прав позивача, а є доведенням факту порушення відповідачем процедури прийняття рішення у формі наказу, що оспорюється.

В свою чергу рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Вказане кореспондується також з нормами Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, зокрема, п. 17 такого.

Отже, законодавчі норми, що регламентують порядок розгляду скарг на рішення державного реєстратора, передбачають можливість судового оскарження рішення Мін`юсту, прийнятого за результатами розгляду такої скарги.

25.06.2024 року представником державного реєстратора Вознюк О.В. подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі з аналогічних наведених вище підстав.

25.06.2024 року Міжгірською селищною радою подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі та зазначає, що позивач має право та ґрунтує свої вимоги на основі загальної норми Основного Закону - статті 55, яка закріплює право кожної особи на судовий захист від протиправних дій та рішень суб`єктів владних повноважень і має однозначне тлумачення, однак підлягає застосуванню судом у розрізі конкретних правовідносин.

26.06.2024 року представником Комунального підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ КОМУНАЛЬНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛІСИ МІЖГІРЩИНИ подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Надаючи оцінку клопотанню про закриття провадження у справі та наведеним в його обгрунтування доводам, суд констатує наступне.

Статтею 238 КАС України врегульовано питання закриття провадження у справі.

Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ заст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи в публічно - правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції.

Предметом спору у справі є законність обумовленого вище рішення Міністерства юстиції України.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої та частиною десятою статті 37 цього ж Закону рішення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Рішення Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Як видно з вимог позовної заяви позивач просить суд скасувати спірний Наказ відповідача.

При цьому, позивач не ставить питання наявності чи відсутності спору про право, а вказує на наявність порушень процедурних відповідачем, наявність публічно-правової площини та порушення норм чинного законодавства при розгляді Міністерством юстиції України скарги.

Тобто, спірний Наказ відповідача стосується діяльності позивача як посадової особи.

Оскільки спір у цій справі стосується виключно обґрунтованості Наказу відповідача, прийнятого за результатами проведеної ним перевірки законності рішень державного реєстратора, а не підстав набуття речового права, враховуючи підстави та зміст позову, суд приходить до висновку, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно - правовий характер.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені правові норми, на переконання суду, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України Запухлого Романа Васильовича про закриття провадження у справі - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.І. Рейті