Рішення

від 02.09.2024 по справі 640/14110/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року справа №640/14110/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.03.2020 №1482305/39153905, №1482303/39153905, №1482304/39153905 про відмову в реєстрації податкових накладних від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23 датою їх фактичного надходження.

В якості підстави позову зазначено про незгоду з оскаржуваними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки ТОВ «Ватага Телеком» виконані усі умови для автоматичної реєстрації податкових накладних №18 від 26.01.2020, №19 від 26.01.2020 та №23 від 30.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Костенко Д.А.) від 10.07.2020 позовну заяву було залишено без руху з огляну на несплату судового збору у належному розмірі.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2020 (суддя Костенко Д.А.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 адміністративну справу №640/14110/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявні:

-поданий 20.10.2020 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 повідомляє суд, що не може погодитися з позовними вимогами, вважаєь їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. ГУ ДПС у м.Києві наголошує на тому, що наданими позивачем до контролюючого органу документами неможливо підтвердити реальність здійснення операції та проведених розрахунків між продавцем та покупцем.

-подане 20.10.2020 відповідачем 1 клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке відхилено судом при прийнятті справи до провадження, як необґрунтоване.

-подана 05.11.2020 відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує свою правову позицію викладену у позові.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно видаткової накладної №23 від 26.01.2020 та на підставі довіреності №109 від 24.01.2020 ТОВ «Ватага Телеком» (постачальник) реалізувало обладнання та комплектуючі ТОВ «ФОРА» (код ЄДР 32294897) (покупець) на загальну суму 38484,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 6414,00 грн., що здійснено на виконання умов договору поставки №ПM-18 від 18.05.2017 та додаткового договору до нього, згідно якого дія договору №ПМ-18 від 18.05.2017 продовжена до 31.12.2020, на підставі чого, за першою подією була складена податкова накладна №18 від 26.01.2020.

На виконання умов договору поставки №ПM-18 від 18.05.2017, згідно видаткової накладної №24 від 26.01.2020 та на підставі довіреності №109 від 24.01.2020 ТОВ «Ватага Телеком» (постачальник) реалізувало обладнання та комплектуючі ТОВ «ФОРА» (покупець) на загальну суму 33783,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 5'630,60 грн., на підставі чого, за першою подією була складена податкова накладна №19 від 26.01.2020.

На виконання умов договору поставки №ПМ-18 від 18.05.2017, згідно видаткової накладної №27 від 30.01.2020 та на підставі довіреності №129 від 30.01.2020 ТОВ «Ватага Телеком» (постачальник) реалізувало обладнання та комплектуючі ТОВ «ФОРА» (покупець) на загальну суму 43347,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7'224,60 грн., на підставі чого, за першою подією була складена податкова накладна №23 від 30.01.2020.

ТОВ «ФОРА» оплата поставлених товарно-матеріальних цінностей не здійснена, оскільки відповідно до п.3.1 договору №ПM-18 від 18.05.2017, оплата товару здійснюється протягом 30 днів з дати поставки (підписання сторонами накладної та/або акту приймання-передачі). Обов?язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п.3.4 цього ж договору відповідної накладної і зареєстрованої у встановленому порядку податкової накладної, та інших документів, які передбачені п. 5.7 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Керуючись вищевикладеними нормами законодавства України та на виконання умов договору №ПМ-18 від 18.05.2017, ТОВ «Ватага Телеком» із використанням програми для електронної звітності «Соната» подало на реєстрацію:

- податкову накладну №18 від 26.01.2020 про реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ФОРА», зокрема: MyCell DW-27 (підсилювач), зовнішня панельна антена Picocell AP-800/2500-7/90D, багатодіалазонні відгалужувачі потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні PicoCell А0-900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, кронштейн L-300, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц, роз?єми ВЧ N- FEMALE для кабелю RG-8;

- податкову накладну №19 від 26.01.2020 про реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ФОРА», зокрема: MyCell DW-27 (підсилювач), внутрішня панельна антена Picocell 798-2400-ID, багатодіапазонний відгалужувач потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні PicoCell А0-900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц, роз?єми ВЧ N-FEMALE для кабелю RG-8;

- податкову накладну №23 від 30.01.2020 про реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ФОРА», зокрема: MyCell DW-27 (підсилювач), внутрішня панельна антена Picocell 798-2400-ID, багатодіапазонні відгалужувачі потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні PicoCell А0-900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц, конектори NM-1/4"L.

05.02.2020 ТОВ «Ватага Телеком» від ГУ ДПС у м. Києві отримано квитанції із зазначенням того, що реєстрація податкових накладних підприємства в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинена.

Реєстрація зазначених податкових накладних, відповідно до квитанцій зупинена із посиланням на п.201.16 ст.201 ПКУ та з обґрунтуванням, що «платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», а також пропозицією надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, ТОВ «Ватага Телеком» стосовно власної підприємницької діяльності та обставин фінансово-господарської операції за результатами здійснення якої складені та подані на реєстрацію спірні податкові накладні надало пояснення до ГУ ДПС у м. Києві, до яких долучені копії первинної документації.

Відповідно до рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1482305/39153905 від 11.03.2020, №1482303/39153905 від 11.03.2020 та №1482304/39153905 від 11.03.2020, комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №18 від 26.01.2020, №19 від 26.01.2020 та №23 від 30.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, інвентаризаційних описів (складських документів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надалі, підприємство оскаржило вказані рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

Відповідно до рішень комісії центрального рівня ДПС України за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10847/39153905/2 від 25.03.2020, №10848/39153905/2 від 25.03.2020 та №10859/39153905/2 від 25.03.2020 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з тих самих підстав, як і при винесенні оскаржуваних рішень, а саме: ненадання платником податку копій документів, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, інвентаризаційних описів (складських документів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись з рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації спірних накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що на виконання вимог Постанови Кабінету міністрів України №1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та Наказу Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування Єдиному реєстрі податкових накладних», ТОВ «Ватага Телеком» стосовно власної підприємницької діяльності та обставин фінансово-господарської операції за результатами здійснення якої складена та подана на реєстрацію податкова накладна №18 від 26.01.2020 надало пояснення до ГУ ДПС у м. Києві, щодо вказаної фінансово-господарської операції, а також копії документів, що підтверджували реальність її здійснення і засвідчували придбання обладнання та комплектуючих, які в подальшому були реалізовані ТОВ «ФОРА» відповідно до видаткової накладної №23 від 26.01.2020, у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), яка є платником єдиного податку та не являється платником податку на додану вартість, що здійснено на виконання умов договору №03/09/18 від 03.09.2018 та відповідно до:

- видаткової накладної №1 від 08.01.2019 та рахунку-фактури №1 від 08.01.2019 (зовнішня панельна антена Picocell AP-800/2500-7/90D);

- видаткової накладної №4 від 14.01.2020 та рахунку-фактури №4 від 14.01.2020 (багатодіапазонні відгалужувачі потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні РісоСе! А0-900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311); - видаткової накладної Nє6 від 20.01.2020 та рахунку-фактури Nє6 від 20.01.2020 (MyCell DW-27 (підсилювач), адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц), оплата яких частково здійснена 12.02.2020 та 21.02.2020 відповідно до платіжних доручень №1324 від 10.02.2020 та №1338 від 21.02.2020.

Крім того, кронштейн L-300 ТОВ «Ватага Телеком» був придбаний у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), який є платником єдиного податку та не являється платником податку на додану вартість, на виконання умов договору №09/07/18 від 09.07.2018 та відповідно до видаткової накладної №84 від 08.11.2019 і рахунку-фактуру №84 від 08.11.2019, оплата якого здійснена 12.11.2019 відповідно до платіжного доручення №1216 від 08.11.2019.

Також, ТОВ «Ватага Телеком» у ФОП ОСОБА_2 були придбані роз?єми ВЧ N-FEMALE для кабелю RG-8 відповідно до видаткової накладної №95 від 15.08.2018 і рахунку-фактуру №95 від 15.08.2018, оплата яких здійснена 12.08.2019 відповідно до платіжного доручення №1106.

Крім того, ТОВ «Ватага Телеком» надало до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та копії документів стосовно обставин фінансово-господарської операції за результатами здійснення якої складена та подана на реєстрацію податкова накладна №19 від 26.01.2020, що підтверджували реальність її здійснення по вказаній податковій накладній та засвідчували придбання обладнання та комплектуючих, які в подальшому були реалізовані ТОВ «ФОРА» відповідно до видаткової накладної №24 від 26.01.2020, у ФОП ОСОБА_1 , що здійснено на виконання умов договору №03/09/18 від 03.09.2018 та відповідно до:

- видаткової накладної №16 від 17.12.2018 та рахунку-фактури №16 від 17.12.2018 (внутрішня панельна антена Picocell 798-2400-ID), оплата яких здійснена 20.12.2018 відповідно до платіжного доручення №896.

- видаткової накладної №6 від 20.01.2020 та рахунку-фактури №6 від 20.01.2020 (MyCell DW-27 (підсилювач), багатодіапазонний відгалужувач потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні PicoCell АО=900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц), оплата яких здійснена 12.02.2020 та 21.02.2020 відповідно до платіжних доручень №1324 від 10.02.2020 та №1338 від 21.02.2020.

В той же час, роз?єми ВЧ N-FEMALE для кабелю RG-8 ТОВ «Ватага Телеком» були придбані у ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору №09/07/18 від 09.07.2018 та відповідно до видаткової накладної №95 від 15.08.2018 і рахунку-фактуру №95 від 15.08.2018, оплата яких здійснена 12.08.2019 відповідно до платіжного доручення №1106.

Також, ТОВ «Ватага Телеком» надало до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та копії документів стосовно обставин фінансово-господарської операції за результатами здійснення якої складена та подана на реєстрацію податкова накладна №23 від 30.01.2020, що підтверджували реальність її здійснення по вказаній податковій накладній та засвідчували придбання обладнання та комплектуючих, які в подальшому були реалізовані ТОВ «ФОРА» відповідно до видаткової накладної №27 від 30.01.2020 у ФОП ОСОБА_1 , що здійснено на виконання умов договору №03/09/18 від 03.09.2018 та відповідно до:

- видаткової накладної №16 від 17.12.2018 і рахунку-фактури №16 від 17.12.2018 (внутрішня панельна антена Picocell 798-2400-ID), оплата якої здійснена 20.12.2018 відповідно до платіжного доручення №896;

- видаткової №6 від 20.01.2020 і рахунку-фактури №6 від 20.01.2020 (MyCell DW-27 (підсилювач), багатодіапазонний відгалужувач потужності 694-2700 МГц, 7,0/1,0 дБ, антени купольні PicoCell А0-900/2700-3, конектори N-male for 1/2 cable, адаптери ВЧ N male - N male типу N-311, дільники потужності сигналу 1/2 806-2500 Мгц), оплата яких здійснена 12.02.2020 та 21.02.2020 відповідно до платіжних доручень №1324 від 10.02.2020 та №1338 від 21.02.2020.

В той же час, конектори NM-1/4"L ТОВ «Ватага Телеком» були придбані у ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору №09/07/18 від 09.07.2018 та відповідно до видаткових накладних №92 від 09.08.2018 і №84 від 08.11.2019 та рахунків-фактур №92 від 09.08.2018 і №84 від 08.11.2019, оплата яких здійснена 03.10.2019 відповідно до платіжного доручення №1105 та 12.11.2019 відповідно до платіжного доручення №1216.

Згідно пояснень позивача, придбані у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності, були доставлені постачальниками до орендованого офісно-складського приміщення ТОВ «Ватага Телеком», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Малиновского, буд. 12.

Вантажно-розвантажувальні роботи, щодо вищеперерахованого обладнання здійснювалось власними силами співробітників ТОВ «Ватага Телеком». Зберігання вказаних товарно-матеріальних цінностей до їх реалізації відбувалось у вказаному офісно-складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Малиновского, буд. 12, звідки здійснилось їх відвантаження уповноваженій особі ТОВ «ФОРА» на підставі довіреностей №109 від 24.01.2020 і №129 від 30.01.2020 та видаткових накладних №23 від 26.01.2020, №24 від 26.01.2020 і №27 від 30.01.2020.

Отже, ТОВ «Ватага Телеком» надало пояснення та необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним №18 від 26.01.2020, №19 від 26.01.2020 і №23 від 30.01.2020.

Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних та належних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкової накладної, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем спірних податкових накладних.

З викладеного слідує висновок, що посилання ГУ ДПС у м. Києві на відсутність встановленого пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних вичерпного переліку документів в обґрунтування прийняття спірного рішення, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід враховувати вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії ГУ ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що спірні рішення, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення податковим органом як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчить про непрозорість та непередбачуваність актів контролюючого органу, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані податковому органу, відповідач 1 не мав правових підстав для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.03.2020 №1482305/39153905, №1482303/39153905, №1482304/39153905 про відмову в реєстрації податкових накладних від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23 датою їх фактичного надходження, суд зазначає наступне

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на загальну суму 6306,00 грн. (платіжне доручення №1495 від 10.06.2020 а.с. 17, платіжне доручення №1586 від 13.08.2020 а.с.190).

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6306,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме Комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.03.2020 №1482305/39153905, №1482303/39153905, №1482304/39153905 про відмову в реєстрації податкових накладних від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» від 26.01.2020 №18, №19, від 30.01.2020 №23 датою їх фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6306,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.