Рішення
від 02.09.2024 по справі 340/2207/24
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року справа № 340/2207/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (далі Департамент), Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська і Кіровоградська області) (далі Інспекція) до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі Ради) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Департаменту і Інспекції, звернувся до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною стосовно забезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Верхів`я річки Інгул», закріплення їх у натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Водночас просив суд зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

У позові зазначив, що орган місцевого самоврядування ігнорує приписи діючого законодавства, а Департамент та Інспекція не звернулися до суду з відповідним позовом, чим неналежним чином здійснюють контрольну функцію.

Департамент і Інспекція не висловили відношення стосовно предмету позову, будучи належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі (а.с.180 (на звороті)-181).

Відповідач не подав відзив на позов, хоча про його розгляд повідомлений належним чином (а.с.180).

10 квітня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.178-179).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановленні обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, на території Ради (на південно-східному напрямку від села Петрове в заливі верхів`я річки Інгул) розташована гідрологічна пам`ятка природи місцевого значення «Верхів`я р.Інгул» (далі пам`ятка природи) площею 14 га (а.с.151-152).

29 липня 1997 року Кіровоградська обласна Рада народних депутатів прийняла рішення «Про зміни у мережі територій і об`єктів природно-заповідного фонду області» №92, яким включила до складу природно-заповідного фонду області пам`ятку природи (а.с.149).

09 грудня 1998 року Держуправління Мінекобезпеки у Кіровоградській області видало охоронне зобов`язання, яким передало під охорону Оситняжської сільської ради пам`ятку природи (а.с.150).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 серпня 2022 року №596-р затверджено Положення про гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення Верхів`я р.Інгул» (далі Положення) (а.с.35-41).

Відповідно до пункту 6 Розділу І Положення межі земельних ділянок, що включені до території Пам`ятки природи встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством.

05 вересня 2022 року Департамент видав охоронне зобов`язання №МПг37-564, яким передав під охорону і дотримання встановленого режиму Ради пам`ятку природи (а.с.83-84).

25 січня 2024 року прокурор звертався до Департаменту і Інспекції щодо інформації про визначення меж пам`ятки природи та встановлення їх в натурі (а.с.74-110).

Інспекція повідомила прокурора про відсутність інформації щодо проведених заходів по здійсненню державного нагляду (контролю) на території пам`ятки природи (а.с.111-112).

Департамент не надав жодної інформації.

25 січня 2024 року прокурор звернувся до Ради з проханням надати інформацію щодо пам`ятки природи (а.с.27-29).

31 січня 2024 року Рада повідомила прокурора, що не проведено роботи щодо розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам`ятки природи (а.с.30-31).

Водночас повідомила, що рішенням від 22 грудня 2023 року №1438 затверджено Програму розвитку земельних відносин і розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території Великосеверинівської сільської ради на 2024-2026 роки» (а.с.67-73).

09 лютого 2024 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило прокурора, що межі пам`ятки природи не встановлено, документація із землеустрою до Державного фонду документації та оцінки земель не надходила (а.с.138).

Отже, станом на день звернення до суду Рада не встановила межі пам`ятки природи в натурі (на місцевості).

Рада не надала суду доказів виділення коштів на вказані заходи.

Департамент і Інспекція не висловили заперечень щодо здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави (а.с.158-162).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту і Інспекції.

Таке допускається за певних обставин.

Приписами частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначає, що Департамент і Інспекція не звернулися до суду з позовом до Ради.

Бездіяльність Департаменту, Інспекції і органу місцевого самоврядування суперечить інтересам держави у сфері охорони пам`ятки природи.

Відсутність землевпорядної документації і не встановлення на місцевості меж пам`ятки природи призводить до порушення законодавства у використанні земель.

Приписами частини 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Щоб дати відповідь на питання існування органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, та повноважень щодо звернення до суду, треба проаналізувати діюче законодавство.

Так, постановою Уряду України від 19 квітня 2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі Положення).

Приписами пункту 1 Положення встановлено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Приписами пункту 3 Положення визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, Державна екологічна інспекція України і її територіальний орган, яким є Інспекція, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31 січня 2022 року №44-р затверджено Положення про Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (далі Положення 2).

Приписами пунктів 1 і 2 Положення 2 встановлено, що Департамент є структурним підрозділом облдержадміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Кіровоградської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

Приписами пункту 4 Положення 2 визначено, що основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки, організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі.

Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 28 України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином Департамент і Інспекція наділені законом правом на звернення до суду з позовом до Ради.

Отже, Інспекція і Департамент належні позивачі.

У прокурора існували підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Інспекції і Департаменту (бездіяльність суб`єктів владних повноважень).

Приписами частин 1-3 статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі Закон) встановлено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Відповідно до приписів частини 4 статті 7 Закону межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Приписами частини 4 статті 28 Закону передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до приписів частин 2 і 3 статті 39 Закону в разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.

Приписами частини 4 статті 40 Закону встановлено, що охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.

Відповідно до приписів частин 2 і 3 статті 60 Закону охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Отже, Рада не вжила заходів для винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення і закріплення їх в натурі (на місцевості).

На день прийняття судом рішення Рада не надала доказів вжиття зазначених заходів.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 3028 грн (а.с.170).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправною бездіяльність Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Верхів`я річки Інгул», закріплення їх у натурі (на місцевості) і встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Зобов`язати Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області забезпечити проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Верхів`я річки Інгул», закріплення їх у натурі (на місцевості) і встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.09.2024
Оприлюднено04.09.2024
Номер документу121324973
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

Судовий реєстр по справі —340/2207/24

Рішення від 02.09.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.І. БРЕГЕЙ

Ухвала від 10.04.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.І. БРЕГЕЙ

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні