Рішення

від 02.09.2024 по справі 440/5598/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5598/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" /надалі позивач, ТОВ "Ф-КОМ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20 березня 2024 року №43/16-31-04-05-09;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області відновити з 01 квітня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% /а.с. 1-7/.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебував на обліку у ГУ ДПС у Полтавській області на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності 3 групи зі ставкою єдиного податку 5% з 17 серпня 2023 року. 26 березня 2024 року позивачем було отримано від відповідача лист від 20 березня 2024 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку на підставі рішення №43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку та переведення на загальну систему оподаткування з 1 квітня 2024 року. З вказаним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки прийнято всупереч вимогам статті 299 Податкового кодексу України без проведення документальної податкової перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.41-43/ зазначив, що ТОВ «Ф-КОМ» було включено до реєстру платників єдиного податку 17 серпня 2023 року. Анульовано реєстрацію платником єдиного податку 31 березня 2024 року на підставі рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року. З 01 квітня 2024 року ТОВ «Ф-КОМ» переведено на загальну систему оподаткування. Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у такому випадку та в строк: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Згідно з реєстраційними даними ТОВ «Ф-КОМ» обрано основним видом діяльності: 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку». Відповідно до Реєстру провайдерів, операторів телекомунікацій, який розміщений на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації, ТОВ «Ф-КОМ» (код ЄДРПОУ 45214546) має ліцензію на вид електронних комунікаційних послуг: «Послуга доступу до мережі Інтернет», статус заявника: «Постачальник електронних комунікаційних послуг». Враховуючи вищевикладене, здійснення виду господарської діяльності в рамках виду економічної діяльності 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» не дає права ТОВ «Ф-КОМ» (код ЄДРПОУ 45214546) перебувати на спрощеній системи оподаткування, обліку та звітності.

У відповіді на відзив /а.с. 52-53/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача, оскільки позивач не має відповідної ліцензії, тому що вказана послуга не підлягає ліцензуванню в Україні. У відзиві відповідач цитує статтю 291 ПКУ з видами діяльності, які не дають можливості позивачу перебувати на спрощеній системі оподаткування, проте, вказана стаття не містить видів діяльності, які здійснює позивач. Також відповідач вказує, що позивач є оператором мережі, що не відповідає дійсності, оскільки позивач не здійснює таких функцій та є лише провайдером, про що вказав у позовній заяві.

Правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" зареєстроване як юридична особа та основним зареєстрованим видом економічної діяльності якого є: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 17-22/.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку №40651 від 22 серпня 2023 року /а.с. 23/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" з 17 серпня 2023 року перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності 3 групи зі ставкою єдиного податку 5%.

20 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 43/16-31-04-05-09 /а.с. 49/, яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" реєстрацію платника єдиного податку та платник податку виключений із Реєстру 31 березня 2024 року. Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ).

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області №8945/6/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року /а.с. 50/ Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" повідомлено, що згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, (далі - Кодекс) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Відповідно до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`єкти господарювання, які здійснюють: - діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування канатів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з падання послуг . рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Згідно з реєстраційними даними підприємства основний вид діяльності: 61.10 «Діяльність у сфері проводового електроз`язку». Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Враховуючи вищевикладене, на підставі підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу ТОВ "Ф-КОМ" виключено з Реєстру платників єдиного податку на підставі Рішення від 20 березня 2024 року №43/16-31-04-05-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та переведено на загальну систему оподаткування з 01 квітня 2024 року.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області №11913/6/16-31-04-05-09 від 05 квітня 2024 року /а.с. 11-13/ Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" повідомлено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку не є предметом камеральної перевірки, у зв`язку з чим акт перевірки не складався. Анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ «Ф-КОМ» здійснено на підставі результатів аналізу податкової інформації, зокрема - видів діяльності підприємства та нормативно правових документів. Згідно з реєстраційними даними основним видом діяльності ТОВ «Ф-КОМ» є: 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку». Згідно з поясненнями, наведеними в Наказі №396, клас господарської діяльності 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» включає: - експлуатацію, технічне обслуговування або надання доступу до пристроїв, що передають голосові, текстові, звукові або відеодані з використанням інфраструктури проводового електрозв`язку, у т. ч.: експлуатацію і технічне обслуговування комутаційно-передавального устаткування задля забезпечення прямого зв`язку між двома точками за допомогою кабельного зв`язку, мікрохвиль або сполучення стаціонарних і супутникових з`єднань; експлуатацію кабельних розподільчих мереж (наприклад, для передавання даних і телевізійних сигналів); надання телеграфного та іншого неголосового зв`язку власними засобами. Устаткування, за допомогою якого здійснюють зазначену діяльність, може функціонувати як на основі однієї технології, так і на основі комбінації декількох технологій. Цей клас також включає: купівлю доступу та пропускної здатності мережі у власників і операторів мереж, а також надання телекомунікаційних послуг із використанням цих потужностей для бізнесу та населення; надання доступу до мережі Інтернет оператором кабельної інфраструктури; комплектування пакета каналів і розповсюдження такого пакета без створення телевізійних програм. Відповідно до підпункту 8 пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільною) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Враховуючи вищевикладене, здійснення виду господарської діяльності в рамках виду економічної діяльності 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

З рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 20 березня 2024 року №43/16-31-04-05-09 позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначаються Податковим кодексом України.

За приписами пунктів 291.2, 291.3, 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України; не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів; обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з положеннями підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

У свою чергу відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 та в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" реєстрацію платника єдиного податку та платник податку виключений із Реєстру 31 березня 2024 року. Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ).

Разом з тим, контролюючим органом не призначалася та не проводилася перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" та за її результатами не складався акт, в якому було б зафіксовано порушення платником податку вимог чинного законодавства, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ), тобто оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року не прийнято на підставі акту перевірки, як того вимагає норма пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.

Враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд доходить висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, передбачених законом, у зв`язку з чим рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи учасників справи не впливають на висновки суду та їх не спростовують.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача відновити з 01 квітня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору та на оплату правничої допомоги, яка надана адвокатом Січеславським Ігорем Анатолійовичем на підставі договору про надання правової допомоги №27-03 від 27 березня 2024 року /а.с. 31/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до частини третьої цієї статті належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами другою - п`ятою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Проаналізувавши наведені процесуальні норми, Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року у справі №120/4765/21-а дійшов висновків, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 2 червня 2022 року № 380/3142/20. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд у судових рішеннях. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди нижчих інстанцій при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятої статті 134 КАС. Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року та від 08 лютого 2022 року у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.

На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича в сумі 35000,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правової допомоги №27-03 від 27 березня 2024 року /а.с. 31/, платіжних інструкцій №92 від 29 березня 2024 року та №106 від 23 квітня 2024 року /а.с. 32-33/.

Зі змісту договору про надання правової допомоги №27-03 від 27 березня 2024 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем адвокатом Січеславським Ігорем Анатолійовичем (адвокат) та ТОВ «Ф-КОМ» (клієнт), в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів останнього у адміністративних судах України з оскарження Рішення ГУ Державної податкової служби України у Полтавській області (надалі - «Рішення») про анулюванню статусу платника єдиного податку Клієнту (пункт 1.1); послуги надаються клієнту шляхом: усного консультування клієнта з юридичних питань оскарження рішення; підготовки позовної заяви до адміністративного суду про скасування рішення; підготовка відзиву на апеляційну скаргу органів Державної податкової служби та участь у апеляційному оскарженні за потреби (пункт 2.1); клієнт сплачує адвокату за цим Договором гонорар у розмірі 35 000 (тридцять лять тисяч) грн (пункт 5.1); оплата гонорару, що передбачені п.5.1. Договору, здійснюється протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку (пункт 5.2); цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 7.1).

Згідно із платіжними інструкціями №92 від 29 березня 2024 року та №106 від 23 квітня 2024 року ТОВ «Ф-КОМ» сплачено ФОП ОСОБА_1 гонорар за договором про надання правової допомоги №27-03 від 27 березня 2024 року згідно рах. №1 від 27 березня 2024 року у сумі 10000,00 грн та к сумі 25000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем документи в системному зв`язку з кількістю виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, підготовлених та поданих суду письмових матеріалів та доказів, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи (яка не характеризується наявністю виключної правової проблеми та не потребує встановлення значного обсягу фактичних обставин справи та вжиття дій щодо збирання значного обсягу доказів), а відтак підлягає зменшенню до 3000,00 грн.

Тож стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №100 від 15 квітня 2024 року /а.с. 30/

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в 6056,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" (вул. Д. Коряка, буд. 3, оф. 312, м. Полтава, Полтавська область, 36003, ідентифікаційний код 45214546) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 444057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Полтавській області № 43/16-31-04-05-09 від 20 березня 2024, яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" реєстрацію платника єдиного податку та платника податку виключено із Реєстру 31 березня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити з 01 квітня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-КОМ" судові витрати в загальній сумі 9056,00 грн (дев`ять тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок), в т.ч. витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк