ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/6925/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі також відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 09.05.2024;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 09.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 з військової служби у листопаді 2018 року не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.11.2018, а згадані виплати провів лише 09.05.2024 на виконання судового рішення у справі №440/8856/22. На цій підставі позивач вважав, що він має право на одержання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 16-18/. Свою позицію мотивував посиланням на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки при звільненні з військової служби у листопаді 2018 року він не заявляв жодних вимог до військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення з ним розрахунку при звільненні.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2018 №304 позивач виключений зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас /а.с. 27/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №440/8856/22, що набрало законної сили 28.08.2023 (реєстраційний номер в ЄДРСР НОМЕР_2 ), позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.11.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. та зобов`язано відповідача нарахувати й виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.11.2018 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
На виконання згаданого судового рішення відповідач нарахував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 85927,87 грн, а за період з 01.03.2018 по 27.11.2018 - 36086,74 грн /а.с. 22, 23/.
Платіжним дорученням від 08.05.2024 №854 відповідач перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 98221,77 грн на виконання судового рішення у справі №440/8856/22 /а.с. 21/.
Кошти у розмірі 98221,77 грн отримані позивачем 09.05.2024, що підтверджено випискою АТ КБ "Приватбанк" /а.с. 28/.
Посилаючись на наявність підстав для виплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.11.2018, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Приписами статей 3, 4 Закону №2050-III обумовлено, що компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі Порядок №159), його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Положеннями пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Переданим на розгляд суду у цій справі питанням є наявність чи відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III та Порядком №159.
Суд зазначає, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.03.2021 у справі №520/34/17, від 20.04.2022 у справі №461/1390/16-а.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Натомість правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №686/20861/17.
У постанові від 26.10.2023 у справі №280/6445/19 Верховний Суд зауважив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
У спірних відносинах на виконання судового рішення у справі №440/8856/22 відповідач нарахував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 85927,87 грн, а за період з 01.03.2018 по 27.11.2018 - 36086,74 грн /а.с. 22, 23/.
09.05.2024 позивач отримав кошти, нараховані на виконання судового рішення у справі №440/8856/22, у розмірі 98221,77 грн /а.с. 28/.
З урахуванням наведеного суд констатує, що у спірних відносинах має місце затримка у виплаті на користь позивача належних йому сум грошового забезпечення, що є підставою нарахування й виплати компенсації втрати частини доходів.
Оцінюючи доводи відповідача про передчасність вимог ОСОБА_1 , оскільки він не звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу, суд враховує таке.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 дійшов таких висновків: "умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
30. При цьому норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
31. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (...) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
32. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
33. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
34. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.".
Повертаючись до обставин цієї справи суд враховує, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.11.2018 позивачу фактично виплачена 09.05.2024.
Тож, з урахуванням наведених вище положень статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а також висновку Верховного Суду у справі №560/8194/20, відповідач мав нарахувати й виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за період несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 27.11.2018 - у строк до 31.05.2024.
Відповідач компенсацію втрати частини доходів не нарахував та не виплатив, внаслідок чого підстав для окремого звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 із заявою про вчинення відповідних дій немає.
За вищевикладених обставин суд визнав помилковими доводи відповідача про передчасність позовних вимог ОСОБА_1 .
Стосовно посилань представника відповідача на постанову Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №802/1854/17-а, суд враховує, що цей спір не стосується застосування приписів статей 116, 117 КЗпП України.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Зважаючи на наявний факт несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.11.2018, що фактично виплачена 09.05.2024, та беручи до уваги невчинення відповідачем дій щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу одночасно з виплатою таких сум, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Отож позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій.
Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.
Отже підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 09.05.2024.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 09.05.2024.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; с. Карпиха, Кременчуцький район, Полтавська область, 38201).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяОлександр КУКОБА
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 04.09.2024 |
Номер документу | 121325900 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.О. Кукоба
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні