Постанова

від 27.08.2024 по справі 440/3339/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 р.Справа № 440/3339/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення (ухвалене суддею Клочко К.І., повний текст якого складено 01.07.2024 р.) по справі № 440/3339/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надежда Ритейл 2017»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Надежда Ритейл 2017» (в подальшому ТОВ «Надежда Ритейл 2017») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00102270701 від 14.11.2023 р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки за 2021 рік ТОВ «НАДЕЖДА РИТЕЙЛ 2017» була власником ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» менше 1 місяця, тобто, не здійснювала контроль над цією юридичною особою, у зв`язку з чим не підпадає під визначення материнської компанії в понятті ПК України.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Надежда Ритейл 2017» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2021 р. по 30.06.2023 р., валютного законодавства за період з 01.04.2021 р. по 30.06.2023 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2021 р. по 30.06.2023 р., іншого законодавства за період з 01.04.2021 р. по 30.06.2023 р., за результатами якого складено акт № 9761/16-31-07-01-02/41022256 від 09.10.2023 р., висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів в розмірі 7044640 грн., в т.ч. за 2022 рік 7044640 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевіркиГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення № 00102270701 від 14.11.2023 р. про збільшення ТОВ «Надежда Ритейл 2017» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 8805800 грн., в тому числі 7044640 грн. за основним платежем та 1761160 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/ або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.п. 140.4.1. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Згідно із пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України,крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Згідно із пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України,авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1-1.2 цього пункту,не справляєтьсяу разі виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1-1.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України, авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене.

Материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов`язані особи (пп. 14.1.103 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно із пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема: а) для юридичних осіб - одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації).

Судовим розглядом встановлено, що протягом 2022 року загальними зборами учасників ТОВ «Надежда Ритейл 2017» прийнято рішення про виплату дивідендів на загальну суму 49856000 грн. пропорційно часткам учасників, а саме: 8491500 грн. виплачено приватному підприємству «Надежда»; 8500 грн. виплачено товариству з обмеженою відповідальністю «БВС 2014», що підтверджується копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Надежда Ритейл 2017» від 01.09.2022 р.; 3496500,00 грн виплачено приватному підприємству «Надежда»; 3500,00 грн. виплачено товариству з обмеженою відповідальністю «БВС 2014», що підтверджується копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Надежда Ритейл 2017» від 17.10.2022 р.; товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВА ЛОГІСТІКА» виплачено 37856000 грн., що підтверджується протоколом загальних зборів учасників від 28.12.2022 р.

Розмір розподілу дивідендів відповідає часткам, зазначеним у Витягах з ЄДРПОУ станом на відповідну дату прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Надежда Ритейл 2017».

Виплату дивідендів здійснено з 06.09.2022 р. по 17.02.2023 р., що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до протоколів загальних зборів учасників ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» (ЄДРПОУ 41046125) від 08.09.2021 р. та 14.09.2021 р. вирішено направити на виплату дивідендів учаснику в розмірі 15639040 грн. та в розмірі 31900460 грн.

Згідно витягів з ЄДРПОУ станом на 08.09.2021 р. та на 14.09.2021 р. таким учасником товариства є ТОВ «Надежда Ритейл 2017» (100% власник часток у статутному капіталі ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ»).

Виплату дивідендів здійснено платіжними дорученнями в період з 10.09.2021 р. по 20.09.2021 р.

Відповідно до карки рахунку № 373, ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» у 2021 році направило на виплату дивідендів частину чистого прибутку в розмірі 47539500 грн. на користь ТОВ «Надежда Ритейл 2017» у період з 10.09.2021 р. по 30.09.2021 р.

Станом на 31.12.2021 р. чистий фінансовий результат ТОВ «Надежда Ритейл 2017» що залишився після витрат на оплату праці, сплати банкам відсотків по кредитам, сплати податків та інших обов`язкових платежів, становив 49856000 грн., згідно із рядком № 2350 звіту про фінансові результати ТОВ «Надежда Ритейл 2017» за 2021 рік.

Вищевказаний фінансовий результат складається з: 47539500 грн. - доходу у вигляді отриманих дивідендів від участі у капіталі іншого підприємства (кошти, з яких було сплачено податок на прибуток підприємством, яке виплатило дивіденди, а ТОВ «Надежда Ритейл 2017» застосовано різниці, які зменшують позитивне значення фінансового результату до оподаткування (прибутку), що відображено у рядку 03РІ декларації, на суму отриманих дивідендів у 2021 році); 2316500 грн. доходу від власної господарської діяльності.

Розмір виплачених учасникам ТОВ «Надежда Ритейл 2017» у 2022 році дивідендів перевищує розмір отриманих дивідендів у 2021 року від ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ» на суму власного доходу 2316500 грн., яка підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно із податкової декларації з податку на прибуто підприємств ТОВ «Надежда Ритейл 2017», об`єкт оподаткування, визначений позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік (рядок 04) становить 10719111 грн.

Податкове зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1929440,00 грн погашене позивачем у період з 17.05.2021 р. по 03.06.2022 р., що підтверджується реєстром платіжних доручень.

Таким чином, на момент прийняття рішень загальними зборами ТОВ «Надежда Ритейл 2017» про виплату дивідендів 01.09.2022 р., 17.10.2022 р. та 28.12.2022 р.податкове зобов`язання з податку на прибуток за 2021 рік погашено позивачем.

Відповідно до пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України, розмір авансового внеску, який підлягав сплаті ТОВ «Надежда Ритейл 2017», складає 8402611 грн. (2316500 грн. 10719111 грн.), тобто, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств на суму виплачених ТОВ «Надежда Ритейл 2017» дивідендів у 2022 році має від`ємне значення.

Крім того, згідно із висновком судового експерта Гайдара В. М. № 242, складеного за результатами проведення економічної експертизи від 26.04.2024 р., висновки акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Надежда Ритейл 2017» № 9761/16-31-07-01-02-/41022256 від 09.10.2023 р. в частині заниження ТОВ «Надежда Ритейл 2017» авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів у 2022 році в розмірі 7044640 грн. документально не підтверджуються.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Доводи апелянта, що ТОВ «Надежда Ритейл 2017» не здійснювало контроль за ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», оскільки було власником вказаної юридичної особи лише місяць, у зв`язку з чим не може вважатися її материнською компанією, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки такі строкові обмеження не встановлені чинними нормами Податкового кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 р. по справі № 440/3339/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. .

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 02.09.2024 року