Постанова

від 02.09.2024 по справі 520/32557/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 р. Справа № 520/32557/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 05.04.24 по справі № 520/32557/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської обласної державної (військової) адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації (далі по тексту Харківська ОВА, перший відповідач), Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту другий відповідач, Харківська ОДА), якому просив суд:

- визнати неправомірним прийняте Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (на цей час - Харківська обласна військова адміністрація), рішення стосовно ОСОБА_1 від 07 червня 2022, яке було оформлено протоколом № 2;

- зобов`язати вказану Комісію визначити ОСОБА_1 статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність відмови Харківської ОВА у визначенні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС, мотивовану відсутністю документів, які підтверджують безпосередню участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1988 році протягом 30 календарних днів, як такої, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Пояснив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.1996 у справі № 2-5614 було встановлено факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується рядом інших документів, зокрема довідкою Харківського центрального універмагу від 05.06.1990 № 0-11, довідкою Харківського центрального універмагу від 28.10.1992 № 0-11, довідкою ВАТ «Харківський центральний універмаг» від 18.09.1995 № 011, від 06.01.1995 № 011, посвідченням № 26305 від 01.06.1991, виданим Виконкомом Харківської обласної Ради народних депутатів, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) № 157627 від 25.12.1992, які також надавались відповідачу.

Стверджував про невідповідність оскаржуваного рішення принципам правової визначеності, оскільки посилаючись на недостатність документів відповідач, в свою чергу, не конкретизує яких саме документів не вистачає для прийняття позитивного рішення.

Додатково звернув увагу, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що здійснювався розгляд питання участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1998 році, водночас ОСОБА_1 стверджував про таку участь в 1986 році. Так, за змістом ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі по тексту Закон № 796-XII) встановлено різні вимоги для визнання учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стосовно осіб, які брали таку участь в 1986 році, та для осіб, які брали таку участь в 1998 році. Особа, яка залучалась до ліквідації наслідків аварії в 1986 році визнається учасником ліквідації, якщо вона безпосередньо брала участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 році незалежно від кількості робочих днів. В той же час особа, яка брала відповідну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1998 році, визнається учасником ліквідації наслідків аварії, якщо вона безпосередньо брала участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі №520/32557/23 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3-й під., 7-й пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 03491286), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано неправомірним прийняте Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (на цей час - Харківська обласна військова адміністрація) Рішення стосовно ОСОБА_1 від 07 червня 2022, яке було оформлено протоколом № 2.

Зобов`язано Харківську обласну державну адміністрацію в особі Комісії з визначення статусу, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956), прийняти рішення про видачу (заміну) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія ІІ).

Стягнуто з Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Перший відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 520/32557/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість висновків суду першої інстанції, як такого, що винесене при неповному з`ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи. Звернув увагу, що долучене позивачем до матеріалів справи посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_2 _1 від 25.12.1992 не містить штампу червоного кольору «Перереєстровано» у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 04.02.1997 № 135 (далі по тексту Постанова № 135), якою встановлено необхідність провести у період до 1 травня 1998 року перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», що в свою чергу свідчить про те, що питання щодо визначення позивачу статусу особи, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у порядку, визначеному Постановою № 135, вирішено не було.

Зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 № 767 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51» були внесені зміни до п. 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 № 51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту Порядок № 51), відповідно до яких спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці. Листом ГУ праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 04.07.2007 № 04-12/4094 особова справа ОСОБА_1 була направлена на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України, за результатом розгляду яких 31.10.2007 винесено рішення про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у зв`язку із відсутністю документально підтверджених фактів виконання ним робіт безпосередньо у зоні відчуження. Також вказано, що мета відрядження не передбачає виконання робіт у зоні відчуження.

З огляду на те, що вказане рішення у судовому порядку не оскаржувалось, стверджував про відсутність підстав для задоволення позову.

Заперечував проти обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Харківської ОВА прийняти рішення про видачу (заміну) ОСОБА_1 посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія ІІ), оскільки наведене є дискреційними повноваженнями відповідача, а суд не вправі втручатись та зобов`язувати його вчиняти такі дії.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну. Переконував, що саме по собі відсутність штампу «перереєстровано» не робить посвідчення недійсним або таким, що втратило силу. До того ж, ніяких рішень стосовно вилучення у позивача вказаного посвідчення не ухвалювалось.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 77 КАС України стверджував про недопустимість доводів апеляційної скарги щодо наявності рішення комісії від 31.10.2007, яким встановлено відсутність підстав для поновлення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, оскільки такі не заявлялись до суду першої інстанції.

Вважає, що оскільки долучені позивачем до матеріалів справи на підтвердження своєї правової позиції у суді копії документів датовані 90-ми роками, невідповідність їх вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551, не є визначальним фактором у розумінні доказування в цій справі.

Окремо звернув увагу на неможливість застосування до спірних правовідносин Постанови № 135, оскільки за змістом п. 1 вказано про необхідність проведення у період до 1 травня 1998 року перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» згідно із, в той час як позивачу посвідчення видавалось під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Інші доводи дублюють зміст позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та надав необхідні для цього документи, які пов`язують його причетність до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з витягом з протоколу № 2 засідання Комісії з визначення статусу, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян від 07.06.2022 року ОСОБА_1 фактично відмовлено у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема зазначено про відсутність документів, які підтверджують безпосередню участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1988 році на протязі 30 календарних днів.

Листом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 07 вересня 2023 року позивачу надіслано витяг з протоколу № 2 Комісії від 07.06.2022 та зазначено про відсутність підстав для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії.

В матеріалах справи містяться наступні документи, які були надані позивачем на підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 25.12.1992 № 157627;

- копію рішення суду Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.1996 по справі № 2-5614;

- копію довідки Харківського центрального універмагу від 14.10.1992 № O-II/1287 про виплату компенсації;

- копію довідки Харківського центрального універмагу про відрядження від 05.06.1990 № O-II;

- копію довідки Харківського центрального універмагу про виплату 3-х кратного окладу від 18.04.1995 № 011;

- копію довідки Харківського центрального універмагу щодо відрядження та виплати заробітної плати від 28.10.1992 №0-11.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не може нести відповідальність за неможливість надання підтверджуючих документів щодо встановлення причинного зв`язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та, як наслідок, бути позбавленим права отримання пільг, встановлених законодавством для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом враховано, що надані позивачем документи для отримання посвідчення датовані 90-ми роками, а тому відповідність їх вимогам постанови Кабінету Міністрів України N 551 від 11.07.2018 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» не є визначальним фактором у розумінні доказування в даній справі.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Харківську обласну державну адміністрацію в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу (заміну) ОСОБА_1 посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія ІІ).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

За визначенням, наведеним у статті 9 Закону № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Розділом IV Закону № 796-XII регламентовано механізм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, загальні компенсації та пільги.

Так, згідно зі статтею 10 Закону № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частин 1 та 4 статті 15 Закону № 796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, видача довідок, про заробітну плату за цей період, здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а за період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

За визначенням, наведеним у статті 65 Закону № 796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Порядок № 501), яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 551 ( 551-2018-п ) від 11.07.2018 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» (далі Порядок № 551), було затверджено зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було видано посвідчення за зразком, визначеним Порядком № 501.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII, іншими актами законодавства України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

На виконання вимог пункту 12 Порядку № 51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при МНС, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, Мінпраці, Мінюсту, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Постановою № 135 визнано за необхідне провести у період до 1 травня 1998 р. перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" згідно з Порядком № 51 (пункт 1).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що перереєстрація посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про яку йдеться у п. 5 Порядку № 51 стосується посвідчень, виданих на підставі Порядку № 501 та Порядку № 51. При цьому, органи, які проводили таку перереєстрацію перевіряли обґрунтованість видачі посвідчень та відповідність власників таких посвідчень вимогам Закону № 796-XII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/5837/17.

З огляду на викладене, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу з приводу відсутності в нього обов`язку здійснювати перереєстрацію посвідчення, оскільки таке видавалось у відповідності до вимог Порядку № 501, є хибними та такими, що спростовані під час апеляційного перегляду справи.

Положеннями Порядку № 551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.

На виконання вимог пункту 7 Порядку № 551 Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації зобов`язано:

забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;

утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;

провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень:

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Також нормами Порядку № 551 встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р.№ 501Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р.№ 51Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71) та від 21 серпня 2001 р.№ 1105Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592), є дійсними до заміни їх в установленому порядку.

Колегія суддів враховує, що Постановою № 135 визначено обов`язок здійснити перереєстрацію посвідчення, підтвердження якої є наявність в ньому на правій стороні по діагоналі зліва направо штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і запису про дату перереєстрації.

Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Колегією суддів, дослідивши наявне в матеріалах справи посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія НОМЕР_2 (а.с. 24) встановлено, що останнє не містить штампу фарбою червоного кольору «Перереєстровано», а також відсутній запис про дату перереєстрації. А відтак, враховуючи наведені вище положення, починаючи із 01.10.1998 посвідчення позивача є недійсним.

При цьому, доказів надання ОСОБА_1 після 01 жовтня 1998 року, нового посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з Порядком № 51, матеріали справи не містять.

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 10 від 31.10.2007, зі змісту якого вбачається, що надані ОСОБА_1 документи не дають підстав для поновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відсутні документально підтверджені факти виконання ним робіт безпосередньо у зоні відчуження. Мета відрядження не передбачає виконання робіт у зоні відчуження.

Доказів визнання недійним чи оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про передчасність вимог позивача щодо видачі посвідчення нового зразка, оскільки питання правомірності визначення позивачу статусу особи, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в порядку, визначеному Постановою № 135 вирішено не було.

Таким чином, у справі, що розглядається, поданими позивачем документами не підтверджений факт виконання ним робіт в зоні відчуження у 1987 році та відповідність критеріям, зазначеними уст. 10 Закону № 796-XII, а тому відсутні також підстави для видачі позивачеві посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС згідно з Порядком № 551.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.1996 у справі № 2-5614, оскільки в силу ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи не повно з`ясовано фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, не надано жодної оцінки наявному в матеріалах справи посвідченню учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківської обласної державної (військової) адміністрації - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 520/32557/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова І.С. Чалий