Ухвала

від 30.08.2024 по справі 160/7411/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7411/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №160/7411/23 за позовом Приватного підприємства «КІДДІ-КО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;

- документа про сплату судового збору.

Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Копія вказаної ухвали суду надіслана в електронний кабінет скаржника (суб`єкта владних повноважень) та доставлена 14.08.2024 о 12:15, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

22.08.2024 року до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній просив поновити строк на подання апеляційної скарги та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник зазначає, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що повернення скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду, а повторна апеляційна скарга подана в межах одного року з дня складання повного тексту рішення.

Щодо продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, скаржник зазначив, що контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність фінансування.

Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain №11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як було зазначено в ухвалі суду від 12.08.2024 року, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 року повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

Вдруге апеляційна скарга була подана скаржником 22.05.2024 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 року вказана апеляційна скарга також повернута скаржникові оскільки, апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Втретє апеляційна скарга була подана скаржником 17.06.2024 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року вказана апеляційна скарга також повернута скаржникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Вказані ухвали суду апеляційної інстанції отримані скаржником в електронному вигляді та в касаційному порядку не оскаржувалися.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

Вчетвертє апеляційна скарга подана скаржником 08.08.2024 року, тобто з порушенняс строку апеляційного оскарження, встановленого КАС України та знов без доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судових рішень апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалами строки, скаржником при поданні апеляційної скарги штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Посилання скаржника на положення частини 2 статті 299 КАС України взагалі є безпідставним та необгрунтованим, оскільки вказана норма визначає право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження без врахування поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку апеляційного оскарження. Вказане положення не є тотожним нормам статті 295 КАС України та не підміняє їх.

Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Щодо відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд зазначає, що питання щодо порядку сплати скаржником судового збору в даній справі не вирішується, оскільки таке вже не має значення при встановлені судом неповажності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №160/7411/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко