Постанова

від 03.07.2024 по справі 160/12664/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12664/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., секретар судового засідання Беседа Г.Р., за участі представника позивача Натолока Ю.В., представника відповідача Поташникова Є.В., представника третьої особи Абрамової Н.М,, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року в адміністративній справі №160/12664/23 (суддя Бондар М.В.) за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Павлоградська міська рада про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з позовом до Комунального підприємства ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС , в якому просило надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 623928, 28 грн. за рахунок майна Комунального підприємства ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що контролюючим органом дотримано процедуру звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна що перебуває у податковій заставі. Зазначено, що коштів на банківських рахунках відповідача виявилося недостатнім для погашення податкового боргу, через що було подано відповідний позов.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін та дослідивши апеляційну скаргу та відзив не неї, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи слідує, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Павлоград) з 14.06.2010 року перебуває КП ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 року у справі №804/7146/16 позов Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС" Павлоградської міської ради про стягнення податкового боргу задоволено та стягнуто з Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДЖИТЛОСЕРВІС" Павлоградської міської ради на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 623 928,28 грн.

Означене судове рішення набрало законної сили 17.10.2017.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, платнику відповідно до статті 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 29 924,28 грн.

Відповідно до статті 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 22.11.2013 №289-15.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 89 ПК України позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 04.05.2011 року №13241/10/24/398-3085472.

На підставі рішення від 04.05.2011 року №13241/10/24/398-3085472, проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складені наступні акти опису: акт від 12.03.2011 №11/10/24-37085472, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.03.2011 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №10956367; акт від 13.05.2011 №23/10/24-37085472, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 20.05.2011 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №11193504; акт від 20.12.2011 №74/10/24-37085472, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.12.2011 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №12009612; акт від 20.07.2012 №11/10/19-3708547, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.07.2012 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №12786695; акт від 15.12.2014 № 16/10/04-10-25-41-37085472, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.12.2014 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним № 14691080; акт від 24.05.2016 №25/10/04-10-17-37085472, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.05.2016 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №15835422; акт від 30.05.2018 №37085472/5/10, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.05.2018 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №16900897; акт від 12.03.2019 №37085472/8/10, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15.03.2019 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №17348501; акт від 29.07.2019 №37085472/29/10, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.08.2019 зареєстровано податкову заставу за реєстраційним №26834650.

Станом на 15.03.2023 року загальна вартість майна відповідача описаного у податкову заставу становить 100 937,88 грн.

Стаття 67 Конституції України визначає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Так, з долучених до матеріалів справи доказів випливає, що частково виконані наступні інкасові доручення: №26050 від 09.01.2023 (47,78 грн); №26230 від 06.02.2023 (165,49 грн); ??№14060 від 09.11.2021 (265,63 грн); ??№14483 від 24.01.2022 (19,60 грн); №14062 від 09.11.2021 (35,29 грн); ??№14390 від 08.12.2021 (39,51 грн); ??№14981 від 31.10.2022 (7 860,94 грн); ??№26310 від 27.02.2023 (18,19 грн).

Також частина долучених до матеріалів справи платіжних доручень не має на звороті інформації щодо відсутності коштів (платіжна інструкції №26050 від 09.01.2023, №26230 від 06.02.2023 а.с. 93, т.1, зв. бік, інкасові доручення (розпорядження) №14060 від 09.11.2021, №14059 від 09.11.2021 а.с. 94, зв бік; інкасове доручення (розпорядження) №14483 від 24.01.2022 а.с. 95, т. 1, зв. бік, інкасове доручення (розпорядження) №14062 від 09.11.2021 а.с. 96, т. 1, зв. бік, інкасове доручення (розпорядження) №14390 від 08.12.2021 а.с. 97, т. 1, зв. бік; платіжні інструкції №26311 від 27.02.2023, №26303 від 27.02.2023 а.с. 100, т.1, зв. бік, платіжна інструкція №26311 від 27.02.2023 а.с. 101, т.1, зв. бік, платіжна інструкція №26310 від 27.02.2023 а.с. 104, т.1, зв. бік).

Крім того, частина платіжних доручень стосується іншої суми 3 579 001,82 грн. за іншими судовими рішеннями (платіжна інструкція №26049 від 09.01.2023 а.с. 92, т. 1; платіжна інструкція №26050 від 09.01.2023 а.с. 93, т. 1; інкасові доручення (розпорядження) №14060 від 09.11.2021, №14059 від 09.11.2021 а.с. 94, т. 1; інкасові доручення (розпорядження) №14482 від 24.01.2022, №14483 від 24.01.2022 а.с. 95, т. 1, інкасові доручення (розпорядження) №14061 від 09.11.2021, №14062 від 09.11.2021 а.с. 96, т. 1; інкасові доручення (розпорядження) №14389 від 08.12.2021, №14390 від 08.12.2021 а.с. 97, т. 1; інкасові доручення (розпорядження) №14982 від 31.10.2022, №14981 від 31.10.2022 а.с. 98, т. 1).

Згідно з довідкою про стан розрахунків відповідача з бюджетом станом на 15.03.2023 з графи Сплачено-повернуто вбачається, що підприємством сплачено до бюджету 156 551,29 грн.

Згідно з інформацією про ПДВ, відповідачем за період з 01.01.2018 по 01.11.2023 сплачено в рахунок погашення податкового боргу 1 400 529,77 грн, загальний борг складає 6 532 135,82 грн.

За період з 29.05.2019 по 15.05.2023 лише з рахунку НОМЕР_1 було сплачено на підставі інкасових доручень 158 713,28 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, сформованими на підставі інкасових доручень (розпоряджень): №2417 від 29.05.2019, №2437 від 12.06.2019, №2522 від 26.06.2019, №2573 від 16.07.2019, №2639 від 07.08.2019, №2005 від 03.10.2019, №2018 від 23.10.2019, №2136 від 21.11.2019, №2138 від 21.11.2019, №26050 від 09.01.2023, №26230 від 06.02.2023, №26310 від 27.02.2023 та інформаційним повідомленням про платіжні операції за платіжною інструкцією стягувача №26717 від 15.05.2023.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем не в повній мірі вжито заходи щодо стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, як передумови до звернення до суду з даним адміністративним позовом в порядку, визначеному абзацом другим та третім пункту 95.3 статті 95 ПК України. Належних доказів на підтвердження вчинення позивачем усіх необхідних заходів з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на момент звернення податкового органу до суду на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наразі підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в частині 623928, 28 грн. відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року в адміністративній справі №160/12664/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року в адміністративній справі №160/12664/23 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03.07.2024 року, в повному обсязі постанова складена 02.09.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко