Постанова

від 10.12.2007 по справі 18/338-06(39/113)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/338-06(39/113)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2007                                                                                   Справа № 18/338-06(39/113)  

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.  (доповідача).,

суддів: Швеця В.В., Чус О.В

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

За участю прокурора :Грицько А.С., довіреність № 2791 від 16.10.07р., пом. військового прокурора.

Представники сторін:       

від позивача:  Шатохін П.І. юрисконсульт, довіреність № б/н  від 05.12.07;

від позивача:  Колійчук В.І. підполковник, посвідчення №С-246556  від 30.03.04;

від відповідача та третьої особи: представники не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали апеляційного подання  Заступника  Військового прокурора Житомирського гарнізону  м. Житомир на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 22.01.07 р.   у справі №18/338-06 (ВП 39/113)

за позовом   Військового прокурора Житомирського гарнізону м. Житомир в інтересах держави в особі військової частини  1490 смт. Попільня

до відповідача: Державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

за участю третьої особи: товариство з обмеженою відповідальністю “Надін” м. Дніпропетровськ

про  стягнення 119 287, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

           В вересні 2005 року Військовий прокурор Житомирського гарнізону м. Житомир в інтересах держави в особі військової частини 1490 смт. Попільня звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю “Надін” м. Дніпропетровськ про стягнення  119 287, 61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що  02.03.2005 року господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі № 7/48 про стягнення з АКБ “Прем”єрбанк” 119 287,61 грн. на користь військової частини 1490 (т. 1 а.с. 9). На виконання цього рішення господарським судом видано наказ 29.03.2005 року   (т.1 а.с. 12).

ВДВС Бабушкінського РУЮ 15.04.2005 року виконавче провадження  з виконання даного наказу було закрите, наказ по справі  разом з іншими виконавчими документами направлено  ліквідатору АКБ “Прем”єрбанк”.

Справа неодноразово переглядалась судами різних інстанцій.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2007 року (Суддя Петрова В.І.)  - замінено ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська правонаступником –ВДВС у Бабушкінському району м. Дніпропетровська. В позові відмовлено.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження щодо виконання наказу від 29.03.2005 року по справі № 7/48 застосував норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини.

           Не погодившись з рішенням господарського  суду від 22.01.2007 року, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням та посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм процесуального та матеріального  права просить скасувати прийняте рішення та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційному поданні прокурор посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставини справи і не встановив вину державного виконавця. На його думку матеріали справи та пояснення сторін відображають провадження по виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2 березня 2005 по цивільній справі № 7/48.            

        Сторони не  надали відзивів на апеляційне подання. Представники позивача та прокурор  надали суду свої усні пояснення. Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи  повідомлені належним чином.

        Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.         Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третьої особи ,  які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача та прокурора, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційного подання, прийшла до висновку, що рішення господарського суду не підлягає  скасуванню, а апеляційне подання  задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і постанови ВГСУ від 14.11.06 р. по справі № 39/113, судами попередніх інстанцій вірно встановлено обставини справи щодо додержання державним виконавцем вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчого провадження щодо виконання наказу від 29.03.2005 року по справі № 7/48 та застосовано норми законодавства, які регулюють вказані правовідносини.

Відповідно до ст. 89 Закону України “Про банки та банківську діяльність” кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 3 статті 88 вказаного Закону, при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в частині, що не суперечить нормам цього Закону, тобто, кредитором в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є військова частина № 1490.

Господарський суд правильно зазначив, що факт неправомірних дій (бездіяльності) відділу державної виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2005 року справі № 7/48 про стягнення АКБ “Прем”єрбанк” на користь позивача 119287,61 грн. у передбаченому законом порядку не встановлений.

Оскільки, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема законодавство розрізняє такі окремі підстави виникнення     цивільних прав та обов'язків, договори та інші правочини та завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну виконавчу службу”, виконавча служба входить до системи Міністерства юстиції України, таким чином вона відноситься до системи органів виконавчої влади.

Згідно ст. 1174 Цивільного кодексу України, шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим бо при  здійснені нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно він вини цієї особи.

Також, відповідальність органів державної виконавчої служби передбачена ч. 1 ст. 86  Закону України “Про виконавче провадження”.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача і прокуратури, 04.04.2005 року наказ від 29.03.2005 року було пред'явлено до виконання у ВДВС Бабушкінського районного управління юстиції. 08.04.2005 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Костиль О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу по справі № 7/48.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” постанова про відкриття виконавчого провадження вноситься державним виконавцем у 3 - денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа. При цьому, відповідно до п. 3.2. Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби,  затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.07.1999 року,  приймання всіх виконавчих документів і кореспонденції, що надійшла до органу ДВС, покладаються на діловода органу ДВС, який переглядає всю кореспонденцію в день її надходження, реєструє і передає її начальнику органу ДВС не пізніше   наступного дня з моменту надходження, тобто, день  надходження виконавчого документу до органу ДВС не є тотожнім дню надходження цього документу державному виконавцю.

В випадку коли боржника –юридичну особу ліквідовано, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ  передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Відповідачем 15.04.2005 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з передачею виконавчого документу ліквідаційній комісії    АКБ “Прем”єрбанк”.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 137 Закону України  “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії в разі ліквідації боржника –юридичної особи або арбітражному керуючому  у разі визнання боржника банкрутом.  

Таким чином, господарський суд дійшов правильного  висновку, що державний виконавець при здійснені виконавчого провадження щодо виконання наказу від 29.03.2005 року по справі № 7/48 застосував норми чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини.

Відповідно до ст. 89 Закону України “Про банки та банківську діяльність” кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

В розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є військова частина 1490.

Із матеріалів справи та з пояснень представників позивача та прокурора вбачається, що факт неправомірних дій (бездіяльності) відділу державної виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська щодо виконання  наказу від 29.03.2005 року  на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2005 року  по справі  №7/48 про стягнення з АКБ “Прем”єрбанк” на користь позивача 119287, 61 грн. у передбаченому законом порядку не встановлений.

З огляду на вищевикладене не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення  суду першої інстанції доводи викладені в апеляційному поданні.  

           Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення  господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції   відповідає обставинам справи і при його  прийнятті  судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

         На підставі наведеного та керуючись ст. 101 - 103, 105  ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційне подання  Заступника  Військового прокурора Житомирського гарнізону  м. Житомир на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07 р.   у справі №18/338-06 (ВП 39/113) –залишити без задоволення.

           Рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 22.01.07 р. –залишити без змін.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                              П.П. Павловський

           Суддя                                                                                          В.В. Швець    

           Суддя                                                                                                    О.В. Чус