Постанова

від 21.08.2024 по справі 300/7184/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7184/23 пров. № А/857/11503/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (суддя Боршовський Т.І., ухвалене в м. Івано-Франківську о 16:40, повний текст складено 16.02.2024) у справі № 300/7184/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0010192/0702.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління ДПС в Івано-Франківській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Дена Метал Україна зареєстровано як юридична особа 30.04.2004 року, засновник - DANA METAL APS, Королівство Данія, код ЄДРПОУ № 32882217, взято на облік в контролюючих органах 06.05.2004 року, перебуває на обліку в Тисменицькій ДПІ ДПС в Івано-Франківській області. Реєстрацію платником ПДВ проведено 18.05.2004 року за № 200676063, види діяльності за КВЕД: 33.12 - Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 32.20 виробництво музичних інструментів, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 46.62 оптова торгівля верстатами.

В декларації з податку на додану вартість за червень 2023 від 19.07.2023 № 9177880507 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 22.03.2023 № 9056923264, позивачем задекларовано: податкові зобов`язання 157746 грн. (рядок 9); податковий кредит 1853755 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 1696009 грн. (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації 1696009 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню 1557896 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 118113 грн. (рядок 21).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 16.08.2023 прийнято наказ № 1422-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Дена Метал Україна (код ЄДРПОУ 32882217, яким на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.781.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Дена Метал Україна з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за червень 2023 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Згідно наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 16.08.2023 за № 1422-п, направлення від 21.08.2023 за № 2353, посадовою особою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Гурським М.І. в період з 22.08.2023 по 04.09.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Дена Метал Україна щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано позивачу запити від 22.08.2023 за №1, від 24.08.2023 за № 3, від 28.08.2023 за №4, в яких просило, зокрема, надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки підприємства, в тому числі, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури, калькуляції по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, норми виходу готової продукції, тощо.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акти від 23.08.2023, від 24.08.2023, від 29.08.2023 про ненадання посадовими особами ТзОВ Дена Метал Україна документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: не подання первинних та зведених документів щодо підтвердження норм витрачання сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, наявності в процесі виробництва готової продукції відходів, їх облік, списання.

Інспектором ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано позивачу запит від 22.08.2023 за № 2 з вимогою про проведення інвентаризації.

ТОВ «Дена Метал Україна» на вказаний запит видано наказ № 84-В від 23.08.2023 про проведення інвентаризації. За результатами інвентаризації складено протокол про підсумки такої інвентаризації станом на 30.08.2023 та інвентаризаційні відомості № 1 та № 2 від 30.08.2023.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано позивачу повторний запит від 31.08.2023 за № 5, згідно якого зобов`язувало надати пояснення та документи на підтвердження використання в господарській діяльності у червні 2023 року списаних по бухгалтерському обліку (Дт 23 Кт 20) сировини та матеріалів на суму 4685326,18 грн., зокрема: калькуляцій по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, норми виходу готової продукції, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво, тощо.

Відповідачем, складено акт від 31.08.2023 за № 1499/09-19-07-02/32882217 про ненадання посадовими особами ТзОВ Дена Метал Україна документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: калькуляцій по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, норми виходу готової продукції, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво, тощо.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 9954/09-19-07-02/32882217 від 11.09.2023 року, згідно висновків якого встановлено такі порушення пункту 14.1.36 пунктів 14.1 статті 14, пункту 44.1. статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями, наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в результаті чого ТОВ Дена Метал Україна завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 в сумі 937065 грн.

Позивач 21.09.2023 року подав в Головне управління ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки № 9954/09-19-07-02/32882217 від 11.09.2023.

Листом про розгляд заперечення від 03.10.2023 року за № 14357/6/09-19-07-02 відповідач надав позивачу відповідь на заперечення, в якій залишив без змін висновки акту перевірки № 9954/09-19-07-02/32882217 від 11.09.2023 року.

На підставі акту перевірки № 9954/09-19-07-02/32882217 від 11.09.2023 року, відповідачем 04.10.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010192/0702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 937065 грн. за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 468533 грн. (обґрунтування: ТзОВ Дена Метал Україна занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено).

Позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0010192/0702 таким, що прийняте з порушенням податкового закону звернулося з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до статті 44 ПК України вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

44.1 Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.3. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

44.6. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 КАС України дата виникнення податкових зобов`язань. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно операцій з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 189.1. статті 189 КАС Україниособливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.1. статті 198 КАС України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. статті 198 КАС України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 КАС України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 КАС України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 КАС України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Статтею 200 КАС України врегульовано, щопорядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення по суті виявленого податкового правопорушення колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ Дена Метал Україна списано у виробництво матеріалів на суму 4685326,18 грн. згідно накладної на передачу матеріалів у виробництво за червень 2023 № КА-0000007 від 30.06.2023 та актами списання від 30.06.2023.

Оприбуткування готової продукції з виробництва оформлено відомостями прийняття на склад готової продукції від 01.06.2023 № 0000000049, від 02.06.2023 № 0000000050, від 05.06.2023 № 0000000051, від 08.06.2023 № 0000000052, від 13.06.2023 № 0000000053, від 16.06.2023 № 0000000054, від 22.06.2023 № 0000000055, від 26.06.2023 № 0000000056, від 28.06.2023 № 0000000057, від 30.06.2023 № 0000000058 том 1, а.с. 179-188).

За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 Готова продукція за червень 2023 позивачем оприбутковано готової продукції на суму 87125167,39 грн., реалізовано 8019352,14 грн.

Як вбачається з наказу від 31.12.2014 № 53-В Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства ТОВ Дена Метал Україна застосовує метод оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО. Пунктом 14 вказаного наказу передбачено, що доходи і витрати підприємства здійснюються згідно з П(С)БО 15 Дохід і П(С)БО 16 Витрати. Здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних та змінних загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат та витрат на збут.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані платником податків накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції не є належними первинними документами, які підтверджують списання у виробництво матеріалів на суму 4685326,18 грн. та оприбуткування готової продукції на суму 87125167,39 грн. Контролюючий орган вказав на те, що зазначені в накладних та відомостях цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції та кількості виготовленої продукції з такої сировини не підтверджені на запит контролюючого органу первинними документами.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області вручено позивачу запити від 22.08.2023 за №1, від 24.08.2023 за № 3, від 28.08.2023 за №4, від 31.08.2023 за №5 в яких просили надати пояснення та документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції). У зв`язку з ненаданням вказаних документів, на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України контролюючим органом складено відповідні акти про ненадання вказаних документів.

Як наслідок, контролюючий орган, застосував положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України та дійшов висновку про те, що вказані вище показники бухгалтерського обліку позивача не підтверджені належними первинними документами, а саме документально не підтверджено використання матеріалів у виробництві готової продукції, списання їх у собівартість реалізованої продукції, і як наслідок використання в господарській діяльності запасів в сумі 4685326,18 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач дійшов помилкового висновку про ненадання ним первинних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 4685326,18 грн.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16 зазначив, що запитувані податковим органом документи, за наслідками неподання яких контролюючий орган зробив висновок про відсутність первинних документів які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн, як от калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним

Відтак, безпідставним є застосування відповідачем наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних документів згідно статті 44 ПК України, оскільки ті документи, які запитував контролюючий орган згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не відносяться до первинних бухгалтерських документів.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постанові від 05.10.2022 у справі № 160/11773/21.

Натомість як вірно встановлено судом першої інстанції, під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу відповідні документи щодо підтвердження передачі матеріалів у виробництво та отримання готової продукції на склад підприємства (накладна на передачу матеріалів у виробництво, акти списання матеріалів, відомості прийняття на склад готової продукції за червень 2023.

Згідно пункту 2.7 глави Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 Витрати. Подані позивачем під час перевірки первинні документи ( накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції), з врахуванням методу оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО, відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, пункту 2.7 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

За результатами проведеної на вимогу контролюючого органу інвентаризації, не виявлено жодної нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується та інвентаризаційними відомостями № 1 на 30.08.2023 та № 2 на 30.08.2023.

Стосовно зауважень контролюючого органу до змісту вказаних документів, а саме щодо надані накладні та відомості не дають можливість встановити реальні обсяги списання сировини на виробництво готової продукції, кількість використаної такої сировина на виробництво кожної одиниці готової продукції, то на переконання суду, вказані обставини, з огляду на об`єм дій, які вчинили посадові особи контролюючого органу під час перевірки, не давали відповідача підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суми запасів за червень 2023.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до додатку № 3 до акту перевірки в цій справі, контролюючий орган за результатами перевірки підтвердив, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ у червні 2023 року є: операції з вивезення товарів за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою 8495717 грн., тоді як операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою 141236 грн.

Разом з тим, операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за спірний податковий період, до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, що підтверджується наданими представником відповідача витягами з база даних контролюючого органу по експортно-імпортних операціях ТОВ «Дена Метал Україна» та поясненнями в судовому засіданні інспектора-ревізора, що проводив перевірку, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить.

Позивач надав суду копії митних декларацій за спірних період, які містять детальну інформації щодо імпортованих платником податків ТМЦ (сировини) для виробництва готової продукції, та експортованих товарів (конкретної номенклатури, кількості, вартості тощо).

Вказана номенклатура ввезених ТМЦ для виготовлення готової продукції згідно митних декларацій узгоджується з технічною документацією технологічними картками, яка існує на весь асортимент продукції, що виготовляється позивачем, та, аналогічно, на вже експортовану готову продукцію. Такі документи надані для виробництва засновником іноземним бенефіціарним власником DANA METAL APS , Королівство Данія.

Як приклад, позивачем до клопотання від 30.11.2023 було надано технологічні картки на певні види продукції, що ним виробляється.

Тобто, з вказаних технічних карток можна встановити, яка кількість конкретних ТМЦ (сировини), використовується для виготовлення однією одиниці конкретної готової продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано суду копії технологічних карток на окремі види продукції: корзину 104, держак 20417, корзину 8176, крісло 8972, яка вказана в документах на експорт готової продукції (митні декларації).

Такі технологічні картки містить подетально перелік та кількість ТМЦ, що використовуються для виготовлення, з номенклатурою, що узгоджується з митними документами (митними деклараціями) на їх імпорт від DANA METAL APS, Королівство Данія.

Під час перевірки посадовим особам відповідача про це повідомлялося і позивач за умов належного оформлення запиту про надання таких документів, та погодження такого надання їх власником, з огляду на вимоги щодо гарантій захисту права інтелектуальної власності, міг надати такі документи для перевірки.

Представник відповідача інспектор, який проводив перевірку, в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив, що уповноважена особа позивача вказувала на наявність в платника технічних карток на кожен вид продукції та пропонувала їх надати, однак через великий об`єм такої документації, обмежені строки проведення перевірки, та через те, що така документація є технічною, а не первинними документами бухгалтерського обліку, вказані документи не досліджувалися під час проведення перевірки.

Відтак, за дотриманням відповідних процедур, відповідач для дослідження вказаних обставин міг залучити додаткових працівників, продовжити строк на проведення перевірки, ініціювати питання призначення відповідної експертизи. Проте контролюючий орган вказаних дій не зробив.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за червень 2023, до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить.

Згідно з вимогами пункту 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на вказані приписи ПК України відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за податкові періоди, що вплинули на показники звітного червень 2023. Натомість, що не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в ЄРПН та не були зупинені контролюючим органом.

Відтак суд першої інстанції правильно зазначив, що податковий кредит сформовано позивачем за червень 2023 по операціях, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів.

Разом з тим, контролюючий орган вказані операції не заперечив, в акті перевірки немає зауважень щодо вказаних операцій, які були об`єктами оподаткування. Натомість контролюючий орган, не зважаючи на вказані обставини, не отримавши на запит документи, які не є первинними, та без дослідження в системному зв`язку всіх операцій за спірний період та перевірки правильності формування платником податків показників собівартості готової продукції, дійшов висновку фактично зняти з платника податковий кредит за вказаний період.

Відтак, відповідач зробив необґрунтований та безпідставний висновок про заниження ТОВ Дена Метал Україна в червні 2023 податкових зобов`язань з ПДВ на 937065 грн. (з розрахунку 4685326 грн. * 20%), та, як наслідок, помилково зазначив про завищення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023, а саме на вказану суму.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини є такими, що мають наслідком протиправність податкового повідомлення-рішення № 0010192/0702 від 04.10.2023, а відтак судом першої інстанції підставно скасовано його.

Стосовно понесених позивачем витрат зокрема на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 12000 грн до 3500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 18.01.2023 є сума 3500 грн.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 243,308,310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №300/7184/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 02.09.2024