Рішення

від 26.08.2024 по справі 157/179/24

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/179/24

Провадження №2-о/157/19/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника Міністерство оборони України Лесик-Гошко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Камінь-Каширський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,

в с т а н о в и в :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою (заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій просить встановити факт, що батьком її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В обґрунтування вимог зазначає, що між нею та ОСОБА_4 1 березня 1997 року було зареєстровано шлюб. Від шлюбу є одна неповнолітня дитина: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 1 червня 2010 року шлюб було розірвано, однак вони продовжували проживати однією сім`єю, жили в одному будинку, вели спільне господарство. Про народження сина ОСОБА_5 їй 1 лютого 2012 року видали свідоцтво про народження, де у графі «батько» був зазначений ОСОБА_4 . Чоловік був патріотом. ОСОБА_4 добровольцем пішов на фронт. Службу проходив у с. Максимівка Миколаївського району Миколаївської області, там і загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 та сповіщенням сім`ї № НОМЕР_2 . У зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 на війні вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_7 з питання виплати компенсації неповнолітньому сину Назару та батькові колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який проживає у АДРЕСА_1 , однак працівники ТРК та СП заявили, що поки вони не мають можливості виплатити належну компенсацію про загибель батька сину Назару, оскільки дитина народилася поза шлюбом. Їй порекомендували звернутися до суду для встановлення родинних стосунків сина ОСОБА_5 і батька останнього.

Ухвалою суду від 4 березня 2024 року за клопотанням заявниці ОСОБА_1 залучено до участі у справі як заінтересованих осіб - Міністерства оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Лесик-Гошко О.Є. подала до суду письмові пояснення, у яких просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити та в обґрунтування заперечення, зазначає, що доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. ОСОБА_1 у заяві вказує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 у неї з ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 , обґрунтовуючи це тим, що після розлучення вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . При цьому до заяви не долучено відповідного рішення суду про встановлення факту спільного проживання після розірвання шлюбу. Проте, оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а проживали у фактичних шлюбних стосунках, запис про батьківство здійснювався з її слів, і вона вказала прізвище сина ОСОБА_6 , по батькові ОСОБА_7 , тобто батьком вказаний у свідоцтві ОСОБА_4 . Заявниця у Ворокомлівській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області, актовий запис № 03, під час реєстрації народження сина ОСОБА_3 внесла інформацію про батька дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто ім`я та по батькові батька дитини записувались за її вказівкою (зі слів матері). Отже, заяву про визнання батьківства та внесення відповідного запису до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не подавав. Зазначимо, що таку заяву ОСОБА_4 мав змогу подати від 01.02.2012 року до 29.03.2022, тобто більше майже 10 років. Проте, з часу народження дитини ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 із заявами внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме про походження дитини від батька, відповідно до ст.ст. 126, 134 Сімейного кодексу України, не звертались. До заяви не долучено жодних доказів, що ОСОБА_1 не мала можливості зареєструвати батьківство ОСОБА_4 Навпаки, як вбачається із норм ст.ст. 125, 126 Сімейного кодексу України заявник мала право та можливість вказати батьком дитини ОСОБА_4 , подавши свою та його заяву про це у встановленому порядку, але вони не зробили цього з незрозумілих причин. Відтак заявницею не обґрунтовано належним чином і взагалі невідомо чому саме не було подано заяви про батьківство, а також з яких причин з дати народження ОСОБА_3 не було замінено свідоцтво про народження дитини і не вказано в ньому справжнього батька. Окрім цього, ОСОБА_1 після народження дитини не вказала у свідоцтві про народження дитини відомості про наявність батька, та ймовірно отримувала певні матеріальні допомоги, субсидії та інші пільги за місцем проживання фактично перебуваючи у статусі матері - одиначки. Зокрема, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. Отже, основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька. Чи отримувала позивач тимчасову допомогу, пільги Міністерству оборони України достеменно невідомо і воно не в змозі отримати таку інформацію, оскільки така захищена законодавством про захист персональних даних. Зазначене питання повинне бути досліджене судом та відповідна інформацію витребувана судом в Управлінні соціального захисту та надання соціальних послуг Волинської області. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. спільного проживання після розірвання шлюбу. Проте, оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а проживали у фактичних шлюбних стосунках, запис про батьківство здійснювався з її слів, і вона вказала прізвище сина ОСОБА_6 , по батькові ОСОБА_7 , тобто батьком вказаний у свідоцтві ОСОБА_4 . Заявниця у Ворокомлівській сількій раді Камінь-Каширського району Волинської області, актовий запис № 03, під час реєстрації народження сина ОСОБА_3 внесла інформацію про батька дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто ім`я та по батькові батька дитини записувались за її вказівкою (зі слів матері). Отже, заяву про визнання батьківства та внесення відповідного запису до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не подавав. Зазначимо, що таку заяву ОСОБА_4 мав змогу подати від 01.02.2012 року до 29.03.2022, тобто більше майже 10 років. Проте, з часу народження дитини ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 із заявами внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме про походження дитини від батька, відповідно до ст.ст. 126, 134 Сімейного кодексу України, не звертались. До заяви не долучено жодних доказів, що ОСОБА_1 не мала можливості зареєструвати батьківство ОСОБА_4 Навпаки, як вбачається із норм ст.ст. 125, 126 Сімейного кодексу України заявник мала право та можливість вказати батьком дитини ОСОБА_4 , подавши свою та його заяву про це у встановленому порядку, але вони не зробили цього з незрозумілих причин. Відтак заявницею не обґрунтовано належним чином і взагалі невідомо чому саме не було подано заяви про батьківство, а також з яких причин з дати народження ОСОБА_3 не було замінено свідоцтво про народження дитини і не вказано в ньому справжнього батька. Окрім цього, ОСОБА_1 після народження дитини не вказала у свідоцтві про народження дитини відомості про наявність батька, та ймовірно отримувала певні матеріальні допомоги, субсидії та інші пільги за місцем проживання фактично перебуваючи у статусі матері - одиначки. Зокрема, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. Отже, основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька. Чи отримувала позивач тимчасову допомогу, пільги Міністерству оборони України достеменно невідомо і воно не в змозі отримати таку інформацію, оскільки така захищена законодавством про захист персональних даних. Зазначене питання повинне бути досліджене судом та відповідна інформацію витребувана судом в Управлінні соціального захисту та надання соціальних послуг Волинської області. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 (ЄДРСРУ № 95848812) зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його. Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Отже, експерти повинні бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Такий висновок, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19). Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року). Відповідно до ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність, взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, надані суду копії документів не є достатньою і вичерпною підставою підтвердження, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 2 квітня 2024 року за клопотанням представника Міністерства оброни України Лесик-Гошко О.Є. залучено до участі у справі як заінтересованих осіб Камінь-Каширський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року за клопотанням заявниці ОСОБА_1 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , біологічними братами, які мають спільного батька, біологічною матір`ю яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ?

Ухвалою суду від 30 липня 2024 року провадження у справі поновлено, оскільки до суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи № 42955 від 22 липня 2024 року.

Заявниця ОСОБА_3 у судовому засідання заяву про встановлення факту батьківства підтримала повністю з наведених у ній підстав та пояснила, що син ОСОБА_5 народився у період її фактично проживання з ОСОБА_4 , з яким вона проживала у зареєстрованому шлюбі до народження цієї дитини, але на час народження сина ОСОБА_5 шлюб з з ОСОБА_4 вже було розірвано.

Представник Міністерства оборони України Лесик-Гошко О.Є. у судовому засіданні проти задоволення заяви про встановлення факту батьківства заперечила з підстав, зазначених у наданих суду письмових поясненнях.

Представники заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_7 , Департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_11 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причину неявки не повідомили.

Представники заінтересованих осіб - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Камінь-Каширського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, з якої вбачається, що він просить розглянути справу у його відсутності та не заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту батьківства.

Заслухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи Міністерства оборони України, свідків, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Суд встановив, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 і його матір`ю є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Ворокомлівською сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області та витягом № 00043501359 від 08 лютого 2024 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статі 135 Сімейного кодексу України.

Із зазначеного витягу вбачається, що батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Ворокомле, записано ОСОБА_4 , Громадянство України, а також вбачається і те, що запис про батька дитини ОСОБА_3 проведено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Суд встановив також, що ОСОБА_4 уродженець с. Бірки, Любешівського району, Волинської області, та ОСОБА_9 , уродженка с. Ворокомле, Камінь-Каширського району, Волинської області, зареєстрували у Ворокомлівській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області шлюб 01 березня 1997 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 01 березня 1997 року зроблено відповідний актовий запис за № 05, та прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб, виданим повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області 27 квітня 2006 року серії НОМЕР_4 .

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області 17 лютого 2012 року, шлюб між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 29 від 01 червня 2010 року; після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище їй ОСОБА_6 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно Камінь-Каширським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 22 вересня 2023 року складено відповідний актовий запис № 2, місце смерті: Україна, Миколаївська область, Миколаївський район, село Максимівка, місце державної реєстрації Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно із сповіщенням сім`ї № 86 від 13 вересня 2023 року за підписом начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_10 , що адресоване ОСОБА_2 , старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вірний військовій присязі, загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час штурмових дій, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Максимівка, Миколаївської області.

З копії лікарського свідоцтва про смерть № 4798 від 11 вересня 2023 року Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживав у АДРЕСА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: Україна, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Максимівка, причина смерті: тупа поєднана травма тіла внаслідок вибуху.

Відповідно до довідок № 709 від 09 серпня 2024 року, № 710 від 9 серпня 2024, виданих Ворокомлівським старостинським округом Камінь-Каширського району на підставі погосподарських книг № 3 за 2001-2024 роки, співмешканець ОСОБА_1 ОСОБА_4 дійсно був зареєстрований у АДРЕСА_2 , проживав за цією адресою з 29 травня 2001 року по 24 лютого 2022 року, проживали разом та вели спільне господарство, на утриманні ОСОБА_4 був син ОСОБА_3 .

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого Бірківською сільською радою Любешівського району Волинської області 20 листопада 1998 року, ОСОБА_4 , українець, громадянин України, та ОСОБА_1 , українка, громадянка України, є відповідно батьком та матір`ю ОСОБА_8 , який народився у с. Бірки Любешівського району ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 22 липня 2024 року № 42955, що проведена завідуючою клініко-діагностичної лабораторії ТОВ «МАМА ПАПА» ОСОБА_11 , яка попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України, ймовірність того, що учасник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним братом за батьківською лінією учасника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , складає 99,97%. З цього висновку вбачається, що експертизу було проведено на підставі біологічних зразків передбачуваного брата 1 ОСОБА_3 та передбачуваного брата 2 ОСОБА_8 , відібраних відповідно до акта відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи від 23 травня 2024 року співробітником медичного центру ОСОБА_12 у присутності ОСОБА_3 , законного представника останнього ОСОБА_1 , та ОСОБА_8 , упакованих та опечатаних, що були у подальшому отриманні для проведення експертизи у двох цілісних, непошкоджених паперових конвертах, разом з супроводжуючими документами для ідентифікації осіб.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона є односельчанкою заявниці ОСОБА_1 , чоловіком останньої був ОСОБА_4 , та вона пам`ятає, як він організував хрестини у зв`язку з народженням свого сина ОСОБА_5 , на яких вона теж була присутня. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були розлучені, але продовжували разом проживати, і ОСОБА_4 розповідав їй, що проживати можна і без реєстрації шлюбу, а також розповідав і про те, що має дружину та сина і проживатиме з ним разом.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що як староста села Воромле не часто з`ясовує питання про склад сім`ї жителів села, про наявність у них пільг, тощо. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом, вели спільне господарство до моменту, поки останній не пішов служити до лав Збройних Сил України. Останні разом виховували неповнолітнього сина, також у них є ще й інші повнолітні діти. Син ОСОБА_4 ОСОБА_8 дуже схожий ззовні на ОСОБА_3 .

Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , її односельчанка та сусідка ОСОБА_1 проживала у с. Ворокомле з ОСОБА_4 , останні вели спільне господарство, їх син ОСОБА_5 дуже схожий ззовні на їхнього сина ОСОБА_16 , батько ОСОБА_17 дуже любив ОСОБА_5 , коли останній був ще зовсім маленький, то ОСОБА_4 носив його на руках по селу, тішився своєю дитиною.

Свідок ОСОБА_18 дала суду показання про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали спільно і вели спільне господарство, жили як чоловік і дружина, про що їй відомо у зв`язку з тим, що їхні сім`ї товаришували, та в один з моментів, коли точно саме вона не пам`ятає, але десь перед народженням сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , приїхавши із сезонних заробітків, дуже зрадів повідомленню про те, що у нього народиться дитина.

З довідки Управління соціального та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 23.04.2024 № 1633 вбачається, що ОСОБА_1 допомогу на дитину одинокої матері на ОСОБА_3 не отримує з 01.02.2012 по даний час.

В обґрунтування вимог заяви про встановлення факту батьківства, заявницею також подані фотосвітлини, зокрема зі спільним зображенням ОСОБА_4 , дитини ОСОБА_3 та заявниці.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_3 необхідно заявниці для оформлення виплати компенсації за загибель батька сину Назару, отримання соціальних виплат.

Іншим чином встановити факт, про який просить заявниця, неможливо.

З огляду на вищенаведені докази у сукупності, які узгоджують між собою та доповнюють один одного, суд доходить висновку про підставність заявлених вимог, а тому заяву ОСОБА_1 належить задовольнити.

На підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати заявниці не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 77-81, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), Міністерство оборони України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022), Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 13358826), Камінь-Каширський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: площа Незалежності, 8, м. Камінь-Каширський, Волинська область, код ЄДРПОУ 26038922), Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: майдан Київський, 9, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 03192135), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_5 ), про встановлення факту батьківства задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Максимівка, Миколаївського району Миколаївської області, є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Ворокомле, Камінь-Каширського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного тексту рішення 29 серпня 2024 року.

Головуючий: О.В. Антонюк