Рішення

від 02.09.2024 по справі 280/9297/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа № 280/9297/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Електротехнологія» (далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0086695004 від 14.07.2020 про нарахування штрафу у розмірі 235 244,52 грн за затримку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0086695004 від 14.07.2020.

29 травня 2024 року Верховний Суд постановив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року скасувати, а справу №280/9297/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 справу передано на розгляд судді Богатинському Б.В.

Ухвалою суду від 01 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДПС у Запорізькій області належним чином засвідчену копію інтегрованої картки платника податків з 2014 року та інформацію з яких саме підстав податковим органом відображено у інформаційній системі недоїмку; на погашення яких саме сум недоїмки спрямовувались сплачені позивачем грошові кошти в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України; чи спрямовувались зазначені кошти на погашення грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0145875006 від 29.10.2018, №0027685006 від 01.03.2019, №0045065006 від 12.04.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивач категорично не згодний з тим, що підприємством порушувались терміни сплати узгодженого зобов`язання з податку на додану вартість. Податок на додану вартість (далі - ПДВ), зазначений у відповідних податкових деклараціях, сплачувався позивачем в повному обсязі та у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки. При цьому, визначених законом підстав для спрямування сплачених Товариством коштів в порядку, встановленому пунктом 87.9 статті 87 ПК України, не було. Позивач просить позов задовольнити.

15 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. За даними камеральної перевірки встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України, підприємством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 176 222,60 грн. Зазначені порушення викладені в акті камеральної перевірки від 11.06.2020 № 2769/08-01-50-04/05402335, який 11.06.2020 направлено платнику поштою з повідомленням про вручення, який отримано платником 22.06.2020 за дорученням. За результатами акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 14.07.2020 №0086695004, яке 14.07.2020 направлено платнику поштою з повідомленням про вручення та отримано платником 21.07.2020 за дорученням. Податкове повідомлення-рішення від 14.07.2020 №0086695004 є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України та нормам ПК України. Відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

На виконання ухвали суду відповідачем надано копію інтегрованої картки платника податків з 2014 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року судом витребувано у Головного управління ДПС у Запорізькій області належним чином засвідчений детальний розрахунок та інформацію з яких саме підстав податковим органом відображено у інформаційній системі недоїмку станом на червень 2019 та її розмір; на погашення яких саме сум недоїмки спрямовувались сплачені позивачем грошові кошти в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України; чи спрямовувались зазначені кошти на погашення грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0145875006 від 29.10.2018, №0027685006 від 01.03.2019, №0045065006 від 12.04.2019, конкретизувати підстави, час (період) виникнення та розмір податкового боргу на погашення якого спрямовувались кошти сплачені за платіжними дорученнями зі сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями за червень грудень 2019 року.

09 серпня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява про долучення пояснень по справі на виконання ухвали суду.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно акту камеральної перевірки №2769/08-01-50-04/05402335 від 11.06.2020, проведеної ГУ ДПС у Запорізькій області, контролюючим органом встановлено порушення Товариством пункту 57.1 ПК України стосовно своєчасної сплати податкових зобов`язань, зазначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 1 176 222, 68 грн:

- за податковою декларацію №9214676623J02001 від 19.09.2019 сума 95838,60 грн мала бути сплачена 01.10.2019, а сплачена 27.04.2020, затримка 210 днів;

- за податковою декларацією №9242901833J02001 від 17.10.2019 сума 89220,95 грн мала бути сплачена 31.10.2019, а сплачена 25.05.2020, затримка 208 днів;

- за податковою декларацією №9214676623J02001 від 19.09.2019 сума 5750,38 грн мала бути сплачена 01.10.2019, а сплачена 03.04.2020, затримка 186 днів;

- за податковою декларацією №9242901833J02001 від 17.10.2019 сума 91526,05 грн мала бути сплачена 31.10.2019, а сплачена 27.04.2020, затримка 180 днів;

- за податковою декларацією №9156918884J02001 від 18.07.2019 сума 3374,15 грн мала бути сплачена 31.07.2019, а сплачена 24.01.2020, затримка 178 днів;

- за податковою декларацією №9185923163J02001 від 19.08.2019 сума 79715, 00 грн мала бути сплачена 31.08.2019, а сплачена 24.02.2020, затримка 178 днів;

- за податковою декларацією №9275004453J02001 від 19.11.2019 сума 164237,00 грн мала бути сплачена 01.12.2019, а сплачена 25.05.2020, затримка 177 днів;

- за податковою декларацією №9214676623 J02001 від 19.09.2019 сума 156830,00 грн мала бути сплачена 01.10.2019, а сплачена 23.03.2020, затримка 175 днів;

- за податковою декларацією №9130137673J02001 від 19.06.2019 сума 46032,35 грн мала бути сплачена 01.07.2019, а сплачена 25.11.2019, затримка 148 днів;

- за податковою декларацією №9214676623J02001 від 19.09.2019 сума 40653,10 грн мала бути сплачена 01.10.2019, а сплачена 24.02.2020, затримка 147 днів;

- за податковою декларацією №9185923163J02001 від 19.08.2019 сума 130421,00 грн мала бути сплачена 31.08.2019, а сплачена 24.01.2020, затримка 147 днів;

- за податковою декларацією №9304565822J02001 від 18.12.2019 сума 27268,25 грн мала бути сплачена 31.12.2019, а сплачена 25.05.2020, затримка 147 днів;

- за податковою декларацією №9156918884J02001 від 18.07.2019 сума 137660,00 грн мала бути сплачена 31.07.2019, а сплачена 23.12.2019, затримка 146 днів;

- за податковою декларацією №9156918884J02001 від 18.07.2019 сума 107 695,85 грн мала бути сплаченою 31.07.2019, а сплачена 25.11.2019, затримка 118 днів.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 14.07.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №0086695004 про нарахування позивачеві штрафу у розмірі 235244,52 грн за затримку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань більше 30 календарних днів в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України.

Товариство скористалося правом адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС України №33057/6/99-00-06-02-05-06 від 20.11.2020 в задоволенні скарги відмовлено. Зазначено, зокрема, що згідно з інтегрованою карткою платника податків, ПАТ «Електротехнологія» несвоєчасно сплачує самостійно задекларовані зобов`язання з податку на додану вартість, а тому платежі за переліченими в акті перевірки деклараціями зараховувались в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Згідно з визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.152, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Правила пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачають, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 02 жовтня 2018 року (справа №820/1824/17), від 23 травня 2019 року (справа №806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа №806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа №806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи №806/46/17, №806/126/17, №806/43/17), від 10 березня 2023 року (справа №520/7293/19), від 11 грудня 2018 року (справа №804/2573/16), від 11 листопада 2019 року (справа №2а-2235/12/0970) вказав, що пунктом 87.9 статті 87 ПК визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.

Пункт 126.1 статті 126 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У постанові від 18 серпня 2021 року (справа №819/718/17) Верховний Суд вказував, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов`язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.

При цьому передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами, при самостійному визначенні напрямку платежу чи при зарахуванні сплачених платником коштів згідно з черговістю виникнення податкового боргу). Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року (справа №825/770/18).

Позиція позивача у цій справі щодо неправомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення ґрунтується фактично на тому, що податковий орган неправомірно зараховував кошти, спрямовані на сплату поточних платежів, в рахунок погашення боргу, оскільки наявність такого боргу станом на 30.06.2017 нічим не підтверджено. Такі свої твердження Товариство обґрунтовує посилаючись на рішення судів у справах №808/2696/17 та №0840/2785/18, відповідно до яких встановлено сплату позивачем боргу у розмірі 426195 грн, а зменшена контролюючим органом сума, заявлена до стягнення (167459,19 грн), жодним чином не обґрунтована.

Враховуючи доводи позивача у цій справі та приведені вище норми податкового законодавства, Верховний Суд переглядаючи цю справу вказав, що до предмета доказування входили наступні обставини: 1) чи дійсно податковий орган здійснював зарахування поточних платежів з ПДВ в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України; 2) якщо так, то який розмір податкового боргу, на погашення якого спрямовувались відповідні кошти; 3) чи підтверджуються доводи позивача про відсутність у нього боргу станом на 30.06.2017.

Також, колегія суддів зауважила, що як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій не було належним чином встановлено з яких саме підстав податковим органом відображено у інформаційній системі недоїмку; на погашення яких саме сум недоїмки спрямовувались сплачені позивачем грошові кошти в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України; чи спрямовувались зазначені кошти на погашення грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0145875006 від 29.10.2018, №0027685006 від 01.03.2019, №0045065006 від 12.04.2019.

Враховуючи висновки Суду у цій справі викладені у постанові від 29 травня 2024 року, суд вважає за необхідне детально дослідити вказані обставини.

Згідно акту камеральної перевірки Товариством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 176 222,60 грн, а саме:

1. Граничний та фактичний термін сплати - 27.04.2020 - 01.10.2019, документ - 19.09.2019 9214676623 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 210, сума сплати податкового боргу 95838,6 грн.

2. Граничний та фактичний термін сплати - 25.05.2020 - 31.10.2019, документ - 17.10.2019 9242901833 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 208, сума сплати податкового боргу 89220,95 грн.

3. Граничний та фактичний термін сплати - 03.04.2020 - 01.10.2019, документ - 19.09.2019 9214676623 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 186, сума сплати податкового боргу 5750,38 грн.

4. Граничний та фактичний термін сплати - 27.04.2020 - 31.10.2019, документ- 17.10.2019 9242901833 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 180, сума сплати податкового боргу 91526,05 грн.

5. Граничний та фактичний термін сплати - 24.01.2020 - 31.07.2019, документ- 18.07.2019 9156918884 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 178, сума сплати податкового боргу 3374,15 грн.

6. Граничний та фактичний термін сплати - 24.02.2020 - 31.08.2019, документ - 19.08.2019 9185923163 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 178, сума сплати податкового боргу 79715 грн.

7. Граничний та фактичний термін сплати - 25.05.2020 - 01.12.2019, документ - 19.11.2019 9275004453 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість - днів затримки 177, сума сплати податкового боргу 164237 грн.

8. Граничний та фактичний термін сплати - 23.03.2020 - 01.10.2019, документ - 19.09.2019 9214676623 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 175, сума сплати податкового боргу 156830 грн.

9. Граничний та фактичний термін сплати - 25.11.2019 - 01.07.2019, документ - 19.06.2019 9130137673 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 148, сума сплати податкового боргу 46032,35 грн.

10. Граничний та фактичний термін сплати - 24.02.2020 - 01.10.2019, документ - 19.09.2019 9214676623 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 147, сума сплати податкового боргу 40653,1 грн.

11. Граничний та фактичний термін сплати - 24.01.2020 - 31.08.2019, документ - 19.08.2019 9185923163 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 147, сума сплати податкового боргу 130421 грн.

12. Граничний та фактичний термін сплати - 25.05.2020 - 31.12.2019, документ - 18.12.2019 9304565822 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 147, сума сплати податкового боргу 27268,25 грн.

13. Граничний та фактичний термін сплати - 23.12.2019 - 31.07.2019, документ - 18.07.2019 9156918884 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 146, сума сплати податкового боргу 137660 грн.

14. Граничний та фактичний термін сплати - 25.11.2019 - 31.07.2019, документ - 18.07.2019 9156918884 J02001 Податкова декларація з податку на додану вартість, кількість днів затримки- 118, сума сплати податкового боргу 107695,85 грн.

Так, судом згідно інтегрованої картки платника та відомостям наданим контролюючим органом, встановлено наступне:

- платіжним дорученням від 24.06.2019 на суму 148296,35 грн погашено: податкове повідомлення рішення № 0145875006 від 29.10.2018 на суму 59751,00 грн; податкову декларацію № 9285985715 від 21.12.2018 на суму 58629,00 грн; податкову декларацію №9283844455 від 19.12.2018 на суму 59636,00 грн (в частині 13044,80 грн);

- платіжним дорученням від 26.07.2019 на суму 248730 грн погашено: податкову декларацію № 9283844455 від 19.12.2018 на суму 59636,00 грн (в частині 13044,80 грн) податкову декларацію № 9307578849 від 18.01.2019 на суму 218588,00 грн (в частині 188963,6 грн);

- платіжним дорученням від 23.08.2019 на суму 210136,00 грн погашено: податкову декларацію № 9307578849 від 18.01.2019 на суму 218588,00 грн (в частині 29624,40 грн); податкову декларацію № 9033554966 від 27.02.2019 на суму 64402,00 грн; податкову декларацію № 9025607819 від 19.02.2019 на суму 1 8274,00 грн; податкове повідомлення рішення № 0027685006 від 01.03.2019 на суму 97107,12 грн;

- платіжним дорученням від 23.09.2019 на суму 299072,00 грн погашено: податкове повідомлення рішення № 0045065006 від 12.04.2019 на суму 7588,27 грн; податкову декларацію № 9077297168 від 18.04.2019 на суму 134515,00 грн; податкову декларацію №9102683085 від 17.05.2019 на суму 122650,00 (в частинні 55546,45 грн);

- платіжним дорученням від 24.10.2019 на суму 180747,00 грн погашено: податкову декларацію № 9102683085 від 17.05.2019 на суму 122650,00 грн (в частинні 67103,55 грн); податкову декларацію № 9130137673 від 19.06.2019 на суму 148296,00 грн (в частині 102263,65 грн);

- платіжним дорученням від 25.11.2019 на суму 164237,00 грн погашено: податкову декларацію № 9130137673 від 19.06.2019 на суму 148296,00 грн (в частині 46032,35 грн); податкову декларацію №№ 9156918884 від 18.07.2019 на суму 248730,00 грн (в частині 107695.85 грн);

- платіжним дорученням від 23.12.2019 на суму 137660,00 грн погашено: податкову декларацію № 9156918884 від 18.07.2019 на суму 248730,00 грн (в частині 137660,00 грн).

На виконання ухвали суду про витребування доказів податковим органом повідомлено, що платіжні доручення №7803 від 03.06.2019 про сплату 30000,00 грн, №7852 від 12.06.2019 про сплату 50000,00 грн, №7923 від 26.06.2019 про сплату 30000,00 грн, №8017 від 15.07.2019 про сплату 168000,00 грн, №8028 від 17.07.2019 про сплату 32000,00 грн, №8084 від 29.07.2019 про сплату 30000,00 грн, №8085 від 30.07.2019 про сплату 49000,00 грн, №8139 від 07.08.2019 про сплату 50000,00 грн, №8188 від 15.08.2019 про сплату 50000,00 грн, №8218 від 28.08.2019 про сплату 40000,00 грн, №8230 від 29.08.2019 про сплату 13000,00 грн, №8232 від 29.08.2019 про сплату 49000,00 грн, №8233 від 29.08.2019 про сплату 5000,00 грн, №8285 від 10.09.2019 про сплату 100000,00 грн, №8298 від 11.09.2019 про сплату 50000,00 грн, №8305 від 13.09.2019 про сплату 15000,00 грн, №8306 від 13.09.2019 про сплату 8100,00 грн, №8342 від 30.09.2019 про сплату 3000,00 грн, №8357 від 03.10.2019 про сплату 50000,00 грн, №8363 від 07.10.2019 про сплату 50000,00 грн, №8378 від 10.10.2019 про сплату 20000,00 грн, №8385 від 10.10.2019 про сплату 24000,00 грн, №8436 від 25.10.2019 про сплату 50000,00 грн, №8450 від 31.10.2019 про сплату 30000,00 грн, №8479 від 11.11.2019 про сплату 50000,00 грн, №8486 від 12.11.2019 про сплату 50000,00 грн, №8547 від 21.11.2019 про сплату 50000,00 грн, №8572 від 03.12.2019 про сплату 20000,00 грн, №8574 від 04.12.2019 про сплату 200000,00 грн, №8604 від 09.12.2019 про сплату 50000,00 грн, №8613 від 09.12.2019 про сплату 15000,00 грн, №869 від 13.12.2019 про сплату 30000,00 грн, №8687 від 23.12.2019 про сплату 9650,00 грн, №8688 від 23.12.2019 про сплату 19000,00 грн сплачені позивачем на електронний рахунок платника податків з яких списувалась заборгованість, яка частково не була погашена по вищевказаним податковим деклараціям з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що дійсно податковий орган здійснював зарахування поточних платежів з ПДВ в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Так, з аналізу відомостей інтегрованої картки платника податків станом на зарахування поточних платежів:

- 24.06.2019 на суму 148296,35 грн недоїмка становила 906345,4 грн;

- 26.07.2019 на суму 248730,00 грн недоїмка становила 923216,58 грн;

- 23.08.2019 на суму 210136,00 грн недоїмка становила 936391,79 грн;

- 23.09.2019 на суму 299072,00 грн недоїмка становила 941188,67 грн;

- 24.10.2019 на суму 180747,00 грн недоїмка становила 973337,54 грн;

- 25.11.2019 на суму 164237,00 грн недоїмка становила 830989,14 грн;

- 23.12.2019 на суму 137660,00 грн недоїмка становила 995226,14 грн;

- 24.01.2020 на суму 150301,00 грн недоїмка становила 1277314,6 грн.

Таким чином, інформацією з інтегрованої картки підтверджується, що розмір недоїмки у вказані періоди перевищував надходження коштів до бюджету та вказані кошти спрямовувались в порядку черговості на погашення грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0145875006 від 29.10.2018, №0027685006 від 01.03.2019, №0045065006 від 12.04.2019, податковими деклараціями за попередні періоди, а також на зменшення боргу по пені та по штрафним санкціям.

Крім того, суд звертає увагу, що станом на 30.06.2017 згідно інтегрованої картки Товариства наявна недоїмка у розмірі 414044,64 грн, заборгованість всього 418262,07 грн, тому доводи позивача про відсутність у нього боргу станом на 30.06.2017 не підтверджуються. Такі доводи суперечать відомостям інтегрованої картки платника податків згідно до яких заборгованість у позивача збільшується та наявна, зокрема, станом на 31.12.2014, 31.12.2015, 31.12.2016, та на 30.06.2017.

Стосовно тверджень позивача про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість станом на 30.06.2017, з посиланням на судові рішення у справі № 808/2696/17 та у справі №0840/2785/18, то суд вказує, що у справі № 808/2696/17 відмовлено у стягненні податкового боргу з підстав недоведеності суми стягнення, а у справі №0840/2785/18 - скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, що, не може свідчити про відсутність у позивача податкового боргу станом на 30.06.2017.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що контролюючим органом доведена наявність у позивача податкового боргу, та податковим органом правомірно проведені зарахування сплачених позивачем грошових коштів в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України на погашення грошових зобов`язань позивача.

З огляду на вказане вище та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про протиправність спірного рішення та є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0086695004 від 14.07.2020 про нарахування штрафу у розмірі 235 244,52 грн за затримку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Електротехнологія» (вул.Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065; код ЄДРПОУ 05402335),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 02.09.2024.

Суддя Б.В. Богатинський