Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/14029/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/14029/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/14029/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (49000, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 58, код ЄДРПОУ: 32233161) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) від форми «Н» № 0121730406 від 18.03.2024 року, в частині нарахування штрафних санкцій Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32233161) у розмірі 86 529,83 грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних\розрахунків коригування до податкових накладних № 1 від 03.02.2022р., № 2 від 11.02.2022р., № 3 від 14.02.2022р., № 1310696 від 25.10.2022р.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 18.03.2024 року. Позивач зазначає, що відповідач не врахував дату отримання позивачем розрахунку коригування від постачальника, яка є відмінною від дати складання такого розрахунку.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14029/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14029/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

17 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що Податковим кодексом не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Тобто, наявна правова прогалина. В свою чергу отримувач товарів може отримати розрахунок коригування вже в день його складення.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1, статті 20 розділу І, пункту 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26 лютого 2024 року відповідачем складено Акт №7300/04-36-04-06/32233161 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з ПДВ в ЄРПН позивачем (далі Акт перевірки). Перевіркою встановлено, що позивачем порушено термін реєстрації п`яти розрахунків коригування, якими зменшено суму відповідних операції.

18 березня 2024 року відповідачем на підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0121730406, яким за відповідні порушення до позивача застосовано штраф у сумі 86827,56 грн.

Згідно розрахунку до цього податкового повідомлення рішення за порушення термінів реєстрації п`яти розрахунків коригування. При цьому відповідні обчислення здійснені виходячи з дати складання таких розрахунків коригування

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним в частині щодо порядку реєстрації чотирьох податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з ПДВ в ЄРПН, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що нормативно-правове регулювання наводиться в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення відповідача.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у позивача права на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.07.2023 року №380/5393/22.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що основним призначенням розрахунку коригування до податкової накладної є уточнення показників останньої. У подальшому такі зміни впливають на показники податкової звітності шляхом збільшення/зменшення податкових зобов`язань/податкового кредиту. Це здебільшого стосується випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Водночас ПК України також встановлює обов`язок платника податку скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної задля виправлення помилок, допущених при її складенні, у тому числі у випадках, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.10.2023 року №200/12088/20-а.

Суд звертає увагу на те, що визначальним в цій справі є застосування абзацу 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, який і встановлює граничний строк, за порушення якого позивача притягнуто до відповідальності.

Зміст цього нормативного правила свідчить, що відповідний строк обчислюється «з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)».

Отже, необхідним є встановлення дати отримання позивачем вказаних розрахунків коригування від постачальників, оскільки 15-ти денний строк для реєстрації розрахунків коригування починає свій перебіг з дня отримання покупцем (позивачем) таких розрахунків коригування від постачальників продавців.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі № 160/1265/24.

В матеріалах справи в наявності усі спірні розрахунки коригування, згідно них позивач є покупцем, також в силу змісту цих розрахунків та відповідно до абз. 5 п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України саме позивач має зареєструвати такі розрахунки, оскільки вони мають від`ємні значення.

Відповідно, поза розумним сумнівом те, що для застосування відповідачем до позивача абзацу 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач мав встановити дату отримання позивачем розрахунку коригування.

В аспекті доводів відповідача про правову прогалину суд зазначає, що поведінка відповідача в цій справі ґрунтується на прогалині в з`ясуванні ним фактичних обставин справи невстановлення дати отримання позивачем розрахунку коригування, в зв`язку з чим відповідач в будь-якому випадку діяв протиправно, застосовуючи норму права без конкретного встановлення фактичної обставини, яка є умовою для застосування такої норми права. В свою чергу відсутність спеціально визначеного механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування не є прогалиною, адже ця обставина може бути встановлена за допомогою використання механізмів загального характеру (витребування податковим органом інформації та документів, проведення перевірок і тд).

Посилання відповідача на те, що покупець може отримувати розрахунок коригування в день його складення є підміною факту ймовірністю. Відповідач, обчислюючи тривалість відповідного прострочення, має обов`язок визначити початкову дату перебігу такого строку згідно прямої та однозначної вказівки законодавства (абзацу 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), чого відповідачем в цій справі зроблено не було.

Належним способом поведінки відповідача була б зміна назви та змісту стовбця 3 розрахунку штрафу до спірного рішення відповідача з «дата складання накладної/розрахунку коригування» на «день отримання розрахунку коригування». Наявний же підхід свідчить про загальний та поверхневий підхід відповідача до складання спірного рішення та розрахунку до нього, адже його форма не адаптована до наявної юридичної ситуації, відповідний шаблон не враховую наявне правове регулювання та йому суперечить.

Наявні обставини справи, а також позиція самого відповідача, викладена у відзиві, свідчать, що відповідач взагалі не встановлював день отримання позивачем розрахунку коригування. Як наслідок, безпідставним є висновок про допущення позивачем прострочення, адже початок перебігу відповідного строку відповідачем не встановлено.

Суд особливо зауважує, що оскільки контролюючий орган взагалі не встановив обставину справи, яка визначає можливість застосування штрафної санкції, в зв`язку з чим відповідна санкція не може бути правомірною.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі №160/1265/24.

При цьому в цій справі позивачем надано докази отримання спірних розрахунків коригування, від відповідних дат строк їх реєстрації не пропущено.

Вищевикладене свідчить про протиправність спірного рішення відповідача у відповідній частині.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено щодо 5 розрахунків коригування:

1) розрахунок коригування від 03.02.2022 року №1;

2) розрахунок коригування від 11.02.2022 року №2;

3) розрахунок коригування від 14.02.2022 року №3;

4) розрахунок коригування від 31.05.2022 року №1;

5) розрахунок коригування від 25.10.2022 року №1310696.

Водночас, позовні вимоги заявлено лише щодо позицій №1-3 та №5. Сумарно ці позиції складають 86529,83 грн. з загального розміру штрафи за спірним податковим повідомленням-рішенням 86827,56 грн. Штраф за позицію №4 позивачем не оскаржується (297,73 грн), що є його правом та узгоджується з принципом диспозитивності. Вищевикладені висновки суду рівною мірою стосуються усіх 4 розрахунків коригування, щодо яких позовні вимоги заявлені. Отже, ППР, яке є предметом оскарження, лишається чинним на суму 297,73 грн штраф, застосований за прострочення реєстрації розрахунку коригування від 31.05.2022 року №1.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 02 вересня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (49000, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 58, код ЄДРПОУ: 32233161) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2024 року №0121730406 на суму 86529,83 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (49000, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 58, код ЄДРПОУ: 32233161) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко