Рішення

від 03.09.2024 по справі 454/5196/23

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/5196/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення графіку побачень з сином,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки в якому просить суд ухвалити рішення, яким визначити батьку графік побачень з сином Лук`яном та встановити графік зустрічей з дитиною:

1. у випадку перебування батька в межах місця проживання дитини, проводити зустрічі на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру призначених для відпочинку дитини визначивши зустрічі

- Щомісячно, кожної першої та третьої неділі місяця з 14.00год. до 17.00год;

- Щомісячно кожної другої та четвертої суботи місяця з 11.00год. до 14.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень та інші з 11.00год до 15.00год.;

- День народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків;

2. у випадку неможливості проведення особистих зустрічей батька з дитиною визначити можливість спілкування позивачу шляхом відео-зв`язку з використанням мережі Інтернет (за допомогою програм Viber, WatsApp, Telegram, Skype) та зобов`язати матір дитини надати технічну можливість батькові спілкуватися з сином та не чинити перешкод у такому спілкуванні:

- Щомісячно, кожної першої та третьої неділі місяця з 12.00год. до 15.00год;

- Щомісячно кожної другої та четвертої суботи місяця з 15.00год. до 18.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень день народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків;

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.07.2018р. по 08.10.2021р. За час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Сокальської міської ради Львівської області від 08.09.2022р. визначено ОСОБА_1 дні побачення з малолітнім сином а матері рекомендовано не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною.

Станом на сьогоднішній день батько перебуває у віддаленості від місця проживання дитини, однак має намір спілкуватися з сином з використанням мережі інтернет, про що неодноразово повідомляв відповідачку. Однак ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином - заблокувала позивача у соціальних мережах, створює штучні перешкоди у спілкуванні з дитиною. Зазначає, що він категорично не погоджується з вказаною позицією відповідачки та позбавлений можливості спілкуватися з сином. Він виконує зобов`язання перед дитиною, а саме регулярно сплачує аліменти на його утримання. Намагався врегулювати спір мирним шляхом, зокрема звертався до Органу опіки та піклування за місцем проживання сина, неодноразово повідомляв відповідачку про намір побачити сина і поспілкуватися з ним.

Так, Верховний суд України вказав, що суд може самостійно визначити графік побачень батька із дитиною. Такий висновок зробив ВС в постанові №686/667/17 від 01.04.2020р.

З врахуванням вищевикладеного, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 просить суд відмовити у позовних вимогах, вважає такий передчасним та необґрунтованим. Зазначає, що позивачем не наведено жодних обставин, які б підтверджувалися відповідними доказами, щодо наявності вчинення перешкод батьку у спілкуванні з сином. Вказує, що після припинення шлюбних відносин між сторонами позивач життям сина не цікавиться взагалі, ОСОБА_3 не бачив батька з жовтня 2020 року і не здогадується про його існування. Позивач приблизно три роки знаходиться в Республіці Польща, не приймає участі у вихованні дитини а тепер має намір виховувати сина по телефону. Вказує що не забороняє позивачу бачитися із сином, систематично надсилала позивачу фото і відео сина через соціальні мережі. Також звертає увагу суду на те, що органом опіки та піклування було визначено графік побачення позивача із сином, тому на позивача покладено обов`язок довести що таке рішення прийнято незаконно чи не виконується. Оскільки перешкод батькові у спілкуванні з дитиною не доведено (відсутній предмет позову) тому провадження у справі підлягає до закриття на підставі ст. 255 ЦПК України а участь батька у вихованні сина можливо вирішити у позасудовому порядку звернувшись до органу опіки та піклування.

У додаткових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що відповідач надала суду недостовірну інформацію про те, що батько самоусунувся від виховання дитини, оскільки сама чинить перешкоди у спілкуванні з сином, що підтверджує скріншотами переписки у соцмережах. Вказує що завжди виявляв бажання спілкуватися з сином, приїздив до відповідачки щоб побачити сина, цікавився його самопочуттям, однак його бажання завжди ігнорувалися відповідачкою. Після виїзду за кордон він бажає принаймні за допомогою соцмережі поспілкуватися з дитиною, оскільки зв`язок батька з дитиною формується в ранньому віці та відіграє важливу роль в майбутньому для формування його світогляду а відсутність батька в житті дитини може мати негативні наслідки психологічних проблем та не відповідатиме найкращим інтересам дитини. Позивач правне всіма способами брати участь у вихованні сина, регулярно сплачує кошти на його утримання що свідчить про наявність неузгодженої позиції між батьками щодо способу виховання спільного сина.

Позивач та його представник адвокат Маліцький Д.В. в судове засідання не прибули, суду надано заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач та її представник - адвокат Семенюк Р.А. в судове засідання не прибули, суду надійшла заява про розгляд справи у їхній відсутності, відповідач позовні вимоги визнала частково у такому порядку:

- Щомісячно, кожної першої неділі місяця з 15.00год. до 18.00год;

- Щомісячно кожної третьої суботи місяця з 14.00год. до 17.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень та інші церковні свята побачення батька та сина можуть відбуватися за спільною домовленістю обох батьків;

- День народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Сокальської міської ради в судове засідання не прибула, суду надійшла заява про розгляд даної справи у їхній відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Як встановлено із матеріалів справи та н оспорюється ніким із її учасників, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом встановлено, що після припинення шлюбних відносин між сторонами син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області №243 від 08.09.2022р. визначено спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:

- Щомісячно, кожної першої та третьої неділі місяця з 15.00год. до 18.00год;

- Щомісячно кожної другої та четвертої суботи місяця з 11.00год. до 14.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень, день народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків.

Зустрічі рекомендовано проводити на нейтральній території, в місцях культурно-розважального характеру призначених для відпочинку дитини у присутності матері дитини, з обов`язковим врахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини.

Також вказаним Рішенням зобов`язано ОСОБА_2 поважати батьківські права та не чинити перешкод у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дитиною у визначені години та дні.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року.

Так, частинами 1 та 3 статті 51 Конституції України встановлено, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Статтею 158 СК України передбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Так, за її змістом орган опіки та піклування за заявою матері, батька дитини визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Зважаючи на приписи частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норми Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі Конвенція).

Так, статтею 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Положеннями статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

З огляду на приписи частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі ЄСПЛ).

Так, ЄСПЛ зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Mamchur v. Ukraine» («Мамчур проти України») (Заява № 10383/09), №10383/09, §100, Страсбург, від 16 липня 2015 року).

Також, ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Hunt v. Ukraine» («Хант проти України») Заява N 31111/04, §54, Страсбург, від 07 грудня 2006 року).

Суд зазначає, що системний аналіз застосованих ним міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України дає підстави вважати, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Такий висновок повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №487/2621/17-ц та від 03 лютого 2021 року у справі №140/1984/19.

Судовий розгляд сімейних спорів, що стосуються інтересів дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист якнайкращих інтересів дитини.

Аналізуючи вищезазначені норми закону, суд вважає, що батько ОСОБА_1 має право приймати участь у вихованні сина, причин які б унеможливлювали цьому судом не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із сином, судом не встановлено підстав для усунення відповідача від спілкування з дитиною, а тому суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування відповідача з сином.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на виховання обома батьками.

Відповідно до частини другої статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне, стабільне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, наявність конфлікту та неприязних відносин між батьками, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, відсутність підтверджених належними та достатніми доказами обставин, які б могли бути підставою для обмеження права батька на спілкування з дитиною, взявши до уваги Рішення органу опіки та піклування від 08.09.2022р., суд дійшов висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень ОСОБА_1 зі сином ОСОБА_3 , оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Суд, встановлюючи графік побачень батька з дитиною, врахує часткове визнання позову відповідачкою, і те, що батько наразі перебуває за кордоном та спілкування між ними засобами мобільного зв`язку із застосуванням інтернет застосунків буде сприяти підтриманню зв`язку дитини з батьком до того часу, як він повернеться до України.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунками між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Аргументи відповідачки про відсутність здійснення нею перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та її виховання спростовуються матеріалами справи, які свідчать, що між сторонами склались вкрай неприязні стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, що буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визначити графік побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:

1. У випадку перебування батька в межах місця проживання дитини, проводити особисті зустрічі на нейтральній території, місцях культурно-розважального характеру призначених для відпочинку дитини визначивши зустрічі у присутності матері з обов`язковим врахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини:

- Щомісячно, кожної першої та третьої неділі місяця з 14.00год. до 17.00год;

- Щомісячно кожної другої та четвертої суботи місяця з 11.00год. до 14.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень та день народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків;

2. У випадку неможливості проведення особистих зустрічей батька з дитиною визначити можливість спілкування ОСОБА_1 сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом відео-зв`язку з використанням мережі Інтернет, зокрема за допомогою програм Viber, WatsApp, Telegram, Skype та зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 надати технічну можливість батькові спілкуватися з сином та не чинити перешкод у такому спілкуванні:

- Щомісячно, кожної першої неділі місяця з 15.00год. до 18.00год;

- Щомісячно кожної третьої суботи місяця з 14.00год. до 17.00год.;

- Святкові дні: Різдво, Великдень та інші церковні свята побачення батька та сина можуть відбуватися за спільною домовленістю обох батьків;

- День народження дитини за спільною домовленістю та згодою обох батьків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 03.09.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог: Відділ «Служба у справах дітей» Сокальської міської ради Львівської області місце знаходження: м.Сокаль, вул. Шептицького 44, Червоноградського району, Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина