Рішення

від 27.08.2024 по справі 442/7740/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/7740/23

Провадження №2/442/127/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_3 - адвокат Манукян М.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.09.1987 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб. У зв`язку із фактичним припиненням шлюбних відносин між сторонами подано позовну заяву до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про розірвання шлюбу. Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.09.2021 року по справі №442/3085/21 шлюб між Сторонами розірвано. В період перебування у шлюбі сторони придбали за спільні кошти наступне нерухоме та рухоме майно:

- земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі площею 1914 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 із кадастровим номером 4610600000:01:049:0022, яка придбана та зареєстрована за Відповідачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 21.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за №246. Вартість земельної ділянки згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.07.2023 року становить 4040881,93 гривень;

- нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана та зареєстрована за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу 25.10.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №4650. Вартість нежитлової будівлі згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.07.2023 року становить 12128429,66 гривень;

- автомобіль ГАЗ 2705, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 1997 року випуску, який зареєстровано з 09.04.2019 року за відповідачем. Вартість авто становить 57050,00 гривень згідно довідки про вартість майна №37 від 20.07.2023 року;

- автомобіль ЗИЛ 431410, 1988 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зареєстровано з 22.01.2009 року за Відповідачем. Вартість авто становить 44250,00 гривень згідно довідки про вартість майна №37 від 20.07.2023 року;

- автомобіль RENAULT Mcganе, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2009 року випуску, який зареєстровано з 10.10.2019 року за Відповідачем. Вартість авто становить 212100,00 гривень згідно довідки про вартість майна №37 від 20.07.2023 року;

- транспортний засіб причіп КРКЗ-100, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску, який зареєстровано з 12.04.2016 року за Відповідачем. Вартість ТЗ становить 18300,00 гривень згідно довідки про вартість майна №37 від 20.07.2023 року;

На даний час Відповідач одноособово користується усіма транспортними засобами та не згідний щодо виплати частки їх вартості позивачу в якості компенсації за її частку у спільному майні.

Крім цього, відповідач не погоджується в досудовому порядку визнати спільною сумісною власністю нерухоме майно - нежитлову будівлю та земельну ділянку, незважаючи на очевидність та беззаперечність факту купівлі таких об`єктів під час перебування у шлюбі за спільні кошти сторін, а тому змушена звернутись до суду з даним позовом.

18.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позов. Вказує, що визнає та не заперечує проти поділу у спосіб, зазначений позивачкою у позовній заяві, такого спільного нерухомого майна подружжя, нажитого за час спільного нашого з позивачкою проживання однією сім`єю:

- земельної ділянки площею 1914кв. м. з цільовим призначенням для обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлової цегляної будівлі їдальні площею 378,5кв. метри, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, категорично заперечує щодо поділу як спільного сумісного майна подружжя транспортних засобів у спосіб та порядку, що зазначені у позовній заяві позивачки, оскільки частина із цих транспортних засобів придбані ним за особисті кошти уже після припинення шлюбних відносин та після припинення ведення спільного сімейного господарства з позивачкою ОСОБА_1 . Адже, як встановлено рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2021р. у справі №442/3085/21 (провадження №2/244/838/2021), що «.... у 2011р. ОСОБА_2 пішов проживати окремо від дружини ОСОБА_1 . .... Подружнє життя у них не склалося, їхній шлюб існує лише формально, подружжя не підтримує шлюбних відносин та не веде спільного господарства».

Крім цього, обставини його окремого проживання від позивачки підтверджуються такими письмовими доказами, як копією його заяви в міліцію міста Дрогобича від 07 червня 2013 р. про вчинення перешкод в користуванні власним майном та скоєння злочину, копією відповіді з ОСОБА_4 ГУМВС України у Львівській області №11366 від 05 липня 2013р., а також може бути підтверджено свідченнями свідків.

Так, автомобіль ГАЗ 2705, 1997р.в., реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , придбаний ним за особисті кошти (за 3500грн.) 09 квітня 2019р.; а транспортний засіб - причіп КРКЗ-100, 2011р.в., придбаний ним за особисті кошти 12 квітня 2016р.

Щодо поділу як спільного сумісного майна подружжя інших транспортних засобів, то зазначає наступне. Позивачкою ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про стягнення з нього у рахунок поділу як спільного сумісного майна подружжя грошові кошти у розмірі 22125 гривень як грошову компенсацію за 1/2 частку позивачки в автомобілі ЗИЛ-431410, 1988р.в., та грошові кошти у розмірі 106050грн. 00коп. як грошову компенсацію за 1/2 частку позивачки в автомобілі RENAULT Megane, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2009 р.в. Однак зазначає, що окрім спільного нажитого сумісного майна подружжя, у них із колишньою дружиною ОСОБА_1 є і спільний обов`язок з утримання такого майна, в тому числі нерухомого та сплати податку за таке нерухоме майно. Однак, такий податок на нерухоме майно за весь час його існування (з 2014р по даний час) він сплачував самостійно, не маючи при цьому через незаконні дії позивачки ОСОБА_1 змоги користуватись нежитловим приміщенням цегляної будівлі їдальні площею 378,5кв. метрів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість сплачених коштів податку за нерухоме спільне сумісне майно подружжя - спірні земельну ділянку та нежитлове приміщення становить більше половини реальної ринкової вартості вантажного автомобіля ЗИЛ-431410, 1988р.в. (який на даний час є фізично непридатним до цільового використання і його реальна вартість дорівнює вартості металобрухту) та легкового автомобіля RENAULT Megane, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2009р.в., у рахунок поділу якого позивачка просить стягнути з нього грошову компенсацію. Зазначені у цьому абзаці обставини підтверджуються відповідними копіями квитанцій, що додає до відзиву як додатки.

В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат Манукян М.А. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просили позов задоволити.

Представник відповідача - адвокат Паращак Н.Б. позов визнав частково з підстав, визначених у відзиві на позов. Додатково просив звернути увагу на те, що вартість автомобіля RENAULT Megane, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2009 р.в., згідно Акту оцінки транспортного засобу від 16.12.2023, складеного незалежним експертом - оцінювачем майна ОСОБА_5 становить 110100 грн., а тому у разі задоволення позову, просить врахувати його. Вважає, що даний акт більш достовірно відображає вартість спірного автомобіля, оскільки експерт фізично оглядав його, а довідка, представлена відповідачкою про вартість автомобіля проведена згідно Методики товарознавчої експертизи. Просить позов задоволити частково.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.09.2021 по цивільній справі № 442/3085/21, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 12.09.1987 року та зареєстрований Самбірським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції ( м.Львів), актовий запис №228 - розірвано.

З Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 21.07.2010 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за №246, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, призначеної для обслуговування нежитлової будівлі площею 1914 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 із кадастровим номером 4610600000:01:049:0022. Вартість земельної ділянки згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.07.2023 року становить 4040881,93 гривень.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №331051922 від 03.05.2023, ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу 25.10.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №4650. Вартість нежитлової будівлі згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.07.2023 року становить 12128429,66 гривень.

З відповіді ТСЦ МВС № 4644 від 03.08.2023 №31/13-17 на адвокатський запит №38 від 20.07.2023 вбачається, що станом на 03.08.2023 за ОСОБА_2 зареєстровано 26.05.2009 транспортний засіб RENAULT Megane, 2009 р.в.; 09.04.2019 р. - ГАЗ 3705, 1997 р.в. та 12.04.2016 - КРКЗ 100, 2011 р.в.

У ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічне положення містить і ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі ст. 61 СК України спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Ч. 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Враховуючи те, що земельна ділянка, нежитлова будівля та транспорті засоби придбано сторонами за час шлюбу, відповідачем та його представником не надано доказів придбання даного майна за особисті кошти відповідачем, а тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 у справі № 565/495/18 (провадження № 61-1539св19) вказано, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.

Так як позивач не заявляла вимог про поділ в натурі земельної ділянки та нежитлової будівлі, тому суд визначає частки подружжя в цьому майні по 1/2 частині без його реального поділу та залишає дане майно у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Що стосується вимоги позивача про стягнення грошової компенсації за транспортні засоби, то суд зазначає таке.

Автомобілі в розумінні ст. 183 ЦК України є неподільними речами. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними ( ч.1,2 ст.71 СК України) або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до довідки про вартість майна, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , № 37 від 20.07.2023, вартість транспортних засобів, згідно офіційного періодичного додатку до Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів „Бюлетеня автотоварознавця" № 113, виданого Інформаційно-обчислювальним центром союзу експертів України, станом на липень 2023 року становить:

-автомобіля ГАЗ 2705, 1997 р.в., тип: фургон - В - 57050 грн.,

-автомобіля ЗИЛ 431410, 1988 р.в., тип: бортовий - С, - 44250 грн.,

-причіпа КРКЗ, 2011 р.в., - 18300 грн.

Дана вартість автомобілів сторонами не оспорювалась, а тому суд вважає, що оскільки вищевказані транспортні засоби перебувають в користуванні відповідача, то з останнього на користь позивача слід стягнути частину їх вартості.

Що стосується стягнення грошової компенсації за автомобіль марки RENAULT Megane, 2009 р.в., то суд бере до уваги Акт оцінки транспортного засобу від 16.12.2023, складений Суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом - оцінювачем майна ОСОБА_5 , згідно якого вартість автомобіля марки RENAULT Megane, 2009 р.в., становить 110010 грн., оскільки за клопотанням позивача судом призначалась судова авто-товарознача експертиза щодо вартості спірного автомобіля, однак така проведена не була, оскільки позивачкою не було сплачено вартість проведення експертизи. З огляду на вказане, в цій частині позов підлягає до часткового задоволення із стягненням з відповідача в користь позивача половини вартості автомобіля марки RENAULT Megane, 2009 р.в., а саме - 55050 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені нею і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору, пропорційно до задоволення позовних вимог, в розмірі 8019 грн.

Керуючись ст. 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 28 525,00 гривень як грошову компенсацію за 1/2 частку позивача у автомобілі ГАЗ 2705, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 1997 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22 125,00 гривень як грошову компенсацію за 1/2 частку позивача у автомобілі ЗИЛ 431410, 1988 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 55 050,00 гривень як грошову компенсацію за 1/2 частку позивача в автомобілі RENAULT Meganе, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2009 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 150,00 гривень як грошову компенсацію за 1/2 частку позивача у транспортному засобі причіп КРКЗ-100, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі площею 1914 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 із кадастровим номером 4610600000:01:049:0022.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 ідеальну частину земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі площею 1914 кв.м. за адресом АДРЕСА_1 із кадастровим номером 4610600000:01:049:0022.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 ідеальну частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8019 грн. судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.09.2024.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя А.П. Хомик