Ухвала

від 03.09.2024 по справі 357/12287/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12287/24

Провадення № 2-з/357/77/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення від спадкування та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, одночасно з пред`явленням позову, яка передана судді 03.09.2024, в якій просить заборонити Другій білоцерківській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі № 86/2023 щодо майна померлого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 03.02.2023 дата смерті) спадкоємиці ОСОБА_2 до вирішення по суті позову ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від спадкування Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Заява обґрунтована тим, що до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування. Позивач вказав, зі своїм дідом ОСОБА_3 завжди підтримував родинні відносини. Приблизно у 2000 році позивач виїхав закордон та продовжив спілкуватись зі своїм дідом, однак через деякий час позивачу стало відомо, що після його відїзду закордон його дідусь почав проживати з жінкою на ім`я ОСОБА_2 . Відповідач чинила перепони в спілкуванні позивача з дідусем, незважаючи на це під час спілкуваеея ОСОБА_3 повідомляв, що йому забороняють спілкуватись онуком, не випускають на вулицю, не купляють на його прохання життєво необхідні для нього ліки та не викликають до нього лікаря. На початку травня позивачу стало відомо, що його дідусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надалі позивачу стало відомо, що в Другій білоцерківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 86/2023 щодо майна померлого ОСОБА_3 . Позивач вважає, що Відповідач ухилялась від надання допомоги ОСОБА_3 , що Відповідач ухилялась від надання допомоги ОСОБА_3 , який був у безпорадному стані у зв`язку зі станом свого здоров`я з метою отримання у спадок належної йому квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вік померлого, стан його здоров`я, позивач припускає, що ОСОБА_2 , маючи злочинний намір на отримання права власності на належну померлому квартиру, умисно обмежувала ОСОБА_3 у пересуванні, блокувала вхідні двері, чинила перешкоди у наданні йому медичної допомоги. На ОСОБА_2 оформлено заповіт на право спадщини на квартиру, вона має право звернутись до нотаріуса із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину. У випадку задоволення позовних вимог позивач в подальшому буде вимушений звертатись до суду з позовом про скасування свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння або визнання право власності на спадкове майн, у зв`язку з чим відсутність заборони створюватиме перешкоди для подальшого виконання судового рішення.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пункт 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів заяви, предметом позову, який просить забезпечити заявник, є усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи предмет позову, заявник просить забезпечити позов, шляхом заборони Другій білоцерківській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі № 86/2023 щодо майна померлого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 03.02.2023 дата смерті) спадкоємиці ОСОБА_2 до вирішення по суті позову.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Однак, позивач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу видавати свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу ОСОБА_2 не було видане свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 суду не надано, що, як наслідок, ставить під сумнів ефективність захисту прав та законних інтересів позивача шляхом вжиття судом обраного ним заходу забезпечення позову.

Також, заявником не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову заборона Другій білоцерківській державній нотаріальній конторі видавати спадкоємцю ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 , не надано до суду доказів наявності обставин, з якими пов`язується застосування певних заходів забезпечення позову, не зазначено обставин, які підтверджують те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат», за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Аналогічну норму також містить підпункт 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5, згідно якого за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Вказаними приписами Закону та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено позасудовий спосіб недопущення порушення та ефективний захист прав позивача за його позовом в частині недопущення видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , у тому числі на ім`я відповідача, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Однак, доказів звернення позивача з відповідною заявою до Другої білоцерківської державної білоцерківської нотаріальної контори про звернення до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до спадкоємця та зупинення у зв`язку з цим вчинення нотаріальних дій по спадковій справі №86/2023, а також відмови нотаріуса у прийнятті такої заяви, суду надано не було.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про недоведеність заявником ОСОБА_1 того, що не вжиття судом обраного ним заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення його позовних вимог, оскільки позивач не скористався наданим йому правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування, у зв`язку з чим в забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М. М. Бебешко