Ухвала

від 03.09.2024 по справі 638/11906/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/11906/24

Провадження № 1-кп/638/1690/24

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження № 12024221070000576 від 23 травня 2024 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, не є особою з інвалідністю, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

01 липня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Ізюмської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070000576 від 23 травня 2024 року, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в денний час, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, у період дії воєнного стану в Україні, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, через незачинені вхідні двері проник до приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на балансі Управління освіти Ізюмської міської ради, з якого при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, вкрав металеві труби для опалення у кількості 9 штук, а саме: 2 подвійних труби довжиною 3 метри, діаметром 100 мм зеленого кольору; 1 подвійну трубу довжиною 4 метри, діаметром 100 мм зеленого кольору; 2 труби довжиною 4 метри, діаметром 100 мм білого кольору; 1 трубу довжиною 3 метри, діаметром 32 мм білого кольору; 3 труби довжиною 1,5 метри, діаметром 32 мм білого кольору, які перебувають на балансі Управління освіти Ізюмської міської ради, чим спричинив Управлінню освіти Ізюмської міської ради, згідно висновку експерта, за цінами брухту чорних металів, з урахуванням зносу, матеріальну шкоду на суму 899,38 гривень (вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 38 копійок), після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Орган досудового розслідування попередньо кваліфікував такі дії за частиною 4 статті 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією діяння.

Обвинувачений підтримав прокурора та просив закрити кримінальне провадження.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження з наступних підстав.

Судом встановлено, що інкриміноване ОСОБА_4 викрадення чужого майна вчинено 30 квітня 2024 року, обвинувальний акт складено та затверджено 25 червня 2024 року, до суду обвинувальний акт надійшов 01 липня 2024 року.

Частина 1 статті 185 КК України передбачає кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка). За таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, передбачена кримінальна відповідальність згідно з ч. 4 ст. 185 КК України.

Ані в статті 185 КК України, ані в примітці до неї, не зазначено розміру вартості майна, за викрадення якого особа підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України (за особливо кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки в умовах воєнного стану)

Водночас, частина 3 статті 51 КУпАП, в редакції станом на 30 квітня 2024 року, встановлювала, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КУпАП).

Системний аналіз цитованих норм свідчить про те, що станом на 14 вересня 2023 року, за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) особа підлягала адміністративній відповідальності за ч. 1 або 2 ст. 51 КУпАП, якщо вартість викраденого майна не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та, враховуючи введення на території України воєнного стану, - кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України, якщо вартість викраденого майна перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 5 Розділу ХХ, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Таким чином, для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень у 2024 році застосовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 1514,00 грн. Отже, станом на 30 квітня 2024 року, тобто час вчинення інкримінованого правопорушення, особа підлягала адміністративній відповідальності, якщо вартість викраденого майна не перевищувала 302,80 грн, та кримінальній, якщо вартість викраденого майна перевищувала 302,80 грн.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, яким серед іншого внесено зміни до статті 51 КУпАП.

З 09 серпня 2024 року за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП

За дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, адміністративна відповідальність настає за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Таким чином, з 09 серпня 2024 року за викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення не перевищує 757 грн передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП, за викрадення майна вартістю від 757 грн до 3028 грн - адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП, якщо вартість майна перевищує 3028 грн кримінальна відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

З обвинувального акту вбачається, що вартість майна, яке ОСОБА_4 таємно викрав 30 квітня 2024 року, складає 899,38 гривень, що не перевищує двох розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом на 2024 рік.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна призвели до часткової декриміналізації діяння крадіжки відповідно до КК України, тому дія Закону України № 3886-IX має зворотну дію у часі, оскільки скасовує злочинність діяння у разі заподіяння правопорушення шкоди, розмір якої є меншим від встановленого законом.

Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження № 12024221070000576 від 23 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до ст. 174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 930/497/23.

Таким чином, процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 320,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст. 100, 126, 174, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Кримінальне провадження № 12024221070000576 від 23 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази - металеві труби для опалення у кількості 9 штук, а саме: металеві труби для опалення у кількості 9 штук, а саме: 2 подвійних труби зеленого кольору довжиною 3 метри, діаметром 100 мм; 1 подвійну трубу зеленого кольору довжиною 4 метри, діаметром 100 мм; 2 труби білого кольору довжиною 4 метри, діаметром 100 мм; 1 трубу білого кольору довжиною 3 метри, діаметром 32 мм; 3 труби білого кольору довжиною 1,5 метри, діаметром 32 мм, передані на відповідальне зберігання Управлінню освіти Ізюмської міської ради, - вважати повернутими власнику.

Скасувати арешт майна - металевих труб для опалення у кількості 9 штук, а саме: металеві труби для опалення у кількості 9 штук, а саме: 2 подвійних труби зеленого кольору довжиною 3 метри, діаметром 100 мм; 1 подвійну трубу зеленого кольору довжиною 4 метри, діаметром 100 мм; 2 труби білого кольору довжиною 4 метри, діаметром 100 мм; 1 трубу білого кольору довжиною 3 метри, діаметром 32 мм; 3 труби білого кольору довжиною 1,5 метри, діаметром 32 мм, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 травня 2024 року (справа № 638/8481/24, провадження № 1-кс/638/1776/24).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 320,00 грн (триста двадцять гривень 00 копійок).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1