Ухвала

від 29.08.2024 по справі 632/1055/24

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1055/24 провадження № 1-кп/632/137/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12024221120000084 від 19 лютого 2024 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Орілька первомайського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Зокрема, на думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватись від суду, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності), офіційно не працевлаштований, відсутність стабільних міцних соціальних зв`язків і осіб, у тому числі за місцем мешкання, що могли б впливати на ОСОБА_5 та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього і виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (обвинувачений до взяття під варту у зареєстрованому шлюбі не перебував, офіційно ніде не працював, неповнолітніх дітей та батьків на утриманні немає). Крім того, у період із з 03 квітня по 13 травня 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 перебував у розшуку. Також прокурор зазначив, що свідки та потерпілі є знайомими обвинуваченого, що свідчить про наявність ризику впливу обвинуваченим на учасників кримінального провадження, зокрема шляхом фізичного чи психологічного тиску. Наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення) то його існування, на думку прокурора, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 у минулому засуджувався, а саме, за вчинення злочинів проти власності, та через незначний проміжок часу після відбуття покарання у виді позбавлення волі, йому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів. На думку прокурора, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 під час судового розгляду проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов`язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обвинуваченому ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 11 липня 2023 року, включно, який продовжено ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2024 року, останній раз до 06 вересня 2024 року, включно.

При цьому під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважав встановленим наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

Отже, на даній стадії судового провадження суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

При цьому, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Отже, щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає необхідним зазначити таке.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, у сукупності, тяжкістю можливого призначення покарання (оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності), офіційно не був працевлаштований, відсутність стабільних міцних соціальних зв`язків і осіб, у тому числі за місцем мешкання, що могли б впливати на ОСОБА_5 та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього і виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (обвинувачений до взяття під варту у зареєстрованому шлюбі не перебував, офіційно ніде не працював, неповнолітніх дітей та батьків на утриманні немає). Крім того, у період із 03 квітня по 3 травня 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 перебував у розшуку.

Отже, суд вважає, що сукупність наведених чинників свідчить про певну ступінь ймовірності того, що обвинувачений може вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а відтак наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є явно обґрунтованим.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд бере до уваги, що, на сьогодні триває стадія підготовчого судового засідання. В даному кримінальному провадженні є потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є знайомими обвинуваченого ОСОБА_5 , а відтак існує певна ймовірність того, що обвинувачений може чинити психологічний тиск на останніх, з метою надання показів на його користь.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 неодноразово засуджувався, зокрема за вчинення злочинів проти власності, не має джерел для існування, та, через незначний проміжок часу після відбуття покарання у виді позбавлення волі - звільнився 17серпня 2023 року , йому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів, зокрема проти власності, в умовах воєнного стану, що у сукупності свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінально-протиправних діянь.

Аналізуючи викладене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, суд вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності; можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, допит яких не проведено судом, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Суд вважає, що обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не встановлено, а тому клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Щодо визначення розміру застави суд дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Розмір застави визначено 116800 грн., що становить 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року.

На час розгляду зазначеного клопотання від сторони захисту не надходило клопотань про зменшення розміру застави.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

Відтак, суд доходить висновку, що розмір застави необхідно залишити у розмірі, визначеному слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2024 року, тобто у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116800 грн.

Зазначений розмір, на думку суду, є цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого та не є завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176- 178, 182,183, 193,194, 331, 350,369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 27 жовтня 2024 року, включно.

Продовжити ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід, застосований на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2024 року, у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 116800 (сто шістнадцять вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674; призначення платежу: застава у справі справа № 632/1055/24, пр. № 1-кп/632/137/24, до сплину терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Первомайського міськрайонного суду Харківської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Первомайський міськрайонний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 27 жовтня 2024 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити захиснику, прокурору, обвинуваченому негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для негайного вручення обвинуваченому та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою протягом того-ж строку, з моменту отримання копії ухвали.

Суддя:ОСОБА_1