Рішення

від 10.12.2007 по справі 47/523-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/523-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2007 р.                                                            Справа № 47/523-07

вх. № 11596/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Фурсов О.В. за довіреністю від 05.12.2007р., Лук"янець Р.І. за довіреністю від 05.12.2007р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Техно-Лідер", м. Донецьк  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа Електроленд", м. Харків  

про стягнення 422331,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 229762,02грн., пені у розмірі 33620,24грн., 3% річних у розмірі 5879,28грн., збитків у розмірі 48070,08грн., юридичні послуги у сумі 5000,00грн., моральну шкоду у розмірі 100000,00грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №07/06/06 від 29.05.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2523,32грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач разом з позовною заявою надав суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №07/06/06 від29.05.2006р. Відповідно до умов даного договору продавець зобов"язався передати у власність покупця товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов вищезазначеного договору на підставі довіреності серії ЯМЖ №706560 від 01.08.2006р. за видатковими накладними №Т-0000052 від 01.08.2006р. та №Т- 0000059 від 23.08.2006р. пердав відповідачу товар  (холодильники у кількості 133шт.) на загальну суму 229762,02грн.

Відповідно до п. 3.2.1. вищезазначеного договору передбачено, що оплата повинна бути здійснена на протязі 21 банківського дня з моменту отримання товару, тобто покупець зобов"язантй був здійснити оплату до 31.08.2006р. у розмірі 55643,06грн., а також до 22.09.2006р. у розмірі 174118,96грн. чого останнім зроблено не було.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимогу №1 від 17.10.2006р. з проханням погасити заборгованість за отриманий товар, яка залишилась без відповіді.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить у сумі 229762,02грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 229762,02 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.1. договору №07/06/06 від29.05.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 33620,24грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 5879,28грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків у розмірі 48070,08грн. які виникли у зв"язку з невиплатою відповідачем суми заборгованості не підлягають задоволенню, оскільни не були доведені позивачем господарському суду в порядку ст. 33 ГПК України.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а саме : моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00грн. безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню, з тих підстав, що в діях відповідача відсутній склад правопорушень.

В задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача  5000,00грн. за оплату юридичних послуг суд відмовляє, з  тих підстав, що статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь – яким іншим представникам сторін.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом є особа, яка, зокрема, одержала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Позивач не надав суду свідоцтво про право на зайняття авдокатською діяльністю на ім"я Лук"янця Р.І. , а отже не довів, що вказана особа є адвокатом.

З огляду на вищезазначене, у позивача не виникло права на відшкодування юридичних послуг у розмірі 5000,00грн. у якості судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2692,61грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 75,23 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 23, 509, 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Електроленд" (м. Харків, вул. Молодіжна, буд. 90, р/р 26006835412760 в ХОФАКБ УСБ м. Харкова, МФО 351016, код ЄДРПОУ 32674980) на користь Приватного підприємства "Техно-Лідер" (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 125, 3 пов. кім. 8-9, р/р 26002350210000 в Донецькому філіалі АУІБ " Укрсиббанка" м. Донецьк, МФО 335827, код ЄДРПОУ 33956994) основної заборгованості у розмірі 229762,02грн., пені у розмірі 33620,24грн., 3% річних у розмірі 5879,28грн., держмита у розмірі 2692,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесуу розмірі 75,23грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 153070,08грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Повний текст рішення підписано 10.12.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.