Рішення

від 02.09.2024 по справі 144/945/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/945/24

Провадження № 2/144/283/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. смт Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Довгалюк Л.В.,

за участю секретаря Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ЗІС» про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власницею земельних ділянок із кадастровими номерами: 0523785000:01:000:0089, площею 2,5800 га, 0523785000:01:000:0090, площею 2,5799 га та 0523785000:01:000:0091, площею 2,2971 га. Зазначені ділянки використовує відповідач на підставі договорів оренди землі: № 559, укладений 09.12.2010 строком на 15 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 29.12.2010 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 041005900524, № 366, укладений 18.04.2006 строком на 10 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 09.08.2006 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040685000359, та № 367, укладений 18.04.2006 строком на 10 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 09.08.2006 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040685000358.

У подальшому 07.05.2010 до договорів оренди землі під номерами 366 та 367 від 18.04.2006 внесено зміни (доповнення), відповідно до яких термін дії договорів продовжено на п`ятнадцять років, тобто до 2025 року та змінено розмір орендних платежів (пункти 8 і 9 Договору). Вказані зміни зареєстровано в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 12.05.2010 у Державному реєстрі земель вчинено записи за номерами: 041005900068 та 041005900069.

За період із 2015 року по 2021 рік відповідач не проводив із позивачем розрахунків по орендних платежах за користування даними земельними ділянками, тому позивач звернулася до суду з вимогою про дострокове розірвання договорів оренди земльних ділянок № 559 від 09.12.2010, № 366 та 367 від 18.04.2006.

На момент подання позову ПП «ЗІС» перед позивачем має заборгованість по орендних платежах строком за три роки, а саме: 2021 2023 роки. З огляду на те, що відповідач за вказаний період не проводив розрахунків за користування земельною ділянкою та не здійснював жодних дій, направлених на виконання своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся також до суду з позовною вимогою про стягнення орендної плати.

01.07.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15.07.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Клінчикова С.О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву, заяви про відкладення розгляду справи та інших клопотань до суду не надходило.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок із кадастровими номерами: 0523785000:01:000:0089, площею 2,5800 га, 0523785000:01:000:0090, площею 2,5799 га, 0523785000:01:000:0091, площею 2,2971 га, які розташовані на території Петрашівської сільської ради, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки: серія ЯЛ 237588 від 28.07.2010, серія ЯА 104585 від 17.03.2005, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 8, 12, 16).

09.12.2010 між ОСОБА_1 і ПП «ЗІС» в особі директора Зублевича І.С. укладено договір оренди землі № 559, строком на 15 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 29.12.2010 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 041005900524 (а.с. 6-7).

18.04.2006 між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС» в особі директора Зублевича І.С. укладено два договораи оренди землі, а саме: № 366, строком на 10 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 09.08.2006 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040685000359, та № 367, строком на 10 років, який зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 09.08.2006 у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040685000358 (а.с. 9-10, 13-14).

У подальшому 07.05.2010 до договорів оренди землі № 366 та 367 від 18.04.2006 внесено зміни (доповнення), відповідно до яких термін дії договорів продовжено на п`ятнадцять років, тобто до 2025 року та змінено розмір орендних платежів (пункти 8 і 9 Договору). Вказані зміни зареєстровано в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 12.05.2010 у Державному реєстрі земель вчинено записи за номерами: 041005900068 та 041005900069 (а.с. 11, 15).

Як стверджує у позовній заяві позивач за період 2015 - 2021 роки відповідач не проводив із нею розрахунків по орендних платежах за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0523785000:01:000:0089, 0523785000:01:000:0090, 0523785000:01:000:0091. Згідно з п. 9 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3 % нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1059,86 грн.

Пункт 10 Договору передбачає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 25 грудня.

Договір є чинним після підписання сторонами та державної реєстрації (п. 43 Договору).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором оренди землі, передавши відповідачу земельні ділянки, які є предметом договорів, що кореспондує обов`язок орендаря виплачувати орендну плату за землю у строки та розмірах, встановлених договором.

Спір між сторонами у справі виник із приводу виплати орендної плати за 2021-2023 роки на підставі договорів оренди за користування орендарем земельними ділянками, що належить позивачу.

Аналіз пунктів 9-11 договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату у розмірі 1059, 86 грн. без урахування індексів інфляції за один рік користування земельною ділянкою до 25 грудня щорічно.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, статтей1,3Закону України«Про орендуземлі» (надалі Закон) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 5 ст. 6 Закону передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2статті 11 ЦК України).

Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ізстаттею 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини 1, 2 ст. 792 ЦК України).

Згіднозі ст. 2 Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 13 Законувизначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ст. 21 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 25 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно з ч. 1ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Як встановлено судом, договором між сторонами досягнуто згоди, що розмір орендної плати становить фіксовану суму 1 059,86 грн, що є еквівалентом 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, погодженої сторонами на час укладення договору.

Відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо несплати на її користь орендної плати за користування належними їй земельними ділянками, розрахунку суми заборгованості, не наведено власного контр розрахунку тощо. Посилання на докази виплати коштів та/або видачі сільгосппродукції (робіт, послуг) за користування землею у матеріалах справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи, суд погоджується з розрахунком позивача та стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість за період 2021-2023 роки у сумі 3 179,58 грн за кожну ділянку (1 059,86 грн х 3 роки, без урахування індексу інфляції), що відповідає п. 10 договорів та положенню статтей 21-22 Закону.

Що стосується позовних вимог в частинні дострокового розірвання договорів оренди землі, суд зазначає наступне.

У пунктах 34-41 Договорів визначено порядок зміни умов договору і припинення його дії.

Відповідно до п. 36 Договорів, їх дія припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; унаслідок випадкового знищення орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як встановлено судом, ПП «ЗІС» у порушення вимог ст. 526 ЦК України, не виконувало свої зобов`язання зі сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою протягом 2015 2021 років.

Докази виплати коштів та/або видачі сільгосппродукції (робіт, послуг) за користування земельною ділянкою за вказаний період у матеріалах справи відсутні.

За змістом частин 3 4 ст.31Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1ст. 32 Законупередбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Отже, згідно з указаними вимогами Закону, одним із визначальних прав орендодавця є право на своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою (порушення договору оренди земельної ділянки) може бути підставою для його розірвання.

Так, у пункті «д» ч. 1 ст.141ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Разом із тим, згідно з ч. 2ст. 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зроблено висновок про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено також у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 542/51/22.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду по справі № 614/805/16-ц від 27.06.2018, доказами отримання коштів позивачем у рахунок сплати орендної плати можуть бути лише письмові докази.

Як убачається з матеріалів справи, свій обов`язок по виплаті орендної плати позивачу ПП «ЗІС» не виконало за період 2015 2023 роки, докази протилежного відсутні та не надані відповідачем, що свідчить про систематичну несплату орендної плати орендарем. При цьому суд ураховує, що орендна плата не була виплачена позивачу навіть після пред`явлення позову до суду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено обов`язок зі сплати орендної плати ОСОБА_1 , що має ознаки систематичності та як наслідок тягне розірвання договорів оренди земельних ділянок. Відтак суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині дострокового розірвання договорів оренди землі з підстав, передбачених п. «д» ч. 1ст. 141 ЗК України.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

За змістом частин 1 та 2 п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витратна професійну правничу допомогу.

На підстав ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у позовній заяві заявлено шість позовних вимог, три з яких є вимогами немайнового характеру, а саме: дострокове розірвання договорів оренди землі № 559 від 09.12.2010, та № № 366, 367 від 18.04.2006, укладених між позивачем та ПП «ЗІС».

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 грн. 20 коп.

Частиною 3 ст. 6 згадвного вище Закону передбачено, що за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, за три вимоги немайнового характеру позивачем сплачено 3633,60 грн судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. п. 4, 10 ч. ст. 176 ЦПК України у позовах про строкові платежі і видачі ціна позову визначається сукупністю всіх платежів, але не більше ніж за три роки; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Зважаючи на викладене, позивачем за вимоги майнового характеру мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (ціна позову 9 538,74 грн х 1 % = 91,80 грн., але не менше 1211 грн. 20 коп.)

Відтак загальна сума судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду з даним позовом становить 4 844 грн. 80 коп. (3 633,60 + 1 211,20), тоді як відповідно до квитанції № 93 від 20.06.2024, позивачем сплачено судовий збір у сумі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Позовні вимоги задоволені у повному розмірі, а тому зважаючи на наведене, стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2ст.141ЦПК України підлягає судовий збір у сумі 4 844, 80 грн (сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем при зверненні).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом частин 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем надано угоду про надання правової допомоги, укладену 04.03.2024 між ним і адвокатом Клінчиковим С.О. та розрахунок опис судових витрат, понесених позивачем у даній справі, на загальну суму 22267, 20 грн, а саме: вивчення документів 5 000 грн 00 коп., складання позовної заяви 8 000 грн 00 коп., витрати на приїзд у Теплицький районний суд (мінімум три рази) 1 000 грн 00 коп., ведення справи в суді 1 000 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору 7267 грн 20 коп.

За змістом частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

На підставивищевикладеного,зважаючи навідсутність клопотаннявідповідача прозменшення витратна оплатуправничої допомоги,у судувідсутні підставидля висновкупро їхнеспівмірність,відтак стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог п. 1 ч. 2ст.141ЦПК України підлягають понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,10,12,13,19,76,78,81,95, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 265,268,354, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Достроково розірвати договір оренди землі № 559 від 09.12.2010, укладений між Приватним підприємством «ЗІС» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, розташованої на території Петрашівської сільської ради Вінницької області, з кадастровим номером 0523785000:01:000:0089, загальною площею 2,5800 га, зареєстрований у Теплицькому регіональному відділенні Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 29.12.2010 вчинено запис під номером 041005900524.

Стягнути з П риватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:01:000:0089 за 2021 2023 роки у розмірі 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 58 копійок.

Достроково розірвати договір оренди землі № 366 від 18.04.2006, укладений між Приватним підприємством «ЗІС» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Вінницької області, з кадастровим номером 0523785000:01:000:0090, загальною площею 2,5799 га, зареєстрований у Теплицькому регіональному відділенні Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 09.08.2006 вчинено запис під номером 040685000359.

Стягнути з Приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:01:000:0090 за 2021 2023 роки у розмірі 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 58 копійок.

Достроково розірвати договір оренди землі № 367 від 18.04.2006, укладений між Приватним підприємством «ЗІС» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, розташованої на території Петрашівської сільської ради Вінницької області, з кадастровим номером 0523785000:01:000:0091, загальною площею 2,2971 га, зареєстрований у Теплицькому регіональному відділенні Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 09.08.2006 вчинено запис під номером 040685000358.

Стягнути з Приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:01:000:0091 за 2021 2023 роки у розмірі 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «ЗІС» (ЄДРПОУ 13319364) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «ЗІС», адреса: вул. Затишна, 6, кв. 4, с. Війтівка, Гайсинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 13319364.

Суддя