Рішення

від 21.08.2024 по справі 148/1402/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1402/23

Провадження №2/148/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2024 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретарів Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Дмитрійчук А.А., до Акціонерного Товариства "Мегабанк", треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Дмитрійчук А.А.від іменіта вінтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного Товариства "Мегабанк", треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 16397, згідно якого звернено стягнення з ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору № 50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018, укладеного з АТ «Мега Банк», заборгованості в загальній сумі 46654,19 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 28026,91 грн; заборгованість за відсотками - 1511,82 грн; заборгованість за комісією 3503,35 грн, строкова заборгованість за штрафами та пенею 12 612,11 грн нараховано за період з 17.07.2018 по 07.05.2021; плата за вчинення виконавчого напису не зазначена, але прописано, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Стягнення заборгованості, згідно зазначених даних у виконавчому написі проводиться за період: з 17.07.2018 по 07.05.2021.

У подальшому, 24.11.2021 АТ «Мега Банк» пред`явив до виконання виконавчий напис до Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В., та приватним виконавцем 28.01.2022 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 68407747.

Позивачу 27.06.2021 стало відомо про існування вищевказаного виконавчого напису та про примусове виконання, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником позивача адвокатом Дмитрійчук А.А.

Ознайомившись із змістом оскаржуваного виконавчого напису позивач вважає, що вчинений виконавчий напис не відповідає вимогам закону та є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

Вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, так як, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

В порушення п. 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 письмова вимога про усунення порушень перед вчиненням напису позивачу не направлялась.

Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили (Постанова Верховного Суду від 12.03.2020 №757/24703/18-1).

У даному випадку кредитний договір при укладенні нотаріально посвідчений не був, що виключає можливість вчинення на ньому виконавчого напису.

Крім того, у виконавчому написі від 04.06.2021 та зареєстрованому в реєстрі за №16397, нотаріус зазначає, що строк платежу настав за Кредитним договором № 50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018, при цьому нотаріус не вказав конкретну дату настання строку платежу, чим порушив вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому з вказаного слідує, що нотаріус не перевірив безспірності боргу і відповідності вимог кредитора як умовам договору так і вимогам закону.

Також, із копії виконавчого напису, вбачається, що нотаріусом здійснено виконавчий напис на підставі наданого не повного розрахунку боргу, який в свою чергу не може вважатись документом, що підтверджує безспірність вимог банку до боржника, тому з цього випливає, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріус не переконався щодо безспірності існуючої заборгованості.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому просить суд визнати виконавчий напис № 16397 від 04.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мега Банк» заборгованості за кредитним договором №50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018 на загальну суму 46654,19 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Від представника відповідача АТ «Мега Банк» надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований наступним.

Між АТ «Мега Банк» та ОСОБА_1 17.07.2018 укладено Кредитний договір №50-804-850-2-18-Г, згідно з яким ОСОБА_1 надано грошові кошти в розмірі 28026,91 грн, на строк з 17.07.2018 до 16.07.2021 включно, зі сплатою 15,00 % річних.

АТ «Мега Банк» перед ОСОБА_1 свої зобов?язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши останньому кредитні кошти, на строк з 17.07.2018 до 16.07.2021 включно, в розмірі 28026,91 грн, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 в заяві на видачу готівки від 17.07.2018.

Водночас ОСОБА_1 свої зобов`язання перед АТ «Мега Банк» за кредитним договором виконував не належним чином.

У зв`язку із зазначеним, АТ «Мега Банк» був вимушений обрати примусовий спосіб погашення заборгованості за кредитним договором виконавчий напис № 16397 вчинений 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.

Позовна заява не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитом розрахунків заборговності.

При поданні даної позовної заяви позивач не наводить жодних розрахунків, не доводить відсутності заборгованості чи наявності боргу у меншому розмірі, ніж визначений кредитором на час звернення до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов?язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Також, представник відповідача АТ «Мега Банк» вважає, що позивачем не спростовано суму боргу за виконавчим написом, не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором.

Крім того, представник відповідача вказує, що дії позивача, який оспорює виконавчий напис, суперечить його попередній поведінці, а саме підписанню кредитного договору, згідно з яким позивач (позичальник) безумовно погодився з тим, що у разі неналежного виконання взятих на себе зобов?язань Банк отримує право стягнення заборгованості в судовому або позасудовому порядку. При цьому право вибору способу захисту порушеного права належить кредитору.

Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх недоведеність, оскільки на час вчинення оспорюваного виконавчого напису сума заборгованості за кредитом була безспірною.

Позивач та його представник адвокат Дмитрійчук А.А. в судове засідання не з`явився, від представника надійшла заява про проведення судового засідання без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідачаАТ «Мегабанк»Дребот І.А. в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява про проведення судового засідання без участі представника, позовні вимоги не визнають, та просять у їх задоволенні відмовити.

Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В., в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися про дату і час слухання справи, відомостей про причину своєї неявки до суду не надали.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 04.06.2021 видано виконавчий напис про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк», заборгованості по кредитному договору № 50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018, за період 17.07.2018 по 07.05.2021, а саме: 28026,91 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1511,82 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3503,35 грн прострочена заборгованість за комісією; 12612,11 грн строкова заборгованість за штрафами та пенею. Всього 45654,19 грн. (а.с. 16).

У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою приватноговиконавця виконавчогоокругу Вінницькоїобласті ТимощукаВ.В.28.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 68407747, зі стягнення на користь АТ «Мегабанк» зазначеної суми боргу (а.с. 17, 18).

Відповідно до копії кредитного договору № 50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018, ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого, строк кредиту з 17.07.2018 до 16.07.2021 включно; розмір кредиту 28026,91 грн; процентна ставка за користування кредитом 15 % річних; реальна річна процентна ставка 98,377 %; загальна вартість кредиту на дату укладення договору 61167,91 грн; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 2,5 %; розмір щомісячного платежу 1677,99 грн (а.с. 24, 25).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, цивільним законодавством.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правове регулювання вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З оглядуна наведенета зурахуванням приписівстатей15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду наведеній у постанові від 06.05.2020 справа № 320/7932/16-ц.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Отже, при дослідженні доказів суд не вбачає безспірність вимог.

Також, судом враховується, що Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, відповідно до яких кредитні договори було віднесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 залишена без змін, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами.

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017, а отже, з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Відтак, станом на 04.06.2021 (дату вчинення виконавчого напису нотаріуса) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідних доказів надання приватному нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, суд критично оцінює та не приймає до уваги, як підстави для відмови у задоволенні позову твердження сторони відповідача, викладені у відзиві, оскільки такі твердження не є підставою для відмовити у задоволенні позову, оскільки не спростовують жодного із наведених вище правових висновків суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, ст. 1, 34, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.76-81,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 16397 від 04.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Мега Банк» заборгованості за кредитним договором № 50-804-850-2-18-Г від 17.07.2018 на загальну суму 46654,19 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Мега Банк», код ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження якого, за адресою: вул. Альчевських, 30, м. Харків, на користь ОСОБА_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: