Постанова

від 03.09.2024 по справі 915/846/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/846/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 15 січня 2024 року (повний текст складено 15.01.2024)

у справі № 915/846/23

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз

до відповідача Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство

про стягнення коштів у розмірі 48 684,11 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Коваль С.М.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство грошових коштів у загальній сумі 48684,11 грн., із яких: 40602,00 грн. основного боргу, 6121,07 грн. пені, 450,14 грн. у якості 3 % річних, 1510,90 грн. інфляційних втрат з посиланням на неналежне виконання ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство зобов`язань за укладеним між сторонами договором розподілу природного газу від 01.01.2016 в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23 (суддя Коваль С.М.) позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз грошові кошти у загальній сумі 48 684,11 грн., із яких: 40 602 грн. ? основний борг; 6 121,07 грн. пеня; 450,14 грн. ? 3 % річних; 1 510,90 грн. ? сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2 684 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджено виконання умов договору АТ ОГС Миколаївгаз протягом травня 2022 березня 2023 року та надано послуги ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство з розподілу природного газу на загальну суму 40602 грн. Натомість, ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство порушило умови укладеного між сторонами договору щодо здійснення своєчасно та в повному обсязі розрахунку за надані послуги, у зв`язку з чим заборгованість на зазначену вище суму на даний час не погашена.

Разом з тим, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що надані позивачем розрахунки штрафних санкцій є правильними та обгрунтованими, відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство Засільське хлібоприймальне підприємство звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23 та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Так, скаржник зауважує, що позов та документи на обґрунтування вимог позивача, а також ухвалу про відкриття провадження у цій справі ПрАТ «Засільське ХПП» не отримувало, а тому було позбавлене права подання відзиву на позов та доказів на спростування доводів позовної заяви.

З огляду на що, скаржник просить долучити до матеріалів справи докази, що додані до матеріалів апеляційної скарги, та які не були дослідженні під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв`язку з необізнаністю відповідача про провадження у даній справі.

Скаржник вказує, що акти надання послуг з розподілу природного газу складені і підписані виключно позивачем у справі, що суперечать вимогам положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 78 ГПК України. Відповідач не отримував дані послуги, а тому і не приймав участі у прийнятті зазначених послуг та підписанні первинних документів.

Крім того, скаржник зазначає, що представниками газорозподільного підприємства АТ «Миколаївгаз» 12.05.2023 та 13.05.2023 припинено газопостачання ПрАТ «Засільське ХПП» за адресою: село Засілля, вулиця Заводська, будинок 22 шляхом закриття вхідної засувки ШРП зерносховища, лабораторного корпусу та адміністративної будівлі у зв`язку з бойовими діями на території села. За даним фактом представниками АТ «Миколаївгаз» складені відповідні акти від 12.05.2023 та 13.05.2023. Отже, як стверджує апелянт, зазначені вище обставини об`єктивно унеможливили доставку природного газу на адресу відповідача.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Миколаївської області матеріалів справи №915/846/23 до суду апеляційної інстанції.

26.02.2024 матеріали справи №915/846/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23 залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн. та доказів реєстрації Електронного кабінету Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство (юридичної особи) в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

20.03.2024 від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію АТ Ощадбанк від 19.03.2024 №3 на суму 3 220,80 грн. та докази реєстрації Електронного кабінету Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство (юридичної особи) в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

03.04.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що акти надання послуг направлялися відповідачу, в т.ч. разом із претензією № 54003.1- СЛ-5994-0423 від 13.04.2023, проте, відповідачем за фактом надання послуг оплати не здійснено, як і не повернуто підписаних актів, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять. Відповідач не надав до суду першої інстанції, доказів того, що на момент настання строку оплати послуг він заперечував проти величини потужності, тарифу, вартості послуг, вказаних в актах наданих послуг. Також відповідач не направляв на адресу позивача мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг або ж пропозиції про розірвання договору в зв`язку із припиненням споживання природного газу. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні заперечення зі сторони відповідача щодо якості та вартості наданих послуг, так само як і не містять матеріали справи мотивованої відмови відповідача від підписання актів наданих послуг чи будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач частково чи повністю відмовлявся від одержання послуг за договором.

Крім того, позивач зауважує, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану постійні повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування апеляційної колегії у відпустках, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс).

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що такий договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).

01.01.2016 шляхом підписання заяви-приєднання №094200QJ6AP016 до типового договору між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз і Приватним акціонерним товариством Засільське хлібоприймальне підприємство укладено договір розподілу природного газу з не побутовим споживачем.

За цим договором АТ ОГС Миколаївгаз, як оператор газорозподільної мережі (оператор ГРМ), зобов?язується надати ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 2.1 договору).

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРС. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов?язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п. 6.2 договору до встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об?єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об?єкта (об?єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних обєктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об?єкта (об?єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3 договору).

За положеннями п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8 договору).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2762 для АТ "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на період з 01.01.2022 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,99 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору АТ ОГС Миколаївгаз протягом травня 2022 березня 2023 року надано послуги ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство з розподілу природного газу на загальну суму 40602 грн., що вбачається з актів надання послуг від 31.05.2022 на суму 1727 грн. 56 коп., від 30.06.2022 на суму 1727 грн. 58 коп., від 31.07.2022 на суму 1727 грн. 53 коп., від 31.08.2022 на суму 1727 грн. 56 коп., від 30.09.2022 на суму 1727 грн. 58 коп., від 31.10.2022 на суму 1727 грн. 53 коп., від 30.11.2022 на суму 1727 грн. 58 коп.; від 31.12.2022 на суму 1727 грн. 56 коп.; від 31.01.2023 на суму 8927 грн. 18 коп.; від 28.02.2023 на суму 8927 грн. 16 коп.; від 31.03.2023 на суму 8927 грн. 18 коп., що підписані позивачем.

Як зазначає АТ "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз, ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство не здійснило оплат за надані послуги, у зв`язку з чим 14.04.2023 АТ ОГС Миколаївгаз направило на адресу ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство претензію щодо заборгованостi за наданi послуги з розподiлу природного газу на суму 40602,02 грн, додатками до якої значаться акти наданих послуг з травня 2022 по березень 2023, рахунок на оплату за розподіл природного газу, акт звірки розрахунків за спірний період.

Вказана претензія отримана представником ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство 22.04.2023, що вбачається з рекомендоваго повідомлення про вручення поштового відправлення, наяввного в матеріалах справи.

АТ "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз вказує, що ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство не було виконано вимог, викладених в претензії, що і стало підставою звернення до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо заявленого ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, що додані до матеріалів апеляційної скарги, та які не були дослідженні під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв`язку з необізнаністю відповідача про провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. При цьому, Верховним Судом враховано, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996). Верховним Судом констатовано, що прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Обґрунтовуючи клопотання про залучення додаткових доказів, відповідач зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі ПрАТ «Засільське ХПП» не отримувало, а тому було позбавлене права подання відзиву на позов та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача та отримана останнім 27.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр. 36).

Отже, доводи відповідача про необізнаність щодо розгляду даної справи спростовуються матеріали справи.

З огляду на що, враховуючи положення законодавства та позицію Верховного Суду в даному питання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити ПрАТ «Засільське ХПП» в задоволенні клопотання про залучення додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду.

За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Дослідивши всі обставини справи, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується надання АТ ОГС Миколаївгаз протягом травня 2022 березня 2023 послуг ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство з розподілу природного газу на загальну суму 40 602,00 грн.

Натомість, ПрАТ Засільське хлібоприймальне підприємство зобов`язань щодо повної оплати за умовами договору не здійснило.

Доказів зміни або припинення зобов`язання, яке є предметом цього судового розгляду, у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не представив, відповідно доводи позивача не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% відсотків річних, апеляційний суд вважає його обґрунтованим, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком.

Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3. зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунки пені, судова колегія погоджується з його правильністю, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім вказаного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося вище, між сторонами було укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Абзац 10 п. 1.4 розділу І Типового договору розподілу природного газу встановлює, послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Отже, послуга з розподілу природного газу це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі.

Адже, навіть коли газ не споживається, оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного оператора ГРМ.

Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ - фізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.

Отже з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

В свою чергу пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлює, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Припинення споживання природного газу з тих чи інших причин, зокрема шляхом перекриття та пломбування запірних пристроїв споживача внаслідок пошкодження газопроводу, жодним чином не відмінило обов`язку позивача, передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VII Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору.

А тому, тільки після можливого повідомлення відповідачем про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу буде припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності відповідача передано до резерву потужності.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи 27.09.2022 справу № 914/3254/21 у відповідній постанові виклав наступну правову позицію: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.»

Також, у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок згідно з яким, «встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови N2080 від 07.10.2019».

Таким чином посилання апелянта щодо не використання газу відхиляються судом, оскільки послуга з розподілу природного газу - це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі. Адже навіть коли газ не споживається, оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного оператора ГРМ.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Засільське хлібоприймальне підприємство залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 у справі №915/846/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складений та підписаний 03.09.2024, у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. з 24.06.2024 по 26.07.2024, головуючого судді Савицького Я.Ф. та судді-учасника судової колегії Колоколова С.І. з 29.07.2024 по 30.08.2024 у відпустках.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.