Постанова

від 03.09.2024 по справі 906/591/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Справа № 906/591/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09 липня 2024 року (повний текст складено 11.07.2024) у справі №906/591/24 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області

2) Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

до Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

про визнання недійсним договору

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області 09 липня 2024 року зупинено провадження у справі №906/591/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області 09 липня 2024 року у справі №906/591/24 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.

12.08.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області 09 липня 2024 року у справі №906/591/24. Встановлено учасникам справи строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Комунальне некомерційне підприємство "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що передбачено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням змін, внесених Законом України №3200-IX від 29.06.2023. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому, суд зазначає, що ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що заступником керівника Житомирської обласної прокуратури оскаржується ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі (п.12 ч.1ст.255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області 09.07.2024 у справі №906/591/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/591/24 за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області до Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини", Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.

09 липня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/591/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що в конституційному провадженні знаходиться справа за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII. Враховуючи ті обставини, що у справі №906/591/24 позивачем у справі є прокурор, який здійснює представництво в суді в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області та Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на підставі статті 131-1 Конституції України, приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження.

Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги даного клопотання, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскажуваній ухвалі, що ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами. Зокрема, автор скарги стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом №1401-VIII від 02.06.2016.

Отже, на думку суду першої інстанції, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження є підставою для зупинення провадження у даній справі, оскільки у справі №906/591/24 прокуратура звернулась до суду, саме посилаючись на вищезазначену норму Закону України "Про прокуратуру".

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, суд апеляційної інстанції виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Глава 8 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 цього Кодексу), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положення статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).

Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження у даній справі норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №16/59 від 22.02.2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ. Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп". Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: "аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення".

Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду конституційної скарги ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, місцевий господарський суд має достатньо матеріально - правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №906/591/24, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що Конституційним Судом України розглядається питання конституційності норми Закону України "Про прокуратуру", яка надає право прокурору на представництво інтересів держави в суді.

В свою чергу, судом першої інстанції, проаналізувавши чинні на момент звернення до суду норми права, які надають прокурору право для звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів, було відкрито провадження у справі №906/591/24, оскільки останнім підтверджено підстави представництва інтересів держави в суді.

В той же час, у разі прийняття Конституційним Судом України рішення, положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення цим судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

В даному випадку в конституційному провадженні не будуть встановлюватись обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, і які створюють об`єктивну неможливість розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції також акцентує увагу на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, які покладають на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зупинення судом першої інстанції провадження у цій справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп", здійснене з порушенням положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, що призвело до нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку та суперечить засадам господарського судочинства та вимогам Конвенції.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 прийнята з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з огляду на що апеляційну скаргу прокурора слід задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу №906/591/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду від 09 липня 2024 року у справі №906/591/24 - скасувати.

3. Справу №906/591/24 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.