Постанова

від 02.09.2024 по справі 906/1428/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа № 906/1428/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024, повний текст складено 10.06.2024, у справі № 906/1428/21 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Житомирської міської ради

2) Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Гладун Сергія Михайловича

про стягнення 198 146, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21 зупинено провадження у справі № 906/1428/21 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21 Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 про зупинення провадження у справі №906/1428/21, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури судові витрати на розрахунковий рахунок №ПА598201720343110001000011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950. Про дату розгляду справи повідомити сторони, Житомирську обласну прокуратуру, а також Рівненську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь прокурора у розгляді справи.

В скарзі прокурор, зокрема, зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки суд першої інстанції уже підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Житомирської міської ради у цій справі.

Також стверджує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/1428/21 від 28.06.2024 матеріали справи №906/1428/21 витребувано з Господарського суду Житомирської області. 09.07.2023 матеріали справи №906/1428/21 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Запропоновано відповідачу у строк до 07.08.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Копію ухвали доставлено учасникам справи до електронних кабінетів системи "Електронний суд" ЄСІТС (а.с. 180, т. 2).

17.07.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС від Житомирської міської ради надійшли письмові пояснення на подану апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі № 906/1428/21, в яких остання підтримує доводи апеляційної скарги прокурора.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 цього Кодексу), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).

Колегія суддів відмічає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальних кодексах не визначені. Водночас, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. ч. 4-6 ст. 75 ГПК України).

Тож, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами. Зокрема, автор скарги стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016.

На думку суду першої інстанції, об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є підставою для зупинення провадження у справі №906/1428/21, оскільки прокуратура звернулась до суду, саме посилаючись на вище зазначену норму Закону України "Про прокуратуру".

Апеляційним господарським судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду перебуває справа за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №16/59 від 22.02.2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ. Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп". Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: "аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто, рішення Конституційного Суді України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення".

Подібний висновок наведений у постановах КАС ВС від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а.

Отже, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду конституційної скарги ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, апеляційний господарський суд має достатньо матеріально - правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №906/1428/23.

Аналогічний правовий висновок про застосування ст.228 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №910/4816/18.

Колегія суддів звертає увагу, що Конституційним Судом України розглядається питання конституційності норми ЗУ "Про прокуратуру", яка надає право прокурору на представництво інтересів держави в суді. В свою чергу, судом першої інстанції, проаналізувавши чинні на момент звернення до суду норми права, які надають прокурору право для звернення до суду в інтересах держави в особі позивача, було відкрито провадження у справі №906/1428/21 оскільки останнім підтверджено підстави представництва інтересів держави в суді.

В той же час, у разі прийняття Конституційним Судом України рішення, положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. В даному випадку в конституційному провадженні не будуть встановлюватись обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, і які створюють об`єктивну неможливість розгляду справи по суті.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття "розумні строки" ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

Колегія суддів зважує на те, що у разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №906/1428/21 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21. А тому ухвала Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21 підлягає скасуванню, а справа №906/1428/21 направленню для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.06.2024 у справі №906/1428/21 скасувати.

3. Справу №906/1428/21 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.