Рішення

від 02.09.2024 по справі 904/2789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2789/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

про стягнення заборгованості у сумі 67 645,76 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 65 049,48 грн., що складають суму заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 30.04.2024, 566,65 грн. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024, 817,53 грн. - інфляції грошових коштів, 545,99 грн. - річних та 666,11 грн. - пені.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію та надані послуги з абонентського обслуговування.

02.08.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про те, що його підприємство 07.02.2008 за погодженням позивача та за участі його уповноважених працівників було відключено від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується залученими до матеріалів справи витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 13.10.2007; актом № 2 від 01.02.2008; технічними умовами на влаштування індивідуального (автономного) теплопостачання від 19.10.2007; технічними умовами № 2338 для розробки проекту індивідуального опалення та системи гарячого водопостачання приміщення, що розташоване у житловому будинку; актом про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання від 07.02.2008.

Таким чином, за твердженням ТОВ "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС", відповідач не отримує від позивача послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для їх оплати та задоволення позову відповідно.

Вказує відповідач і про відсутність договірних відносин між сторонами.

Також відзив на позовну заяву містить клопотання про продовження строку на його подання, яке господарський суд вважає можливим задовольнити.

22.08.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких останній вказує про те, що обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Зазначає КПТМ "Криворіжтепломережа" і про те, що нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Так, за твердженням позивача, нежитлове приміщення 97 будинку 78 по вул. Українська (загальною площею 176,0 кв.м. згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від`єднане від централізованого опалення, а тому нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу № 315 за МЗК, ЗБП та втрати від транзиту. Акт обстеження від 24.04.2023 здійснено щодо наявності транзитного трубопроводу в приміщенні відповідача.

29.08.2024 від ТОВ "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС" через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких відповідач зазначає про те, що згідно зі статтею 4 Цивільного кодексу України до актів, які регулюють цивільні правовідносини, відносяться закони, акти Президента України та постанови Кабінету Міністрів України. Так, на думку відповідача, посилання на Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 чи лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.08.2023 № 12436/25/10-23 не може створювати нових чи додаткових правовідносин між сторонами чи підміняти суть і зміст закону.

Вказує ТОВ "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС" і про те, що Правила надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 № 830, на які посилається позивач, регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. В той же час, за твердженням відповідача, на момент прийняття зазначених правил та станом на сьогодні останній не отримував і не має наміру отримувати послугу з постачання теплової енергії від позивача. Крім того, на думку відповідача, Правила надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 № 830 у частині, що погіршують правове положення його підприємства, не можуть бути розпосюджені на їх відносини з позивачем в силу заборони зворотньої дії законів у часі.

До того ж, ТОВ "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС" вважає необґрунтованими і посилання позивача щодо погодження та приєднання до публічної оферти (договору публічного приєднання) його підприємством, у зв`язку з тим, що 05.11.2021 сторонами досягнуто письмової згоди про відключення від послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання.

30.08.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення на заперечення відповідача.

01.07.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2789/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг з постачання теплової енергії, строк дії договору, умови постачання теплової енергії та її оплати, факт постачання теплової енергії, її загальна вартість, настання строку її оплати, прострочення оплати, правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційнії грошових коштів та річних.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач у даній справі) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 176,0 кв.м, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. 78, прим. 97, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС", на підставі свідоцтва про право власності, САС № 049533, 19.06.2008, рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна" від 11.06.2008 № 453.

Отже, вказане нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.

Відповідно до залученого до матеріалів справи акту від 07.02.2008 нежитлове приміщення відповідача № 97 у будинку № 78 по вул. Українська у місті Кривому Розі відключено від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

При цьому, підпунктом 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону № 169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно з частинами 2, 3, 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Будинок № 78 по вул. Українська у м. Кривому Розі є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Слід також зазначити, що постачання теплової енергії є комунальною послугою (стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплюється обов`язок надання комунальної послуги виконавцем.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання"). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов`язком позивача як виконавця відповідної комунальної послуги.

Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 № 2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з частинами 1-4 статті 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За приписами пункту 1 частини 2 статті 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з частинами 1, 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до змісту положень статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

У частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021 Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку № 78 по вул. Українська у м. Кривому Розі протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, 05.11.2021 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - виконавець, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС" (далі - споживач, відповідач у даній справі) фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір).

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Згідно з пунктом 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу № 315).

Пунктом 16 договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 30 вказаного договору встановлено, що плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

У пункті 31 договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору).

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Згідно з частинами 32, 33 Правил 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Як було зазначено вище, підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

При цьому, суд наголошує на положеннях частини 2 Методики № 315, відповідно до якої нарахування відповідачу здійснюються, як співвласнику багатоквартирного будинку, на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, тощо.

Крім того, враховуючи зміст пункту 54 Індивідуального договору - у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.

Факт поставки теплової енергії за період з листопада 2021 по квітень 2024 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 78 по вул. Українська у м. Кривому Розі згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду", а саме: акт від 29.10.2021, акт від 08.11.2022, акт від 17.11.2023 про подачу теплоносія на житловий будинок; акт від 07.04.2022, акт від 23.03.2023, акт від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносія на житловий будинок.

Також протягом всього часу надання послуг проводилось абонентське обслуговування споживача.

Згідно із Законом України "Про теплопостачання" та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено пунктом 5 договору та пунктами 11, 16 індивідуального договору.

Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

У даному випадку, у багатоквартиному будинку по вулиці Українська, 78 у м. Кривому Розі встановлений прилад комерційного обліку теплової енергії СВТУ-10М зав. № 16261, який фіксує всю загальну кількість поставленої на будинок теплової енергії, яка потім розподілялася виконавцем послуги з постачання теплової енергії на вищевказані МЗК, ЗПП, втрати від транзиту, абонплати тощо. Доказами фіксації поставленої на будинок теплової енергії, яка була облікована приладом комерційного обліку (тобто яка пройшла через лічильник) є зокрема звіти обліку споживання теплової енергії, які наявні в матеріалах справи.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень Індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту;

- абонентської плати.

Тариф на послуги теплопостачання передбачено:

- за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа");

- за період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81 грн. (з ПДВ) (згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).

Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.

Розмір плати за абонентське обслуговування:

- за період з 05.11.2021 по 30.11.2021 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 03.11.2021 № 712 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 № 791 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.07.2022 по 30.11.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,87 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 № 394 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2022 по теперішній час без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,70 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 № 773 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії").

Звертаючись з даним позовом до суду, КПТМ "Криворіжтепломережа" зазначає про те, що його підприємство на виконання умов спірного договору у період з листопада 2021 по квітень 2024 поставило відповідачеві теплову енергію на загальну суму 65 049,48 грн. та надало послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 566,65 грн.

Обсяги розподілу теплової енергії за вказаний період зафіксовані будинковим приладом комерційного обліку теплової енергії СВТУ-10М зав. № 16261 по вул. Українська, 78 у м. Кривому Розі, що підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по вузлам обліку теплової енергії.

Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, а саме, рахунки-фактури № 12836 від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, копії яких залучено до матеріалів справи.

Так, відповідач за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по квітень 2024 не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбчається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Як вже було зазначено вище, Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Так, матеріали справи не містять доказів надходження на адресу позивача від відповідача протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, з 05.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, на виконання умов якого КПТМ "Криворіжтепломережа" у період з листопада 2021 по квітень 2024 поставило відповідачеві теплову енергію на загальну суму 65 049,48 грн. та надало послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 566,65 грн.

Обсяги розподілу теплової енергії за вказаний період зафіксовані будинковим приладом комерційного обліку теплової енергії СВТУ-10М зав. № 16261 по вул. Українська, 78 у м. Кривому Розі, що підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по вузлам обліку теплової енергії.

Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, а саме, рахунки-фактури № 12836 від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів пункту 34 спірного договору строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по квітень 2024 є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з постачання теплової енергії в сумі 65 049,48 грн. та за абонентське обслуговування в сумі 566,65 грн. за загальний період з листопада 2021 по квітень 2024 на момент розгляду спору відповідачем суду не надано, як і не надано контррозрахунку пред`явленої до стягнення суми основного боргу.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначених вище сум слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.03.2024 по 14.06.2024 в сумі 545,99 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня по травень 2024 в сумі 817,53 грн.

Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказані у ньому суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 45 спірного договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені за загальний період прострочення з 01.03.2024 по 14.06.2024 складає 666,11 грн.

Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана у ньому сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, господарським судом до уваги не приймаються, як такі, що спростовані матеріалами справи.

До того ж, як вже було зазначено вище, нарахування за теплову енергію відповідачеві, як співвласнику багатоквартирного будинку, здійснювалися позивачем на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, абонентське обслуговування відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЛАЙФ ПЛЮС" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. 78, прим. 97, код ЄДРПОУ 30166443) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 65 049,48 грн. - заборгованості за послуги з постачання теплової енергії; 566,65 грн. - плати за абонентське обслуговування; 545,99 грн. - річних; 817,53 грн. - інфляції грошових коштів; 666,11 грн. - пені та 2 422,40 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 70 068,16 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко