Ухвала

від 03.09.2024 по справі 907/749/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу в частині вимог заявника

"03" вересня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/749/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи

по заяві про видачу судового наказу №1585 від 29.08.2024 Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Митна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03344326)

до боржника: Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна, будинок 36, код ЄДРПОУ 30662528)

за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 42658,39 грн за договором №347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з травня 2021 року по липень 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі заявник) звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу №1585 від 29.08.2024 (далі заява) з вимогою про стягнення з боржника Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки (далі боржник) заборгованості у розмірі 42658,39 грн за договором №347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з травня 2021 року по липень 2024 року.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу, з врахуванням положень пункту 5 частини першої статті 152, частини третьої статті 152, статті 155 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), 03.09.2024 Господарський суд Закарпатської області видав судовий наказ у частині заявлених до боржника вимог за договором №347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі договір).

Так, згідно виданого 03.09.2024 Господарським судом Закарпатської області судового наказу в справі №907/749/24 суд вирішив стягнути з Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" 40905,99 грн заборгованості за договором № 347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з серпня 2021 року по липень 2024 року та 302,80 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Поряд з цим, дослідивши матеріали заяви КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" про видачу судового наказу №1585 від 29.08.2024 (зареєстрована за вх. № 02.3.1-05/797/24 від 29.08.2024), суд з врахуванням положень пункту 5 частини першої статті 152 та частини третьої статті 152 ГПК України дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення заборгованості за договором в сумі 1752,40 грн за період з травня по липень 2021 року, оскільки пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

При ухваленні рішення про відмову у видачі судового наказу в частині вимог заявника судом враховано таке.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).

З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Водночас, відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Із змісту поданої Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" заяви слідує, що заявник просить стягнути з Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки заборгованість у розмірі 42658,39 грн за договором № 347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з травня 2021 року по липень 2024 року.

Також у поданій заяві Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" зазначає, що у відповідності до статті 259 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та умов договору, а саме пункту 12.3 сторони домовились, що позовна давність при несвоєчасному виконанні божником свого грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, згідно договору становить 10 (десять) років.

Викладені обставини заявник підтверджує, зокрема, копією договору №347/11 на приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.10.2011, укладеного між Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (водоканал) і Виробничим автотранспортним об`єднанням Закарпатської облспоживспілки (абонент); розрахунком заборгованості за період з травня 2021 року по липень 2024 року, з якого вбачається, що загальний розмір заборгованості за договором за вказаний період становить 42658,39 грн (з урахуванням часткової сплати боржником боргу в розмірі 2000,00 грн), зокрема такий борг за період з травня по липень 2021 року становить 1752,40 грн.

Зокрема, з розрахунку суми боргу за договором Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки перед Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" за період з травня 2021 року по липень 2021 року вбачається, що за надані боржнику в липні 2021 року послуги за договором № 347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації, заявником було виставлено рахунок №017769 від 05.08.2021.

Згідно з пунктом 4.1. договору, абонент зобов`язується оплачувати надані послуги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку на умовах цього договору за тарифами, вказаними у пункті 3.3 даного договору: за показаннями приладів обліку; згідно з встановленими нормами.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата абонентом проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок водоканалу грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлено згідно з пунктом 4.3 договору до оплати рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період - один календарний місяць. Фактичним строком оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок водоканалу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно положень частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З врахуванням положень пункту 4.2. договору про обов`язок здійснення сплати абонентом (боржником у справі) грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, вбачається, що за надані у липні 2021 року згідно договору послуги Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспоживспілки повинно було сплатити грошові кошти Комунальному підприємству "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до 20 серпня 2021 року. Наведене також вбачається з рахунку №017769 від 05.08.2021 (про який вказано у розрахунку суми боргу за договором за період з травня 2021 року по липень 2024 року), який був наданий абоненту (боржнику в справі) до оплати за надані у липні 2021 року послуги водоканалом.

Поряд з цим Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу №1585 від 29.08.2024 за вимогою про стягнення з боржника Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки заборгованості у розмірі 42658,39 грн за договором за період з травня 2021 року по липень 2024 року. Така заява КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" про видачу судового наказу №1585 від 29.08.2024 зареєстрована за вхідною кореспонденцією суду за №02.3.1-05/797/24 від 29.08.2024.

Отже, з наведеного судом встановлено, що за вимогою про стягнення заборгованості за договором в сумі 1752,40 грн за період з травня по липень 2021 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, оскільки з врахуванням положень пункту 4.2. договору за надані у липні 2021 року згідно договору послуги боржник повинен був сплатити грошові кошти заявнику до 20 серпня 2021 року. А тому з врахуванням положень статей 257 і 261 ЦК України з цього дня 20 серпня 2021 року, який є днем строку виконання зобов`язання за договором за липень 2021 року, починається перебіг позовної давності, встановлений законом, тривалістю у три роки за вимогою про стягнення заборгованості по договору за липень 2021 року.

З врахуванням таких же обставин справи, судом встановлено, що за вимогою про стягнення заборгованості за договором за період травня і червня 2021 року пройшли строки, які перевищують позовну давність, встановлену законом для таких вимог, оскільки з врахуванням положень пункту 4.2. договору за надані у травні та у червні 2021 року згідно договору послуги боржник повинен був сплатити грошові кошти до 20.06.2021 та 20.07.2021 відповідно. Наведене також вбачається з рахунків №013120 від 08.06.2021 і №015451 від 08.07.2021 (про які вказано у розрахунку суми боргу за договором за період з травня 2021 року по липень 2024 року), які були надані абоненту (боржнику в справі) до оплати за надані відповідно у травні та червні 2021 року послуги водоканалом.

Отже, враховуючи умови договору та приписи статей 257, 261 ЦК України, суд дійшов висновку, що з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника 1752,40 грн заборгованості за період з травня 2021 року по липень 2021 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги для Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" згідно заяви про видачу судового наказу, яка подана суду 29.08.2024.

У цьому випадку суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

А тому, беручи до уваги, що за вимогою про стягнення заборгованості за договором в сумі 1752,40 грн за період з травня по липень 2021 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 152 та частини третьої статті 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу у частині цих вимог.

Поряд з цим, посилання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" у заяві на продовження строку позовної давності відповідно до статті 259 ЦК України та пункт 12.3 договору, згідно якого, сторони домовились що позовна давність при несвоєчасному виконанні боржником свого грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, згідно до договору становить 10 (десять) років, суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов`язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом. Суд зазначає, що на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з`ясовувати питання продовження строків позовної давності (у тому числі на підставі договору відповідно до частини першої статті 259 ЦК України), їх ймовірного зупинення тощо.

Окремо суд не враховує продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позаяк суд ще раз наголошує, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов`язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом

Такі ж висновки щодо наявності підстав для відмови у видачі судового наказу в частині відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України з підстав спливу строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом, на час подачі заяви про видачу судового наказу вбачаються з постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №907/840/23, згідно з якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та без змін ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2023, відповідно до якої відмовлено у видачі судового наказу, так як суд визнав безпідставними посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У постанові від 20.11.2023 у справі №907/840/23 Західний апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов`язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом, та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з`ясовувати питання продовження строків позовної давності. У постанові від 20.11.2023 у справі №907/840/23 Західний апеляційний господарський суд зазначив, що пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Митна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03344326) у видачі судового наказу в частині стягнення з Виробничого автотранспортного об`єднання Закарпатської облспоживспілки (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна, будинок 36, код ЄДРПОУ 30662528) заборгованості в сумі 1752,40 грн за договором № 347/11 від 01.10.2011 на приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з травня по липень 2021 року.

2. Ухвала складена та підписана 03.09.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255 і 256 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В.Сисин