Рішення

від 22.08.2024 по справі 908/2529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2024 Справа № 908/2529/23

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л», код ЄДРПОУ 37153788,

відповідача-2: Фермерського господарства «СХІД-Л», код ЄДРПОУ 40534830,

відповідача-3: Селянського (фермерського) господарства «ВАСИЛЬКО», код ЄДРПОУ 22121626,

відповідача-4: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення суми 3 000 000,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Брижань Ю.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Паскал П.М.;

від відповідача-2: Дутко О.В. (в режимі відеоконференції; під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення - не приєднався);

від відповідача-3: Євдоченко Н.Д. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-4: не з`явився/в режимі відеоконференції не приєднався

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л», 2. Фермерського господарства «СХІД-Л», 3. Селянського (фермерського) господарства Василько, 4. ОСОБА_1 частини заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, у розмірі 3 000 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2529/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2529/23, присвоєний номер провадження 9/176/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.09.2023. Ухвалою суду від 13.09.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 12.10.2023. Ухвалою суду від 12.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 09.11.2023. Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2529/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2023. У судовому засіданні 05.12.2023 судом розпочато розгляд справи по суті. Ухвалою суду від 05.12.2023 розгляд справи відкладено на 18.12.2023, ухвалою суду від 18.12.2023 - на 04.01.2024.

Ухвалою суду від 29.12.2023 провадження у справі № 908/2529/23 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Центрального апеляційного господарського суду, ухваленим за результатами розгляду апеляційної скарги/матеріалів апеляційної скарги відповідача-4 - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 у даній справі № 908/2529/23 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області. Так, ухвалою суду від 12.12.2023 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подачу зустрічного позову у справі № 908/2529/23, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 908/2529/23 повернуто заявнику.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 у справі № 908/2529/23 залишено без змін. 22.07.2024 матеріали справи № 908/2529/23 надійшли до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 29.07.2024 поновлено провадження у справі №908/2529/23, постановлено продовжити розгляд справи № 908/2529/23 по суті в судовому засіданні 22.08.2024.

Відповідач-4 в судове засідання 22.08.2024 не з`явився; представник відповідача-4 для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не приєднався. Так, ухвалою суду від 12.10.2023 було задоволено заяву представника відповідача-4 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та ухвалено здійснювати проведення всіх судових засідань у справі №908/2529/23 в режимі відеоконференції для участі представника в судових засіданнях поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Безпосередньо до приміщення суду для участі у судовому засіданні 22.08.2024 представник відповідача-4 також не з`явився. Про причини неявки/не приєднання суду не повідомлено.

Про дату, час та місце судового засідання 22.08.2024 відповідач-4 був повідомлений належним чином, а саме: шляхом розміщення відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тексту ухвали суду від 29.07.2024 про поновлення провадження у справі № 908/2529/23 та продовження розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.08.2024 на офіційному веб-порталі Судової влади України. Також ухвалу суду від 29.07.2024 було направлено до електронного кабінету представника відповідача-4 - адвоката Самборського Є.О. та відповідно до довідки про доставку електронного листа копію цієї ухвали було доставлено одержувачу до його електронного кабінету 29.07.2024.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6, ч. 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідача-4/його представника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

15.12.2023 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача-3 - С(Ф)Г «Василько» надійшла заява про поновлення процесуального строку на подачу доказу та приєднання доказу до матеріалів справи, а саме: - Сертифікату № 2300-23-4693 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Копія сертифікату додана до заяви.

18.12.2023 до суду від відповідача-1 - ТОВ «ВОСТОК-Л» надійшла заява про поновлення строку на подачу доказу та долучення доказу до матеріалів справи, а саме: копії сертифікату № 2300-23-4662 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою від 08.12.2023 № 03.3/1240, яка додана до заяви.

В судовому засіданні 22.08.2024 представники відповідача-1 та відповідача-3 вказані заяви підтримали. Представник позивача в усній формі проти вказаних заяв відповідачів заперечив. Представник відповідача-2 в усній формі зазначив, що на його думку заяви відповідача-1 та відповідача-3 необхідно задовольнити.

З положень ч. 2, ч. 3 ст. 80 ГПК України слідує, що позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Відповідно до ч. 4 ст 80 ГПК Ураїни, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Розглянувши вищевказані заяви відповідача-1 та відповідача-3, зважаючи, що докази, які просять долучити до матеріалів справи відповідачі не могли бути ними подані раніше з причин того, що на час подання відзивів та проведення підготовчого провадження у справі їх фактично не існувало, суд дійшов до висновку про їх задоволення. Крім того, у відзивах відповідачем-1 та відповідачем-3 зазначалось про наявність форс-мажорних обставин, С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» у відзиві також було зазначено, що про відсутність можливості виконання зобов`язань за договором поруки буде підтверджено Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин і на час подання відзиву заява на отримання сертифікату та подані документи знаходяться на розгляді, внаслідок цього разом з відзивом подати цей доказ відповідач не може.

На підставі викладеного, судом визнані поважними причини пропуску строку для подання доказів, строки для подання доказів відповідачу-1 та відповідачу-3 поновлено, докази прийняті судом до розгляду.

18.12.2023 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача-4 надійшло клопотання про огляд оригіналів документів, яке мотивовано, зокрема, наступним. Відповідач-4 ставить під сумнів автентичність копій договорів поруки, додаткових угод до нього. Адвокатом (представником відповідача-4) під час співставлення візуально підписів на долучених копіях документів (Договір поруки № МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019 та додаткові угоди до нього) помічена не автентичність підпису ОСОБА_1 . Так, в договорі поруки № МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019 міститься лише підпис ОСОБА_1 , який не співпадає з підписом завіряння копії паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Інші додаткові угоди також мають такі ознаки. Відповідач-1 та відповідач-3 у своїх відзивах та запереченнях також ставлять під сумнів певні обставини. Позиція відповідачів в справі свідчить про наявність сумніву в учасників справи про певні господарські операції та вчинення певних дій, що мають юридичні наслідки. Отже майже всі учасники процесу ставлять під сумнів наявність певних фактів та достатність відповідних доказів в справі. Проте, відповідачем-4 ставиться під сумнів саме аутентичність долучених до матеріалів справи доказів. Тобто є необхідність підтвердити достовірність доказів в справі наявними способами доказування. На підставі викладеного заявник просив суд: 1) зобов`язати позивача подати до судового засідання відповідно до положень частини 6 ст. 91 ГПК України для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме: Генеральний договір про надання банківських послуг №МБ-ГЛ-ZAP-2046 від 24.01.2019 року з усіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами №№ 1-9); Правила надання банківських послуг АТ «ПУМБ» корпоративним клієнтам малого бізнесу в рамках генерального договору про надання банківських послуг, що діяли з 01.06.2021 та діють з 17.07.2023; заяву про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-ZAP-2046/КЛ5 від28.12.2020; заяву від 30.04.2021 про зміну умов наданої банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZAP-2046/КЛ5 від 28.12.2020; Угоду від 25.06.2021 про зміну умов банківської послуги - кредитної лінії, наданої за Заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZAP-2046/КЛ5від 28.12.2020 року, з додатковими угодами № 1 та № 2; меморіальні ордери щодо видачі кредитних коштів від 13.01.2021, 14.01.2021,22.01.2021, 22.01.2021, 25.01.2021, 28.01.2021, 29.01.2021, 04.02.2021, 05.02.2021, 11.02.2021, 26.02.2021, 10.03.2021, 15.03.2021, 25.03.2021,23.12.2021, 23.12.2021, 14.01.2022; Договір поруки № МБ-П-ZAP-2046/5 від 23.12.2019 з додатковими угодами №№1-3; Договір поруки № МБ-П-ZAP-2046/6 від 23.12.2019 з додатковими угодами №№ 1-3; Договір поруки № МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019 з додатковими угодами №№1-4; вимогу вих. № KHO-61.1.3.1/188 від 26.07.2023 про погашення простроченої заборгованості за Генеральним договором з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та доказами направлення через систему «Клієнт-Банк» та на електронну адресу Позичальника; вимогу щодо виконання зобов`язань за договорами поруки від 26.07.2023 вих. №КНО 61.1.3.1/189, від 26.07.2023 вих. №КНО 61.1.3.1/190, від 26.07.2023 вих. №КНО 61.1.3.1/191 з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та доказами направлення через систему «Клієнт-Банк» та на електронну адресу поручителів; 2) явку повноважного компетентного представника позивача до судового засідання з оригіналами документів визнати обов`язковою.

В судовому засіданні 22.08.2024 позивач в усній формі заперечив проти вищезазначеного клопотання відповідача-4 (його представника) про огляд оригіналів документів. Представниками відповідачів 1, 2, та 3 клопотання відповідача-4 підтримано.

Клопотання представника відповідача-4 про огляд оригіналів документів залишено судом без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч. 1 ст. 165 ГПК України).

Як вже було зазначено судом вище, позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву (ч. 2, ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 ГПК України).

При цьому, з наведеної процесуальної норми (ч. 6 ст. 91 ГПК України) вбачаться, що витребування оригіналу письмового доказу є правом суду.

З положень ст. 194 ГПК України слідує, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Разом з тим, клопотання про витребування на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України оригіналів доказів для їх огляду було заявлено представником відповідача-4 на стадії розгляду справи по суті, а саме - 18.12.2023. У відзиві, який був поданий відповідачем-4 06.11.2023 та прийнятий судом до розгляду з поновленням строку на його подання, відповідач-4 не зазначав про те, що ним помічена не автентичність підпису ОСОБА_1 на долучених до позову копіях документів, не ставив під сумнів справжність підпису свого довірителя на них тощо; заперечення відповідача-4 у відзиві ґрунтуються на інших підставах. При цьому, відповідач не обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 с. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Статтями 113, 118 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

19.08.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника ФГ «СХІД-Л» (відповідач-2) - адвоката Дутко О.В. надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій, в т.ч., викладено клопотання про встановлення додаткового строку на подачу відзиву на позовну заяву, який обчислювати з дня отримання представником доступу до електронної справи № 908/2529/23.

В судовому засіданні 22.08.2024 представник відповідача-2 підтримав вказане вище клопотання, зазначивши про наступне. Місцезнаходженням ФГ «СХІД-Л» є місто Токмак Запорізької області, Токмацька територіальна громада відноситься до переліку тимчасово окупованої території України та території на якій ведуться актинів бойові дії. ФГ «СХІД-Л» і його засновник, що перебували на цій території не мали доступу до українських Інтернет ресурсів, в т.ч. сайту Судової влади, тому відповідач-2 не мав змоги раніше дізнатись про існування поданого позову та розгляду справи в суді і не міг реалізувати свої процесуальні права як учасника даної справи. Лише після виїзду тиждень тому на підконтрольну територію України була укладена угода про надання правничої допомоги для представництва інтересів ФГ «СХІД-Л» і адвокатом Дутко О.В. була подана заява про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи № 908/2529/23 в підсистемі «Електронний суд». Часу для ознайомлення з усіма матеріалами справи було недостатньо.

В усній формі представником відповідача-2 в судовому засіданні 22.08.2024 також були заявлені клопотання: про відкладення розгляду справи, про повернення до стадію підготовчого провадження та про поновлення строку для подання відзиву. Вказані клопотання відповідача-2 мотивовані зазначеними вище обставинами.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2024 в усній формі проти вищезазначених клопотань відповідача-2 заперечив. Представники відповідача-1 та відповідача-3 в усній формі зазначили, що вказані клопотання відповідача-2 необхідно задовольнити.

Розглянувши вищенаведені клопотання відповідача-2 суд відмовив у їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже частина 2 статті 202 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи. Жодної з наведених у ч. 2 ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем-2 не наведено.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження обставин на які посилається представник відповідача-2 в обґрунтування заявлених клопотань, а саме: доказів, щодо виїзду відповідача-2/засновника відповідача-2 на підконтрольну територію України лише тиждень тому.

Слід зазначити, що провадження у даній справі № 908/2529/23 відрито ще 14.08.2023. Відповідач-2 - Фермерське господарство «СХІД-Л» у судові засідання у справі не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв; 22.08.2024 - перше судове засідання на яке прибув представник відповідача-2.

Разом з тим, усі відповідачі у справі, в т.ч. відповідач-2 - Фермерське господарство «СХІД-Л», були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі, про дати, час та місце проведення усіх судових засідань у справі відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення судом текстів ухвал по справі №908/2529/23 на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, ухвали суду направлялись на адреси електронної пошти відповідачів, зазначені у позовній заяві, зокрема й відповідачу-2 - ФГ «СХІД-Л» на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Щодо встановлення додаткового строку на подачу відзиву, суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України встановлення учасникам справи додаткового строку для подання заяв по суті справи не передбачено.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 ГПК України).

Проте, відповідачем-2 відзив не подано, отже зважаючи на приписи ч. 4 ст. 119 ГПК України клопотання про поновлення строку для подання відзиву без одночасного подання разом з ним відзиву є безпідставним.

Щодо клопотання про повернення до стадію підготовчого провадження, суд зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, підстав для такого переходу у даній конкретній справі судом не встановлено.

В судовому засіданні 22.08.2024 (після розгляду судом вказаних вище клопотань), представник відповідача-2 в усній формі заявив клопотання про надання часу для можливості ознайомлення з матеріалами справи та для підготовки пояснень у письмовій або усній формі з викладенням позиції відповідача-2 по справі.

У задоволенні даного клопотання, після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, судом відмовлено, з підстав наведених вище та з урахуванням наступного.

На підставі раніше поданої представником відповідача-2 заяви (подана через систему «Електронний суд» 19.08.2024), доступ до матеріалів справи № 908/2529/23 в електронній формі представнику ФГ «СХІД-Л» - адвокату Дутко О.В. було надано (додано до переліку учасників справи/їх представників) 20.08.2024 о 9 год. 55 хв., про що свідчать відомості програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду».

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ч. 2 ст. 202 ГПК України, судом не встановлено, а відповідачем-2 не наведено, про що було зазначено судом вище.

Крім того, доводи представника відповідача-2 в обґрунтування вказаного усного клопотання зводяться до тих самих підстав на яких ґрунтувались попередні зазначені судом вище клопотання відповідача-2, яким вже суд надав оцінку.

Суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В судовому засіданні 22.08.2024 після оголошення судом про перехід до судових дебатів представником відповідача-1 - ТОВ «ВОСТОК-Л» в усній формі заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване тим, що він як представник має зараз приймати участь у судовому засіданні у кримінальній справі, яка призначена до розгляду в іншому суді. Також представником зазначено про необхідність надання йому часу для можливості підготуватися до судових дебатів.

Судом, після заслуховування думки інших присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача-1 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частина 2 статті 202 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи. Жодної з наведених у ч. 2 ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем-1 не наведено.

Відповідачем-1 було реалізовано право на подання відзиву, в якому викладена позиція щодо заявлених позовних вимог, а такої підстави для відкладення розгляду справи як підготовка до судових дебатів Господарським процесуальним кодексом України не передбачена. Суд ще раз наголошує, що провадження у справі відкрито ще 14.08.2023; ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2023; у судовому засіданні 05.12.2023 розпочато розгляд справи по суті; розгляд справи по суті неодноразово відкладався. Судове ж засідання 22.08.2024 було призначено ухвалою суду від 29.07.2024, тобто відповідач-1 мав достатньо часу для підготовки до судових дебатів.

Відповідачем-1 є юридична особа - ТОВ «ВОСТОК-Л», яка має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та до якого була направлена в електронній формі ухвала суду від 29.07.2024 про поновлення провадження у справі №908/2529/23 та про продовження розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.08.2024, і відповідно до довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету ТОВ «ВОСТОК-Л» 29.07.2024.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Крім того, копія вказаної ухвали від 29.07.2024 також була направлена представнику відповідача-1 - адвокату Паскал П.М. на повідомлену ним суду у відзиві, як засіб для зв`язку, адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно з довідкою про доставку електронного листа документ (ухвалу суду) було доставлено до електронної скриньки 30.07.2024. Також ухвала суду від 29.07.2024 до відома відповідачів була розміщена на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Щодо необхідності участі представника у іншій справі, суд зазначає, що представник з`явився до господарського суду 22.08.2024 для участі у даній господарській справі № 908/2529/23, був присутній в судовому засіданні 22.08.2024 та приймав участь у ньому.

Тим більше, що представником не надано суду доказів його участі 22.08.2024 у іншій судовій справі.

Після відмови судом у задоволенні вищевказаного усного клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, представник відповідача-1 в усній формі заявив відвід судді Боєвій О.С. з тих підстав, що суд відмовляє у задоволенні всіх заявлених клопотань, що на думку представника відповідача-1 свідчить про упередженість судді.

Заявлений представником відповідача-1 в усній формі відвід судді Боєвій О.С. залишено судом без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (абз. 1 ч. 3 ст. 38 ГПК України).

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абз. 2 ч. 3 ст. 38 ГПК України).

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді відповідно до приписів ч. 4 ст 35 ГПК України не може бути підставою для відводу, відвід заявлено представником відповідача-1 з порушенням (пропуском) строків, визначених в абз. 1 ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 38 ГПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

На підставі викладеного заявлений представником відповідача-1 в усній формі відвід судді Боєвій О.С. залишено судом без розгляду.

22.08.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані, зокрема, наступним. В рамках Генерального договору №МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019 Позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л» (відповідач-1) було надано банківську послугу - кредитну лінію згідно з Заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 28.12.2020. Угодою від 25.06.2021 текст заяви було викладено в новій редакції, зокрема, змінено назву правочину на Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021. З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язань за Генеральним договором були укладені наступні Договори поруки: № МБ-П-ZАР-2046/5 від 23.12.2019, № МБ-П-ZАР-2046/6 від 23.12.2019, № МБ-П-ZАР-2046/2 від 24.01.2019, укладених Банком з ФГ «СХІД-Л» (відповідач-2), С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» (відповідач-3) та ОСОБА_1 (відповідач-4). Банк належним чином виконав свої обов`язки, надавши Позичальнику грошові кошти в межах ліміту, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою за рахунком обліку строкової заборгованості за кредитом. Відповідно до умов кредитного договору дата припинення чинності ліміту 27 грудня 2022 року включно з встановленим графіком зімни ліміту заборгованості. В зазначений строк Позичальником не був виконаний в повному обсязі обов`язок щодо повернення кредиту та сплати процентів. Станом на 25.07.2023 заборгованість відповідача-1 за сумою кредиту становить 4 659 932,77 грн. Позичальнику та Поручителям були направлені вимоги про погашення простроченої заборгованості. Проте ані Позичальник, ані Поручителі своїх зобов`язань не виконали, заборгованість за кредитом не погашена. У зв`язку із цим Банк, користуючись своїм правом на здійснення захисту на свій розсуд, заявляє вимоги про стягнення з відповідачів частини заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 20, 525, 526, 530, 546, 547, 554, 610-612, 614, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. 218 ГК України, умовами Договору про надання банківської послуги кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 (з внесеними змінами), укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019 між Банком та ТОВ «ВОСТОК-Л» (відповідач-1), та умовами Договорів поруки: № МБ-П-ZАР-2046/5 від 23.12.2019, № МБ-П-ZАР-2046/6 від 23.12.2019, № МБ-П-ZАР-2046/2 від 24.01.2019, укладених Банком з ФГ «СХІД-Л» (відповідач-2), С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» (відповідач-3) та ОСОБА_1 (відповідач-3) з додатковими угодами до вказаних договорів поруки.

18.09.2023 до суду від відповідача-1 - ТОВ «ВОСТОК-Л» надійшов відзив на позовну заяву, строк на подання якого був поновлений судом за усним клопотанням представника відповідача-1 і відзив прийнятий судом до розгляду, що відображено у протоколі судового засідання 12.10.2023 та ухвалі суду від 09.11.2023. Викладені у відзиві заперечення підтримані відповідачем-1 та мотивовані наступним. Між учасниками у даній справі дійсно існують договірні відносини, згідно яких позивач надав відповідачу-1 банківські послуги, всі інші відповідачі за договорами поруки поручились перед банком за виконання відповідачем-1 зобов`язань. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1 зазначив, зокрема, про те, що позивач звернувся до суду передчасно, оскільки на момент подання позову строк дії договору - Генерального договору про надання банківських послуг не закінчився. Відповідачі у справі брали на себе зобов`язання у мирний час, не передбачаючи настання воєнних дій, що відносяться до форс-мажорних умов. З перших днів війни територія, на якій здійснювали свою діяльність відповідачі, є окупованою; відповідачі були змушені виїхати на підконтрольну територію держави, залишивши все належне їм майно, активи фермерських угідь та втратили можливість для виконання у повному обсязі раніше прийнятих на себе зобов`язань. Ці обставини свідчать про настання форс-мажорних обставин, які не могли бути відомі відповідачам під час укладення договорів. Листом ТПП України № 202401.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської федерації проти України. У відзиві зазначено, що відповідачами не заперечується наявність кредитної заборгованості перед позивачем, однак наголошено та тому, що кошти не повернуті не з власної ініціативи, а через наявні форс-мажорні обставини та беручи до уваги строк дії договору. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 - Фермерське господарство «СХІД-Л» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав. В судовому засіданні 22.08.2024 представник «СХІД-Л» в усній формі зазначив, що позовні вимоги не визнає, посилаючись, зокрема, на форс-мажорні обставини, тимчасову окупацію території, яка є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» (відповідач-3) проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який 06.11.2023 надійшов до суду через систему «Електронний суд» та строк на подання якого був поновлений судом і відзив прийнято до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 09.11.2023. Заперечення відповідача-3 ґрунтуються на наступному. Позивачем обрано невірний спосіб захисту. Особи, які вказані позивачем як солідарні боржники не є сторонами Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZAP-2046/КЛ5 від 25.06.2021 в рамках Генерального договору про надання банківських послуг МБ-ГЛ-ZAP-2046 від 24.01.2019, відповідно відсутні підстави для стягнення з цих осіб заборгованості за вказаним договором. Стягнення заборгованості з основного боржника та трьох солідарних з ним боржників - поручителів є також неналежним способом захисту, оскільки з кожним з поручителів укладено окремий договір поруки; поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою та кожен з них має солідарне зобов`язання виключно з відповідачем-1 окремо. Також відповідач зазначив, що у позовній заяві відсутній детальний розрахунок заборгованості. На підтвердження суми основного боргу позивачем надано розрахунок на суму 4 659 932,77 грн, який не співпадає з заявленою до стягнення сумою. Надані позивачем виписки по особовому рахунку відповідача-1 не є розрахунком позовних вимог, а банківськими документами, які могли стати підставою для складання розрахунку позовних вимог. Однак ані розрахунок, ані вказані виписки не підтверджують заявлену до стягнення суму. Відповідно до умов договору поруки кредитор має право здійснювати договірне списання коштів з будь-яких рахунків поручителя, відкритих у кредитора. На даний час перевірити ту обставину, чи здійснював позивач договірне списання з рахунків відповідача-3 на погашення заборгованості відповідача-1 не являється можливим; за відсутності перевірки цієї обставини не можливо з`ясувати суму заборгованості відповідача-1, оскільки позивач мав можливість списувати кошти з рахунку відповіача-3 та проводити виконання таких платежів відповідно до черговості, яка визначена Розділом 11 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу, які були чинними з 01.06.2021, з якими відповідачі були ознайомлені (Правила-1). Вказаний порядок було змінено розділом 12 Правил, в редакції, яка набрала чинності з 17.07.2023 року (Правила-2), з якими відповідачі ознайомились лише при вивченні матеріалів справи та на які не надавали своєї згоди. При відсутності розрахунку позовних вимог не виключається те, що позивач можливо проводив договірне списання коштів з рахунків відповідачів та зараховував їх на рахунки обліку заборгованості за спірним договором відмінні від рахунку обліку суми основного зобов`язання. Відповідач - 1 став учасником державної програми «Доступні кредити 3-5-7». У зв`язку з військовою агресією РФ проти України участь суб`єктів малого підприємництва, які мають юридичну адресу на тимчасово окупованій території припинилась державна підтримка, однак право на її отримання не припинилось і може бути реалізоване відразу в момент погашення простроченої заборгованості за кредитом. У такому разі компенсація відсотків, які накопичені на рахунку умовного зберігання виплачується за увесь прострочений період. Відповідно право позивача на нарахування процентів за користування кредитом обмежено на законодавчому рівні і у позивача відсутні правові підстави для вказаних нарахувань. Так, за відсутності розрахунку заборгованості (зазначення позивачем, на які рахунки було розподілено кошти, які могли бути списані у договірному порядку) неможливо встановити розмір заборгованості за сумою основного боргу з огляду на встановлений та змінений позивачем у зв`язку з затвердженням Правил в іншій редакції. Зміна черговості та можливе нарахування процентів є суттєвими змінами умов кредитування та відповідно зобов`язання, за виконання якого несе відповідальність відповідач-3 як поручитель, який не надав повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду на такий порядок черговості виконання платежів. Таким чином не можливо перевірити, на які рахунки було зараховано можливо списані як договірне списання кошти, на скільки такий розподіл відповідав умовам укладеного сторонами договору кредитної лінії, яка видавалась в межах програми державної підтримки. З огляду на вказане, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем за сумою основного зобов`язання. Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 є сільськогосподарськими виробниками та суб`єктами малого підприємництва, які зареєстровані в с.Чистопілля та м.Токмак Токмацької міської територіальної громади відповідно. 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан у зв`язку зі військовою агресією Російської Федерації проти України. 26.02.2022 року територія Токмацької міської територіальної громади тимчасово окупована. 01 квітня 2022 року призупинено дію трудових договорів з працівниками С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» у зв`язку з воєнним станом. Внаслідок цього відповідачів-1 та -3 було позбавлено економічної можливості здійснення господарської діяльності, утримання і управління їх активами. Зазначені обставини є обставинами, які визначені ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» як обставини форс-мажору. У відповідача -1 та відповідача-3 виключена можливість виконання зобов`язання належним чином та у встановлені строки. Прострочення порушення зобов`язання та настання строку виконання поручителем основного зобов`язання відбулося після початку дії обставин надзвичайного характеру. Невиконання зобов`язання основного боржника (відповідача-1) та відповідача-3 (поручителя) пов`язано з обставинами надзвичайного характеру, які об`єктивно унеможливлюють виконання цих зобов`язань до завершення дії таких обставин і є підставою для відстрочки виконання зобов`язання і звільнення від відповідальності за невиконання. При настанні обставин, які унеможливлюють виконання договору сторони повинні керуватися нормами ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України. Відповідач-3 в т.ч. зазначив про те, що відсутність можливості у С(Ф)Г «ВАСИЛЬКО» виконання зобов`язань за договором поруки буде підтверджено Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин. На час подання відзиву заява на отримання сертифікату та подані документи знаходяться на розгляді, внаслідок цього разом з відзивом відповідач не зміг подати цей доказ - Сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин Запорізької ТПП. Просив відмовити у задоволенні позову АТ «Перший Український міжнародний банк» до Селянського (фермерського) господарства «ВАСИЛЬКО» про стягнення боргу за договором поруки МБ-П-ZAP-2046/6 від 23.12.2019 у повному обсязі.

06.11.2023 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача-4 - ОСОБА_1 надійшов відзив, строк на подання якого був поновлений судом і відзив прийнято до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 09.11.2023. Заперечуючи проти позову відповідач-4 зазначив, зокрема, про наступне. Вважає, що відносно його довірителя провадження у справі повинно бути закрито, про що подано окрему заяву про закриття провадження у справі. Щодо суті поданого позову, вказано, що позов відповідач-4 не визнає у повному обсязі, вважає його незаконним та необґрунтованим, зазначивши, зокрема, про наступне. За своєю правовою природою договір про надання банківської послуги, в тому числі і договір відкриття кредитної лінії є договором про надання послуг, тому на спірні правовідносини сторін поширює свою дію Закон України «Про захист прав споживачів». Позивач неодноразово змінював умови кредитування основного боржника, сам договір постійно зазнавав змістовну трансформацію. Відповідно до чергових змінених умов кредитування, фактично долучився кредитний механізм із участю держави. Як зазначено в новій редакції договору, надання банківських послуг - відкриття додаткової кредитної лінії договір з ФГ «ВОСТОК-Л» укладено в зв`язку із отриманням останнім права на участь у державній програмі «доступні кредити 5-7-9». В самому договорі зазначено, фінансова державна підтримка суб`єктів малого та середнього підприємництва, що надається фондом через банк на користь клієнта. Банк надає послуги клієнту у відповідності до укладеного з Державним фондом розвитку підприємництва 28.02.2020 договору про співробітництво № 6. В матеріалах справи не має жодного доказу, що свідчив би про обізнаність, а тим більше усвідомлення відповідачем-4 не тільки умов та правил надання банківських послуг, а й інших додаткових угод. Жодного письмового доказу про обізнаність відповідача-4 з умовами та механізмами кредитування під час неодноразового укладання договору поруки до матеріалів справи не долучено. Як то не має і доказів того, що позивач (банківська установа) проводив оцінку ризику та фінансову платоспроможність поручителя за зобов`язаннями фінансового характеру, а також з`ясування наявності майнового інтересу інших учасників цивільних правовідносин (родинні зв`язки, згода дружинина такі обтяження родинного майнового інтересу, тощо). Важливо при укладанні договору поруки не тільки обізнаність з істотними умовами договору поруки, але й зі змістом основного зобов`язання, обсягом відповідальності, механізмами зміни цієї відповідальності. Поручитель повинен усвідомлювати, чи спроможний він забезпечити виконання цих зобов`язань, а не просто підписати формально незрозумілі умови. Позивач звернувся з єдиним позовом до боржника і поручителів, посилаючись на норми права, якими врегульовано питання солідарної відповідальності, проте поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою та кожен з них має солідарне зобов`язання виключно з відповідачем-1 окремо. На думку відповідача, пред`явлена позивачем вимога фактично порушує права відповідачів, оскільки збільшує їх відповідальність в четверо. Крім того, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що стягненню підлягає сума основного боргу. На підтвердження цієї суми позивачем надано виписку по особовому рахунку відповідача-1 за період 13.01.2021 року - 25.07.2023 року. Зазначені банківські виписки є банківським документом, а не розрахунком позовних вимог. Пунктом 2.2 договору поруки МБ-П-ZAP-2046/2 укладеного між позивачем та ОСОБА_1 (ідентичні умови містяться і в договорах з іншими поручителями) передбачено право кредитора здійснювати договірне списання коштів з будь-яких рахунків поручителя, відкритих у кредитора у сумі простроченого платежу. У зв`язку із військовою агресією та окупацією території місцезнаходження фермерських господарств, на даний час перевірити ту обставину, чи здійснював позивач договірне списання з рахунків інших відповідачів на погашення заборгованості відповідача-1, ймовірно не можливо. Дана обставина є предметом доказування. За відсутності перевірки цієї обставини неможливо з`ясувати суму заборгованості відповідача-1, оскільки позивач мав можливість списувати кошти з рахунку відповідачів у відповідності до зазначеного пункту договору поруки. Крім того, позивач мав би проводити виконання таких платежів відповідно до черговості, яка визначена Розділом 11 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу, які були чинними з 01.06.2021 року - Правила 1 (це позиція адвоката, оскільки довіритель з ними не ознайомлювався та відповідних доказів в матеріалах справи не має), Розділом 12 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу, які набрали чинності з 17.07.2023 року (з якими всі відповідачі ознайомились лише при вивченні матеріалів справи) - Правила 2. Крім визначеної п. 11.1 Правил -1 та п. 12.1 Правил - 2 черговості позивач мав право на власний розсуд змінювати черговість, що підтверджується п. 11.2. Правил 1 та 12.2 Правил 2. За відсутності розрахунку заборгованості в позовній заяві, не можливо достовірно встановити той факт, що позивач не проводив договірне списання коштів з рахунків відповідачів та зараховував їх на рахунки обліку заборгованості за спірним договором, що відмінні від рахунку обліку суми основного зобов`язання. Крім того, відповідач-1 (основний боржник) став учасником державної програми «Доступні кредити 3-5-7». Оскільки основний відповідач-1 знаходиться на тимчасово окупованій території, припинилась його фінансова державна підтримка, однак право на її отримання не припинилось. Відповідно, право позивача на нарахування процентів за користування кредитом, яке встановлене розділом ІІ угоди від 25.06.2021 року, обмежено на законодавчому рівні і у позивача відсутні правові підстави для вказаних нарахувань. Отже, з урахуванням викладеного, можна зробити висновок, що станом на момент розгляду справи неможливо встановити дійсний розмір заборгованості основного боржника перед позивачем за сумою основного зобов`язання, умови кредитування не є прозорими та зрозумілими людині, яка не є фахівцем у фінансовому праві. До того ж, виконання зобов`язань пов`язано з обставинами надзвичайного характеру, які об`єктивно унеможливлюють виконання до завершення дії таких обставин. Позивачу відомо про існування таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, відповідачі неодноразово повідомляли про ці обставини позивача. 28.02.2022 Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 визнала військову агресію рф проти України форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Токмацька міська територіальна громада є окупованою територією з 26.02.2022 року. ОСОБА_1 втратив всі свої активи на тимчасово окупованій території, обставини військової агресії це великий тягар для всієї родини відповідача-4. Постає питання, а чи не повинен відновитись баланс справедливості та баланс інтересів хоча б фізичної особи - громадянина, який є вимушено переміщеною особою, яка втратила свої активи та доходи у зв`язку із непередбачуваною агресією. Враховуючи викладене, просив відмовити в частині стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_1 .

Також відповідач-4, до подачі відзиву, заявляв про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 4, 20, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України (заява надійшла до суду 03.11.2023, сформована в системі «Електронний суд» 02.11.2023). У задоволенні вказаної заяви судом було відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю, що відображено в ухвалі суду від 05.12.2023.

03.10.2023 засобами поштового зв`язку та 20.10.2023 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, яка була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 09.11.2023.

09.11.2023 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли відповідь на відзив відповідача-3 та відповідь на відзив відповідача-4, які були прийняті судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 05.12.2023.

17.11.2023 до суду від відповідача-3 надійшло заперечення на відповідь на відзив (сформовано в системі «Електронний суд» 16.11.2023), яке прийнято судом до розгляду (ухвала суду від 05.12.2023).

20.11.2023 до суду від відповідача-4 надійшло заперечення на відповідь на відзив (сформовано в системі «Електронний суд» 18.11.2023), яке прийнято судом до розгляду (ухвала суду від 05.12.2023).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд

УСТАНОВИВ:

24.01.2019 між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л» (Клієнт, відповідач-1) був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 (далі - Генеральний договір), предметом якого є надання Банком Банківських послуг Клієнту відповідно до умов договору, які Клієнт приймає та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Договорі, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг.

В п. 2.1 Генерального договору визначено, що забезпеченням боргових зобов`язань Клієнта за цим Договором є Угоди про забезпечення, укладені між Банком та Клієнтом/Майновими поручителями/Поручителями щодо забезпечення, зазначеного в додатку А до цього Договору, інші Угоди про забезпечення та інші забезпечення, що будуть укладені/буде оформлене в майбутньому.

В подальшому укладались Додаткові угоди про внесення змін до Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019.

Зокрема, Додатковою угодою №3 від 23.12.2019 внесені зміни в т.ч. до п. А 18 Преамбули Генерального договору та викладено його в редакції згідно з якою визначено, що Фермерське господарство «СХІД-Л» та Селянське (фермерське) господарство «ВАСИЛЬКО» є підприємствами, які входять до складу групи Клієнта.

25.06.2021 сторони Генерального договору уклали Додаткову угоду № 9, згідно з якою сторони домовились викласти текст Генерального договору (крім пунктів А1-А9 Преамбули та розділу «Реквізити та підписи сторін) в новій редакції.

Так, відповідно до умов Генерального договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 25.06.2021, зокрема, встановлений Генеральний ліміт - 50 000 000 грн;дата закінчення строку дії генерального ліміту 25 травня 2031 року; бізнес-група Клієнта: Селянське (фермерське) господарство «ВАСИЛЬКО», Фермерське господарство «СХІД-Л».

За змістом 1.1., 2.1.,2.3, 2.7. Генерального договору в редакції Додаткової угоди №9 від 25.06.2021, зокрема, визначено, що з моменту набуття чинності даної Додатковою угодою для всіх правовідносин сторін за Генеральним договором набувають чинності Правила надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку за електронною адресою: https://www.pumb.ua/ (далі за текстом - Правила) та втрачають чинність Правила надання банківських послуг АТ «ПУМБ» корпоративним клієнтам малого бізнесу - агробізнес-підприємствам в рамках генерального договору про надання банківських послуг. Права та обов`язки сторін за договором регламентуються цим договором та Правилами. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідносте між умовами Правил та положеннями Договору, такі положення договору мають пріоритет. Положення договору про надання банківської послуги, відмінні від умов цього Договору та/або Правил, мають переважне право застосування перед умовами цього Договору та Правил.

Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладення цього Договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання цього Договору (за обраним ним способом) тексту Правил (п.п. 3.1., 3.2. Генерального договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 25.06.2021).

В пункті п. 17.5. Розділу 17 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що діють з 17.07.2023 (т. 1, а.с. 36-44), передбачено, що повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, в т.ч., якщо вони надіслані в електронній формі - засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система «Клієнт/Банк/«Інтернет Банкінг» тощо), системи електронного документообігу «Вчасно». Сторони погодили, що датою отримання таких Повідомлень вважається дата його відправлення (якщо таке відправлення було здійснене у банківський день) або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснене у вихідний, святковий або інший неробочий день).

У вказаному пункті Правил визначено, що Сторони приймають на себе ризик та всю відповідальність за дії будь-яких осіб, які отримали доступ до засобів системи зв`язку і передачі повідомлень, яку вони використовують. Клієнт погоджується з тим, що Повідомлення направлені йому Банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення. Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або Повідомлень, передбачені Генеральним договором, за винятком випадків, коли Генеральним договором або законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або Повідомлень. Для цілей подання Повідомлень та/або документів вважаються актуальними реквізити сторін, зазначені у останньому за часом укладення договорі.

Згідно з п. 2.2 Генерального договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 25.06.2021 та п. 3.1 Правил визначено, що Банк надає Клієнту Банківські послуги, а Клієнт приймає Банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в цьому договорі, Правилах та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг.

Матеріали справи свідчать, що 28.12.2020 Банком та Клієнтом - ТОВ «ВОСТОК-Л» було підписано Заяву про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 до Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019 у зв`язку з отриманням Клієнтом права на участь у державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%».

У Розділі І Заяви визначені стандартні умови користування банківською послугою, у Розділі ІІ - особливі умови користування банківською послугою протягом періоду, у якому Клієнт має право на участь у Програмі.

У Розділі ІІ, зокрема, передбачено, що у разі дострокової втрати Клієнтом права на участь в Програмі (зокрема, у випадках, передбачених у п. 1.2.2.3 цієї Заяви) умови цього розділу втрачають чинність та набувають чинності умови Розділу І цієї Заяви. З дати підписання сторонами цієї Заяви набувають чинності тільки умови Розділу ІІ цієї Заяви.

Згідно з вказаною Завою визначено: вид банківської послуги - кредитна лінія; цільове призначення - фінансування оборотного капіталу; дата надання банківської послуги - 28 грудня 2022 року; ліміт банківської послуги: 4 768 615,00 грн; дата припинення чинності ліміту - 27 рудня 2022 року включно.

30.04.2021 Банком та Клієнтом було підписано Заву про зміну умов наданої банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 28.12.2020 до Генерального договору.

Угодою від 25.06.2021 про зміну умов банківської послуги - кредитної лінії, наданої за Заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 28.12.2020, вказану вище Заяву про надання банківської послуги, крім розділу «Реквізити та підписи сторін», викладено в новій редакції, в тому числі змінено назву правочину на: «Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021» (далі - Договір про надання банківської послуги).

В подальшому до зазначеного вище Договору його сторонами були укладені Додаткові угоди № 1 від 10.11.2021 та № 2 від 23.12.2021, згідно з якими вказаний Договір викладався в новій редакції, крім Преамбули Договору та розділу «Реквізити та підписи сторін» викладені в редакції.

Остаточні умови Договору про надання банківської послуги викладені у Додатковій угоді № 2 від 23.12.2021.

Так, відповідно до з п.1.1 Розділу І Договору в редакції Додаткової угоди № 2 обумовлено, що з моменту укладання цього Договору до дня, наступного за днем припинення права Клієнта на участь у Програмі (незалежно від підстав), або у разі припинення/призупинення більше 6 місяців поспіль здійснення Фондом виплат Державної підтримки (припинення фінансування Програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов`язковий до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат Державної підтримки), Клієнт користується послугою на умовах, наведених у цьому Розділі.

Умови користування банківською послугою протягом періоду, у якому Клієнт не має право на участь у програмі, визначені у Розділі ІІ.

За змістом Договору про надання банківської послуги в редакції Додаткової угоди №2 від 23.12.2021 визначено: ліміт банківської послуги - 4 768 615,00 грн; тип кредитної лінії - поновлювальна кредитна лінія; дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 27 грудня 2022 року включно.

Згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості, в редакції додаткової угоди №2, передбачено зменшення ліміту: 27.03.2022 - 2 384 308 грн; 27.11.2022 - 1 192 154 грн; 27.12.2022 - 3 576 461 грн; сума залишку ліміту станом на 27.12.2022 - 0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 28.12.2020, Банком на рахунок ТОВ «ВОСТОК-Л» були перераховані кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами від 13, 14, 22, 25, 28, 29 січня 2021 року, від 04, 05,11, 26 лютого 2021 року, від 10, 15, 25 березня 2021 року, від 23 грудня 2021 року та від 14 січня 2022 року, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 66-70). Вказане також підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «ВОСТОК-Л» з 28.12.2020 по 25.07.2023 (т. 1, а.с. 11,12). Загальний розмір кредитних коштів наданих Банком ТОВ «ВОСТОК-Л» становить 7 036 575,44 грн.

Відповідач-1 факт видачі йому кредиту та наявність заборгованості за основною сумою кредиту не заперечив, як то слідує з відзиву ТОВ «ВОСТОК-Л».

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань ТОВ «ВОСТОК-Л» за Генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019 були укладені наступні договори поруки:

1. Між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Кредитор, позивач) та Фермерським господарством «СХІД-Л» (Поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки №МБ-П-ZАР-2046/5 від 23.12.2019 (далі - Договір поруки 1);

2. Між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Кредитор, позивач) та Селянським (фермерським) господарством «ВАСИЛЬКО» (Поручитель, відповідач-3) укладено Договір поруки № МБ-П-ZАР-2046/6 від 23.12.2019 (далі - Договір поруки 2);

3. Між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Кредитор, позивач) та Матвієнко Олегом Олексійовичем (Поручитель, відповідач-4) укладено Договір поруки № МБ-П-ZАР-2046/2 від 24.01.2019 (далі - Договір поруки 3).

До вказаних Договорів поруки між Банком та Поручителями також укладались Додаткові угоди.

Додатковими угодами від 25.06.2021 до кожного з Договорів поруки, тексти цих Договорів викладені в нових редакціях.

Нижче умови вищевказаних Договорів поруки наводяться в редакції зі змінами, внесеними до них Додатковими угодами, укладеними 25.06.2021 між Банком та кожним із Поручителів, які за своїм змістом є тотожними.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 ст. 1 Договорів поруки, Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання у повному обсязі Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л» зобов`язань за Основним зобов`язанням, до складу якого входить: Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, з Генеральним лімітом - 50 000 000 грн, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього, зокрема, Додаткової угоди № 9 від 25.06.2021. У разі порушення Боржником Основного зобов`язання Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

В пункті 1.3 ст. 1 Договорів поруки (зміст яких є тотожним) також визначено, що зміни у Основному зобов`язанні, які не пов`язані із збільшенням обсягу відповідальності Поручителя за Договором поруки, жодним чином не впливають на обов`язки Поручителя і не потребують його згоди. При цьому зміни, які можуть відбутись у Основному зобов`язанні у випадках, що були прямо передбачені в тексті договору, з якого випливає Основне зобов`язання (в тому числі у тексті Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Кредитора за електронною адресою: https://www.pumb.ua/, далі - Правила) та ті, що тягнуть за собою збільшення обсягу відповідальності Поручителя, не потребують письмового погодження Поручителя. Зважаючи на те, що Поручитель до підписання цього договору ознайомився з усіма умовами договору, з якого випливає Основне зобов`язання, такі зміни вважаються заздалегідь погодженими Поручителем.

Поручитель цим надає Кредитору наступні запевнення та гарантії, що: Поручитель повністю ознайомився з договором (ами), з якого (яких) випливає Основне зобов`язання, виконання якого (яких) забезпечене порукою за цим договором, всі умови цього (цих) договору (ів), йому зрозумілі. Поручитель зобов`язується протягом дії цього Договору самостійно отримувати від Боржника інформацію та здійснювати контроль щодо своєчасності виконання Боржником Основного зобов`язання (пп 3.1.1, 3.1.2. п. 3.1 ст. 3 Договорів поруки).

Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 (з подальшими змінами), укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, встановлена остаточна дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 27 грудня 2022 року включно; за встановленим графіком зміни ліміту заборгованості сума зменшення ліміту заборгованості 27.11.2022 - 1 192 154 грн, 27.12.2022 - 3 576 461 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами, які надані позивачем, підтверджується, що на умовах вищезазначеного договору № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 (поновлювальна кредитна лінія) Банком були надані (перераховані на рахунок) ТОВ «ВОСТОК-Л» кредитні кошти в загальному розмірі 7 036 575,44 грн.

Згідно з банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «ВОСТОК-Л» за період з 28.12.2020 по 25.07.2023 (т. 1, а.с. 11, 12), 10.12.2021 в рахунок погашення суми виданого кредиту надійшли грошові кошти в розмірі 2 376 642,67 грн; 29.11.2022 та 28.12.2022 по особовому рахунку відображено автоматичну рекласифікацію стандартної заборгованості в прострочену, а саме: на суму 1 083 471,77 грн та на суму 3 576 41,00 грн відповідно, що в загальному розмірі становить 4 659 932,77 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у визначений строк Позичальником (ТОВ «ВОСТОК-Л») не був виконаний в повному обсязі обов`язок щодо повернення кредиту та сплати процентів.

З матеріалів справи також слідує, що позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л» вимогу вих. № КНО-61.1.3.1/188 від 26 липня 2023 року про погашення простроченої заборгованості за Генеральним договором, в т.ч. Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, у загальному розмірі 5197663,48 грн, з яких: 4659932,77 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту та 537730,71 грн - прострочена сума за процентами за користування кредитом. Банк вимагав негайно погасити прострочену заборгованість.

Вказана вимога підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису представника Банку та відправлена 26.07.2023 (середа) через систему «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також на адресу електронної пошти Клієнта, вказану у останній за датою укладення додатковій угоді №2 від 23.12.2021 до Кредитного договору. Отже, згідно з умовами п. 17.5 Правил повідомлення вважаються отриманими в день їх відправлення, тобто 26.07.2023.

Також позивачем 26.07.2023 були направленні кожному з Поручителів - ФГ«СХІД-Л», С(Ф)Г«ВАСИЛЬКО» та ОСОБА_1 в електронній формі на електронні адреси, вказані в договорах поруки (у додаткових угодах до них), a юридичним особам додатково й через систему «ІНФОРМАЦІЯ_4» відповідні вимоги щодо виконання зобов`язань за Договорами поруки.

У пунктах 2.1 ст. 2 Договорів поруки (зі змінами) визначено, що у разі порушення зобов`язання Боржником (у тому числі невиконання та/або неналежне виконання Боржником Основного зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає Основне зобов`язання, Поручитель зобов`язаний в перший день порушення Боржником Основного зобов`язання (або певної його частини) виконати таке основне зобов`язання (або певну його частину), незалежно від факту направлення йому Кредитором відповідної вимоги. При цьому Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення Основного зобов`язання Боржником.

Проте, як зазначив позивач, Поручителі свої зобов`язання за Договорами поруки не виконали. У зв`язку із цим, залишок непогашеної суми кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 склав 4659932,77 грн.

Позивачем надано (додано до позовної заяви) розрахунок заборгованості за сумою кредиту ТОВ «ВОСТОК-Л» за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZAP-2046/КЛ5 від 25.06.2021 станом на 25.07.2023, згідно з яким останнім не здійснено погашення кредиту за затвердженим графіком: 27.11.2022 - на суму 1 083 471,77 грн та 27.12.2022 на суму 3 576 461 грн, внаслідок чого залишок непогашеної суми кредиту відповідача-1 складає 4 659 932,77 грн.

Невиконання відповідачем-1 та його поручителями (відповідачами -2, -3, -4) зобов`язань щодо повернення Банку кредитних коштів стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2529/23, з позовними вимогами про солідарне стягнення з відповідачів частини заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн, що є правом позивача.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 за своєю прововою природою є кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В частинах 1 та 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до приписів ч. 2, 4 ст. 543 ЦК України, солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Суд зазначає, що в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом вище, Договорами поруки, укладеними між позивачем та відповідачами -2, -3, -4 з внесеними до них змінами, визначено, що у разі порушення Боржником Основного зобов`язання Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителів у Договорах поруки не встановлено, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково як від Боржника і Поручителя (ів) разом, так і від кожного з них окремо.

Отже, з огляду на викладене та приписи ч. 3 ст. 554 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення наявної заборгованості солідарно з позичальника - відповідача-1 та поручителів - відповідачів -2, -3, -4.

В п. 4.1 Договорів поруки в редакції Додаткових угод від 25.06.2021 визначено, що порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання Основного зобов`язання Кредитор не пред`явить позову до Поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки, визначених умовами Договорів поруки та ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Матеріали справи свідчать, що на момент її розгляду ані позичальник, ані поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили. Відповідачі доказів протилежного суду не надали.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача-3 та відповідача-4 стосовно не виконання позивачем вимог щодо надання розрахунку заборгованості за кредитом є безпідставними, оскільки, як зазначалося судом вище, матеріали справи містять відповідний розрахунок (доданий до позовної заяви). Банківські виписки, в яких відображені відомості про рух коштів щодо видачі (перерахування) кредиту відповідачу-1 та його часткове погашення, які також додані до позовної заяви, є доказами на підтвердження наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «ВОСТОК-Л».

Щодо посилання відповідачів -3 та -4 на існування можливості самостійного списання Банком грошових коштів з рахунків поручителів на погашення кредиту, що передбачається умовами Договорів поруки, то зазначені доводи відхиляються судом з огляду на наступне.

З положень ч. 3 ст. 2, ст.ст. 7, 11, 13 Господарського процесуального кодексу України слідує, що серед основних засад (принципів) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/483/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Позивач надав в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог та їх розміру. Наданий позивачем розрахунок заборгованості ТОВ «ВОСТОК-Л» за сумою кредиту станом на 25.07.2023 є обґрунтованим, відповідає наведеним у позовній заяві обставинам та підтверджується доказами, доданими до позовної заяви.

Відповідачі, в свою чергу, доказів неправильності розрахунку позивача або контррозрахунки суду не надали, доводи відповідача-3 та відповідача-4, викладені у відзивах, ґрунтуються виключно на припущеннях, які нічим не підтверджені. Доказів здійснення часткових оплат непогашеної суми кредиту після припинення чинності ліміту кредитної лінії з 27.12.2022 відповідачами суду не надано.

Посилання відповідача-3 та відповідача-4 щодо того, що вони не ознайомлювались з тою чи іншою редакцією Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу (чинними з 01.06.2021, з 17.07.2023 року; Правила 1 та Правила 2, як вказують відповідачі у відзивах), в яких, зокрема, але не виключно, передбачено порядок та черговість виконання боргових зобов`язань, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані посилання відповідачів суперечать змісту пунктів 1.3 статті 1 Договорів поруки (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.06.2021, які підписувались поручителями), в яких визначено, що зміни, які можуть відбутись, в тому числі, у тексті Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку за електронною адресою: https://www.pumb.ua/, не потребують письмового погодження Поручителя і такі зміни вважаються заздалегідь погодженими.

Що стосується посилання відповідачів на участь відповідача-1 у державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%», то вказана програма передбачає фінансову державну підтримку, що надається Фондом розвитку підприємництва у вигляді часткової оплати (компенсації) нарахованих процентів за користування кредитом. Отже, навіть у разі находження відповідних коштів на рахунок умовного зберігання це жодним чином не впливає на обсяг основного зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

З приводу наведених у відзивах відповідача-1 та відповіача-3 доводів про неможливість виконання зобов`язань, які вони брали на себе у мирний час, у зв`язку з введенням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації та тимчасову окупацію території Запорізької області, яка є місцезнаходженням та місцем провадження господарської діяльності ТОВ «ВОСТОК-Л» та С(Ф)Г «Василько», внаслідок чого порушення зобов`язання було спричинено дією форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема (але невиключно): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години.

З положень частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» слідує, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 14-1 вказаного Закону визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Відповідачем-1 надано в матеріали справи копію Сертифікату №2300-23-4662 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 08.12.2023 за вих. № 03.3/1240, згідно з яким Товариству обмеженню відповідальністю «ВОСТОК-Л» засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області) щодо обов`язку (зобов`язання): повернення заборгованості за кредитом, починаючи з 26.02.2022, в т.ч. за заявою про надання банківської послуги кредитної лінії №МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021 за Генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, укладеним з АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання: 26 лютого 2022 року, дата закінчення: тривають на 08 грудня 2023 року.

Також відповідачем-3 надано в матеріали справи копію Сертифікату № 2300-23-4693 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 13.12.2023 за вих. № 03.3/1259, відповідно до якого Селянському (фермерському) господарству «ВАСИЛЬКО» засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області) щодо обов`язку (зобов`язання): забезпечення виконання зобов`язань божника - ТОВ «ВОТОК-Л» за Генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, а саме - повернення заборгованості за кредитом, починаючи з 26.02.2022, в т.ч. за заявою банківської послуги кредитної лінії №МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021, за договором поруки № МБ-П-ZАР-2046/6 від 23.12.2019, укладеним з АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання: 26 лютого 2022 року, дата закінчення: тривають на 13 грудня 2023 року.

При цьому, чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Твердження ж відповідача-3 про те, що такі обставини є підставою для відстрочки виконання зобов`язання є необґрунтованими.

Так, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов`язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов`язання.

Статтею 607 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Неможливість виконання, як підстава припинення зобов`язання, є тотожним відсутності у боржника можливості (повної втрати можливості) виконати зобов`язання. Виникнення такої неможливості виконання (тобто неможливості для боржника внаслідок різноманітних причин здійснити передбачені зобов`язанням дії, спрямовані на його виконання) може бути обумовлено як фактичними, так і юридичними факторами - зокрема, неможливість виконання зобов`язання може настати у зв`язку із знищенням (загибеллю) індивідуально визначеної речі, яка є предметом договору про її передачу (відчуження), виданням компетентним державним органом акта, який забороняє вчиняти дії, що складають зміст зобов`язання, тощо. При цьому повне припинення зобов`язання настає тільки у разі постійної неможливості виконання, внаслідок існування умов за яких мета зобов`язання стає недосяжною.

З урахуванням викладеного, наявність форс-мажорних обставин (збройна агресія РФ та введений у зв`язку із цим воєнний стан, тимчасова окупація територій) може бути підставою лише для не застосування заходів відповідальності (зокрема, неустойки: пені та штрафів), але не для звільнення від виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів.

В даному ж випадку заявлена позивачем до стягнення частина заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 3 000 000,00 грн не є відповідальністю, а наведені відповідачами доводи щодо форс-мажорних обставин (обставин непоборної сили, настання яких вони не могли передбачити на час укладення відповідних договорів) не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Так само і негативні наслідки щодо здійснення господарської діяльності, що настали для відповідачів у зв`язку із форс-мажорними обставинами, на які вони посилаються, не є підставою для невиконання прийнятих на себе зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для невиконання відповідачами (позичальником та поручителями, які є солідарними боржниками) зобов`язання з повернення кредитних коштів, строк виконання якого настав.

Інші доводи відповідачів, викладені у відзивах не спростовують висновків суду покладених в основу даного судового рішення.

При цьому, суд наголошує, що у справі «Серявін проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58, рішення від 10.02.2010).

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.), зокрема, зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд враховує, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.

Отже, на підставі статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л», код ЄДРПОУ 37153788 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше - Токмацький) район, с.Чистопілля, вул. Нова, буд. 33), Фермерського господарства «СХІД-Л», код ЄДРПОУ 40534830 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нансена, буд.29), Селянського (фермерського) господарства «ВАСИЛЬКО», код ЄДРПОУ 22121626 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше - Токмацький) район, с.Чистопілля), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул.Андріївська, буд. 4) частину заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-Л», код ЄДРПОУ 37153788 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше - Токмацький) район, с.Чистопілля, вул. Нова, буд. 33) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул.Андріївська, буд. 4) суму 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства «СХІД-Л», код ЄДРПОУ 40534830 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нансена, буд.29) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) суму 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ВАСИЛЬКО», код ЄДРПОУ 22121626 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше - Токмацький) район, с.Чистопілля) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) суму 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) суму 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва