Рішення

від 12.08.2024 по справі 908/830/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 908/830/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/830/24

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Фізичної особи підприємця Маркелова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 958254,59грн

за участю представників:

від позивача: Крат А.С., посвідчення № 1439 від 04.12.2023

Матюшко Е.В., посвідчення № 1415 від 30.10.2023

від відповідача: Фельський С.Л., посвідчення № 1016 від 07.05.2014

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада до Фізичної особи підприємця Маркелова Юрія Юрійовича про стягнення дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.04.2017 до 31.10.2023 у розмірі 958 254,59 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/830/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 142, 144 Конституції України, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 14, 271, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку землі», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 10, 181, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та мотивовано тим, що ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем не було оформлено право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064, зокрема, укладення відповідного Договору оренди та державної реєстрації права оренди. Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою у період з 01.04.2017 до 31.10.2023 без достатніх правових підстав. Власником земельної ділянки загальною площею 0,3701 га, кадастровий номер: 2310100000:07:050:0064, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 23а є Запорізька міська рада. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Невиконання ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем своїх зобов`язань щодо плати за фактичне користування земельною ділянкою до укладення відповідного Договору оренди на земельну ділянку, стало підставою для звернення Запорізької міської ради до суду з даним позовом про стягнення 958 254,59 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.04.2017 до 31.10.2023.

03.05.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем поданий відзив на позовну заяву в якому зокрема вказує на те, що за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 23а, зареєстровано два об`єкта нерухомості: земельна ділянка площею 0,3701 га, кадастровий номер 2310100000:07:050:0064; нежитлова будівля магазину літ. А, загальною площею 152,7 кв.м. яка розташована на земельній ділянці площею 0,063 га. Таким чином, оскільки будівля магазину розташована на земельній ділянці площею 0,063 га, що вбачається з інформаційної довідки, безпідставним є посилання позивача, на те, що відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:050:0064 (площа 0,3701 га). Вважає, що є безпідставним твердження позивача про набуття відповідачем якихось прав чи обов`язків відносно користування земельною ділянкою площею 0,3701, кадастровий номер 2310100000:07:050:0064. Відповідач наголошує на тому, що не визнає факт користування спірною земельною ділянкою. Але у будь-якому разі вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Просить суд в позові відмовити.

07.05.2024 позивачем надана суду відповідь на відзив, в якій Запорізька міська рада не погоджується з відзивом та заперечує щодо наведених відповідачем обставин та зазначає, що оскільки договір оренди землі з попереднім власником майна на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064 припинено, то до нього не застосовуються норма ч. 3 ст. 7 Закону України « Про оренду землі» щодо переходу права оренди, на яку посилається відповідач. Запорізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер в наслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

13.05.2024 відповідачем подані суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.05.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.06.2024.

Ухвалою суду від 24.06.2024, для виконання сторонами процесуальних дій, які можливо вчиняти лише на стадії підготовчого провадження, суд вирішив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/830/24. Підготовче засідання призначити на 19.07.2024.

10.07.2024 відповідачем подана суду заява про долучення додаткових доказів, а саме: акт обстеження земельної ділянки та креслення земельної ділянки.

15.07.2024 позивачем подано суду клопотання про доручення до матеріалів справи копію договору оренди землі, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2008 за № 040826100793; копію листа відділу по роботі із зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької міської ради листом від 24.06.2024 №064; копію листа виконавчого комітету Запорізької міської від 17.02.2021 №03/03-32/00491.

16.07.2024 та 19.07.2024 позивачем подані суду додаткові пояснення по справі.

02.08.2024 позивачем подано суду клопотання про доручення додаткових доказів до справи, копії наступних документів: договору оренди землі зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2008 за № 040826100793; договору про розірвання №201507000200483 договору оренди землі від 08.05.2008 № 040826100793; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо власності ОСОБА_1 від 30.07.2024 №38889893; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064 від 30.07.2024 №388875303; листа відділу по роботі із зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької міської ради листом від 24.06.2024 №064, щодо відсутності звернень ОСОБА_1 стосовно поділу земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2 ; листа виконавчого комітету Запорізької міської від 17.02.2021 №03/03-32/00491 до ОСОБА_1 , щодо відсутності у останнього документів, що підтверджують право оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , та необхідністю невідкладно вжити заходи щодо отримання вищезазначеної земельної ділянки у користування (оренду) у порядку, передбаченому ст.ст.123, 124, Земельного Кодексу України, та подальшого оформлення прав користування (зі зміною виду використання земельної ділянки) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкладено підготовче засідання на 12.08.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 12.08.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 12.08.2024 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву, просить суд в позові відмовити.

В засіданні 12.08.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна від 04.03.2024 № 368270762, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) належить на праві власності з 26.03.2015 нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину літ. А, площею 152,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,3701 га, кадастровий номер: 2310100000:07:050:0064, за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вказує позивач, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у ФОП Маркелова Юрія Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку. Натомість, відповідачем речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064 до теперішнього часу не оформлено та не зареєстровано. Тобто, починаючи з 26.03.2015 ФОП Маркелов Юрій Юрійович використовує земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі.

Згідно Витягу від 13.11.2023 № НВ-2300099162023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064, за адресою: АДРЕСА_2 , нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 5 923 968,64 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.12.2023 вих. № 12438/5/08-01-24-09-08 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 23 а, з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016.

В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю.

На підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», Запорізькою міською радою складено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем земельною ділянкою площею 0,3701 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.04.2017 до 31.10.2023.

За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав:

за 2017 рік з 01.04.2017 по 31.12.2017 - 105 367,05 грн;

за 2018 рік з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 140 489,37 грн;

за 2019 рік з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 140 489,37 грн;

за 2020 рік з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 128 781,92 грн;

за 2021 рік з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 140 489,37 грн;

за 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 154 538,31 грн;

за 2023 рік з 01.01.2023 по 31.10.2023 - 148 099,20 грн.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.04.2017 до 31.10.2023 становить 958 254,59 грн.

Вказаний недоотриманий дохід виник через те, що ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем не було оформлено право користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного Договору оренди та державної реєстрації права оренди. Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх правових підстав.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Невиконання ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем своїх зобов`язань щодо плати за фактичне користування земельною ділянкою до укладення відповідного Договору оренди на земельну ділянку, стало підставою для звернення Запорізької міської ради до суду з даним позовом про стягнення 958 254,59 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.04.2017 до 31.10.2023.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українською народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 12, 83, 122 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельного ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З наведеного слідує висновок, що об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Як зазначено вище, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна від 04.03.2024 № 368270762, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) належить на праві власності з 26.03.2015 нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину літ. А, площею 152,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,3701 га, кадастровий номер: 2310100000:07:050:0064, за адресою: АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у ФОП Маркелова Юрія Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

Натомість, відповідачем речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064 до теперішнього часу не оформлено та не зареєстровано.

Тобто, починаючи з 26.03.2015 ФОП Маркелов Юрій Юрійович використовує земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі.

Так, за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить ФОП Маркелову Юрію Юрійовичу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV ПУ України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Подібні правові висновки викладені в пункті 48 постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, в пункті 7.30 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та в пункті 6.11 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель є єдиною законодавчою базою для оподаткування платою за землю у формі, зокрема, орендної плати, є дані нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації у формі витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно Витягу від 13.11.2023 № НВ-2300099162023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 23а, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 5 923 968,64 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.12.2023 вих. № 12438/5/08-01-24-09-08 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 23 а, з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року.

В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю.

З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок, та збори на користування землями міста Запоріжжя.

На підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», Запорізькою міською радою складено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Маркеловим Юрієм Юрійовичем (РНОКПП НОМЕР_2 ) земельною ділянкою площею 0,3701 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.04.2017 до 31.10.2023, загальний розмір яких становить 958 254,59 грн.

Крім того, 05.03.2024 спеціалістами відділу контролю використання земель управління контролю Департаменту управління активами Запорізької міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,3701 га за адресою: вул. Військбуд, 23 а, та встановлено, що на ділянці знаходиться одноповерхова будівля продовольчого магазину та кафе, дерев`яна будова зі столиками укладена тротуарною плиткою. Ділянка не огороджена. Межові знаки виявити не вдалось. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав за адресою АДРЕСА_2 , зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля магазину літ. А (Власник: ОСОБА_1 РНОКПГТ НОМЕР_1 ) що підтверджується відповідним записом № 9186171 від 16.03.2015.

Відповідно до Положення про Департамент управління активами Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від '7.12.2022 № 77, безпосередньо до основних завдань вказаного Департаменту відноситься, зокрема, здійснення самоврядного контролю та Державного контролю, у рамках чинного Законодавства, за використанням та охороною земель.

Враховуючи те, що ФОП Маркелов Юрій Юрійович у вищезазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то, відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ФОП Маркелов Юрій Юрійович повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.04.2017 до 31.10.2023, що становить 958254,59 грн.

Враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, лист Головного управління ДПС у Запорізькій області ФОП Маркелов Юрій Юрійович не був у період часу з 01.04.2017 по 31.10.2023 власником чи постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за змістом указаних приписів законодавства України, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 ЦК України.

Згідно зч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі .4^917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 від 05.08.2022.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Таку правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, з часу виникнення у ФОП Маркелова Юрія Юрійовича права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 606417323101, а саме: нежитлова будівля магазину літ. А (загальною площею 152,7 кв. м.), виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ФОП Маркелов Юрій Юрійович (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору в період часу з 01.04.2017 по 31.10.2023, збільшив вартість власного майна, а Запорізька міська рада (потерпілий) втратив належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ФОП Маркелова Юрія Юрійовича за рахунок Запорізької міської ради.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як добросовісний землекористувач.

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно збережені кошти за період з 01.04.2017 по 30.10.2023 у розмірі 958254,59 грн.

З приводу доводів відповідача, слід також зауважити, що за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також; об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення., а відтак використання нерухомого майна, яке належить ФОП Маркелову Юрію Юрійовичу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Між Запорізькою міською радою та попереднім землекористувачем, ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2008 за № 040826100793.

Згідно п.1 вищезазначеного договору, Орендодавець, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 77/365 від 29.08.2007, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земель ділянку для розташування продовольчої крамниці з прибудовою боулінг-клубу, яка знаходиться: АДРЕСА_2 .

Відповідно п. 2 вищезазначеного договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,3701 га.

Пунктом 3 акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 08.05.2008 № 040826100793, що є невід`ємною частиною вищезазначеного договору зазначено, що на земельній ділянці знаходиться: будівля магазину, яка є власністю орендаря.

Відповідно до абрису земельної ділянки, який є невід`ємною частиною вищезазначеного договору, в центрі земельної ділянки розташована будівля з позначкою КЖ (існуюча будівля). Більше будівель, розташованих на ділянці на момент укладення договору не зазначено.

Договір оренди землі від 08.05.2008 за № 040826100793 було розірвано на підставі Договору про розірвання від 28.10.2015 №201507000200483, який міститься в матеріалах справи).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлова будівля магазину літ. А, розташована на земельний ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064 була відчужена внаслідок договору дарування, серія та номер: 170, виданий 26.03.2015 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Компанієць І.Ю.

Після відчуження об`єкту нерухомості в порядку ст.ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України до набувача перейшло право оренди саме на зазначену земельну ділянку в порядку та обсязі як і з попереднім землекористувачем.

Слід зазначити, що відповідно до Акту обстеження земельної ділянки площею 0,3701 га кадастровий номер 2310100000:07:050:0064 від 04.07.2024, наданого відповідачем у заяві про долучення додаткових доказів до справи від 10.07.2024, безпосередньо зазначено, що майно, а саме: магазин, загальною площею 152,7 кв.м, що належить ОСОБА_3 , розташований саме на ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:050:0064.

Відповідно до ч. 1 ст. 791 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 2 ст. 791 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 791 ЗК України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Ґрунтуючись на положеннях ч. 9 ст. 791 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Також ч. 10 ст. 791 ЗК України, встановлюється імперативна норма, яка передбачає що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації, наданої Відділом по роботі із зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької міської ради листом від 24.06.2024 №064, данні щодо звернень ОСОБА_1 стосовно поділу земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2 відсутні.

Також, листом від 17.02.2021 №03/03-32/00491 виконавчий комітет Запорізької міської ради звертався до ОСОБА_1 , щодо відсутності у останнього документів, що підтверджують право оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , та необхідністю невідкладно вжити заходи щодо отримання вищезазначеної земельної ділянки у користування (оренду) у порядку, передбаченому ст.ст.123, 124, Земельного Кодексу України, та подальшого оформлення прав користування (зі зміною виду використання земельної ділянки ) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виходячи з наведеного, відповідач не звертався до власника вищезазначеної земельної ділянки, Запорізької міської ради стосовно її поділу, не вжив заходів щодо отримання вищезазначеної земельної ділянки у користування (оренду), отже користувався та продовжує користуватись земельної ділянкою без належних правових підстав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 14373,82 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маркелова Юрія Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IВАN): UА318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.04.2017 до 31/10.2023 у розмірі 958 254 (дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 59 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маркелова Юрія Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, р/р № UА058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 02140892, банк: Державна Казначейська служба України м. Київ) судовий збір у розмірі 14373 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 82 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян