Рішення

від 21.08.2024 по справі 909/516/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/516/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Приватне підприємство "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ №13",

відповідач - Приватне підприємство "РОСА-ІФ",

про стягнення 638 311, 40 грн, з яких 494 482 грн - заборгованість за договором товарного кредиту від 27.04.2023 №23/0427, 14 705, 48 грн - інфляційні втрати, 129 123, 92 грн - проценти,

за участю:

представника позивача Калинюка Р. С.,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ПП "Управління механізації №13" звернулося з позовом до ПП "Роса-ІФ" про стягнення 638 311, 40 грн, з яких 494 482 грн - заборгованості за договором товарного кредиту від 27.04.2023 №23/0427, 14 705, 48 грн - інфляційні втрати, 129 123, 92 грн - проценти.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.06.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Перерви в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 01.08.2024 оголошувалась перерва до 21.08.20243

2.3. Участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 06.06.2024 та всі інші процесуальні документи надсилались відповідачу за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з ЄДРЮОФОПГФ від 05.06.2024.

Процесуальні документи суду також направлялись за адресою засновника відповідача, яка вказана у ЄДРЮОФОПГФ, а саме за адресою Ткачука Ю. П. ( АДРЕСА_1 ).

Надсилання ухвал підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на їх звороті та сформованими списками розсилки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Вся кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою (номер поштового відправлення 0600929443338, 0600936565880 та 0600944423920).

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

2.4. Суд в ухвалі про відкриття провадження від 06.06.2024 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач відзив не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 03.06.2024 (вх.№ 4998/24 від 05.06.2024).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 14.08.2019 укладено договір поставки №14/08/19, за яким у відповідача виникла заборгованість у розмірі 494 482 грн, яку він визнав. Ця заборгованість не була погашена, і для збереження добропорядних договірних відносин сторони уклали договір товарного кредиту від 27.04.2023 №23/0427. За цим договором відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України відбулась новація первісного зобов`язання - позивач погодився на оплату з розстрочкою платежів і відсутність штрафних санкцій. Проте відповідач у визначені договором строки вказану заборгованість не сплатив. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань позивач нарахував на суму заборгованості інфляційні втрати та проценти. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 193 ГК України, ст. 604, 611, 625 ЦК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ПП "Управління механізації №13" та ПП "Роса-ІФ" 27.04.2023 укладено договір № 23/0427 (далі - Договір).

Умови Договору такі.

Відповідно до умов цього договору, керуючись ч. 2 ст. 604 ЦК України, сторони домовились про припинення за домовленістю сторін первісного зобов`язання, визначеного в пункті 1. 2. цього Договору, шляхом його заміни новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація) (п. 1.1.).

Між сторонами 14.08.2019 було укладено Договір поставки №14/08/19 (надалі - Договір поставки), і відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2017 - 08.12.2022 на день укладення цього Договору сума заборгованості відповідача за Договором поставки становить 494 482,00 грн (п. 1.2.).

У зв`язку з укладенням даного договору Покупцю прощаються усі нараховані штрафні санкції (пеня) та компенсаційні виплати (3% річних та інфляційні втрати) по Договору поставки (п. 1.3.).

Первісне зобов`язання, яке виникло до дня укладення цього договору на суму 494 482,00 грн, для постачальника є виконаним, а для покупця вважається припиненим і змінюється на зобов`язання визначені пунктом 2.1. та 2.2. цього Договору. При цьому Договір поставки припиняє свою дію (п. 1.4.).

Товар, який був поставлений покупцеві на суму, зазначену у пункті 1.2. цього Договору, вважається поставленим на умовах товарного кредиту (п. 1.5).

Ціна товарів, що поставляються, зміні не підлягає. Загальна вартість поставлених товарів становить 494 482 грн, з них ПДВ 82 413, 67грн (п. 2.2.).

Покупцю надається розстрочка. Покупець зобов`язується оплатити товар шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника ціну товарів (вартість поставлених товарів) у такі терміни:

до 31 травня 2023 року 44 482, 00 грн,

до 30 червня 2023 року 50 000, 00 грн,

до 31 липня 2023 року 100 000,00 грн,

до 31 серпня 2023 року 100 000,00 грн.

до 30 вересня 2023 року 100 000,00 грн,

до 31 жовтня 2023 року 100 000,00 грн.

Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну, вважається своєчасною. При здійсненні своєчасної оплати поставленого товару проценти за право користування товарним кредитом не нараховуються (п. 2.3.).

При здійсненні оплати після зазначеного терміну така оплата вважається простроченою. При прострочені оплати за цим Договором з покупця стягуються проценти за право користування товарним кредитом у розмірі 0, 1% за кожний день прострочення від загальної суми простроченого платежу. Проценти нараховуються в останній день кожного місяця (п. 2.4.)

При цьому загальна сума нарахованих відсотків не може перевищувати суму боргу (п. 2.5.).

За умовами даного договору сторони не несуть додаткової відповідальності у вигляді штрафів чи пені. При цьому у випадку примусового стягнення боргу постачальник має право на відшкодування витрат, пов`язаних з таким примусовим стягненням, а також сум інфляційних втрат, за весь час прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України (п. 3.1.).

Припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, вчиненні під час виконання умов договору (п. 3.2.).

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до дня повного розрахунку покупця за поставлений товар (п. 3.1.).

Даний договір припиняє свою дію:

- шляхом його повного виконання;

- шляхом підписання додаткової угоди;

- за рішенням суду;

- в інших випадках передбачених законом (п. 6.2.).

4.2. Відповідач оплату у визначені Договором терміни у розмірі 494 482 грн не здійснив.

4.3. Позивач направляв відповідачу претензію від 16.04.2024 №1/16-04/2024 про сплату заборгованості.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В порушення вимог чинного законодавства та умов Договору поставки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, оплату за поставлений товар у розмірі 494 482 грн не здійснив.

5.3. В зв`язку з наявністю вказаної заборгованості сторони 27.04.2023 уклали договір №23/0427, відповідно до умов якого зобов`язання відповідача з оплати суми боргу за отриманий товар змінилося новим зобов`язанням з оплати такої суми боргу відповідно до погодженого сторонами розстрочення платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ГПК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

5.4. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що відповідач відповідно до погодженого в Договорі графіку платежів оплату в сумі 494 482 грн не здійснив.

5.5. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором позивач правомірно нарахував інфляційні втрати станом на 15.05.2024 в розмірі 14 705, 48 грн.

Сторони в Договорі передбачили, нарахування процентів за прострочення оплати у розмірі 0, 1% за кожний день прострочення від загальної суми простроченого платежу.

Позивач нарахував проценти станом на 15.05.2024 в сумі 129 123, 92 грн.

Перевіривши правильність цих розрахунків, суд встановив, що позивач допустив помилки у визначенні початку прострочення. Позивач здійснив нарахування на суму 44 482 грн з 31.05.2023, на суму 50 000 грн - з 30.06.2023, на помісячні суми в 100 000 грн - з 31.07.2023, з 31.08.2023, з 30.09.2023, з 31.10.2023.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а тому останнім днем виконання у всіх зобов`язаннях є останній день відповідного місяця. Прострочення виконання по кожній частині грошового зобов`язання розпочалось з першого числа наступного місяця. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть самостійно визначити або змінити строк виконання грошового зобов`язання, проте не можуть змінювати встановлені в ЦК України правила визначення та обчислення строків.

З урахуванням періоду прострочення та заявлених вимог суд здійснив перерахунок процентів у відповідні періоди і визначив, що їх сума становить 128 768, 70 грн:

період прострочення 1 з 01.06.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 44 482 грн,

кількість днів прострочення 350,

сума санкцій: 44 482 грн 0.1% *350 днів = 15 568, 70 грн;

період прострочення 2 з 01.07.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 50 000 грн,

кількість днів прострочення 320,

сума санкцій: 50 000 грн 0.1% *320 днів = 16 000 грн;

період прострочення 3 з 01.08.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 100 000 грн,

кількість днів прострочення 289,

сума санкцій: 100 000 грн 0.1% *289 днів = 28 900 грн;

період прострочення 4 з 01.09.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 100 000 грн,

кількість днів прострочення 258,

сума санкцій: 100 000 грн 0.1% *258 днів = 25 800 грн;

період прострочення 5 з 01.10.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 100 000 грн,

кількість днів прострочення 228,

сума санкцій: 100 000 грн 0.1% *228 днів = 22 800 грн;

період прострочення 6 з 01.11.2023 до 15.05.2024,

сума заборгованості 100 000 грн,

кількість днів прострочення 197,

сума санкцій: 100 000 грн 0.1% *197 днів = 19 700 грн.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до часткового задоволення - з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 637 956, 18 грн, з яких 494 482 грн заборгованість за Договором, 14 705, 48 грн інфляційні втрати, 128 768, 70 грн проценти; у стягненні 355, 22 грн процентів належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 9 574, 67 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.05.2024 № 77.

При визначенні розміру судового збору, який необхідно стягнути з відповідача, суд виходить з того, що позивач з цим позовом звернувся через підсистему "Електронний суд". А отже, розмір судового збору мав визначатись з урахуванням коефіцієнту 0,8 (9 574,67 * 0,8 = 7 659,74 грн (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 7 655, 48 грн.

7.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги від 24.06.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням "Альтер Его" та ПП "Управління механізації №13", акт приймання-передачі наданих послуг від 13.08.2024 на суму 16 000 грн. Сторони в договорі передбачили фіксований розмір гонорару 16 000 грн (п. 5.2.). Послуги відповідно до п. 1. Акту прийому - передачі включають зустріч та попередня консультація з клієнтом; вивчення документів; формування проекту позовної заяви, розрахунку заборгованості; участь в судових засіданнях (етап підготовчого судового засідання та розгляд справи по суті спору), формування та подача процесуальних документів.

Представником позивача у справі був адвокат Калинюк Роман Степанович, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 25.06.2024 серія АТ №1072608.

Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України позивач подав докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний тільки оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 910/3758/22 (п. 5.21). Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Крім того, в постанові Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 926/5108/22 зроблено висновок про те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Західний апеляційний господарський суд вказує, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові КГС ВС від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20.

Оскільки відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України відповідач заперечень щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 16 000 грн підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Тому за приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

7.4. Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 23 646, 58 грн судових витрат, з яких 7 655, 48 грн судовий збір, 15 991, 10 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Приватного підприємства "РОСА-ІФ" (вул. Євгена Коновальця, буд. 136 Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 34083975) на користь Приватного підприємства "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ №13" (вул. Євгена Коновальця, буд. 227 А, м. Івано-Франківськ, 76011, ідентифікаційний код 39594074) 637 956, 18 грн (шістсот тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень вісімнадцять копійок), з яких 494 482 грн - заборгованість за договором товарного кредиту від 27.04.2023 №23/0427, 14 705, 48 грн - інфляційні втрати, 128 768, 70 грн - проценти, а також 23 646, 58 грн (двадцять три тисячі шістсот сорок шість гривень п`ятдесят вісім копійок) судових витрат, з яких 7 655, 48 грн - судовий збір 15 991, 10 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відмовити в позові в частині стягнення 355, 22 грн процентів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.09.2024.

Суддя О. В. Малєєва